Спросить
Войти
УДК 338.439 JEL Classification: Q18
® 2019 МОСТОВА А. Д.
УДК 338.439
JEL Classification: Q18
Мостова А. Д.
Метою cmammi е досл/дження нституцшно} основи забезпечення продовольчо} безпеки держави, систематизац/я основних проблем i розробка стратег/чних напрям/в удосконалення. На основiнаукових працьзапропоновано визначення ¡нституцш та &шститут&ю продовольчо} безпеки. Осно-вт ¡нститути, що забезпечують функцюнування механ/зму гарантування державно} продовольчо} безпеки, запропоновано визначити як ¡нститу-ти: ринковихмехан/зм/в iринкового ц/ноутворення; сощальних стандартв iмакроеконом/чнихшдикатор&ю; техн/чного регулювання, сертиф&жац¡}, безпечностi i якостi продукц} товарних i ф&шансових нтервенцш, продовольчого резерву; державно} аграрно} полтики та заход&ю п/дтримки това-ровиробнишв; нфраструктури аграрного та продовольчого ринку; метод&ю i &шструмент&ю стратег/чного планування; iнформацшного забезпечення продовольчо} безпеки; правового забезпечення продовольчо} безпеки. Розглянуто та систематизовано шституцИ&продовольчо} безпеки в/дпов/д-но до стратег/чного р&юня, на якомузосереджено мехатзми формування стратегi} продовольчо}безпеки, та тактичного р&юня, на якомузосередже-номехатзмиреал&ваци, координацИ&тамонторингустратегi} продовольчо}безпеки. Дослджено специфкуключовихiнституцш, що контролюють i тдпотдають за окремi складовi гарантування продовольчо} безпеки, зокрема, формування стратег/чних напрям&ю державно} аграрно} полтики з питань цнового, техтчного регулювання, публ&нних закуп&юель, розвитку аграрного сектора економши та напрям/в п/дтримки втчизняного товаровиробника, розвитку сшьських територ&ш, безпечностi та якостiхарчово} продукцИ, захисту прав споживач&ю, формування продовольчого резерву, координацИ& та контролю за д&тльтстю орган&ю виконавчо} влади у сферi продовольчо} безпеки тдпотдно до сучасно}кон&юнктури продо-вольчих ринк/в. Визначено основнi стратег/чнi прюритети вдосконалення нституцшного забезпечення продовольчо} безпеки Украни. Основними напрямами подальших дослджень мае бути розробка заход/в i рекомендацш з удосконалення державно} аграрно} полтики. Ключов&1 слова: продовольча безпека, стратег/я продовольчо}безпеки, нституцшнезабезпечення. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-68-76 Рис.: 1. Б&бл.: 23.
Мостова Анастаая Дмитрiвна - кандидат економ&нних наук, доцент, кафедра м/жнародного маркетингу, Ун&юерситет iменi Альфреда Нобеля (вул. йчеславська Набережна, 18, Дн&тро, 49000, Укра&ша) E-mail: a.mostovaya@duan.edu.ua
УДК 338.439 JEL Classification: Q18 Мостовая А. Д. Институциональное обеспечение продовольственной безопасности государства
Целью статьи является исследование институциональнои основы обеспечения продовольственнош безопасности государства, систематизация основных проблем и разработка стратегических направ-лениш совершенствования. На основе научных трудов предложено определение институциш и институтов продовольственнош безопасности. Основные институты, обеспечивающие функционирование механизма обеспечения государственнош продовольственнош безопасности, предложено определить как институты: рыночных механизмов и рыночного ценообразования; социальных стандартов и макроэкономических индикаторов; технического регулирования, сертификации, безопасности и качества продукции; товарных и финансовых интервенций продовольственного резерва; государствен-нош аграрнош политики и мер поддержки товаропроизводителеш; инфраструктуры аграрного и продовольственного рынка; методов и инструментов стратегического планирования; информационного обеспечения продовольственнош безопасности; правового обеспечения продовольственнош безопасности. Рассмотрены и систематизированы институты продовольственнош безопасности в соответствии со стратегическим уровнем, на котором сосредоточены механизмы формирования стратегии продовольственнош безопасности, и тактическим уровнем, на котором предусмотрены механизмы реализации, координации и мониторинга стратегии продовольственнош безопасности. Исследована специфика ключевых институтов продоUDC 338.439 JEL Classification: Q18 Mostova A. D. The Institutional Framework for National Food Security
The aim of the article is to study the institutional framework for ensuring national food security, systematize its main problems and develop strategic directions for its improvement. Based on the analysis of scientific papers, a definition of institutions and institutes for food security is proposed. It is proposed to define the main institutions that facilitate the functioning of the mechanism for ensuring national food security as institutions for: market mechanisms and market pricing; social standards and macroeconomic indicators; technical regulation, certification, safety and product quality; commodity and financial interventions, food reserve; national agrarian policy and measures to support producers; infrastructure of the agricultural and food market; methods and tools of strategic planning; food security information; legal support for food security. Food security institutions are reviewed and systematized in accordance with the strategic level, at which the mechanisms for shaping the food security strategy are concentrated, and the tactical level, at which the mechanisms for implementing, coordinating and monitoring food security strategies are provided. The article considers the specifics of key food security institutions that exercise control over and are responsible for the formation of strategic directions of the state agricultural policy on issues of price, technical regulation, public procurement, development of the agricultural sector of the economy and areas of support for domestic producers, rural development, food safety and quality, consumer protection, formation of food reserves, coordination of and control over the activities of government bodies in the field of food security in accordance with the current state
вольственной безопасности, контролирующих и ответственных за формирование стратегических направлений государственной аграрной политики по вопросам ценового, технического регулирования, публичных закупок, развития аграрного сектора экономики и направлений поддержки отечественного товаропроизводителя, развития сельских территорий, безопасности и качества пищевой продукции, защиты прав потребителей, формирования продовольственного резерва, координации и контроля за деятельностью органов государственной власти в сфере продовольственной безопасности в соответствии с современной конъюнктуры продовольственных рынков. Определены основные стратегические приоритеты совершенствования институционального обеспечения продовольственной безопасности Украины. Основными направлениями дальнейших исследований должна быть разработка мероприятий и рекомендаций по совершенствованию государственной аграрной политики. Ключевые слова: продовольственная безопасность, стратегия продовольственной безопасности, институциональное обеспечение. Рис.: 1. Библ.: 23.
