Спросить
Войти

ФОРМИРОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНЫХ КОММУНИКАЦИОННЫХ СТРАТЕГИЙ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ СУБЪЕКТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВЫХ ТРАНСФОРМАЦИЙ: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ

Автор: Панькова Оксана Владимировна

СОЩАЛЬНА EKOHOMiKA, ПOЛiTИKA ТА ДEMOГPAФiЯ

удк 334.021+316.77 JEL Classification: L63

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ К0МУН1КАЩЙНИХ СТРАТЕГ1Й ВЗАШ0ДИ СУБХКЛВ

соцlAльно-Eкономiчного розвитку в умовах цифрових трансформащй:

МEТ0Д0Л0ГiЧНИЙ АСПЕКТ

® 2019 ПАНЬКОВА о. в., КАСПЕРОВИЧ 0. Ю.

УДК 334.021+316.77 JEL Classification: L63

Панькова О. В., Касперович О. Ю. Формування ефективних комушкацшних стратегiй взаемодм суб&екпв соцiально-економiчного розвитку в умовах цифрових трансформацiй: методолопчний аспект

Мета cmammi полягае в об(рунтуванн&> методологiчних засад розробки та реал&заци ефективних комуншацшних стратеги взаемодИ суб&ект&1в соцiально-економiчного розвитку з урахуванням впливу цифрових трансформацй. У зазначеному контекст&> розглянуто специфiчнi риси сучасного укранського сустльства та вплив цифрових трансформацй на процеси взаемодИ суб&ект&в соцiально-економiчного розвитку, у тому числ&1 негатив-ний вплив на процеси комушкацИу сусп&шьствi, що суттево обмежуе можливостiреал&зацИ со^ального д&тлогу в сустльствi, а отже, потребують реагування з боку влади, сустльства, б&знесу та науково! стльноти. Визначено, що потребують удосконалення методологiчнi засади формування комушкацшних стратеги взаемодИ суб&ект&ю соцiально-економiчного розвитку. В результат&1 досл&дження було об(рунтовано основы! напрями удосконалення наявних методологiчних пiдходiв щодо розвитку систем комункацш суб&ект&в соцiально-економiчного розвитку, зокрема, необхiдний перехiд до платформи соцiально-вiдповiдального партнерства як со^ально-ннова^йно: системи оргашзацИвзаемодИсо^альних суб&ект&в, що по-еднуе принципи та мехашзми реал&ваци со^ального Ыалогу !з принципами та механзмами забезпечення со^ально&:в&дпов&дальност&и Проанал&вовано структурн складов&> iнформацшно-комунiкативного середовища, при цьому окрему увагу прид&шено со^альним чинникам комушкацИ, зокрема - пи-танням дов&ри, по&тформованост&1 та вмотивованост&> до взаемодИ. Визначено основш методологiчнiзасади, яким повинн в&дпов&дати процеси розробки та реал&зацПсучасноi комушка^йноi стратеги в умовах цифрових трансформацш.

Кпючов&1 слова: комунiкацiйна стратег&т, суб&екти соцiально-економiчного розвитку, соцiально-вiдповiдальне партнерство, соцiальнi чинники комунiкацii, цифровi трансформацИ

DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-200-208

Б&бл.: 11.

Панькова Оксана Владимировна - кандидат соцiологiчних наук, доцент, пров&дний науковий сп&вроб&тник, вiддiл економ&нних проблем социально!&полтики, 1нститут економки промисловост&> НАНУкрани (вул. Мари Капшст, 2, Ки!в, 03057, Украна)

E-mail: pankovaiep@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7846-1750

Касперович Олександр Юрйович-головний економст, 1нститут економки промисловост&> НАНУкрани (вул. МарИКапшст, 2, Ки!в, 03057, Украна)

E-mail: a_kasp@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1169-9681

УДК 334.021+316.77 JEL Classification: L63 Панькова О. В., Касперович А. Ю. Формирование эффективных коммуникационных стратегий взаимодействия субъектов социально-экономического развития в условиях цифровых трансформаций: методологический аспект

Цель статьи состоит в обосновании методологических основ разработки и реализации эффективных коммуникационных стратегий взаимодействия субъектов социально-экономического развития с учетом влияния цифровых трансформаций. В указанном контексте рассмотрены специфические черты современного украинского общества и влияние цифровых трансформаций на процессы взаимодействия субъектов социально-экономического развития, в том числе негативное влияние на процессы коммуникации в обществе, что существенно ограничивает возможности реализации социального диалога в обществе и, соответственно, требует реагирования со стороны власти, общества, бизнеса и научного сообщества.

UDC 334.021+316.77 JEL Classification: L63 Pankova O. V., Kasperovich O. Yu. The Formation of Effective Communication Strategies for Interaction of Agents of Socio-Economic Development in the Context of Digital Transformations: Methodological Aspect

The aim of the article is to justify the methodological bases for the elaboration and implementation of effective communication strategies for interaction of agents of socio-economic development, taking into account the impact of digital transformations. In this context, the authors consider the specific features of modern Ukrainian society and the impact of digital transformations on the interaction of agents of socio-economic development, including the negative impact on the processes of communication in society, which significantly limits the possibility of social dialogue in society and, accordingly, requires response from authorities, public, business and the scientific community. It is determined that there is a need to improve the methodological bases of the formation of communication strategies for interaction of agents of socioОпределено, что необходимо совершенствование методологических основ формирования коммуникационных стратегий взаимодействия субъектов социально-экономического развития. В исследовании обоснованы основные направления совершенствования существующих методологических подходов к развитию систем коммуникаций субъектов социально-экономического развития, в частности, необходим переход к платформе социально-ответственного партнерства как социально-инновационной системе организации взаимодействия социальных субъектов, сочетающей принципы и механизмы реализации социального диалога с принципами и механизмами обеспечения социальной ответственности. Проанализированы структурные составляющие информационно-коммуникативной среды, при этом особое внимание уделено социальным факторам коммуникации, в частности - вопросам доверия, информированности и мотивации к взаимодействию. Определены ключевые методологические основы, которым должны соответствовать процессы разработки и реализации современной коммуникационной стратегии в условиях цифровых трансформаций.

