Спросить
Войти
УДК 332.1 JEL Classification: R11; R58
диспропорщ! PEГiOHAЛЬHOГO розвитку в УМОВАХ систЕМних трансформащй
® 2019 ПЕРЕПЕЛЮКОВА О. В.
УДК 332.1
JEL Classification: R11; R58
Перепелюкова О. В. Диспропорцп регiонального розвитку в умовах системних трансформацш
Мета cmammi полягае у дотджент причино-натдкових зав&язтв онування диспропорцй в соц1ально-економ1чному розвитку регютв крайни та ви-значенн основних заходiв щодо подолання iснуючих диспропорций за окремими напрямами з урахуванням системних трансформацш в сучаснш еко-номiцi крани. Розглянуто основы! диспропорцИ в регональному розвитку Украни. Визначено критерИ регональних диспропорцй. Встановлено, що найбльшi диспропорцИ в регональному розвитку вдбуваються за показниками валового регонального продукту, зовнiшньоекономiчноi д&тльностг Виокремлено регони^дери й аутсайдери за соцiально-економiчним розвитком за обраними показниками. Визначено, в яких основних регонах за останн роки вдбулося зб&шьшення технопаршв i створено найбльшу кльксть пдприемств. Запропоновано основн заходи щодо зменшення диспро-порцй регонального соцiально-економiчного розвитку в сучасних умовах системних трансформацй в економ^. Запропоновано заходи щодо регонального розвитку. Вид&шено проритетн напрями соцiально-економiчноiполтики на рiвнi мсцевого самоврядування на основ розвитку малого тд-приемництва, для реал&ваци якого доцльним е запровадження тдпов&дних норм у програма розвитку та заход&в державного управлшня. Встановлено, що необхiдне створення шфраструктурного забезпечення щодо сприяння розвитку пiдприемницьких бiзнес-iнiцiаmив на основ отримання малими пдприемствам мiкрокредиmiв для розвитку свое& справи. Визначено, що одним ¡з напрямiв зовнiшньоекономiчного розвитку регМв е використання 1&х граничного потен^алу й експортно ор&кнтованого виробництва. Встановлено, що для покращення фшансовоi спроможност&> громад необхiдним еупорядкування мiжбюджеmних вдносин, формування Ыево!фокальноi бази на основмсцевих бюджет&в та залучення небюджетнихресурав. Кпючов&1 слова: соцiально-економiчний розвиток, регони, диспропорцЦ деценmралiзацiя, валовий регональний продукт. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-88-95 Рис.: 3. Ббл.: 8.
Перепелюкова Олена Васитвна - кандидат економiчних наук, доцент, Хармвський нацональний економiчний утверситет ¡м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: lena.perepelukova@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0385-4047
УДК 332.1 JEL Classification: R11; R58
Перепелюкова Е. В. Диспропорции регионального развития в условиях системных трансформаций
Цель статьи заключается в исследовании причинно-следственных связей существования диспропорций в социально-экономическом развитии регионов и определении основных мероприятий по преодолению существующих диспропорций по отдельным направлениям с учетом системных трансформаций в современной экономике страны. Рассмотрены основные диспропорции в региональном развитии Украины. Определены критерии региональных диспропорций. Установлено, что наибольшие диспропорции в региональном развитии происходят по показателям валового регионального продукта, внешнеэкономической деятельности. Выделены регионы-лидеры и аутсайдеры по социально-экономическому развитию по выбранным показателям. Определены основные регионы, в которых за последние годы произошло увеличение технопарков и создано наибольшее количество предприятий. Предложены основные мероприятия по уменьшению диспропорций регионального социально-экономического развития в современных условиях системных трансформаций в экономике. Предложены мероприятия по региональному развитию. Выделены приоритетные направления социально-экономической политики на уровне местного самоуправления на основе развития малого предпринимательства, для реализации которого целесообразно введение соответствующих норм в программах развития и мер государственного управления. Установлено, что необходимо создание инфраструкUDC 332.1 JEL Classification: R11; R58
Perepeliukova O. V. Imbalances in Regional Development in the Context of Systemic Transformations
