Спросить
Войти
УДК 332.342 JEL Classification: R11; R58
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИНИЕ ЗАБЕЗПЕНЕНИЯ СТРАТЕГИ" РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
® 2019 ЯКИМЕНКО о. в.
УДК 332.342
JEL Classification: R11; R58
Якименко О. В.
Теоретико-методичне забезпечення стратеги регюнального розвитку УкраУни
У робот&! зазначено, що сьогодт одним з пр&юритет&т регюнальноi полтики в УкраЫ е визначення проблем розвитку регютв i реал1зац1я заход&т щодо ¡х виршення. Водночас фактична в&дсутшсть конкретних шляж виршення вказаноi проблеми, як в теорИ, так i на практиц, кнування застарШ нормативно-правовоi бази значно обмежують можливостi комплексного розгляду широкого кола проблемних питань регюнального розвитку Украни. Узагальнено теоретичн засади та розроблено методичне забезпечення стратеги регюнального розвитку Украни. Зазначено, що сьогодш cтратегiчне планування регюнального розвитку в нашш краíнi т&шьки формуеться. На жаль, не повною мiрою враховуються практики та доcвiд кран бвропейського Союзу, немае достатнього теоретичного базису та методичного забезпечення стратег&нного планування розвитку територш та дуже пов&шьно удосконалюються нормативно-правовi засади цього процесу. Встановлено, що дуже важливою умовою реал&ваци стратеги регюнального розвитку е координа^я й узгодження дш уах суб&ект&в регюнального економiчного простору: б&знесу i влади вах рiвнiв та об&еднання вах необхiдних для стратег&нного планування позицш на основ&! достов&!рно&1 iнформацi¡про ¡х нам&ри. Зроблено висновок, що дюча система стратегчного планування, на жаль, не забезпечуе узгодженостi макроеконом&много, регюнального та галузевого аспект&т. У зв&язку з цим постае потреба удосконалення системи управл&шня на рег&юнальному р&шт, яка мае в&дбуватися через реформування системи державного управлння та розбудови мсцевого самоврядування як найбльш пр&юритетного напряму реал&ваци державноi полтики. Проведене досл&дження тдтверджуе доцмьнкть пошуку нових пiдходiв для досягнення ефективност&! формування та реал&ваци стратеги регюнального розвитку для виршення проблем розвитку територш, в тому чит з урахуванням позитивного доcвiду шших краш, особливо в частин заход&в щодо зменшення територ&шльних диспропорцш, створення регюнальнихгалузевих комплекав та стимулювання ¡хрозвитку. Кпючов&1 слова: теоретико-методичне забезпечення, рег&юнальний розвиток, регюн, cтратегiя, управл&шня, планування. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-96-102 Рис.: 1. Табл.: 1. Б&бл.: 21.
Якименко Олег BirnopoBU4 - кандидат економ&мних наук, доцент, кафедра технологи буд&вельного виробництва та буд&вельних матер&шл&ш, Хармвський нацюнальний ушверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харж, 61002, Украна) E-mail: yakimenko1961@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0909-267X
УДК 332.342 JEL Classification: R11; R58
Якименко О. В. Теоретико-методическое обеспечение стратегии регионального развития Украины
В работе отмечено, что сегодня одним из приоритетов региональной политики в Украине является определение проблем развития регионов и реализация мероприятий по их решению. Вместе с тем фактическое отсутствие конкретных путей решения указанных проблем, как в теории, так и на практике, существование устаревшей нормативно-правовой базы значительно ограничивают возможности комплексного рассмотрения широкого круга проблемных вопросов регионального развития Украины. Обобщены теоретические основы, и разработано методическое обеспечение стратегии регионального развития Украины. Отмечено, что сегодня стратегическое планирование регионального развития в нашей стране только формируется. К сожалению, не в полной мере учитываются практики и опыт стран Европейского Союза, нет достаточного теоретического базиса и методического обеспечения стратегического планирования развития территорий, и очень медленно совершенствуются нормативно-правовые основы этого процесса. Установлено, что очень важным условием реализации стратегии регионального развития являются координация и согласование действий всех субъектов регионального экономического пространства: бизнеса и власти всех уровней и объединения всех необходимых для стратегического планирования позиций на основе достоверной информации об их наUDC 332.342 JEL Classification: R11; R58
Yakimenko O. V. Theoretical and Methodological Support for the Regional Development Strategy of Ukraine