Панькова Оксана Владимировна - кандидат социологических наук,

доцент, ведущий научный сотрудник, отдел экономических проблем

социальной политики, Институт экономики промышленности НАН

Украины (ул. Марии Капнист, 2, Киев, 03057, Украина)

E-mail: pankovaiep@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7846-1750

Касперович Александр Юрьевич - главный экономист, Институт

экономики промышленности НАН Украины (ул. Марии Капнист, 2,

Киев, 03057, Украина)

E-mail: a_kasp@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1169-9681

economic development. The study substantiates the main areas for improving the existing methodological approaches to the elaboration of communication systems of agents of socio-economic development, in particular, transition to the platform of socially responsible partnership as a socio-innovative system for organizing interaction of social actors combining the principles and mechanisms of social dialogue with those for ensuring social responsibility. The structural components of the information and communication environment are analyzed, with special emphasis made on social factors of communication, in particular - issues of trust, informedness and motivation for interaction. The key methodological bases for the development and implementation of a modern communication strategy in the context of digital transformations are identified.

Pankova Oksana V. - Candidate of Sciences (Sociology), Associate Professor, Leading Researcher, Department for Economic Problems of Social Policy, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine (2 Marii Kapnist Str., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: pankovaiep@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7846-1750

Kasperovich Oleksandr Yu. - Chief Economist, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine (2 Marii Kapnist Str., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: a_kasp@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1169-9681

Постановка проблеми. Глобалiзащя економши, ш-тернацюналiзащя господарсько! дiяльностi в умовах ново! економжи (шформацшно!, креативно!, цифрово!) шщюють ккьисне зростання та яисну рiзномаштшсть комунжацш мiж представниками рiзних кра!н i народш, рiзних культур. Ц процеси актуалiзують запит на проведення наукових до-сл^жень для пошуку оптимальних моделей комушкатив-них стратегш в новггнш системi економiчних вкносин, що продукуються процесами шформатизацп свггового госпо-дарства, високою швидистю комуншацшних процейв, що забезпечуються наукомкткими й високотехнолопчними засобами (мжропроцесорними технолопями й мережею 1нтернет), цифровiзацieю економши та суспкьства, переходом до 1ндустр!! 4.0. Ефективш мехашзми взаемод!! со-щальних суб&ектш мiжнародного та нащонального ршнш впливають на забезпечення умов сталого збалансованого розвитку, на стан глобально! та локально! безпеки, на пер-спективи забезпечення конкурентоспроможност нащо-нальних економш тощо.

Цифровi трансформац!! вже призвели до фунда-ментальних яисних i ккьисних змш у засобах, каналах, формах та штенсивност сощально! комунжац!! та фак-тично сформували принципово нове шформацшно-кому-нiкацiйне середовище взаемод!! ключових суб&ектш соцiального-економiчного розвитку (влади, суспкьства, бiзнесу). Не буде перебкьшенням твердження, що нова

(цифрова, мережева) економка - це i новi можливост для людини, i новi виклики та загрози у рiзноманiтних сферах 11 життeдiяльностi.

Укра!на включена в цей загальносвгговий тренд, тому пропорцшно темпам i масштабам змiн зростае штер-ес до цих явищ, як з боку органш державного управлшня, державних установ, так i з боку великого бiзнесу, суспкьства, науково! спiльноти. Так, А. М. Колот виокремлюе новi завдання, яи постають перед економiчною наукою у процеа пошуку вiдповiдей на новин виклики сучасностi [3, с. 6-7]:

■ якими е достеменш причини асиметрш у царинi економiчного та соцiально-трудового розвитку та якою мае бути «дорожня карта» !х подолання;

■ якою е природа небажаних трендiв, що сформу-валися у соцiально-трудовiй сферi в умовах роз-будови ново! (цифрово!, мережево!) економiки, та якими можуть бути шструменти та механiзми !х подолання;

■ якими мають бути за змгстом i формою реалiзацГ! соцiальнi технолог!!, здатш «працювати» на зни-ження сощально! нершност та забезпечення сощально! справедливости

■ як убезпечити людину пращ вк порушення !! тру-дових прав та яи iнструменти слiд для цього за-дiяти;

■ як посилити 3AaTHÎCTb людини пращ в^пов^ати вимогам ново&1 (цифрово&1, мережево&1) економiки та як задiяти новi механiзми адаптацн до 3mîh.