Мостовая Анастасия Дмитриевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международного маркетинга, Университет имени Альфреда Нобеля (ул. Сичеславская Набережная, 18, Днепр, 49000, Украина)
E-mail: a.mostovaya@duan.edu.ua
of food markets. The main strategic priorities for improving the institutional support for food security in Ukraine are identified. The main directions for further research should be the development of measures and recommendations for improving the state agrarian policy. Keywords: food security, food security strategy, institutional support. Fig.: 1. Bibl.: 23.
Mostova Anastasiia D. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Marketing, Alfred Nobel University (18 Sicheslavska Naberezhna Str., Dnipro, 49000, Ukraine) E-mail: a.mostovaya@duan.edu.ua
Вступ. Необх^ною умовою формування конкурен-тоспроможно! нащонально! економжи е гарантування продовольчо! безпеки держави, що, своею чергою, немож-ливе без належно! шституцшно! основи сталого розвитку аграрного сектора та державно! аграрно&1 полiтики. Держава з високоефективною аграрною економшою та системою продовольчого забезпечення мае необх1дш передумови для формування продовольчо&1 незалежност й експортного потенщалу. Стратепчш прюритети держави при цьому по-винш бути спрямоваш на гарантування продовольчо&1 безпеки населення в умовах глобальних викликш i загроз.
Таким чином, найбкьш гострими проблемами, що перешкоджають формуванню стратеги продовольчо&1 безпеки, е недосконалють шституцшно! основи, що не дозволяе повноцшно реалiзувати потенщал держави у сферi забезпечення продовольчо&1 безпеки. Одночасно iз незавершешстю взаемодГ! шституцш та шститупв, фшансового, шформа-цшного, правового забезпечення постають перешкоди на шляху розвитку аграрного сектора економжи й окремих галузей скьського господарства, проведення державно! аграрно! полiтики, технжо-технолопчно! модершзаци аграрного сектора, його переорiентацil на швестицшно-iнновацiйнi засади розвитку. Гальмуеться процес створен-ня результативно! системи державно! тдтримки скьсько-господарських товаровиробниюв, гармонiзацi! вггчизня-них норм i стандарт сертифiкацi! сiльськогосподарсько! продукщ! з дшчими вимогами кра!н - члешв бвропейсько-го Союзу. Крiм цього, ускладнюеться лобiювання iнтересiв аграрного сектора Укра!ни на европейському аграрному ринку та реалiзацiя ефективно! полiтики протекщошзму в умовах лiбералiзацГ1 торгiвлi з кра!нами 6С [3].
Проблемним е те, що на законодавчому рiвнi й доа не закрiплено шституту державного iнтервенцiйного агента. Посилення ризикш продовольчо! безпеки пов&язано та-кож iз недосконалiстю роботи державного штервенцшного фонду та в^сутшстю ефективно! практики проведення товарних i фiнансових iнтервенцiй на аграрному ринку [3]. Таким чином, актуальним завданням е досл^ження шсти-туцiйного забезпечення продовольчо! безпеки, системати-зацiя наявних проблем i розробка заход1в щодо його вдо-сконалення.
Дослiдження питань формування та реалiзаци державно! полiтики у сферi гарантування продовольчо! безпеки проводилося такими вченими, як В. I. Власов [5], О. I. Гойчук [6], К. П. Голжова [13], Я. Л. Желай [12], С.М.Кваша,М.А.Лисак[14],Л.Ф.Мкяр[20],В.О.Олшник[9], Б. Й. Пасхавер [8], П. Т. Саблук [7, 14], О. В. Скидан [1о], О. Б. Тарасюк [11], В. М. Трегобчук [16], О. О. Шевченко [15] та ш.
Питання шституцшного забезпечення аграрного ринку та продовольчо! безпеки досл^жували Я. В. Алексеева [17], О. В. Скидан [10], О. Г. Шпикуляк [1], А. Ю. Фролов [21] та ш. Однак наявш науковi пращ непо-вною мiрою розкривають особливост шституцшно! основи продовольчо! безпеки у контекст формування стратеги та !"! реалiзащ1. Тому подальшого розвитку потребуе ви-вчення актуальних питань шституцшного забезпечення продовольчо! безпеки Укра!ни та формування стратепч-них напрямiв державно! аграрно! полiтики для гаранту-вання продовольчо! безпеки.
Метою статтi е дослiдження шституцшного забезпечення продовольчо! безпеки держави, виявлення основних проблем i розробка напрям1в удосконалення.
Гарантування продовольчо! безпеки держави потре-буе вiдповiдно! шституцшно! основи, яка дозволяе створи-ти необх^ш механiзми й iнструменти державно! аграрно! полiтики, а також формування стратег!! продовольчо! безпеки, що потребуе узгодженост мiж учасниками системи забезпечення продовольчо! безпеки та координацп 1х дiй пiд час реалiзацl! практичних заходiв з чiткими мехашзмами ïx реалiзацiï та джерелами фшансування. Перейдемо до дослiдження iнститутiв та шституцш, яи супроводжують формування мехашзму забезпечення продовольчо&1 безпе-ки держави.
Американський вчений Д. Норт визначае iнституцïi як створеш суспiльством «правила гри», або формальш та неформальнi обмеження, норми, не пов&язаш з iндивiдами й оргашзащями [2, с. 17]. Д. Норт обгрунтовуе концепту-альну в^мшшсть «правил гри» - iнституцiй, в^ «учасни-кiв, гравц1в, суб&ектiв» - шститутш.