The paper notes that one of the current priorities of Ukraine&s regional policy is to identify regional development problems and implement measures to solve them. At the same time, the actual absence of particular ways, both theoretical and practical, for addressing these problems, the outdated regulatory framework significantly limit the ability to comprehensively consider the wide range of issues related to regional development in Ukraine. In the course of the research, theoretical bases are generalized, and methodological support for the regional development strategy of Ukraine is developed. It is pointed out that today the strategic planning of regional development in our country is only being formed. Unfortunately, the practices and experience of European Union countries are not fully taken into account, there is no sufficient theoretical and methodological support for strategic planning of the development of territories, and the regulatory support for this process is being improved very slowly. It is established that a very important condition for the implementation of the regional development strategy is coordination and concurrence of actions of all subjects in the regional economic space -business and government of all levels - and the unification of all the positions necessary for strategic planning based on reliable information about their intentions. It is concluded that the current system of strategic planning, unfortunately, does not ensure the coherence of the macroeconomic, regional and sectoral aspect. In this regard, there is a need to improve the
мерениях. Сделан вывод, что действующая система стратегического планирования, к сожалению, не обеспечивает согласованности макроэкономического, регионального и отраслевого аспектов. В связи с этим возникает необходимость совершенствования системы управления на региональном уровне, которая должна происходить через реформирование системы государственного управления и развития местного самоуправления как наиболее приоритетного направления реализации государственной политики. Проведенное исследование подтверждает целесообразность поиска новых подходов для достижения эффективности формирования и реализации стратегии регионального развития для решения проблем развития территорий, в том числе с учетом положительного опыта других стран, особенно в части мероприятий по уменьшению территориальных диспропорций, создание региональных отраслевых комплексов и стимулирования их развития.
Якименко Олег Викторович - кандидат экономических наук, доцент, кафедра технологии строительного производства и строительных материалов, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: yakimenko1961@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0909-267X
management system at the regional level, which should occur through reforming the public administration system and the development of local self-government as the most priority area for the implementation of public policy. The study confirms the practicality of searching for new approaches to achieve an effective formation and implementation of the regional development strategy to solve problems of territorial development, taking into account the positive experience of other countries, especially regarding measures aimed at reducing territorial imbalances, creating regional industry complexes and stimulating their development.
Yakimenko Oleg V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor,
Department of Building Technology and Building Materials, O. M. Beketov
National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str.,
Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: yakimenko1961@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0909-267X
Вступ. Виршення регюнальних проблем е прю-ритетним для кожно! кра!ни свггу. Але кожна кра!на на-магаеться !х розв&язати з урахуванням власних традицш, власного досв^у i практик. Успшний досв^ виршення проблем регюнального розвитку пров^них кра!н свиу е актуальним для нашо! кра!ни, але не завжди ефективним, осильки вш не враховуе нашi специфiчнi особливость
Сьогодш одним iз прюритепв регюнально! полiти-ки в Укра!ш е визначення проблем розвитку регюнш та реалiзацiя заходш щодо !х виршення. Водночас фактична в^сутшсть конкретних шляхш реалiзацil вказано! про-блеми, як в теори, так i на практищ, юнування застарко! нормативно-правово! бази значно обмежуе можливост комплексного розгляду широкого кола проблемних питань регюнального розвитку Укра!ни.
Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку регь онш Укра!ни, за наявност значних територiальних диспро-порцш та нерiвномiрностей, а також !х зростання в чай та простора вказуе на кнування комплексу взаемопов&язаних регюнальних проблем, ефектившсть виршення яких зали-шаеться на досить низькому рiвнi.
В^сутшсть особливо! уваги до необх^ност виршення проблем регюнального розвитку в нашш кра!ш робить дощльним питання науково! обгрунтованост пропозицш та розробки методичного забезпечення оргашзаци певно! системи управлшня регюнальним розвитком, яка базуеть-ся на основi узагальнення наявних проблем регiонального розвитку та вибору в^пов^них методiв та шструменпв для !х вирiшення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми соцiально-економiчного розвитку регiонiв вивчалися багатьма ученими. Серед них: М. Згуровський [1], М. Долшнш [2], В. Геець [3], М. Кизим [4], О. Панухник [5], О. Ра-евнева [6], I. Санжаровський [7], I. Сторонянська [8] та ш.