Очевидно, що завдання щодо модернiзацiï базових сощальних iнститутiв украшського суспкьства не може бути виршене без налагодження ефективно&1 комунiкацiï суб&eктiв соцiально-економiчного розвитку, в першу черту - мiж владою та суспкьством. Але на сьогодш в Украïнi кнують щонайменше чотири важливi обставини, яи сут-тево ускладнюють комунiкацiю суб&екпв його сощально-економiчного розвитку, а саме:

1. Обмежена ресурсна база реалiзацiï реформ - шститущональна, фiнансова, кадрова, шформацшно-комунiкативна та ш., яка необхiдна для фундаментально: модершзацп всiеï системи базових сощальних шститутш украшського суспiльства в дуже стислi з iсторичноï точки зору термши. Це означае, що налагодження комунжацш мiж сощ-альними суб&ектами вiдбуваеться в нестабкьному, перех^ному соцiально-економiчному, полiтично-му та шститущональному середовищi.
2. Глибока криза довiри до державних iнститутiв1, низький ршень iнформацiйно-комунiкативноï куль-тури суб&ектш суспкьно&1 взаемодп, що перешко-джае налагодженню ефективних комунiкацiй м1ж суб&ектами соцiального-економiчного розвитку.
3. Вплив цифрових трансформацш на сощально-економiчне та полiтичне життя суспiльства. У пев-ному сена динaмiчнiсть i фундаментальнiсть цих процеав дестaбiлiзують комунiкaцiï соцiaльних суб&ектш та ускладнюють формування сталих ме-хaнiзмiв соцiaльноï взаемодп.
4. Недостатня розроблешсть теоретичних i методо-лопчних засад розробки та реaлiзaцiï ефективних комунжацш суб&екпв соцiaльно-економiчного розвитку, здатних належним чином враховува-ти та в^ображати специфiку сучасного украш-сько го суспкьства в контекстi загальносвггових трендiв цифрових трaнсформaцiй.

Вплив цих обставин призводить до того, що мехашч-не запозичення моделей побудови сощальних комунжацш

1 Зпдно з даними досл1дження, проведеного соцюлопчною службою Центру Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року, недов1ра найчастше висловлюеться судовш систем1 загалом (73 %), державному апарату (чиновникам) (68,5 %), мкцевим судам (68 %), пол1тич-ним партшм (66 %), комерцшним банкам (66 %), Прокуратур! (63 %),

Верховному Суду (62 %), Конституцшному Суду Укра!ни (58 %), Анти-корупцшному суду (57 %), Спещал1зованш антикорупцшнш прокуратур! (56 %), Нацюнальному антикорупцшному бюро Укра!ни (НАБУ) (56 %), Нацюнальному агентству з питань запобнання корупци (НАЗК) (56 %), Нацюнальному банку Украши (52 %) - тобто багатьом з ключо-вих державних шститупв. Дещо краще виглядае ситуац1я 1з дов1рою Президенту та Верховнш Рад1 - !м дов1ряють в1дпов1дно 68,2 % та 43,7 % респонденте [9]. Але якщо пор1вняти ц ж даш 1з результатами аналопчного опитування, проведеного з 6 по 11 вересня 2019 р. (тобто лише на два мкящ ранше), то р1вень дов1ри до Президента та Верховно! Ради дор1внював в1дпов1дно 79,4 % та 56,7 % [10]. Тобто навпъ щ, нещодавно «перезавантажеш» державш шститути, втрачають дов1ру

з дуже великою швидюстю.

розвинених краш свiту далеко не завжди може призвести до позитивних ефекпв в УкраМ, адже одним iз основних обмежуючих чинникш виступае соцiaльний контекст реа-лiзaцï¿ вiдповiдних систем комунжацш, а саме - специфь ка взаемодп суб&ектш соцiaльного розвитку украшського суспiльствa (яка за рядом фундаментальних параметрш суттево вiдрiзняеться вiд взаемодп суб&ектiв в розвинених зaхiдних крашах).

Мета стaттi полягае в обгрунтуванш методологiчних засад розробки та реaлiзaщï ефективних комунiкaцiйних стрaтегiй взаемодп суб&ектш соцiaльно-економiчного розвитку з урахуванням впливу цифрових трансформацш.

Аналiз основних до^джень i публiкацiй. Ефек-тивш комунiкaцiï суб&ектш суспiльного, сощально-еконо-мiчного розвитку забезпечують цiлiснiсть суспкьно&1 тка-нини в усьому ïï рiзномaнiттi, регулюють i стaбiлiзують систему суспкьних вiдносин в умовах невизначеностей та нестабкьносп, глобальних i локальних ризиив та не-безпек. Дослiдженню комунжативних процесiв у еконо-мiчнiй дiяльностi, проблем оргaнiзaцiï, функцiонувaння та тдвищення ефективностi конструктивно&1 взаемодп при-свячено пращ зaрубiжних i вiтчизняних aвторiв. Серед за-руб1жних - це Альошина I., Бaгiев Г., Басин О., Бейнз П., Бернейз Е., Бернет Дж., Блек С., Борисов Б., Гендрикс Дж., Горенбургов М., Грунiг Дж., Гюммессон Е., Деген У., Дот Д., Кaтлiп С., Кейтель Ф., Лейхiфф Дж., Майерс Д., Ньюсом Д., Орлова Т., Потапова О., Роджерс Е., Росситер Дж., Синяе-ва I., Ствак В., Тiкер А., Харлоу Р., Черенков В., Чумиков А. та ш. Суттевий вклад у розвиток теорп комунiкaцiï, зокре-ма, зробили украшсьи вченi Бебик В., Голубкова О., Дiбро-ва А., Дутчин Д., Журавель Г., Королько В., Лук&янець Т., Мазуренко В., Моюеев В., Орленко П., Почепцов Г., Примак Т., Ромат 6., Шкуренко В. та ш. До того ж серед вь тчизняних дослкникш проблемами стратепчного аспекту комунжацш займаються О. Дегтяр, В. Дрешпак, Н. Драго-мирецька, Д. Дубов, О. Кушшр, Н. Ларша, В. Пальчук, Г. Почепцов, I. Чаплай та багато iнших. Результати проведених дослкжень дозволяють сформувати цшсне уявлення про стрaтегiчнi комунiкaцiï у суспiльствi в рiзних сферах його жип^яльносп [1].