На думку О. Шпикуляка, правила необxiднi для того, щоб ïx дотримуватися, а органiзацiï е результатом консо-лiдацiï правил для досягнення мети, тобто формування шституту. Не можна ототожнювати органiзацiю з шсти-тутом. 1нституцп (принципи, правила, традицп, менталь-нiсть) у ринковому меxанiзмi, суспкьному розвитку на-бувають форми iнститутiв (конкуренцiя, закон, власшсть, органiзацiя, установа тощо) [1, с. 17]. Оргашзащя е меха-шзмом взаемодп, зв&язуючою ланкою мiж шститутом та iнституцiею.
Визначимо шститут продовольчоï безпеки як ство-рену сустльством, iндивiдом, державою iнституцiйну структуру, органiзацiйно-економiчну систему, меxанiзм, набiр iнструментiв, яю забезпечують формування ме-xанiзму продовольчо&1 безпеки. Пiд шститущею продо-вольчоï безпеки слд розумiти державнi та ринковi стiйкi «правила поведiнки та регулювання», якi створюють умо-ви, встановлюють напрямки взаемодп, розвитку в^носин суб&ектiв гарантування продовольчо&1 безпеки (шститупв) та створюють умови для ефективно&1 взаемодп, координа-цп i мошторингу в процесi реалiзацiï стратеги продовольчо&1 безпеки.
Iнституцiйний базис гарантування продовольчо&1 безпеки держави наведемо у виглядi схеми на рис. 1.
Система шститупв, якi забезпечують функцюнуван-ня меxанiзму гарантування продовольчо&1 безпеки, мiстить такi основнi елементи:
■ шститут ринкових мехашзмш i ринкового цшо-утворення, який охоплюе процеси формування цш на скьськогосподарську продукцiю та продо-вольство на внутршньому та зовнiшнix ринках на основi попиту та пропозицп;
■ шститут сощальних стандартiв i макроеконо-мiчниx iндикаторiв, зосереджений на сощальнш складовiй гарантування продовольчо&1 безпеки, зокрема, встановленш напрямiв i обсяг1в державно&1 соцiальноï пiдтримки населення та формуван-нi системи iндикаторiв, пов&язаних iз реалiзацiею заxодiв iз забезпечення економiчноï доступност продовольства для населення та високого рiвня життя в краш;
■ iнститут теxнiчного регулювання, сертифжацп, безпечностi i якостi продукцп дозволяе сформу-вати систему основних вимог, заход1в та iнстру-ментав у сферi забезпечення якостi i безпечносп продукт1в харчування, регулювання дiяльностi оператор1в аграрного ринку, iнспекцiйниx заxодiв, об&ект1в регулювання для цiлей iмпорту, експорту та реекспорту;
■ iнститут товарних i фшансових iнтервенцiй, про-довольчого резерву охоплюе завдання цшового регулювання, планування та використання стра-тегiчниx державних запас1в продовольства та с1льськогосподарсько&1 продукцп;
■ шститут державно&1 аграрно&1 полiтики та заход1в пiдтримки товаровиробник1в зосереджений на створенш та реалiзацiï ефективно&1 системи меха-нiзмiв, заход1в, шструменпв державно&1 пiдтримки товаровиробник1в шляхом фшансування, мит-ного i тарифного регулювання, розвитку галузей с1льського господарства, цшового регулювання;
■ шститут шфраструктури аграрного та продоволь-чого ринку дозволяе створювати та тдтримува-ти функцюнування системи логiстики i ринково&1 шфраструктури, мехашзми регулювання дiяль-ностi ринкових посередниив;
■ iнститут методiв i шструменпв стратегiчного планування охоплюе, зокрема, методичш засади формування i реамзацп стратегй продовольчо&1 безпеки iз застосуванням збалансовано&1 системи показникiв, розробки стратепчних карт, метод1в i методик оцшки стану i тенденцiй продовольчо&1 безпеки, ризиив i загроз;
■ шститут шформацшного забезпечення продовольчо&1 безпеки визначае суб&екпв, задiяниx у процеа гарантування продовольчо&1 безпеки, та шформацшш потоки мiж ними, iнформацiйну базу для оцшки стану i тенденцш продовольчо&1 безпеки, ризик1в i загроз з метою формування стратегй продовольчо&1 безпеки, визначення стратепчних заxодiв i в^пов^альних за 1х виконання, проведення мошторингу та контролю реалiзацïi стратегй та оцшки ефективносп розроблених стратепчних заxодiв;
■ iнститут правового забезпечення продовольчо&1 безпеки, у складi якого функцiонують правов1 норми - загальш i спецiальнi закони та шдзаконш акти, що регулюють основш завдання: гаранту-вання достатнього продовольчого забезпечення для кожного громадянина; формування ефектив-ного, соцiально спрямованого аграрного сектора економжи; методичш шдходи до оцшки стану та загроз продовольчш безпещ; забезпечення до-статносп споживання та економiчноï доступност1 продукпв харчування; сталий розвиток аграрного сектора економжи; яисть i безпечнiсть харчово&1 продукцй; пiдтримка аграрного виробництва та регулювання аграрного ринку; регулювання про-довольчого резерву Украши.
Дослiдження основних шституцш гарантування продовольчо&1 безпеки та к взаемодй з шститутами почнемо зi стратегiчного рiвня, на якому зосереджено мехашзми формування стратегй продовольчо&1 безпеки.
На загальнодержавному piBHi гарантом продовольчо&1 безпеки держави е Кабшет Мiнiстрiв Укра&1ни, Верховна Рада Украши, Президент Украши, Рада нацюнально&1 безпеки i оборони Украши, мшютерства, в^пов^альш за окре-мi аспекти продовольчо&1 безпеки (Мшктерство охорони
Рис. 1. Iнституцiйний базис гарантування продовольчо!& безпеки держави
Джерело: розроблено автором
здоров&я Укра1ни, Мiнiстерство сощально&1 псштики Укра&1-ни, Мiнiстерство розвитку економши, торгiвлi та скьсько-го господарства Укра&1ни).