Проте питання щодо впровадження конкретних шляхш, що спрямоваш на вирiшення проблем розвитку регюнш, залишаються невирiшеними.
Метою статт е узагальнення теоретичних засад i розробка методичного забезпечення стратеги регюнального розвитку Украши.
Виклад основних матерiалiв дослiдження. Рушш-ною силою соцiально-економiчного прогресу суспкьства е безупинне розширення духовних i матерiальних потреб та вимог людини. Результати сустльного розвитку зрештою вiдбиваються у зростанш добробуту, ступеня особисто! свободи, мiри самореалiзацi! особистих прагнень кожного члена сустльства.
Сучасний розвиток свiтового сустльства, направлений на виршення глобальних проблем людства в еконо-мiчнiй, соцiальнiй та екологiчнiй сферах, визначае страте-гiчнi прiоритети для розвитку кра!н у третьому тисячолiттi, основш положення яких узагальненi в понятт сталого розвитку, що розглядаеться як загальна концепцiя щодо необ-хiдностi встановлення балансу мгж задоволенням сучасних потреб людства, захистом штересш майбутнк поколiнь, потребою у безпечному i здоровому довкiллi [9].
Зпдно з Законом Укра!ни «Про засади державно! регюнально! полiтики», прийнятим 5 лютого 2015 р. (далi -Закон), державна регюнальна полiтика визначаеться як система цкей, заходш, засобш та узгоджених дiй централь-них i мiсцевих органiв виконавчо! влади, органiв мiсцевого самоврядування та !х посадових осiб для забезпечення ви-сокого рiвня якостi життя людей на всш територи Укра!ни з урахуванням природних, iсторичних, еколопчних, економiчних, географiчних, демографiчних та шших особливос-тей регюшв, !х етшчно! i культурно! caM06yTH0CTi [10].
Розвиток регюнально! полiтики в Украш, на вiдмiнy вiд европейсько! практики поступового уточнення npi-оритетш, в1дбуваеться пiд впливом теорiй, спрямованих на тдтримку проблемних територiй, з паралельним ви-користанням елементш iншиx теорш, що характеризують регiональне зростання на основi iнновацiйностi, конкурен-тоспроможностi, розвитку мюцевого самоврядування та децентрамзацй влади.
На законодавчому ршш засади регюнально! пол1ти-ки використовують щодо визначення проблемних регюНаявш теорй регюнального р
нш кра!ни та розробки заход1в щодо розв&язання проблем, з якими стикаються ц1 рег1они.
Але ефективне управлшня у сфер1 регюнального розвитку передбачае, у першу чергу, створення нормативно-правово! бази для реал1зацй регюнально! пол1тики, мехашзм1в та шструменпв управл1ння регю-нальним розвитком, яи б сприяли розв&язанню проблем регюнш [11].
Узагальнимо наявн1 теорй регюнального розвитку залежно в1д певних ознак, яи представлен1 групами: теорй просторового розмщення, неокласичн1 теорй та теорп кумулятивного зростання (табл. 1).