Водночас aнaлiз наявних розробок у сферi налагодження ефективно&1 системи комунiкaцiï суб&ектiв сощ-aльно-економiчного розвитку украшського суспiльствa дозволяе зробити висновок, що багатьом з наявних до-слкжень притаманний значний ступiнь абстрагування вк реальних полiтичних i соцiaльно-економiчних проце-сш у суспiльствi, вiд 1х змiсту, спрямовaностi та динaмiки. У знaчнiй кiлькостi випадкш результатом таких дослкжень е формaльно-логiчне моделювання комунжацшних меха-нiзмiв i розробка вкповкних формальних комунiкaцiйних моделей, стрaтегiй та програм. I, будучи фактично бездо-ганними з формально-лопчно&1 точки зору, таи дослкжен-ня та розробки залишають вiдкритим питання переходу вк деклaрaцiй, вiд розумiння, якою повинна бути комунжащя соцiaльних суб&ектш, до практично&1 дiяльностi та конкрет-них заходш, здатних зробити цi моделi дiевими та ефектив-ними в умовах сучасного украшського сустльства.

Виклад основного MaTepiaAy. Серед важливих фак-TopiB, що негативно впливають на розвиток комунжацш суб&ектш соцiально-економiчного розвитку (влади, гро-мадськостi, б!знесу) у сучасному укра!нському суспiльствi, вiдзначаються таи [11, с. 180]:

■ в^сутшсть цшсно! системи комyнiкацiйного менеджменту в органах державно! влади;

■ нев^пов^шсть чинного законодавства та значно! юлькоста державних процедур сучасним вимогам щодо оргашзащ! взаемод!! сyб&eктiв сощально-економiчного розвитку суспкьства;

■ нерозвинешсть стратегiчних комyнiкацiй в систе-м1 взаемод!! суб&ектш;

■ фактична в!дсутшсть прогнозування та стратепч-ного планування, що основаш на запитi в!д гро-мадськостi, що, зокрема, е насл^ком нерозвине-носп систем зворотного зв&язку ¡з суспкьством;

■ в!дсутня або не налагоджена внутршня комушка-щя та сшвпраця м!ж р!зними органами державно! влади (деяю державш структури не йдуть на комунжацш та спшпрацю ¡з шшими структурами, займаючись виршенням власних завдань поза загальним контекстом розвитку украшського сустльства);

■ окрем! державш структури нацкеш на донесення сво&1х власних пов!домлень, як! школи не корелю-ють ¡з загальнодержавною пол!тикою та штереса-ми сустльства в цкому.

Тому не буде перебкьшенням вважати, що на цей час в УкраМ не кнуе цшсно! та пословно! системи комушкаци суб&ектш сощально-економ!чного розвитку, а !! стра-тепчний аспект, який би в1дпов1дав вимогам часу та осо-бливостям сучасного украшського суспкьства - фактично вксутнш. Це суттево знижуе можливост ефективно&1 взаемодИ сощальних суб&ектш (влади, суспкьства, б!знесу) щодо виршення питань розвитку укра&1нського суспкь-ства. Наявна в УкраМ система сощальних комунжацш не вкповкае вимогам часу та не дозволяе ефективно зад!яти наявш ресурси розвитку сустльства (в першу чергу - со-щальний потенщал розвитку).

Одним ¡з перших i необхкних кроив щодо виршення зазначено&1 проблеми мае стати, на думку автор!в, онов-лення кнуючих методолопчних тдход!в щодо розвитку систем комунжацш сощальних суб&екпв, реал1защя яких дозволить:

а) забезпечити системшсть i стратепчшсть комуш-кацш у суспкьств!

б) врахувати специф!чш риси сучасного украшського суспкьства, що обмежують можливост прямого запозичення досвку розвинутих кра!н;

в) вкповкати вимогам, враховувати вплив i залучати

можливост налагодження ефективно&1 комушкаци у суспкьства як! виникають у процеа цифрових трансформацш.

Для цього необйдш перехк до бкьш комплексного та системного уявлення про процеси функщонування комунжацш суб&ектш сощально-економ!чного розвитку та включення до розгляду значно бкьшо! ккькост параметров, що &1х характеризують. Ршення повинш носити системний характер та впливати на всю сукупшсть чинниюв, що визначають комунжащ! у суспiльствi (а не ткьки на окремi складовi - шфраструктуру, програмно-технiчне за-безпечення, розширення каналш комунiкацiй, створення вiдповiдних структурних шдроздшв в органах влади та ш.). Це дозволить тдвищити комплекснiсть та ефектив-нiсть дiяльностi, спрямовано! на активiзацiю конструктивно! комунiкацГi суб&ектш соцiально-економiчного розвитку. На думку авторiв, удосконалення зазначених методолопч-них тдходш доцiльно вести за такими трьома основними напрямами:

