Спросить
Войти
УДК 338.763 JEL Classification: D04; All
ПАРАДИГМА ФОРМУВАННЯ СУЧАСИ01 ФiHAHCOBOI APXiTEKTYPM
® 2019 ЖИТАР М. 0., СОСНОВСЬКА 0. 0.
УДК 338.763
JEL Classification: D04; A11
Житар М. О., Сосновська О. О. Парадигма формування сучасноТ фшансовоТ архггектури
Метою cmammi е досл&дження парадигми формування сучасноi фнансовоi архтектури. Доведено, що парадигма розвитку економки в умовах системно! кризи механiзмiв управлшня являе собою сконструйований формат фiнанcовоi архтектури для тдвищення передбачуваноcтi i керованоcтi свтовоiф&шансовоiсистеми; визначено тенденциiiрозвитку. Наведено систематизацию узагальнень теоретичних аспект&в щодо парадигми формування сучасно: ф&шансовоiархтектури. Об(рунтовано, що таке представлення науковоiрозвдки щодо дослдження парадигми формування та розвитку фiнанcовоi архтектури у контекстi фнансового розвитку може слугувати тд(рунтям для подальшого дослдження впливу фшансового розвитку на економ&мне зростання нац^льно;& економки з урахуванням в цьому процеа рол&> фiнанcовоi архтектури, здеб&шьшого стае актуаль-ним питання сучасноi фiнанcовоiнауки XXi столття. Зроблено висновок, що парадигма формування сучасноi фiнанcовоi архтектури може стати тд(рунтям для дослдження органiзацiйно-методичного забезпечення формування фiнанcовоi архтектури економки Украни, визначення сучасних тренд&в ii розвитку, представлення методичних пiдходiв до анал&зу трансформацй фiнанcовоi архтектури й анал&зу впливу фiнанcовоi глобал&ваци на формування фiнанcовоi архтектури нацiональноiекономки. На основ теоретичного анал&ву з&ясовано снування взаемозв&язку мiж ступенем розвитку фшансово1 архтектури нацiональноi економки та р&внем економiчного зростання крани на основ&1 модел&> «Finance-Growth Nexus-FG». Визначено, що б&шьш сильний позитивний зв&язок характерний для кран з б&шьш низькими темпами економiчного розвитку, зниження ступеня д-повiдноi залежност&1 характерно для краш з б&шьш високим (складним) р&юнем розвитку фiнанcовоi системи та фшансово1 архтектури. Кпючов&1 слова: фшансова архтектура, нацональна економка, парадигма, фшансовий розвиток, економiчнезростання. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-172-178 Рис.: 1. Б&бл.: 23.
Житар Максим Олегович - кандидат економiчних наук, заступник директора Навчально-наукового &нституту фнанав, банкiвcькоiсправи Ун&верситету державноi фicкальноi служби Украни (вул. Ушверситетська, 31, корп. В, iрпiнь, 08201, Украна)
E-mail: zhytarmaksym@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788
Сосновська Ольга Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнанciв та економ&ши, Швський ушверситет iменi Бориса
Гршченка (вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Кив, 04053, Украна)
E-mail: sosnovska.oo@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2177-0691
УДК 338.763 JEL Classification: D04; A11 Житарь М. О., Сосновская О. А. Парадигма формирования современной финансовой архитектуры
UDC 338.763 JEL Classification: D04; A11 Zhytar M. O., Sosnovska O. A. The Paradigm of Formation of Modern Financial Architecture
Целью статьи является исследование парадигмы формирования со- The aim of the article is to study the paradigm of formation of modern finanвременной финансовой архитектуры. Доказано, что парадигма разви- cial architecture. It is proved that the paradigm of economic development in
тия экономики в условиях системного кризиса механизмов управления the context of a systemic crisis of management mechanisms is the designed
представляет собой сконструированный формат финансовой архи- format of the financial architecture to increase the predictability and manтектуры для повышения предсказуемости и управляемости мировой ageability of the global financial system; trends in its development are identiфинансовой системы; определены тенденции ее развития. Представ- fied. The systematization of generalizations of theoretical aspects concerning
лена систематизация обобщений теоретических аспектов парадиг- the paradigm of formation of modern financial architecture is presented. It
мы формирования современной финансовой архитектуры. Обоснова- is substantiated that the scientific investigation of the paradigm of formation
но, что представление научной разведки по исследованию парадигмы and development of financial architecture in the context of financial developформирования и развития финансовой архитектуры в контексте ment can serve as the basis for further research on the impact of financial deфинансового развития может служить основой для дальнейшего ис- velopment on economic growth of the national economy, with consideration