Мiнiстерство розвитку економiки, торгiвлi та скь-ського господарства Укра&ни вирiшуe стратегiчнi питан-ня формування державно! полiтики у сферi мгжнародно! торгiвлi, зовнiшньоекономiчних зв&язкiв та европейсько&1 штеграцп, безпечностi та якостi продовольства, розвитку скьських територiй, захисту прав споживачiв, цiнового регулювання i контролю, технiчного регулювання, публiчних закутвель. У перелiку завдань Мiнiстерства щодо гарантування продовольчо&1 безпеки - створення та мониторинг ба-ланйв попиту i пропозицп основних вид1в продовольства,
розробка стратегiй та державних цкьових програм [17, с. 240]. Головними завданнями також е: iмплементацiя ви-мог СОТ за ЗВТ до нащонального законодавства; формування стратепчних напрям1в державно&1 полiтики в аграрнш сферi, пов&язаних iз гарантуванням продовольчо&1 безпеки; координащя та контроль за дiяльнiстю орган1в виконавчо&1 влади у продовольчш сферi вiдповiдно до сучасно&1 ринко-во&1 кон&юнктури; розвиток аграрного сектора економши та напрям1в тдтримки вiтчизняного товаровиробника; регулювання питань формування державного стратепчного продовольчого запасу [17, с. 241].
Мшктерство охорони здоров&я Укра&ни координуе роботу оргашв виконавчо&1 влади з питань безпечност та
якостi продовольства; затверджуе перелiки продукт харчування, яи мають високий i низький ризик для здоров&я людей. У контекст забезпечення продовольчо&1 безпеки ш-ституцiя обгрунтовуе оптимальнi норми споживання продовольства, затверджуе обов&язковi параметри безпечност продукт харчування та шших об&ектiв санiтарниx заход1в, вимоги до якост продукт харчування, формуе правила 1х виробництва з метою захисту здоров&я населення.
Мiнсоцполiтики забезпечуе реалiзацiю соцiально&i складово&1 гарантування продовольчо&1 безпеки, зокрема, визначае розмiр прожиткового мшмуму на одну особу на мюяць та погоджуе його з показниками державного бюджету з урахуванням прогнозного шдексу споживчих цш. Визначае iншi макроiндикатори, важливi для формування ефективно&1 соцiальноï полiтики та ршня життя населення (межа малозабезпеченосп; мiнiмальний споживчий бюджет; вартють продовольчого кошика; р1вень мiнiмально&i зарплати; мшмальна пенсiя, мiнiмальна стипендiя, розмiр соцiальниx допомог тощо), складае споживчий кошик для громадян, розроблюе основш напрямки соцiальноï полiти-ки вразливим верствам населення.
Компетентт органи та оргатзаци, що контролю-ють i вiдповiдають за окремi складовi гарантування про-довольчоïбезпеки - ПАТ «Аграрний фонд», ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпоращя Украши» (ПАТ ДПЗКУ), Державне агентство резерву Украши (Держрезерв), регюнальш резерви, Державна служба Украши з питань безпеч-ност харчових продукт та захисту споживачш.
ПАТ «ДПЗКУ» реалiзуе державну полiтику щодо пiдвищення конкурентоспроможностi Украши на свгго-вому ринку зерна шляхом гарантування взятих на себе зобов&язань, забезпечення високого попиту на украшську аграрну продукцiю за рахунок розширення ринкiв збуту й ефективно&1 логiстичноï iнфраструктури [18, с. 19]. Осно-вними завданнями корпорацп е: реалiзацiя мiждержавниx i мiжурядовиx угод з постачання сiльськогосподарсько&i продукцп; приймання, зберiгання, обробка та в^ванта-ження зерна; виробництво борошно-круп&яно&1 i кормово&1 продукцп; транспортування та портова перевалка зерна й олшних культур; закупшля та експорт зерна i продукта його переробки [17, с. 240].
Державна служба Украши з питань безпечност харчових продукпв i захисту споживачш бере участь у розроб-щ заxодiв з розвитку ринково&1 iнфраструктури, проводить мошторинг аграрного i продовольчого ринк1в, контролюе дотримання стандарт, теxнiчниx умов при перевезенш, зберiганнi, виробництвi, переробцi продовольства, забезпечення його якосп, проводить експертизу виробництва продовольства; спшпрацюе з м1жнародними органiзацiями у сферi гарантування продовольчо&1 безпеки; бере участь у розробщ стратегiй та державних цкьових програм продовольчо&1 безпеки, розвитку аграрного сектора, шдтримщ вiтчизняного товаровиробника, формуванш державного стратегiчного продовольчого запасу [17, с. 241].
З метою запобпання рiзкому коливанню цiн на про-довольство та пiдтримки альськогосподарських товаро-виробникiв в Украïнi продовольчу безпеку гарантують таю учасники, як ПАТ «Аграрний фонд», Державне агентство резерву Украши, регюнальш резерви.
Держрезерв проводить державну полiтику щодо створення матерiального резерву, включаючи резерви альськогосподарсько&1 та продовольчо&1 продукцп. До за-вдань Держрезерву у контекст забезпечення продовольчо&1 безпеки входять: управлшня державним резервом аграрно&1 продукцп та продовольства; планування постачань до резерву в^пов^но до затверджених Кабiнетом Мiнiстрiв Укра&1ни рiвнiв накопичення; вибiр постачальник1в аграрно&1 та продовольчо&1 продукцй для укладення з ними державних контракпв (договор1в); облiк запас1в i руху аграрно&1 та продовольчо&1 продукцй; пiдготовка звтв iншим державним органам; управлшня дiяльнiстю пiдприемств, установ та оргашзацш, пiдзвiтниx Держрезерву, щодо створення, розмщення, зберiгання, використання та поповнення за-пасiв аграрно&1 продукцй та продовольства, дотримання нормативних вимог до к зберпання. За рахунок закупiвлi аграрно&1 продукцй та продовольства у товаровиробниив до Держрезерву частково врегульовувалося питання над-мiрноï пропозицй та знецшення вартостi об&ект1в регулю-вання.