1. Розробка та впровадження оновлено! комплексно! сощально-шновацшно! платформи взаемоди, орь ентовано! на реамзащю дiалогово! парадигми взаемоди суб&екпв соцiально-економiчного розвитку укра!нського суспiльства. Це е необхкною умо-вою досягнення цшсносй та взаемоузгодженостi складових системи комушкаци у суспкьствь
2. Визначення методолопчного тдходу, здатного забезпечити змктовну вiдповiднiсть реальному соцiальному контексту здшснення практично! дiяльностi щодо розвитку комушкаци суб&екпв соцiально-економiчного розвитку, враховувати та належним чином вiдображати реальний стан взаемоди суб&ектш ф всiма його проблемами, ри-зиками та загрозами) та соцiальнi чинники, що на нього впливають.
3. Зорiентованiсть методолог!! на ключовi трен-ди, пов&язанi iз цифровими трансформащями суспiльно-полiтичного та соцiально-економiчного життя з урахуванням як позитивних аспекпв (новi можливостi розвитку), так i негативних (загрози та ризики цифровiзащ!).

Однiею з необхiдних умов реамзаци зазначених на-прямiв щодо удосконалення методолог!! розвитку систем комунжацш сощальних суб&ектш е, на думку авторiв, перехк до платформи сощально вiдповiдального партнерства як базово! рамки залучення та органiзацГ! взаемоди суб&екпв соцiально-економiчного розвитку. На концептуальному рiвнi платформу соцiально вiдповiдального партнерства пропонуеться розглядати як сощально-шновацшну систему оргашзащ! взаемоди соцiальних суб&ектш, що оргашч-но поеднуе принципи та мехашзми реамзащ! соцiального дiалогу, державно-приватного партнерства iз принципами та мехашзмами забезпечення соцiально! вiдповiдальностi. Така система взаемоди у бкьш широкому контекст здатна забезпечувати стале та збалансоване соцiально-економiчне зростання на локальному, регюнальному, нацiональному рiвнях управлiння, сприяти змщненню конкурентоспро-можностi нацiонально! економiки. На методолопчному рiвнi реалiзацiя платформи сощально вкповкального партнерства в царинi розбудови системи ефективних сощальних комунжацш у суспiльствi сприятиме:

■ штеграци в рамках цшсно! системи реамзаци со-цiального дiалогу базових принципов i механiзмiв iнших провiдних концепцш - соцiально! вкповь дальностi та державно-приватного партнерства, яи спрямованi на забезпечення сталого збалан-сованого розвитку на тдГрунта конструктивно!

та взаемовипдно&1 взаемодн суб&ектiв сощально-економiчного розвитку;

■ гaрмонiйному поеднанню свггового досвiду реа-лiзaцiï соцiaльного дiaлогу iз особливостями сучасного украшського сустльства (сощальними, культурними, економiчними, внутршньо- та зо-внiшньополiтичними та ш.), врахуванню цих осо-бливостей у в^пов^нш моделi розвитку розши-рено&1 моделi соцiaльного дiaлогу в УкраМ;

■ ефективному використанню потенцiaлу сучас-них iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологiй та ресурав цифрового свiту для налагодження ефективно&1 комунiкaцiï суб&ектш сощально-економiчного розвитку та пов&язаних з ними мож-ливостей формування та реaлiзaцiï комплексно&1 цифрово&1 платформи соцiaльно в^пов^ального партнерства в Укрaïнi.

Удосконалення методологи формування ефективних комунжацшних стрaтегiй у суспiльствi також потребуе забезпечення змктовного зв&язку iз реальним сощальним контекстом здiйснення практично&1 дiяльностi щодо розвитку комунiкaцiï соцiaльно-економiчних суб&ектш. Необх^-ною умовою вирiшення цього завдання е бкьш широке та багатоаспектне розумiння процесiв комунiкaцiï у сустль-ствi та чинникш, що на них впливають. У цьому зв&язку як базове поняття, з яким дощльно працювати при розробщ та впровадженш комплексних комунжацшних стратегш налагодження ефективно&1 взаемодн суб&ектш сощально-економiчного розвитку (на нaцiонaльному, регюнально-му, галузевому, мiсцевому та ш. ршнях), пропонуеться використовувати поняття «шформацшно-комунжативне середовище взаемодп суб&ектш соцiaльно-економiчного розвитку»2.

З точки зору забезпечення умов для ефективних комунжацш суб&ектш соцiaльно-економiчного розвитку важливими структурними складовими шформацшно-комунжативного середовища е, зокрема, таи:

■ шфраструктурна та програмно-техтчна скла-дова - характеризуеться наявшстю, достаттстю та доступшстю iнфрaструктури та програмно-технiчних зaсобiв, шформацшно-телекомунь кaцiйних технологш, необхiдних для налагодження комунжацш м1ж вiдповiдними суб&ектами, при цьому шформацшно-телекомунжацшш технологи перетворюються на основу системи комунжацш, а шформацшно-комунжативне середовище пере2 ¡нформацшне середовище - це частина шформацшного простору (сукупшсть знань, що мають цiннiсть у виглядi екою^чно-го ресурсу, який сприяе розвитку тих чи шших секторiв громадського життя), яка формуе найближче iнформaцiйне оточення соцiaльного суб&екта чи iндивiдa, е сукупнiстю умов, що забезпечують його продук-тивну д1яльшсть. Iнформaцiйно-комунiкaцiйне середовище включае безлiч iнформaцiйних об&ектiв i зв&язкiв мЬк ними; засоби i технологи збирання, накопичення, передавання (трансляци), оброблення, проду-кування та поширення iнформaцïí; власне знання; засоби вдаворення aудiовiзуaльноï шформаци; оргaнiзaцiйнi та юридичнi структури, що шдтримують iнформaцiйнi процеси. У сучасних умовах шформацшно-комунiкaтивне середовище набувае рис вiртуaльностi, глобaльностi i фрагментарность його властивост визначаються властивостями комп&ютерних штернет-технологш, цифрових технологiй, штучного штелекту тощо [6, с. 183, 185].