следования влияния финансового развития на экономический рост на- for the role of financial architecture in this process. In this regard, the issue
циональной экономики с учетом в этом процессе роли финансовой ар- of modern financial science of XXI century is becoming relevant. It is conхитектуры, в основном становится актуальным вопрос современной cluded that the paradigm of formation of modern financial architecture can
финансовой науки XXI века. Сделан вывод, что парадигма формирова- become the basis for studying organizational and methodological support to
ния современной финансовой архитектуры может стать основой для form the financial architecture of the Ukrainian economy, identifying modern
исследования организационно-методического обеспечения формирова- trends in its development, presenting methodological approaches to analyния финансовой архитектуры экономики Украины, определения совре- sis of transformations of financial architecture and considering the impact
менных трендов ее развития, представления методических подходов of financial globalization on the formation of the financial architecture of the
к анализу трансформаций финансовой архитектуры и анализа влияния финансовой глобализации на формирование финансовой архитектуры национальной экономики. На основе теоретического анализа выяснено существование взаимосвязи между степенью развития финансовой архитектуры национальной экономики и уровнем экономического роста страны на основе модели «Finance-Growth Nexus-FG». Определено, что более сильная позитивная связь характерна для стран с более низкими темпами экономического развития, снижение степени ответственности зависимости характерно для стран с более высоким (сложным) уровнем развития финансовой системы и финансовой архитектуры.
Рис.: 1. Библ.: 23.
Житарь Максим Олегович - кандидат экономических наук, заместитель директора Учебно-научного института финансов, банковского дела Университета государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, корп. В, Ирпень, 08201, Украина) E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788
Сосновская Ольга Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и экономики, Киевский университет имени Бориса Гринченко (ул. Бульварно-Кудрявская, 18/2, Киев, 04053, Украина)
E-mail: sosnovska.oo@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2177-0691
national economy. Using a theoretical analysis, based on the Finance-Growth Nexus-FG model, the existence of a relationship between the degree of development of the financial architecture of the national economy and the level of economic growth of the country is revealed. It is determined that a stronger positive relationship is characteristic of countries with lower rates of economic development, a decrease in the degree of responsibility of dependence is characteristic of countries with a higher (complex) level of development of the financial system and financial architecture. Keywords: financial architecture, national economy, paradigm, financial development, economic growth. Fig.: 1. Bibl.: 23.
Zhytar Maksym O. - Candidate of Sciences (Economics), Deputy Director of the Educational and Research Institute of Finance, Banking of the University of State Fiscal Service of Ukraine (Bldg B, 31 Universytetska Str, Irpin, 08201, Ukraine)
E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788
Sosnovska Olga O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Economics, Bo-rys Grinchenko Kiev University (18/2 Bulvarno-Kudriavska Str., Kyiv, 04053, Ukraine)
E-mail: sosnovska.oo@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2177-0691
Вступ. В умовах глобалiзащ! важливого значення на-бувають ¡шжнародш аспекти фшансового розвитку. Змши, що в^буваються в глобальнш фшансовш систему И архь тектур^ структурш зрушення на мiжнародних фшансових ринках детермшують напрям розвитку фшансово! архггек-тури нащональних економш. У зв&язку з цим виникае проблема можливостей i обмежень, як обумовлеш юторично сформованою оргашзащею фшансово! архиектури i як впливають на спрямовашсть фшансового розвитку i його результати. Фактично характеристики розвитку, зокрема, досягнутий рiвень оргашзацп те! чи шшо! фшансово! архггектури нащонально! економши (модель фшансово! сис-теми i ршень фшансово! глибини), накладають певш обме-ження як на засоби виршення функщональних завдань, так i на можливост вибору напрямкш !х подальшо! кторично! еволюци та парадигми формування й розвитку.