Важливим шструментом створення продовольчих резервiв держави е План Мшютерства аграрно&1 полiтики та продовольства Украши з реамзацп Плану заxодiв щодо Програми дiяльностi Кабшету Мiнiстрiв Укра&1ни на ви-конання Стратегй сталого розвитку «Украша - 2020», за-тверджений у 2015 рощ [19]. В^пов^но до цього плану обмеження експорту поступово мае трансформуватися в створення державного мобшзацшного продовольчого резерву.
У правовому забезпеченш передбачено прийняття ново&1 редакцй Закону Украши «Про державний матерь альний резерв» та розробку з метою подання до Кабмшу проекту закону «Про основш засади продовольчо&1 безпеки Украши» [18].
Дам розглянемо тактичний рiвень продовольчо&1 безпеки, на якому зосереджено мехашзми реамзацп, коор-динацй та мошторингу стратеги продовольчо&1 безпеки. На цьому рiвнi функцiонування вiдповiдниx шституцш у сфер1 забезпечення продовольчо&1 безпеки пов&язано з проведен-ням мошторингу ринково&1 кон&юнктури, товарних i фшан-сових iнтервенцiй, реалiзацiею аграрно&1 полiтики, меxанiз-мiв державно&1 пiдтримки товаровиробниив.
Мiсцевi державнi адмiнiстрацiï та ради, територiаль-нi пiдроздiли реалiзують державну полiтику у сферi продовольчо&1 безпеки на регюнальному рiвнi, визначають мехашзми формування i розподку продовольства, стабкьне продовольче забезпечення населення регюну вiдповiдно до затверджених норм. Щ iнституцiï реалiзують державн1 стратегй та цiльовi програми продовольчо&1 безпеки, розвитку аграрного сектора; координують роботу шдприемств, установ та оргашзацш у сферi продовольчо&1 безпеки на те-риторiальному рiвнi; розробляють регюнальш стратеги та цiльовi програми, заходи, спрямоваш на пiдтримання ре-гюнально&1 продовольчо&1 безпеки; вiдповiдають за формування регюнального стратегiчного продовольчого запасу. Таким чином, регюнальш резерви е стабшзуючим шструментом для регюну.
Функщонування шституту товарних i фшансових штервенцш, продовольчого резерву забезпечуеться дь
яльнiстю ПАТ «Aгpapний фoнд». Iнститyцiя зaбeзпeчye стaбiльнiсть цiн нa aгpapнoмy тa пpoдoвoльчoмy pинкy шляxoм здiйснeння iнтepвeнцiйниx зaxoдiв тa eфeктивнy цiнoвy пoлiтикy в aгpapнoмy сeктopi. Для гapaнтyвaння пpoдoвoльчoï бeзпeки ПАТ «Aгpapний фoнд» ствopюe pe-зepви no oKpeMM пoзицiяx oб&eктiв дepжaвнoгo цiнoвoгo peгyлювaння, тoбтo тиx видiв сiльськoгoспoдapськoï тa пpoдoвoльчoï пpoдyкцiï, нa якi бyдe спpямoвaнa дepжaвнa пiдтpимкa (y вiдсoткax дo oбсягiв piчнoгo внyтpiшньoгo спoживaння) [22].
Вiдпoвiднo дo Зaкoнy ^Kpata вiд 04.07.2002 № 37 <^po зepнo тa pинoк зepнa в Yicparni» дepжaвнa пoлiтикa y сфepi poзвиткy pинкy зepнa як ключoвoгo нaпpямy arpap-нoгo сeктopa eкoнoмiки пoтpeбye ствopeння eкoнoмiчниx, пpaвoвиx тa opгaнiзaцiйниx yмoв eфeктивнoгo виpoбни-цтвa i фopмyвaння стaбiльнoгo pинкy зepнa для пoпoвнe-ння внyтpiшнix peзepвiв дepжaви, стимyлювaння eкспopтy. Згiднo iз Зaкoнoм Укpaïни вiд 24.06.2004 № 1S77 <^po дep-жaвнy пiдтpимкy сiльськoгo гoспoдapствa Укpaïни» poзви-ток aгpapнoгo pинкy, стимyлювaння виpoбництвa aгpapнo&i пpoдyкцiï тa гapaнтyвaння пpoдoвoльчoï бeзпeки пoтpeбye yзгoджeнoï тa eфeктивнoï бюджeтнoï, кpeдитнoï, цiнoвoï, стpaxoвoï, peгyлятopнoï пoлiтики, визнaчeння oб&eктiв дep-жaвнoгo цiнoвoгo peгyлювaння [1S, с. 20].
Оснoвнoю мeтoю ПАТ «Aгpapний фoнд» e зaбeзпe-чeння piвнoвaги нa aгpapниx i пpoдoвoльчиx pинкax, зaдoвo-лeння пoтpeб нaсeлeння y пpoдoвoльствi, зaбeзпeчeння npo-дoвoльчoï нeзaлeжнoстi дepжaви, пoпepeджeння зpoстaння цiн нa pинкax oб&eктiв дepжaвнoгo цiнoвoгo peгyлювaння. Устaнoвa фopмye дepжaвний iнтepвeнцiйний фoнд - дep-жaвний peзepв oкpeмиx видш aгpapнoï пpoдyкцiï, який no-винeн гapaнтyвaти пpoдoвoльчy бeзпeкy дepжaви [1S, с. 21].