творюеться на нову форму побудови взаемин мiж сощальними суб&ектами;

■ шформацшно-мережева складова - обумовлю-еться принциповою значущютю системи Ытер-нет для оргашзацн комунiкaцiï в сучасному свт, ïi фундаментальним впливом на щ процеси, тому будь-яка сучасна комунжацшна стрaтегiя мае не те що враховувати, а значною мiрою базуватись на використaннi можливостей Ытернету у сферi ор-гaнiзaцiï комунжацн, обмiну iнформaцiею та ор-гатзацн сп1льно&1 дiяльностi суб&ект1в, зокрема -активно використовувати можливосп соцiaльних медia та соцiaльних мереж та бути представленою в них;

■ нормативно-правова й оргатзацшно-управ-лшська складова - це комплекс нормативно-пра-вових докуменпв та практичних мехашзмш i процедур, що регулюють шформацшно-комунжацшну систему взаемодп суб&екпв i стутнь в^пов^носп цих регламентуючих документ1в та мехашзмш ви-могам забезпечення ефективних i конструктив-них комунжацш в суспкьств^

■ сощальна складова - характеризуеться параметрами, яи в^ображають специфжу як самих со-цiaльних суб&ектш, так i характер взаемодп мiж ними, 1хне вiдношення один до одного ^вень соцiaльноï довiри один до одного, розвинешсть вмотивовaностi до конструктивно&1 взаемодй, до ефективних комунжацш, наявшсть необхiдних навичок та ш.).

В умовах становлення новiтнього шформацшно-комунiкaтивного середовища значною мiрою розвивають-ся неформaльнi iнститути та в^носини, що якiсно змiнюе порядок у системi суспiльних вiдносин i комунжацн. Тому принципову значущють набувае саме сощальна складова комунжацшних стратегш. Якими б досконалими не були програмно-техтчт, iнформaцiйно-мережевi засоби, якщо мiж суб&ектами в^сутня довiрa - то ефективно&1 комунiкaцiï досягти не вдасться за будь-яких умов. Тож, о^м техшч-ного та програмного забезпечення, комплексна та системна комунжацшна стратепя повинна бути спрямована на формування сприятливого шформацшно-комунжацшного середовища взаемодп суб&ектш, нев^&емною складовою якого е також в^пов^ш сощальш чинники, ключовими з яких, на нашу думку, е таи:

1) довiрa - тобто ставлення суб&ектш сощального розвитку один до одного, готовшсть вести дiaлог в ролi рiвнопрaвних пaртнерiв. Досл^ники за-значають, що у випадку, коли довiрa падае нижче критичного рiвня, за якого починае домшувати недовiрa, мехaнiзми сусп1льного упрaвлiння i ре-гулювання пробуксовують, 1х здатшсть ухвалю-вати дiевi упрaвлiнськi ршення мiнiмiзуеться [5, с. 108];
2) пошформовашсть - взаемна поiнформовaнiсть суб&екпв комунiкaцiï щодо реально&1 ситуацй, проблем кожного з суб&екпв, нaмiрiв, щлей, за-вдань, ресурс1в та обмежень, а також наявшсть кaнaлiв прозоро&1 та неупереджено&1 iнформaцiйно-комунiкaтивноï взаемодн. Певний рiвень достоBipHoï поiнформованостi суб&ектш щодо ситуацИ, в яий знаходиться кожний з них, е необхiдною умовою досягнення змктовного консенсусу щодо 1хньо1 конструктивно! взаемодИ;
3) вмотивовашсть - визначаеться оцшками суб&ектами реальних можливостей захисту сво&1х iнтересiв та покращення ситуацИ саме шляхом комунжативно&1 взаемодИ та дiалогу, а не шляхом конфронтацИ або уникнення взаемодИ (як тако&1, що не мае сенсу, бо не призводить до потрiбного результату);
4) наявшсть у взаемодшчих суб&ектiв необхiдних навичок комунжацш у сучасному цифровому свь тi - адже навiть найдосконалша в технiчному та процедурному плат система, наприклад, електро-нного урядування, не буде дiяти, якщо И користу-вачi не матимуть необх^них навичок.