Таблиця 1
гку залежно вiд певних ознак
Теорм рег1онального розвитку за напрямом просторового розмщення
Теорм Змкт
Tеорiя розмiщення сiльського господарства, й. Тюнен Обфунтування впливу чинникiв вiдстанi на вигiднiсть ведення сiльського господарства i транспортування сiльськогосподарсько! продукцп
Теорiя промислових (iндустрiальних) районiв, А. Маршалл Видтення промислових районiв малих i середшх пiдпри£мств як альтернатива великим вертикальночнтегрованим виробничим комплексам
Теорiя розмiщення промисловостi, А.Вебер Формування фактсрв розмiщення виробництва, що визначають «штандорт» (вiд нiм. Standort - мюце розташування, розмiщення) - оптимальне мюце розташування пщ-при£мства або комбЫацп пiдпри£мств
Теорiя центральних мiсць, В. Кристаллер Визначення фокусiв (ядер) рiзного рiвня i£рархi!, якi притягують поселення нижчих рiвнiв
Теорiя просторово&&& економiчно&&& рiвно-ваги, А. Льош Визначення теоретичних проблем розмщення господарства в кра!нi й економiчних районах
Теорiя агломерацiй, П. Кругман та П. Ромер Визначення концентрацп виробничо& дiяльностi у певних регiонах як основного фактора зростання
Теорм регюнального розвитку неокласичного напрямку
Теорм, мегоди, модел1 Змкт
Методи вимiру регюнального зростання, Дж. Бортс, Х. Зiберт Основний акцент робиться на фактори, що збтьшують виробничий потенцiал еко-номiки регюшв, а рiвень зростання економiки досяга£ться за допомогою мiжрегiо-нального руху фактсрв
Моделi збiжностi або конвергенцп, Р. Солоу, Т. Сван, Менк&ю-Ромер-Уейл, Р. Барро Використовуються для оцiнки ступеня збiжностi мiж кра&нами i в межах одша кражи на основi розподiлу факторiв капiталу на фiзичнi (або матерiальнi) i людськi, та ви-знача£ться ступiнь вза£мозамiнностi прац й капiталу, а також швидисть i конверген-цiю темпiв зростання економти регiонiв
Теорiя статистично&& оцiнки ролi со^аль-них i полiтичних фактсрв у пiдвищеннi продуктивностi працi, Р. Холлу i Ч. Джонс Крiм традицiйних виробничих фактсрв зростання - фiзичний, людський капiтал, праця тощо, врахованi со^альш, iнституцiональнi, полiтичнi фактори та географiчне положення кражи
Теорм регюнального розвитку кумулятивного напрямку
Теорм, модел1 Змiст
Теорiя кумулятивного зростання, Г. Мюрдаль Переваги певних мюцевостей, центрiв (полюсiв) зростання викликають прискорення &Гхнього розвитку та вщставання вiдсталих регiонiв
Теорiя «осi розвитку», П. Потьв Територп, якi розташоваш мiж полюсами зростання i яи забезпечують транспортний зв&язок, одержують додатковi iмпульси зростання завдяки збiльшенню вантажопо-токiв, поширенню iнновацi&&&, розвитку жфраструктури, перетворюються на осi (кори-дори) розвитку, що визначають разом з «полюсами зростання» просторовий каркас економiчного зростання великого регюну або кражи
Модель сукупно!& причинно! обумовле-ностi, модель мiсько! агломерацп, Х. Рiчардсон Будь-який розподт державних ресурав серед регюшв, що мае метою максимально збтьшити нацiональне економiчне зростання, буде лише тдсилювати регiональнi нерiвностi
Теорiя «центр-периферiя», Дж.Фрiдман Основними напрямами визначеш: стимулювання розвитку нових опорних регюшв на периферп та тдтримка мiграцГ&& населення з найбтьш депресивних територiй в опорнi регюни
Система теорш регiонального розвитку складае основу науково! бази, що вивчае територiальне розмiщення економiчноí дiяльностi та диференцiацiю ршнш економiч-но! активностi регiонiв пiд впливом певних факторiв [12].
Практичне застосування теоретичних положень рiз-них регiональних теорш знайшли практичне вiдображення в певш iсторичнi перiоди економiчного розвитку рiзних краш свiту. Так, розвиток европейсько! моделi регюналь-ного управлiння в^бувався пiд впливом посл^овно1 змiни рiзних методичних пiдходiв: вiд допомоги кризовим регь онам (початок ХХ ст.); запровадження мiжрегiонального перерозподку економiчного зростання з орiентацiею на збалансований регюнальний розвиток i створення полю-йв зростання (середина ХХ ст.) та реформування регiонiв на основi використання внутршнього потенцiалу кожного регiону, шдтримки малого та середнього бiзнесу (инець ХХ ст.).
Незважаючи на значну кiлькiсть теорш, постшно тривае пошук нових пiдходiв, методш i моделей регюналь-ного розвитку, осккьки будь-яка з наявних теорш не може дати розгорнуп в1дпов^ на питання зростання ефектив-ностi економiчного розвитку регiонiв.