Пpи знижeннi pинкoвoï кoн&юнктypи ПАТ «Arpap-ний фoнд» пpoвoдить фiнaнсoвy iнтepвeнцiю, зaкyпoвyю-чи aгpapнy пpoдyкцiю зa yмoви знижeння спoтoвиx цiн нa opгaнiзoвaнoмy aгpapнoмy pинкy дo piвня, нижчoгo зa mí-нiмaльнy зaкyпiвeльнy iнтepвeнцiйнy цiнy. Мeтoю e дoсяг-тення цiнoвoï piвнoвaги, у тoмy чи^ зa дoпoмoгoю np^ дбaння тoвapниx дepивaтивiв.
Для тoвapoвиpoбникiв i для стaбiльнoгo функцю-нyвaння пpoдoвoльчoгo pинкy мiнiмaльнi iнтepвeнцiйнi цiни пoвиннi бути eкoнoмiчнo oбrpyнтoвaними. Тoмy npM ïx визнaчeннi вpaxoвyються сepeдньoгaлyзeвa нopмaтивнa виpoбничa сoбiвapтiсть oдиницi пpoдyкцiï, мiнiмaльний pi-вeнь peнтaбeльнoстi (нe мeншe 10 %), pинкoвa кoн&юнктypa. Обидвa види iнтepвeнцiйниx цiн встaнoвлюються eдиними для ваё тepитopiï Укpaïни i те змiнюються пpoтягoм nepio-ду дepжaвнoгo peгyлювaння (зa виключeнням paдикaльниx змш pинкoвoï кoн&юнктypи).
Фiнaнсoвi iнтepвeнцiï пpoвoдяться у випaдкy, кoли цiнa пpoпoзицiï aгpapнoï пpoдyкцiï нa yмoвax спoтy a6o фopвapдy пpoтягoм oднieï тopгoвoï сeсiï e мeншoю, нiж встaнoвлeнa мiнiмaльнa iнтepвeнцiйнa цiнa, нa 5-20 % ïï знaчeння. Рoзмip фiнaнсoвoï iнтepвeнцiï ПАТ «Aгpapний фoнд» Mae бути дoстaтнiм для встaнoвлeння цши piвнoвa-ги нa piвнi, те мeншoмy мiнiмaльнoï iнтepвeнцiйнoï цiни. ^и бiльш нiж 20 %-вoмy пepeвищeннi ПАТ «Aгpapний фoнд» пpизyпиняe тopгiвлю i кoнсyльтyeться з yчaсникaми бipжoвoгo pинкy.
Слiд зaзнaчити, щo ПАТ «Aгpapний фoнд» в yмoвax пepeвищeння oбсягiв виpoбництвa зepнa нaд oбсягoм rao-живaння нe викoнye пoклaдeнy нa ньoгo фyнкцiю iнтepвeн-цш нa pинкy зepнa. Iнтepвeнцiйнi зaкyпiвлi нe виpiшyють пpoблeмy нaдлишкoвoï пpoпoзицiï тoвapнoгo зepнa. Bpa-xoвyючи виклaдeнe, aктyaльним e пpиeднaння Укpaïни дс) фopмyвaння Свiтoвoгo пpoдoвoльчoгo фoндy ФАО ООН тa пpoдoвoльчиx фoндiв 6С [1S, с. 20].
Дepжaвa зa дoпoмoгoю ПАТ «Aгpapний фoнд» pery-люe цiни нa oкpeмi види сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцïi тa пpoдoвoльствa m opгaнiзoвaнoмy aгpapнoмy pинкy тa фopмye пpoдoвoльчий peзepв шляxoм тaкиx iнстpyмeнтiв:
■ мiнiмaльнi зaкyпiвeльнi цiни нa сiльськoгoспoдap-ську тa пpoдoвoльчy пpoдyкцiю нa piвнi, щo зaбeз-ne4ye мiнiмaльнy дoxiднiсть тoвapoвиpoбникy;
■ мaксимaльнi зaкyпiвeльнi цiни нa сiльськoгoспo-дapськy тa пpoдoвoльчy пpoдyкцiю з мeтoю зa-пoбiгaння зpoстaння цiн виpoбникiв у poзмipi, бiльшoмy зa зaгaльний iндeкс спoживчиx цiн нa тoвapи i пoслyги в кpaïнi;
■ тoвapнi iнтepвeнцiï шляxoм пpoдaжy (пoстaвки) з Дepжaвнoгo peзepвy oкpeмиx видш сiльськoгoс-пoдapськoï тa пpoдoвoльчoï пpoдyкцiï нa yмoвax спoтy aбo фopвapдy з мeтoю фiксaцiï цiни piвнo-вaги нa piвнi, нe вищoмy зa мaксимaльнy цiнy зa-кутвл^
■ фiнaнсoвi iнтepвeнцiï шляxoм зaкyпiвлi oкpeмиx видiв сiльськoгoспoдapськoï тa пpoдoвoльчo&i пpoдyкцiï нa yмoвax спoтy aбo фopвapдy з мeтoю фiксaцiï цши нa piвнi, нe мeншoмy зa мiнiмaльнy цiнy зaкyпiвлi, для фopмyвaння пpoдoвoльчиx pe-зepвiв;
■ тимчaсoвe aдмiнiстpaтивнe peгyлювaння цiн -ŒCTeMa зaxoдiв щoдo пoпepeджeння чи зупитен-ня спeкyлятивнoгo aбo yзгoджeнoгo цiнoyтвopeн-ня нa сiльськoгoспoдapськy тa пpoдoвoльчy npo-дyкцiю пpoдaвцями тa/aбo пoкyпцями;
■ дepжaвнi зaстaвнi зaкyпiвлi у фopмi нaдaння ПАТ «Aгpapний фoнд» бюджeтнoï пoзики тoвapoвиpoбникy пiд зaстaвy тaкoгo oб&eктa, щo oфopм-ляeться пepeдaнням кpeдитopy npoCToro чи no-двiйнoгo склaдськoгo свiдoцтвa aбo склaдськo&i квитaнцiï [1S, с. 20-21].