Аналiз останшх досл^жень i публжацш. Сутшсть, компоненти, властивост побудови, типи, а також парадигму формування фшансово! архиектури досл^жували бага-то зарубiжних учених, серед яких можна видкити: М. Бар-кл^ Р. Брейл^ С. Бркхема, Р. Гермаина, Г. Демсеца, Р. Ентова, I. 1вашкшську, Р. Капелюшникова, Б. Коласа, Р. Ла Порта, Ф. Лопеса де Силанеса, С. Маерса, К. Смгга, А. Степаноу, Д. Фшерп, Дж. Ван Хорна, А. Шляйфера й ш. Серед вггчиз-няних науковцш досл^женнями цих питань займалися: Н. Бичкова, М. БЬлик, I. Бланк, А. Гриценко, I. Зятковський, М. Кужелев, О. Лактюнова, В. Мельник, А. Наконечна, С. Онишко, А. Поддерьогш, О. Терещенко, В. Федосов, Л. Федулова, С. Юрш та ш.
Метою стати е до^дження парадигми формування сучасно! фшансово! архггектури.
Виклад основного матерiалу. Загальна тенденщя яисних трансформацш фшансово! архггектури вткюеть-ся в спрямованост фшансового розвитку. Спрямовашсть розвитку i напрямок розвитку - не тотожш поняття. Проблема спрямованост ширше i охоплюе як окремi напрямки фшансового розвитку та форми, в яких воно в^буваеться, так i причинш i чинники спрямування, якi визначають роз-виток фшансово! архiтектури в заданому напрямку або змшу шляхiв !! розвитку.
При дослiдженнi спрямованост фiнансового розвитку необхiдно взяти до уваги, що детермшовано! моделi розвитку фшансово! архiтектури не юнуе. В iсторичному планi фiнансовий розвиток - стохастичний процес, що не мае жорстко! детермшованосп, замкнутого характеру. Руху фшансово! архiтектури властива значна випадко-ва складова (в результат шокiв зовнiшнього середовища i внутршшх змiн випадкового характеру), що дозволяе стверджувати про певну хаотичнiсть динамки фшансово! архиектури.
При цьому процес розвитку фшансово! архггектури передбачае наявшсть вiдносин типу «цкьових». 1сну-ють два типи таких в^носин. Перший - цiлеспрямоване формування фшансово! архггектури з наперед заданими характеристиками. 1нший - детермiнованiсть стану i влас-тивостей фшансово! архiтектури за ршнем i характером !! оргашзацп i впливом чинникш зовнiшнього середовища. Це обумовлюе специфiчний прояв об&ективних в^носин у процесi фiнансового розвитку, а саме: комтиментаршсть та узгоджешсть компонентш архiтектури один з одним i з зовнiшнiм середовищем, оргашзовашсть процесу розвитку фшансово! архггектури в цкому.
З одного боку, визначальним чинником е спосГб ор-ганiзацГl фшансово! системи, про що йшлося вище. З шшо-го боку, для будь-якого структурного компонента сучасно! економiки не е ендогенними ш ресурси, нi кiнцевi цiлi роз-витку. Тому спрямовашсть фiнансового розвитку не може визначатися на основi локально! оптимГзацшно! моделi фГнансово! архiтектури, а е складовою теорГ! i практики розвитку економГчно! системи в цглому. Це означае, що лише в масштабах конкретно! економши можливо досить повно дослГдити фiнансовий розвиток як ендогенне явище. Хоча частково будова i розвиток фшансово! архiтектури мають локальне походження, його основнi напрямки, принциповi характеристики функцiонування визначаються загально-економiчними i соцiальними процесами, що вГдбуваються в суспiльствi.
В умовах бурхливого розвитку глобалiзацiйних про-цесш i поступового становлення ново! фшансово! архГтек-тури управлiння свiтовою економшою вiдбуваеться змiна ролi основних факторiв розвитку соцiально-економiчних процесГв, змiнюеться структура стратепчних пiдходiв до пiдвищення передбачуваносп й керованостi свГтово! фГнансово! системи та, вiдповiдно, перебудови мГжнародно! фшансово! архiтектури.