Функцюнування регiонiв краши, враховуючи !х рiз-номанiтнiсть, завжди вiдбуваеться пiд впливом як сильних сторш розвитку територи, так i наявних проблем у будь-якiй сферi життя сустльства. Тому вирiшення проблем регюнального розвитку можливе ткьки у разi використання наявного територiального потенцiалу та шдвищення ефек-тивностi використання конкурентних переваг.
Оцiнювання проблем регiонального розвитку наведе-нi в законодавствi Украши двома методичними пiдходами.
З метою скорочення нерiвномiрностi регiонального розвитку, як одше! iз причин iснування територiальних проблем в УкраМ, розроблено методику «визначення ме-ханiзму проведення оцшки i поршняльного аналiзу еконо-мiчного стану та якостi життя населення регюшв, районiв, мiст з метою прийняття в^пов^них управлiнських рь шень на державному, регiональному та мкцевому ршнях, спрямованих на розв&язання проблеми мiжрегiональноí та внутршньорегюнально: диференщаци сощально-економiчного розвитку регiонiв, районiв, мкт i запобiгання поглибленню диференщаци» [13].
Матричний шдид, запропонований в робот О. М. Крупи, дае можливкть позицiонувати регiони у в^-пов^них квадрантах, межi яких визначаються методом золотого перетину, що дае можливкть ^ентифжувати про-блемнi регюни в Украши [14].
У робот Т. С. Клебаново1 для визначення нерiвно-мiрностi регiонального розвитку пропонуеться розрахунок коефщента диспропорцiй у поршнянш з максимальним значенням за сукупшстю регiонiв [15].
У роботi I. М. Новака запропонована шкала оцшки нерiвномiрностi та рiвня диспропорцiй регюнального розвитку iз використанням коефщента варiацil, iнтервал зна-чень якого в^пов^ае певному ршню нерiвномiрностi розвитку [16].
Цшавою е методика В. I. Шевцово1, яка для оцiнки рiвня диспропорцiй соцiально-економiчного розвитку ви-користовуе розрахунок спiввiдношення мiж максимальним
i мiнiмальним значенням кожного з показникш-шдикаторш соцiально-економiчного стану регюшв [17].
Узагальнення наведених методичних пiдходiв до аналiзу й оцiнки проблем регюнального розвитку вказуе на певш особливост !х практичного використання. Незважаючи на те, що оцшка у бкьшосп методик за штеграль-ним iндексом показникiв соцiально-економiчного розвитку забезпечуе щлюшсть результатiв та оцшка у динамщ дозволяе використовувати порiвняльний аналiз у рiзних часових перюдах - повна оцiнка проблем територiального розвитку потребуе використання бкьш широкого кола по-казниив.
Досл^ження теоретичних i методичних пiдходiв до визначення проблем розвитку регюнш та формування ш-струментарiю щодо !х розв&язання набувають особливо1 актуальностi на еташ пошуку ефективних пiдходiв для реалiзацil регюнально1 стратегi в УкраШ, яка е складовою Стратегй сталого розвитку «Украша - 2020» [18], та проекту Стратегй сталого розвитку Украши до 2030 року [19], що визначае стратепчш напрями довгострокового розвитку Украши.
Модель прийняття ршення з вибору стратеги регюнального розвитку включае в себе 4 стади:
I - оцшка ситуаци i дiагностика проблем розвитку регюну;
II - оцшка ситуаци в розвитку районш регюну;
III - вибiр i обгрунтування прiоритетiв розвитку регiону;
IV - моделювання варiантiв i сценарив розвитку регiону.
Перша стадiя прийняття рiшення з вибору стратеги регюнального розвитку передбачае таи ди: вибiр мети; ви-мiр якост життя населення регiону; оцiнку економiчного розвитку регiону; визначення природно-ресурсного по-тенцiалу регiону й ефективностi його використання; дiа-гностику проблем забезпечення якост життя населення регiону.
Друга стадiя прийняття рiшення з вибору стратеги регюнального розвитку включае в себе: вимiр якост життя населення райошв регiону; оцiнку економiчного розвитку райошв регiону; визначення природно-ресурсного потен-цiалу районiв регiону й ефективност його використання.