Ha мiкpoeкoнoмiчнoмy piвнi у зaбeзпeчeннi пpoдo-вoльчoï бeзпeки дepжaви бepyть yчaсть тopгoвi, альсьто-гoспoдapськi, xapчoвi тa пepepoбнi пiдпpиeмствa, a тaкoж бipжoвi, oптoвi pинки сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцiï, сiльськoгoспoдapськi oбслyгoвyючi кooпepaтиви, кpeдитнi спiлки, стpaxoвi кoмпaнiï, вистaвки, яpмapки. Цi сyб&eкти зaбeзпeчyють пpoдoвoльчy нeзaлeжнiсть дepжaви, фiзичнy й eкoнoмiчнy дoстyпнiсть пpoдoвoльствa.
Дoмoгoспoдapствa, гpoмaдяни Укpaïни бepyть yчaсть у фopмyвaннi пpoдoвoльчoï пoлiтики чepeз гpoмaдськi oб&eднaння. У npo^d спoживaння пpoдyктiв xapчyвaння пoвиннi Ma™ вкьний дoстyп дo ниx, фiзичнy й eкoнoмiчнy дoстyпнiсть.
З oглядy нa пpoвeдeнe дoслiджeння визнaчeнo тaкi стpaтeгiчнi пpiopитeти вдoскoнaлeння iнститyцiйнoгo зa-бeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки Укpaïни тa кoмплeкс в^-пoвiдниx зaxoдiв дepжaвнoï пoлiтики:
■ вдoскoнaлeння пpaвoвoгo зaбeзпeчeння пpoдo-вoльчoï бeзпeки тa fcro гapмoнiзaцiï з ^arna-ми - члeнaми 6С зa paxyнoк пoкpaщeння взaeмo-yзгoджeнoстi йoгo opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoгo iнстpyмeнтapiю нa piзниx piвняx yпpaвлiння; aдaптaцiï пpaвoвoгo зaбeзпeчeння пpoдoвoльчo&i бeзпeки дo зaкoнoдaвчoï бaзи Спiльнoï aгpapнo&i пoлiтики кpaïн - члeнiв 6С, в пepшy чepгy сто-сoвнo мexaнiзмiв фiнaнсoвoï пiдтpимки poзвиткy сiльськиx тepитopiй;
■ вдoскoнaлeння iнфopмaцiйнoгo зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки шляxoм poзвиткy мeтoдич-нж зaсaд oцiнки pизикiв i зaгpoз пpoдoвoльчo&i бeзпeки, нaближeння вiтчизняниx мeтoдик oцiнки стaнy пpoдoвoльчoï бeзпeки дo мiжнapoдниx, фop-мyвaння мeтoдичниx пiдxoдiв дo poзpoбки CTpa-тeгiï пpoдoвoльчoï бeзпeки дepжaви, мoнiтopингy i кoнтpoлю eфeктивнoстi peaлiзaцiï стpaтeгiï;
■ oптимiзaцiя гaлyзeвoï стpyктypи виpoбництвa aгpapнoï пpoдyкцiï зa paxyнoк дepжaвнoгo ф^н-сyвaння пoдaльшoï мoдepнiзaцiï aгpapниx n^np^ eмств, ïx тexнiкo-тexнoлoгiчнoгo пepeoснaщeння, в пepшy чepгy у твapинництвi, нa зaсaдax зaстoсy-вaння iннoвaцiй тa лiзингy; ствopeння тa poзвиткy кooпepaтивiв;
■ poзвитoк пpoтeкцioнiзмy внyтpiшньoгo aгpapнoгo pинкy, щo пepeдбaчae лoбiювaння нaцioнaльниx iнтepeсiв нa мiждepжaвнoмy piвнi у paмкax тд-писaниx тopгoвeльниx дoгoвopiв чepeз мexaнiзми митнo-тapифнoгo тa квoтнoгo peгyлювaння npo-дoвoльчoгo iмпopтy, знижeння piвня зaлeжнoстi вiтчизнянoгo aгpapнoгo сeктopa в^ iмпopтy су-чaсниx тexнoлoгiй тa oблaднaння, a тaкoж ф^н-сyвaння poзвиткy нaцioнaльнoгo сiльськoгoспo-дapськoгo мaшинoбyдyвaння;
■ peaлiзaцiя пoлiтики iмпopтoзaмiщeння в arpap-нoмy сeктopi шляxoм дepжaвнoгo фiнaнсyвaння мeнш poзвинeниx гaлyзeй d^bTOro гoспoдapствa, викopистaння пiльгoвoгo oпoдaткyвaння, стимyлювaння впpoвaджeння iннoвaцiй;
■ пiдвищeння eкoнoмiчнoï дoстyпнoстi пpoдoвoль-ствa, збaлaнсyвaння спoживчoгo paцioнy нaсeлeн-ня вiдпoвiднo дo peкoмeндoвaниx paцioнaльниx нopм xapчyвaння шляxoм пepeглядy oснoвниx Ma-кpoeкoнoмiчниx iндикaтopiв, пoв&язaниx iз тощ-aльнoю сфepoю; нaближeння спoживчoгo paцioнy нaсeлeння дo peкoмeндoвaниx paцioнaльниx нopм xapчyвaння людини, poзpoблeниx МОЗ Укpaïни; фopмyвaння мexaнiзмiв пpoдoвoльчoï пiдтpимки вpaзливиx вepств нaсeлeння тa нaдaння aдpeснo&i дoпoмoги; зaпoбiгaння спeкyляцiям нa пpoдoвoль-чж pинкax зa дoпoмoгoю iнтepвeнцiйниx зaxoдiв; peaлiзaцiï дepжaвниx цiльoвиx nporpaM пpoдo-вoльчoгo зaбeзпeчeння; впpoвaджeння пpaктики мoнeтизaцiï пкьг, ствopeння мepeжi сoцiaльниx пpoдoвoльчиx мaгaзинiв;