У такiй ситуацп виникла необхiднiсть у формуваннi нового системно-структурного оргашзацшного каркасу розвитку фшансово! архГтектури управлiння свiтовою еко-номжою для подолання економiчних та шших криз. Цей системно-структурний базис повинен допомогти сформу-вати конвергентну спгльшсть органiзацiйних технологiй, мереж, систем, процесГв, методГв i моделей управлiння -шструментш фiнансового управлiння. Вiд них залежить виживання нацюнально! економiки в умовах наростання явних i латентних (вГдомих i невiдомих) економiчних та шших загроз об&ективного, суб&ективного i синергетичного характеру.
Парадигма формування сучасно! фшансово! архь тектури е характерною особливютю сучасностГ, оскiльки i зростання фшансоемного характеру економiчного розвитку, який проявляеться як у збкьшенш складносп i за-гальних масштабiв сучасно! фшансово! архГтектури нащ-онально! економжи, диференщаци фiнансових послуг, так i в посиленнi залежностi реального сектора економши вГд стану фшансово! системи загалом. Це передбачае чiтке ро-зумiння того, якi фактори визначають розвиток фшансово! архггектури, якi и характеристики i властивостi вГдповГда-ють потребам економiчного розвитку. Однак штегровано! теорГ! фiнансового розвитку в сучаснш науцi не iснуе, а ме-тодолопчш принципи дослiдження фшансово! архггектури залишаються несформованими.
Лопчним результатом цього е суперечливють тео-ретичних узагальнень розвитку фшансово! архггектури, фрагментованiсть г непослiдовнiсть у трактуванш процесiв г мехашзмш и розвитку Г як наслГдок, невГдповГдшсть к-нуючих теоретичних моделей реалГям розвитку фшансово! архГтектури нацюнальних економш. Це вказуе на необхГд-шсть розширення рамок традицшного аналГзу фшансово! архггектури як шституцшно! матриц фшансово! системи за рахунок нових концептуальних шдходГв.
Розумшня парадигми формування сучасно! фшансово! архггектури можна спГввГднести з розумшням фшан-сового розвитку, який в науковш лггературГ е дискусшним питанням. У самому простому розумшш такий розвиток трактуеться як процес удосконалення функцш фшансових посередниив Г фшансових ринив. У бГльш широкому сена воно розглядаеться як процес розвитку ефективно! та стшко! фшансово! системи, збгльшення обсягу та частки фшансових активГв порГвняно з матерГально-виробничою сферою, все бГльш глибоко! штеграцп фшансових вГдносин у суспгльство. Найближчий понятГйний аналог фшансово-го розвитку - концепцГя фшансового поглиблення, Г багато дослГдникГв вживають обидва термГни як синонГми. Фшан-сове поглиблення трактуеться як процес розвитку Г усклад-нення фшансово! системи, який проявляеться в зростанш юлькоста Г видГв фГнансових шститупв, фондових шстру-ментГв, послуг на ринку кашталгв, в ускладненнГ шфра-структури, глобалГзацГ! фГнансових ринкГв, що комплексно вГдбиваеться на конструкцГ! побудови фшансово! архггектури. 1нодГ тд фГнансовим поглибленням розумГють зростання частки фГнансових активгв у нацюнальному багат-ствГ, пов&язаного зГ збГльшенням ролГ фГнансового посеред-ництва в акумуляцГ! Г розмГщеннГ фГнансових ресурсГв.
При дослГдженнГ фГнансового розвитку як парадигми формування шзнання предмета нашого дослГдження ме-тодологГчно важливо враховувати його системний характер. З одного боку, проблема фГнансового розвитку - це, перш за все, проблема розвитку фшансово! архггектури як цшсность Фшансова архГтектура е складною системною оргашзащею рГзних сво!х структурних компонентов, отже, парадигма формування и розвитку е системно-цГлГсним процесом Г мае розглядатися у взаемозв&язку з вГдповГдни-ми перетвореннями оргашзаци Г функцюнування всГе! ар-хГтектури, де процес змш окремих !! складових е окремим випадком загальносистемних перетворень. З шшого боку, розвиток будь-яко! самостшно! пГдсистеми фшансово! архГтектури (наприклад, банкГвського сектора або фондового ринку) вГдбуваеться на самостшнш основГ, пГд впливом внутрГшнГх чинниив, суперечностей Г умов функцюну-вання, специфГчних закономГрностей вГдтворення Г перебудови !! оргашзаци. Тому формування фГнансово! архГ-тектури в щлому е системою супГдрядних руив и окремих структурних компонентГв на вГдповГдних рГвнях Герархи. Системний характер фГнансового розвитку поеднуеться зГ структурованГстю самого процесу розвитку фГнансово! архггектури. ПодГбно Гншим соцГально-економГчним системам, фшансова архГтектура мае свш життевий цикл - вГд стада зародження до стадГ! зрглого зростання Г далГ - до накопичення диспропорцГй, яи обмежують !! здатнГсть ви-конувати властивГ функцп.