Третя стадiя прийняття ршення з вибору стратеги регюнального розвитку передбачае таи ди: вибiр страте-гiчних напрямкш соцiального й економiчного розвитку регiону; вибiр стратепчних напрямкш соцiального й еко-номiчного розвитку районш регiону; попереднiй вибiр прiоритетних напрямкш розвитку економiки регюну; обгрунтування прюритетних напрямкiв розвитку економжи регiону.
Четверта стадiя прийняття ршення з вибору стратеги регюнального розвитку включае в себе: моделювання варiантiв розвитку прюритетних галузей економши регюну; моделювання сценарив соцiально-економiчних насл^-кш розвитку прюритетних галузей економши регюну.
Проте смд зазначити, що практичне використання ще1 методики здебкьшого зорiентовано на рiвень великого регiону (насамперед - обласп), характерними ознаками якого е наявшсть великих промислових комплексов i певний piBeHb самостiйностi в процеа прийняття стратепч-них управлшських рiшень.
Також формування регюнально&1 стратеги розвитку значно залежить bîa посл^овност CTpaTeri4Horo плану-вання соцiального й економiчного розвитку краши.
При формуванш стратегй регiонального розвитку виконуеться певна посл^овшсть, етапами яко&1 е (рис. 1):
■ визначення стратепчних прюритепв регюналь-ного розвитку;
■ оцшювання стратегiчного потенцiалу регiону;
■ визначення стратепчно! мети регiонального роз-витку;
■ стратепчне планування регiонального розвитку;
■ моделювання сценарйв соцiально-економiчних наслiдкiв розвитку прюритетних галузей еконо-мiки регюну.
Здшснення процесш реформування на регюнально-му рiвнi мае сприяти формуванню органiзацiйних, еконо-мiчних, iнформацiйних, правових i шших необх^них пере-думов для успiшноï реалiзацiï регiональноï стратеги.
Дуже важливою умовою реалiзацiï стратеги регюнального розвитку е координащя й узгодження д1й всiх суб&екив регiонального економiчного простору - бiзнесу i влади всгх рiвнiв, i об&еднання вах необхiдних для стра-тегiчного планування позицiй на основi достовiрноï шфор-маци про &¿х намiри.
Тобто у найкращому варiантi регiональна страте-гiя мае бути взаемовипдним договором, що пiдписуеться вама його учасниками, якi переймають тим самим на себе зобов&язання щодо його виконання.
Дуже важливе значення для формування та реамза-ци стратеги регюнального розвитку мае в^пов^ний шсти-туцiональний базис. Але шституцюнальне забезпечення стратеги регiонального розвитку може бути рiзним та но-сити багаторшневий характер на основi об&еднання штер-есш всiх груп стейкхолдерш, що мають стратегiчнi штереси в розвитку регiону.
Ключову роль у реалiзацiï стратегiй регiонального розвитку в^грае державне-приватне партнерство (ДПП), яке застосовуеться майже у вах сферах життя. ДПП за-стосовуеться при: 1) пошуку, розвiдцi родовищ корисних копалин i 1х видобуваннi; 2) виробництв^ транспортуван-нi i постачанш тепла та розподiлi i постачанш природного газу; 3) у будiвництвi та/або експлуатаци автострад, замзниць тощо; 4) у машинобудуваннi; 5) збор^ очищеннi та розподiленнi води; 6) в охорош здоров&я; 7) у туризм^ вiдпочинку, рекреаци, культурi та спортi; 8) забезпечен-ш функцiонування зрошувальних i осушувальних систем; 9 ) поводженш з выходами, крiм збирання та перевезення; 10) виробництв^ розподiленнi та постачаннi електрично&1 енерги; управлiннi нерухомктю; 11) наданш соцiальних по-слуг; 12) виробництвi та впровадженнi енергозберiгаючих технологiй, будiвництвi та капiтальному ремонтi житлових будинив; 13) встановленнi модульних будинкiв i будiвни-цтвi тимчасового житла; 14) наданш освишх послуг i по-слуг у сферi охорони здоров&я; 15) управлшш пам&ятками архiтектури та культурно! спадщини [20].