■ гapмoнiзaцiя yкpaïнськиx стaндapтiв якoстi тa бeзпeчнoстi пpoдyкцiï з нopмaми 6С, poзвитoк дepжaвнoï сepтифiкaцiï пpoдoвoльствa, нaбли-жeння нopм виpoбничo-тexнoлoгiчниx пpoцeсiв в aгpapнoмy сeктopi дo eвpoпeйськиx вимoг шля-xom усутення бюpoкpaтичниx бap&epiв i спpoщeн-ня пpoцeдypи сepтифiкaцiï пpoдyкцiï, внeсeння змш дo чинниx Дepжaвниx стaндapтiв YicparnM (ДСТУ) в чaстинi yзгoджeння з чинними нopмaми Диpeктив 6С, ствopeння пpeвeнтивниx мexaнiз-мiв yнeмoжливлeння пepeвищeння гpaничнo дo-пyстимиx нopм шидливж peчoвин у пpoдyктax xapчyвaння, пoкpaщeння мapкyвaння шляxoм тд-вищeння iнфopмaтивнoстi ïx yпaкoвки, aктивiзaцïi пpoцeсy впpoвaджeння бaзoвoï склaдoвoï систeми мeнeджмeнтy бeзпeки xapчoвoï пpoдyкцiï НАССР [4, с. 136; 1S, с. 22];
■ poзвитoк лoгiстичнo-iнфpaстpyктypнoгo зaбeзпe-чeння aгpapнoгo pинкy, зoкpeмa, poзшиpeння Me-peжi oб&eктiв oптoвoï тopгiвлi зa paxyнoк дepжaв-ниx тa iнвeстицiйниx тешив, спpoщeння npo^-дypи видiлeння зeмeльниx дiлянoк для ствopeння oптoвo-aгpapниx pинкiв, пoпyляpизaцiï ствopeння мiжpeгioнaльниx кooпepaтивнo-лoгiстичниx ^н-тpiв з нaдaння пoслyг зaгoтiвлi, склaдyвaння тa кoндицiйнoгo збepiгaння пpoдyкцiï, спpoщeння дoстyпy нa pинoк дpiбниx тoвapoвиpoбникiв [3; 5; 1S, с. 22].
Висновки. 1нститут пpoдoвoльчoï бeзпeки - цe сфop-мoвaнa сyспiльствoм, iндивiдoм, дepжaвoю iнститyцiйнa стpyктypa, opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнa систeмa, мexaнiзм, нaбip iнстpyмeнтiв, яи гapaнтyють фopмyвaння мexaнiзмy пpoдoвoльчoï бeзпeки тa ïï зaбeзпeчeння. Iнститyцiя npo-дoвoльчoï бeзпeки - дepжaвнi тa pинкoвi стiйкi «пpaвилa пoвeдiнки тa peгyлювaння», якi ствopюють yмoви, встaнoв-люють нaпpямки взaeмoдiï, poзвиткy вiднoсин сyб&eктiв зa-бeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки (iнститyцiй) тa ствopю-ють yмoви для eфeктивнoï взaeмoдiï, кoopдинaцiï i MornTO-pингy в пpoцeсi peaлiзaцiï стpaтeгiï пpoдoвoльчoï бeзпeки.
Фyнкцioнyвaння мexaнiзмy гapaнтyвaння пpoдo-вoльчoï бeзпeки зaбeзпeчyють iнститyти: pинкoвиx Mexaнiзмiв i ринкового цiноутворення; соцiальних стандарпв i макроекономiчних iндикаторiв; технiчного регулювання, сертифшацГ!, безпечностi i якостi продукцГ!; товарних i фь нансових штервенцш, продовольчого резерву; державно! аграрно! полiтики та заходiв пiдтримки товаровиробникiв; шфраструктури аграрного та продовольчого ринку; мето-дiв i iнструментiв стратегiчного планування; шформацш-ного забезпечення продовольчо! безпеки; правового забез-печення продовольчо! безпеки.
Основш iнституцi! гарантування продовольчо! безпеки функщонують на державному, регюнальному та мь кроекономiчному рiвнях. Систематизовано шституци продовольчо! безпеки вiдповiдно до стратепчного р1вня, на якому зосереджено мехашзми формування стратег!! продовольчо! безпеки, та тактичного рГвня, на якому зосереджено мехашзми реалiзацi!, координацГ! та мошторингу стратегГ! продовольчо! безпеки.
Стратепчш прiоритети вдосконалення шституцш-ного забезпечення продовольчо! безпеки Укра!ни та заходи державно! полгтики полягають у вдосконаленш правово! та iнформацiйно! бази продовольчо! безпеки та 11 гармошза-цг! з кра!нами - членами 6С, оптимiзацi! галузево! струк-тури аграрного виробництва, розвитку протекщошзму аграрного ринку, реалiзацi! полгтики iмпортозамiщення в аграрному секторГ, пГдвищеннГ економГчно! доступност продовольства, гармонГзацГ! вГтчизняних стандартГв якос-тГ та безпечностГ продукцГ! з нормами 6С, розвитку державно! сертифшацГ! продовольства, розвитку лопстично-шфраструктурного забезпечення аграрного ринку.
Л1ТЕРАТУРА
управлiння:удосконалення тарозвиток. 2010. № 7. URL: http:// www.dy.nayka.com.ua/?op=1z=154
13. Толкова К. П. Продовольча безпека держави: сутшсть, структура та особливосл Г! забезпечення. Науков прац Юровоградського национального техн&шного ун&верситету. Економ&чтнауки. 2012. Вип. 22, ч ii. С. 408-4