Парадигму розвитку економжи в умовах системно! кризи мехашзмГв управлшня складають:
■ сконструйований формат фГнансово! архггектури для пГдвищення передбачуваностГ Г керованостГ свГтово! фГнансово! системи;
■ визначеш тенденцГ! !! розвитку.
Зв&язок фГнансового розвитку Г часу проявляеться в етапах розвитку фГнансово! архГтектури - у послГдовнш
змш фаз pi3Hoï тривалостi, якi вiдображають розвиток i змшювашсть функцiй, 3mîhî piBHiB органiзацiï i цшснос-Ti фшансово&1 аpхiтектуpи в пpоцесi iстоpичного розвитку [1; 2]. Етапшсть 4iTKO проявляеться в еволюцп фiнансовоï аpхiтектуpи - в^ появи банкiвськоï справи i торгових фь нансiв до становлення фондових i валютних ринкш, в^ функцiонування сегментованих нацюнальних фiнансових ринив до створення iнтегpованоï свiтовоï фшансово&1 системи, вiд розвитку ринив базових фшансових активiв до появи деривативш i структурованих пpодуктiв.
Лопчно припустити, що тенденцiя прискорення фь нансового розвитку мае загальний характер i в^ображае таку специфiчну ознаку розвитку фшансово&1 аpхiтектуpи, як стимулюючий вплив зовнiшнього середовища на характеристики розвитку в мipу ïï переходу до бкьш високого piвня оpганiзацiï.
Методологiчно дослiдження фiнансового розвитку на основi видкення i виокремлення будь-якого iз зазна-чених шдходш (у цьому випадку оpганiзацiï та функцюну-вання фiнансовоï аpхiтектуpи) е виправданим пею мipою, якою в^повкш процеси становлять самостiйний предмет дослкження. Однак слiд враховувати, що отримаш в цьому випадку теоретичш узагальнення i висновки стають певною мipою частковими. Як аспект функщонування, так i аспект оpганiзацiï можуть мати самостшне значення при вивченш парадигми формування сучасно&1 фшансово&1 аpхiтектуpи, але необхiдно лише враховувати реальш можливостi i межi кожного з цих пiдходiв i той факт, що на певному етат досидження фiнансовоï аpхiтектуpи ви-никае потреба в ïï системному аналiзi, синтезi еволюцiйних i оpганiзацiйних уявлень про фшансову аpхiтектуpу як сис-темний об&ект дослiдження.
Для pеалiзацiï подiбного синтезу важливе значення мае така концептуальна структура досидження фшансового розвитку, яка дозволяе розмежовувати його piзнi ас-пекти та передбачае цшсний стpуктуpно-функцiональний аналiз фшансово&1 аpхiтектуpи нацiональноï економiки, що розкривае динамку ïï функщонування, мехашзм дц та розвитку [3].
На рис. 1 наведено систематизацiю узагальнень те-оретичних аспектш щодо парадигми формування сучасно&1 фiнансовоï аpхiтектуpи. Вважаемо, що таке детальне представлення зроблено&1 нами спроби науково&1 розвкки щодо дослiдження парадигми формування та розвитку фшансово&1 аpхiтектуpи у контекст фiнансового розвитку може слугувати шдГрунтям для подальшого дослiдження впливу фшансового розвитку на економiчне зростання нащональ-но&1 економiки з урахуванням в цьому процеа pолi фшансово&1 аpхiтектуpи, що здебiльшого стае актуальним питання сучасно&1 фiнансовоï науки ХХ1 столiття. На перевагу цьо-го свiдчать численнi пpацi теоретичного та прикладного характеру пров^них науковщв фiнансовоï думки Заходу [4-23].