Успiшний розвиток ДПП як мехашзму активiзацiï ш-вестицiйноï дiяльностi та залучення приватних швестицш
у стратегiчно важливi для регюшв сфери можливий лише за умови, коли буде забезпечено баланс штересш держави i приватного швестора. Правова форма здiйснення ДПП повинна забезпечити для представника приватного бiзнесу привабливють, безпеку вкладення коштш у державну або мунiципальну власшсть i реалiзувати основну мету проекту, тобто розвивати ту сферу, яка стратеично важлива для держави. Для цього держава повинна сприймати приватного швестора як рiвноправного партнера. Вимагаючи в^ нього виконання передбачених угодою зобов&язань, держава мае, зi свого боку, гарантувати виконання власних зобов&язань у повному обсязi [21].
Сьогодш стратепчне планування регюнального розвитку в нашш кра!ш ткьки формуеться. На жаль, не по-вною мiрою враховуються практики та досв^ кра!н бвро-пейського Союзу, немае достатнього теоретичного базису i методичного забезпечення стратегiчного планування розвитку територш, та дуже повкьно удосконалюються нормативно-правовi засади цього процесу.
До того ж дшча система стратепчного планування, на жаль, не забезпечуе узгодженост макроекономiчного, регiонального та галузевого аспекпв. У зв&язку з цим по-стае потреба удосконалення системи управлшня на регю-нальному рiвнi, яка мае вiдбуватися через реформування системи державного управлшня та розбудови мкцевого самоврядування як найбкьш прюритетного напряму реа-лiзацi! державно! полiтики.
Висновки. Проведене дослiдження пiдтверджуе до-цiльнiсть пошуку нових пiдходiв для досягнення ефектив-ностi формування та реамзаци стратеги регiонального розвитку для виршення проблем розвитку територш, в тому числ1 з урахуванням позитивного досв^у шших кра!н, особливо в частиш заходiв щодо зменшення територiальних диспропорцш, створення регюнальних галузевих комплексов i стимулювання !х розвитку.
Перспективою подальших до^джень е розробка методичного забезпечення щодо мошторингу та оцiнювання ефективност реамзаци стратегiй регiонального розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
Визначення стратепчних прiоритетiв регюнального розвитку
Визначення стратепчних прюрите^в регiонального розвитку загальнодержавного рiвня
Визначення прюритепв регiонального розвитку обласного рiвня 4—► Визначення прюрите^в регiонального розвитку галузевого рiвня
Оцiнка ресурсно-сировинного потен^алу
Оцiнка стратегiчного потенцiалу репону <—>
I—>1
Оцiнка iнфраструктурного потен^алу
Оцiнка iнтелектуального потен^алу
Оцiнка iнституцiонального потен^алу
Оцiнка виробничого потенцiалу
Оцiнка споживчого потенцiалу
Оцiнка iнновацiйного потенцiалу
- . Визначення стратепчно!& мети регiонального розвитку
Вибiр прiоритетiв розвитку стратегiчного потен^алу регiону
Перевiрка вiдповiдностей мети стратепчним прiоритетам регiонального розвитку
I.___________
Вибiр стратепчно&&& мети регюнального розвитку
Стратепчне планування регiонального розвитку
Вибiр базово&&& стратегГГ розвитку економiчного та соцiального потенцiалiв репону
Формування стратеги регюнального розвитку
Перевiрка вiдповiдностi обрано&&& стратеги основним положенням загальнодержавно&&& стратеги
регiонального розвитку
Моделювання сценарив соцiально-економiчних наслiдкiв розвитку прiоритетних галузей
економши регiону
- . Зворотний зв&язок
Рис. 1. Послщовнкть формування стратегГГ регюнального розвитку
телв державно! регюнально&&& полiтики. Регюнальна економка. 2006. № 4. С. 101-110.
REFERENCES
Analiz staloho rozvytku - hlobalnyi i rehionalnyi kontek-sty. Ch. 2 : Ukraina v indykatorakh staloho rozvytku [Sustain-ability Analysis - Global and Regional Contexts. Part 2: Ukraine in Sustainable Development Indicators]. Kyiv: NTUU «KPI», 2010.
Chuzhykov, V. I. Hlobalna rehionalistyka: istoriia ta su-chasna metodolohiia [Global Regionalism: History and Modern Methodology]. Kyiv: KNEU, 2008.