Дiева комунiкацiйна стратегiя мае i враховувати, i формувати в^пов^ний загальний соцiальний контекст взаемодИ суб&екпв соцiально-економiчного розвитку, ключовi складовi якого були зазначеш вище. Це, в першу чергу, сфера в^пов^альност центральних та регюналь-них органiв державно! влади, а на рiвнi територiальних громад - вiдповiдних органiв мкцевого самоврядування. Фахiвцi зазначають, що стратепчш комунiкацï¿ як напрям державного управлшня на цьому етапi iсторичного розвитку дощльно розумiти як узгоджеш та скоординованi центральними органами державно! влади можливост ш-ституцiональноï структури й шститупв громадянського суспiльства, спрямоваш на розумiння цкьово&1 аудиторИ з метою створення, змщнення, збереження та розвитку сприятливих умов для просування, з урахуванням нащо-нальних цшностей, легiтимованих нацiональних iнтересiв, полiтики та щлей держави через використання узгодже-них концепцiй, стратегiй, доктрин i програм, планш, тем, меседжiв, сми^в, наративiв i продуктiв, поеднаних i синх-ронiзованих з дiями, можливостями, спроможностями та потенщалом усiх елеменпв системи державного управлш-ня [8, с. 37].

Також необх^но враховувати, що комунжащя - це не односпрямований процес, умовою ефективно&1 комушкацИ е наявшсть дiевих зворотних зв&язкш м1ж усiма суб&ектами взаемодИ, формування единого комунжацшного простору. Фахiвцi наголошують на тому, що одним з чинниив ефек-тивностi державного регулювання виступае система кому-нiкацiй мiж органами влади та населенням, мехашзми зво-ротного зв&язку мiж громадянами та владою.

Важливим кроком при розробщ методологИ формування ефективних комушкацшних стратегш взаемодИ суб&ектш соцiально-економiчного розвитку в умовах цифрових трансформацш е вибiр концептуального тдходу до формування комушкативно&1 стратегИ, який мае бути дуже зваженим. Залежно в^ цкей взаемодИ соцiальних суб&екпв видкяють такi види комунiкативних стратегш, а саме:

■ конвенцюнальна - спрямована на досягнення згоди, пошук компромiсiв i заключення договорiв у ситуацИ конфлiкту, а також подальша пiдтримка договору / конвенцИ;

■ конфлктна - заснована на протирiччях, акцентуацИ на неузгодженостях учасникш комунiкацЦ для того, щоб створити, розгорнути i закршити кон-флжтну взаемодiю;

■ матпулятивна - захват шформацшного простору комунiкацiй для того, щоб нав&язати суб&екту-учаснику взаемодИ власну комунжативну страте-пю i, вiдповiдно, свое бачення реальносп з метою досягнення власних цкей [2, с. 57].

Очевидно, що найбкьш перспективним базовим типом комунжацшно&1 стратегИ суб&ект1в соцiально-еконо-мiчного розвитку, зважаючи на зазначеш на початку стат-ri обставини, е конвенцюнальна комунiкативна стратегiя, основне завдання яко&1 полягае у забезпеченнi комунiкацЦ м1ж рiзними сегментами iнформацiйно-комунiкацiйного середовища через цку низку консенсус1в, результатом чого мае стати вироблення в^повкно! конвенцИ (змютовного договору у певнiй сферi життедiяльностi суспiльства, який дозволятиме, з одного боку, вткювати в життя суто прак-тичнi завдання, з шшого боку, виробляти певну структуру комунжацшного середовища. Це дозволяе в^творювати конвенцiональний комунiкацiйний процес на майбутне i протистояти маншуляцшним i конфлжтним комунiкацi-ям [2, с. 57]. Саме конвенцюнальна комунжативна стратегiя найбкьшою мiрою вiдповiдае базовим засадам платформи сощально в^пов^ального партнерства, ключовi ознаки яко&1 було визначено вище.

Необх^ними елементами формування дiевоï кон-венщонально&1 комунiкацiйноï стратегИ в сучасних умовах мають бути:

1. Аналiз соцiального контексту шформацшно-ко-мунiкативного середовища, в якому плануеться реалiзовувати стратегiю через урахування до-свiду, динамiки змiн i насл^кш комунiкативноï взаемодИ протягом останнiх роив чи десятирiч вiдповiдно до регюнально&1, галузево&1, демографiч-но&1, гендерно&1 та im специфiки3. Необхiднiсть такого аналiзу е ун1версальною вимогою до процесу розробки комунжативно&1 стратегИ незалежно вiд сфери, в якiй вона реалiзуеться.
2. Розробка та впровадження комплексу заходiв щодо

формування сприятливого сощального контексту комунiкацiï суб&ект1в, тобто - тдвищення взаем-но&1 довiри, поiнформованостi, вмотивованостi до взаемодИ та формування у суб&екпв необхiдних навичок комунжацИ.

Для досягнення спiльного взаемовипдного результату необхiдно прагнути до збалансування соцiальних iн-терес1в суб&екпв взаемодИ, на основi чого формувати та закршлювати вiдносини взаемно&1 довiри, вiдповiдальностi та партнерства. За таких умов пошформовашсть i мотива-щя до конструктивно&1 взаемодИ зростатиме, що сприяти-ме забезпеченню сталого збалансованого розвитку в умовах нестабкьносп та швидких змiн, що пов&язаш, у тому

3 Як приклад змктовного дослiдження стану соцiальних чинниюв та &¡хнього впливу на комушкацш та взаемодш соцiальних суб&ектiв в конкретнш сферi соцiального життя можна привести до-слiдження, проведене фахiвцями 1нституту економiки промисловос-тi НАН Украши щодо перспектив модернiзацïí системи соцiально-трудових вiдносин в Укра&М [7].