На початку 2000-х pp. в економiчнiй лггератур^ при-свяченiй питанням економiчного зростання, виник новий напрям, який сфокусував увагу вищезазначених досмдни-ив на питаннi залежностi темпiв зростання вк характеристик розвитку фшансових систем i фшансово&1 аpхiтектуpи окремих краш, отримавши назву «Finance-Growth NexusFG». Бiльшiсть раннк pобiт цього напрямку виявляють емпipичнi докази позитивного зв&язку мiж фiнансовим роз-витком та економiчним зростанням на ршш нацiональних економiк. Такий результат можна в певному сена вважати очкуваним через те, що вiдповiднi досмдження поклада-лися на iнфоpмацiйну базу, що охоплювала пеpiод 196080-х pp. - час досить значних структурних змш у фшансово-му сектор^ дерегулювання i, як наслдок, зростання масштаба фiнансових ринив. Через наявнi канали та трансмь сiйнi механiзми цi змiни позитивно вплинули на потенщал економiчного зростання багатьох краш. Однак на початку другого десятилггтя ХХ1 стоpiччя фiнансовi ринки в свiтi уповкьнили свою експансш, зазнавши до того ж серйозш шоки волатильностi 1997-1998, 2000-2001 i 2007-2009 pp. Це вкбилося на pолi фiнансових pинкiв в економщ i не залишилося не помiченим науковцями. З&явилися роботи, яи представили свiдоцтва ослаблення (Rioja, Valev, 2004) або навiть вiдсутностi (Demetriades, Hussein, 1996; Rodrik, Subramanian, 2009) FG-взаемозв&язку, стала лунати критика в дуа негативного впливу складних i непередбачуваних фiнансових систем i фшансово&1 аpхiтектуpи на економiчну динамку (Ст1глщ, 2005; Boyreau Debray, 2003).
При тому, що автори, що доводили наявшсть прямого позитивного зв&язку в^ фшансш до економiчного зростання, залишалися в бкьшост (про що, зокрема, говорить мета-анамз в дослiдженнi (Havranek et al., 2013), склалися передумови для бкьш глибокого погляду на досиджува-ний предмет i вдосконалення методш, за допомогою яких можна було б бкьш точно визначити характер досиджува-ного взаемозв&язку.
Серед причин, яи могли б бути пiдставою супереч-ливостi отриманих pанiше pезультатiв, одш з найважливь ших - pозбiжнiсть вибipок за пеpiодами i крашами, а також неодноpiднiсть об&ектш всередиш вибipок. Виявлена за-лежнiсть результатш оцiнки FG-взаемозв&язку вiд анамзо-ваного перюду часу призвела до появи термша «зникаючий ефект» впливу фшансш на економiчне зростання. Пiд цим маеться на увазi явище, коли регресшний аналiз дозволяе виявити позитивний вплив фшансового розвитку на еко-номiчне зростання для pаннiх пеpiодiв, а для бкьш пiзнiх або бкьш тривалих пеpiодiв такий вплив не тдтверджу-еться. Що стосуеться друго&1 групи причин - неодноркнос-тi об&ектiв, то в цьому напрямку можна, зокрема, привести той факт, що розвинеш краши в piзний час проходили процеси модершзацп сво&1х фiнансових систем i побудови ново&1 конфиурацп фiнансовоï архггектури, а в pядi краш, що розвиваються, цi процеси все ще залишаються неза-вершеними. Тобто необхкним виявляеться дослiдження закономipностей FG-зв&язку в групах краш з piзним piвнем фiнансового розвитку. Такого роду анамз дозволив виявити iнший тип «зникаючого ефекту» - суттеве ослаблення FG-зв&язку в крашах, що досягли певного порогу фшансового розвитку (Arcand et al., 2015).