Dolishnii, M. I. Rehionalna polityka na rubezhi XX-XXI stolit: novi priorytety [Regional Policy at the Turn of the XX-XXI Centuries: New Priorities]. Kyiv: Nauk. dumka, 2006.
Heiets, V. M. et al. Modeliuvannia ekonomichnoi bezpeky: derzhava, rehion, pidpryiemstvo [Modeling of Economic Security: State, Region, Enterprise]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2006.
Kizim, N. A., and Uzunov, V. V. Programmno-tselevoy podk-hod k gosudarstvennomu upravleniyu sotsialnoy napryazhen-nostyu v regionakh strany [Program-targeted Approach to State Management of Social Tension in the Regions of the Country]. Kharkiv: ID «INZhEK», 2007.
Klebanova, T. S. et al. "Otsenka i analiz neravnomernosti raz-vitiya regionov Ukrainy" [Assessment and Analysis of the Uneven Development of the Regions of Ukraine]. Aktualnyye problemy ekonomiki, no. 8 (2009): 162-168.
Krupa, O. M. "Vyznachennia shliakhiv podolannia depre-syvnoho stanu terytorii Ukrainy" [Determining Ways to Overcome the Depressed State of Ukraine]. Modeliuvannia rehionalnoi ekonomiky, no. 2 (24) (2014): 180-189.
[Legal Act of Ukraine] (2009). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/476-2009-%D0%BF
[Legal Act of Ukraine] (2010). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17
[Legal Act of Ukraine] (2015).
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015
Novak, I. M. Sotsialnyi rozvytok rehioniv Ukrainy: otsinka ta napriamy zmenshennia dysproportsii [Social Development of Ukrainian Regions: Assessment and Directions of Disproportion Reduction]. Donetsk; Kyiv, 2008.
"Proekt Stratehii staloho rozvytku Ukrainy do 2030 roku" [Draft Sustainable Development Strategy of Ukraine until 2030]. http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/li-brary/sustainable-development-report/Sustainable-Dev-Strategy-for
Panukhnyk, O. V. "Metodychne zabezpechennia stratehich-noho planuvannia v rehionakh Ukrainy" [Methodological Support of Strategic Planning in the Regions of Ukraine]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 1 (2009): 152-157.
Rozroblennia ta vprovadzhennia stratehichnoho planu rozvytku rehionu [Developing and Implementing a Strategic Plan for the Region&s Development]. Kyiv: K. I. S., 2008.
Raievnieva, O. V., and Bobkova, O. Yu. Dysproportsiinist sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy: instru-mentarii otsiniuvannia ta rehuliuvannia [Disproportionality of Socio-economic Development of Ukrainian Regions: Assessment and Regulation Tools]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2014.
Romaniuk, S. A. Rozvytok rehioniv u vidkrytii ekonomitsi: teoriia, polityka, praktyka [Development of Regions in an Open Economy: Theory, Policy, Practice]. Kyiv: NADU, 2013.
Shevtsova, V. I., and Shevtsova, Ya. A. "K otsenke effektivnosti sovremennoy regionalnoy politiki Ukrainy" [On the Assessment of the Effectiveness of Modern Regional Policy of Ukraine]. www. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pips/2011_2/tom2/762.pdf
Storonianska, I. "Otsinka asymetrii sotsialno-ekonomichno-ho rozvytku rehioniv Ukrainy ta obgruntuvannia priorytetiv der-zhavnoi rehionalnoi polityky" [Assessment of Asymmetry of Socioeconomic Development of Ukrainian Regions and Substantiation of Priorities of State Regional Policy]. Rehionalna ekonomika, no. 4 (2006): 101-110.
Vakhovych, I. M., and Tabalova, O. Ye. Rehionalni asymetrii staloho rozvytku Ukraini: diahnostyka ta mekhanizm vyrivniu-vannia [Regional Asymmetries of Sustainable Development in Ukraine: Diagnosis and Mechanism of Equalization]. Lutsk: RVV LNTU, 2010.
Zvieriakov, M. I. et al. Stratehuvannia rehionalnoho roz-vytku: teoriia, metodolohiia, kontseptsiia [Regional Development Strategy: Theory, Methodology, Concept]. Odesa: Atlant VOI SOIU, 2019.
Cram Hagrnwna go pega^n 07.11.2019 p.