числ^ з цифровими трaнсформaцiями. Реaлiзaцiя дiевоï комунiкaцiйноï стратегй взаемодй суб&ектiв сощально-економiчного розвитку неможлива без формування спри-ятливого iнформaцiйно-комунiкaтивного середовища за уама його структурними параметрами, без активного по-долання комунiкaцiйних протирiч, бaр&ерiв i перешкод (цш-шсних, цiльових, соцiaльних, культурних, шформацшно-технолопчних, смислових, ситуaцiйних тощо), без накопи-чення позитивного досвiду соцiaльноï взаемодп суб&ектш комунжацй4. Ткьки позитивний досвк взаемодй (а не будь-якi декларацй та нaмiри) формуе iмiдж суб&екта взаемодп, його надшшсть як партнера, впливае на характер довiрчих вкносин м1ж суб&ектами в цкому. Накопичення позитивного досвiду ефективних комунжацш в тш чи ш-шш сферi взаемодй iнiцiювaтиме створення потужного со-цiaльного кaпiтaлу, формування прогресивних тенденцш розвитку продуктивних сил, позивних змш у системi сус-пкьних вiдносин тощо.

Враховуючи рiзномaнiтнiсть рiзних сфер сощально-полiтичного та економiчного життя суспiльствa, можна зазначити, що якогось ушверсального рецепта створення дiевоï комунiкaцiйноï стратегй не iснуе. Але незалежно вiд конкретних обставин розробки та реaлiзaцiï сучасна комунжацшна стрaтегiя в умовах цифрових трансформацш мае вкповкати таким основним методолопчним засадам:

■ мати вiдповiдне змютовне наповнення та об-Грунтування, aнaлiз похiдного стану взаемодй суб&ектiв та стану, якого потрiбно досягти (тобто визначення кола питань i завдань, задля виршен-ня яких розробляеться та впроваджуеться певна стратепя);

■ ставити за мету створення сприятливого шфор-мацшно-комунжативного середовища взаемодй сощальних суб&екпв, здатного до самотдтрим4 В цьому сена досить показовим прикладом е дшча «Комунiкaцiйнa стратегш Верховно!& Ради Укра&ши на 2017-2021 р.» [4]. З одного боку, в текст документа наводяться даш дослiджень щодо сприйняття населенням Верховно!& Ради як корумповано! (93 %), конфлктно! (90 %) iнституцïí, що керуеться сво&ши iнтересaми (84 %), для яко! властива демагог1я (83 %) та зайва бюрократы (84 %) i яка виглядае як закритий клуб (78 %), та якш найменш притаманш тaкi характеристики, як чесшсть (12 %), ефектившсть (16 %), прозорiсть (18 %) i здатшсть вирiшувaти суспiльнi проблеми (21 %). Тобто причини зафксованого на момент розробки Стратеги (2017 рк) рiвня довiри населення Верховнш рaдi (73 % - недовiрa i лише 7 % - довiрa) е ц1лком зрозум1лими. Але при цьому стверджуеться, що саме «...неузгодже-на комункацш спотворюе iмiдж Парламенту Укра&ши як державно! шституцГ! серед укра&шських громадян та на мiжнaродному рiвнi» [4, с. 5]. Надаль при визнaченнi ключових елементш стратегй& (мета, цiлi, бачення та ш.) [4, с. 8-10], питання, яю були зaзнaченi в дослкженш та якi фактично генерують такий високий рiвень недовiри до Верховно! Ради, фактично не згадуються. Все зводиться до оптимiзaцiйних зaходiв, спрямованих на бкьш масовану й узгоджену присутшсть в шформацшному просторi з урахуванням особливостей ц!льових груп та кaнaлiв комунiкaцïí. Але запит суспкьства до Верховно! Ради полягае не в ефективност ïï комунiкaцïí, а в колi зазначених вище проблем. Чи може комункацшна стратегш, яка обходить питання, що генерують недовiру, стати дiевим шструментом реального пiдвищення рiвня довiри та сприяти розвитку конструктивно! комунiкaцï¡? Навряд чи. При цьому зазначена Комункацшна стратегш з логко-структурно! точки зору е практично зразковим документом i формально вкповкае вам вимогам, о^м одше! - необхiдного рiвня уваги до сощального контексту свое! реaлiзaцïí.

ки та саморозвитку за рахунок активносп самих суб&ектiв комунiкaцiï;

■ спиратись на важливий принцип побудови ко-мунжативних мехaнiзмiв стратегй - створення та тиражування позитивного досв^у взаемодп суб&екпв, всебiчне сприяння накопиченню позитивного сощального катталу взаемодп суб&ектш у тому шформацшно-комунжативному середови-щi, системоутворюючою складовою якого е в^по-вiднa комунiкaтивнa стрaтегiя. Ыакше кажучи -передбачати мехaнiзми напрацювання, збережен-ня та розвитку позитивного сощального ка

КОМУНіКАЦіЙНА СТРАТЕГіЯ СУБ'єКТИ СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНОГО РОЗВИТКУ СОЦіАЛЬНО-ВіДПОВіДАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО СОЦіАЛЬНі ЧИННИКИ КОМУНіКАЦії ЦИФРОВі ТРАНСФОРМАЦії КОММУНИКАЦИОННАЯ СТРАТЕГИЯ СУБЪЕКТЫ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СОЦИАЛЬНО-ОТВЕТСТВЕННОЕ ПАРТНЕРСТВО СОЦИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ КОММУНИКАЦИИ ЦИФРОВЫЕ ТРАНСФОРМАЦИИ
Другие работы в данной теме:
Контакты
Обратная связь
support@uchimsya.com
Учимся
Общая информация
Разделы
Тесты