Хоча «зникаючий ефект» е лише одним з можливих проявш нелшшност FG-взаемозв&язку, пояснення причин нелшшност найбкьше пiдходить саме до такого ефекту. Водночас, переносячи фокус дослкжень з краш на регю-ни всередиш краши, можна швелювати цю проблему. Цим пояснюеться все бкьшою увагою до робк, що вивчають
Парадигма формування сучасно!& фшансовоТ архггектури
сутн1сть
Парадигма формування сучасно&&& фшансово&&& архiтектури £ характерною особливгстю cy4acHOCTi, оскiльки зростання фшансо£много характеру економiчного розвитку, який проявляться у збiльшеннi складност1 i загальних масштабiв сучасно&&& фшансово&&& архггектури нацюнально&&& економiки, диференцiацiТ& фшансових послуг, в посиленнг залежностг економгчного розвитку вгд стану фшансово&&& системи
чинники формування фшансовоТ арх1тектури
об&ективт обмеженгсть каналгв ефективного впливу фшансово&&& полгтики на реальний сектор, нестабтьнгсть макроекономгчних показникгв, недостатня координацгя елементгв фшансово&&& полгтики, застосування специфгчних шструментгв
регулювання, обмеженгсть каналгв трансмгсгйного механгзму, висок ризики тощо
суб&ективн i обфунтування цтей i завдань фшансовоТ полпши держави, правильшсть вибору конкретних метода та ¡нструмент1в, ефективносп задтних механвм1в i канала впливу на реальний i фшансовий сектори економти
специфтш особливосп розвитку парадигми формування фшансовоТ арх1тектури
сутн1сн1 характеристики парадигми формування фшансово!& арх1тектури
фрактальнкть багатор&шевкть
етапнкть рвноспрямованкть
мкродинамка макродинамка
функцональний аспект структурно-орган&вацшний
аспект
тституцшнии аспект
спрямовансть фнансового розвитку
кторизм фнансового розвитку
Рис. 1. Парадигма формування сучасно&Т фшансовоТ архггектури
Джерело: розроблено авторами
pi3Hi модел1 економiчного зростання, в тому числi FG-взаемозв&язок, на внутрiшньодержавному рiвнi (Higgins et al., 2006).
Аналiз впливу розвитку фшансовоТ архiтектури на економiчне зростання в регiонах УкраТни зокрема може бути, ^м того, мотивований пошуком кращого розумiння механiзмiв зростання в дшчш економiчноï моделi.
У бкьшост робiт автори пiдтверджують наявшсть позитивного i статистично значущого зв&язку мiж розви-тком фiнансових систем (фшансовою архiтектурою) i еко-номiчним зростанням по регiонах. У досл^женш (Guiso et
al., 2004) показано, що фшансовий розвиток було пов&язано 3i зростанням випуску в регюнах i провiнцiях 1талп за до-помогою таких механiзмiв, як тдвищення можливостей започаткування власного бiзнесу, сприяння входу на ринки нових фiрм, посилення конкуренцн.
Результати, якi тдтверджують додатнiсть FG-зв&язку, отриманi в роботах, як до^джують локальний фшансо-вий розвиток в КитаТ.
У статт (Chen, 2006) показано, що одним з мехашз-м1в цього взаемозв&язку за аналiзований перiод часу могла бути змша структури джерел фшансування iнвестицiй вГд бюджетних асигнувань до банкГвських кредитiв, що пiдвищувало ефективнiсть використання катталу i спри-яло зростанню. Своею чергою, Cheng i Degryse (2010) ви-явили, що зростання в китайських провшщях здебiльшого залежало вiд розвитку банивсько! системи, нiж вiд небан-кГвських фiнансових iнститyтiв.
Отже, як бачимо, напрацювання сучасно! науково! фГнансово! думки та нашi власш авторськi розвiдки в рамках проблематики цього дослГдження свiдчать про наявшсть достатньо широкого набору iнстрyментiв, методичних засад для узагальнення щло! сyкyпностi рiзних аспектГв, що входять до парадигми формування сучасно! фшансово! ар-хiтектyри нацiонально&¿ економiки на рiзних рiвнях iерархГ¿, iз вГдповГдним набором структурних компонентГв, та оцш-ки ефективностi !! фyнкцiонyвання Гз урахуванням впливу на економГчний розвиток кра&ни в цГлому.
Висновок. Таким чином, вважаемо, що представлена у статтГ парадигма формування сучасно! фшансово! архГтектури може стати шдГрунтям для дослГдження орга-нГзацГйно-методичного забезпечення формування фшансово! архГтектури економши Украши, визначення сучасних трендГв !! розвитку, представлення методичних пГдходГв до анашу трансформацГй фГнансово! архГтектури та аналГзу впливу фГнансово! глобалГзацГ! на формування фГнансово! архГтектури нащонально! економжи.
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
Arcand, J., Berkes, E., and Panizza, U. "Too much finance?" Journal of Economic Growth, vol. 20 (2) (2011): 105-148.
Arellano, M., and Bond, S. "Some tests of specification for panel data: Monte Carlo evidence and an application to employment equations". Review of Economic Studies, vol. 58 (2) (1991): 277-297.
Arellano, M., and Bover, O. "Another look at the instrumental variables estimation of error-components models". Journal of Econometrics, vol. 68 (1) (1995): 29-51.
Beck, T. "The econometrics of finance and growth". World Bank Policy Research Working Paper Series, 4608.
Blundell, R., and Bond, S. "Initial conditions and moment restrictions in dynamic panel data models". Journal of Econometrics, vol. 87 (1): 115-143.
Chen, H. "Development of financial intermediation and economic growth: The Chinese experience". China Economic Review, vol. 17 (4) (2006): 347-362.
Cheng, X., and Degryse, H. "The impact of bank and nonbank financial institutions on local economic growth in China". Journal of Financial Services Research, vol. 37 (2) (2010): 179-199.
Demirguc-Kunt, A., Feyen, E., and Levine, R. "The evolving importance of banks and securities markets". World Bank Economic Review, vol. 27 (3) (2013): 476-490.
Dumitrescu, E.-I., and Hurlin, C. "Testing for Granger non-causality in heterogeneous panels". Economic odelling, vol. 29 (4) (2012): 1450-1460.
Guiso, L., Sapienza, P., and Zingales, L. "Does local financial development matter?" The Quarterly Journal of Economics, vol. 119 (3) (2004): 929-969.
Hasan, I., Koetter, M., and Wedow, M. "Regional growth and finance in Europe: Is there a quality effect of bank efficiency?" Journal of Banking and Finance, vol. 33 (2009): 1446-1453.
Higgins, M. J., Levy, D., and Young, A. T. "Growth and convergence across the United States: Evidence from county-level data". The Review of Economics and Statistics, vol. 88 (2006): 671-681.
Kendall, J. "Local financial development and growth". Journal of Banking and Finance, vol. 36 (2012): 1548-1562.
Melnyk, V., and Bychkova, N. Finansova arkhitektura natsion-alnykh korporatsii ta yii vplyv na efektyvnist finansovoi diialnosti [Financial Architecture of National Corporations and Their Impact on Financial Performance]. Ternopil: Aston, 2012.
Rioja, F., and Valev, N. "A reexamination of the finance and growth relationship". Journal of Development Economics, vol. 74 (2) (2004): 429-447.
Rodrik, D., and Subramanian, A. "Why did financial globalization disappoint?" IMF Staff Papers, vol. 56 (1) (2009): 112-138.
Rousseau, P., and Wachtel, P. "What is happening to the impact of financial deepening on economic growth?" Economic Inquiry, vol. 49 (2011): 276-288.
Sasabuchi, S. "A test of a multivariate normal mean with composite hypotheses determined by linear inequalities". Biometri-ka, vol. 67 (1980): 429-439.
Sosnovska, O., and Zhytar, M. "Financial architecture as the base of the financial safety of the enterprise". Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4, no. 4 (2018): 334-340.
"The global competitiveness report 2017-2018". World Economic Forum. Geneva. http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018.pdf
"World Bank Doing business 2015: Going beyond efficiency". Washington, DC. https://openknowledge.worldbank.org/bit-stream/handle/10986/20483/DB15-Full-Report.pdf
Windmeijer, F. "A finite sample correction for the variance of linear efficient two-step GMM estimators". Journal of Econometrics, vol. 126 (1) (2005): 25-51.
Zhytar, M. O. "Sutnist finansovoi arkhitektury ta yii znachen-nia v teoretychnii ta praktychnii ploshchynakh suchasnoi finansovoi nauky" [The Essence of Financial Architecture and its Importance in the Theoretical and Practical Plane of Modern Financial Science]. Biznes Inform, no. 7 (2019): 8-13.
Cram Hagrnwna go pega^n 30.10.2019 p.