The aim of the article is to study the cause-effect relationship of the imbalances in the socio-economic development of Ukraine&s regions and determine the key measures to overcome the existing imbalances in certain areas, with regard to systemic transformations in the modern economy of the country. The main imbalances in the regional development of Ukraine are considered. The criteria of regional imbalances are identified. It is revealed that the largest imbalances in regional development occur in terms of gross regional product and international trade. The leading regions and outsiders in terms of socioeconomic development are singled out using the selected indicators. There determined regions in which, in recent years, the number of technology parks was increased and the largest number of enterprises created. The basic measures to reduce the imbalances in the regional socio-economic development under modern conditions of systemic transformations in the economy as well as measures aimed at regional development are proposed. There highlighted priority areas of the socio-economic policy at the level of local government based on the development of small enterprises, for the implementation of which it is advisable to introduce relevant norms as concerns development programs and government measures. It is established that there is a need for creating infrastructure support to promote entrepreneurial initiatives through granting microcredits to small enterprises for the development of their business. It is determined that one of the directions for the advancement of international trade of the regions is using their maximum potential and
турного обеспечения по содействию развитию предпринимательских бизнес-инициатив на основе получения малыми предприятиям микрокредитов для развития своего дела. Определено, что одним из направлений внешнеэкономического развития регионов является использование их граничного потенциала и экспортно ориентированного производства. Установлено, что для улучшения финансовой состоятельности общин необходимы упорядочение межбюджетных отношений, формирование действенной фискальной базы на основе местных бюджетов и привлечения внебюджетных ресурсов. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, регионы, диспропорции, децентрализация, валовой региональный продукт. Рис.: 3. Библ.: 8.
Перепелюкова Елена Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: lena.perepelukova@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0385-4047
export-oriented production. It is found that in order to improve the financial sustainability of communities, it is necessary to streamline the inter-budget relations, create an effective financial base comprising local budgets and attracted extra-budgetary resources.
Perepeliukova Olena V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: lena.perepelukova@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0385-4047
Вступ. Просторовий розвиток регюшв ткно пов&язаний з 1х соцiально-економiчним становищем i наяв-шстю диспропорцш мiж рiвнями економiчного розвитку. Глибои диспропорцп у соцiально-економiчному розвитку уповкьнюють проведення заходiв ефективно&1 полiтики щодо розвитку економжи та просторового спшробггни-цтва, гальмують формування ефективного внутршнього ринку в кра&ш та регюнах, загострюють економiчнi проце-си, збкьшують сощальну нершшсть i напругу в сусшльствь Тому на виршення наведених проблем мають бути спря-моваш соцiально-економiчнi реформи, що супроводжу-ватимуться трансформащею форм, методiв та оргашзаци системи управлшня в регюнах.
Перех^ державно&1 полiтики з форм централiзовано-го управлшня на регюнальний рiвень (на основi проведення реформи децентралiзацп влади) супроводжуеться передачею частини владних повноважень органам мюцевого самоврядування та органам регюнального управлшня, що дозволяе в^крити бкьш широи можливостi для забезпе-чення збалансованого соцiально-економiчного розвитку та спiвпрацi регюшв Украши. Проте у сучасних умовах переходу повноважень спостер1гаеться значна мiжрегiональна диференцiацiя розвитку економiки регюшв, що доводить необх^шсть перегляду форм, методш та оргашзаци управлшня на мiстах [1].
Перебег таких змш у краШ характеризуеться в^сут-нiстю системних заходш з боку державних i регiональних органш влади в питаннях зменшення диспропорцiй еконо-мiчного регiонального розвитку, що призвело до невизна-ченостi шляхiв i засобш регiонального розвитку, нечiткостi соцiально-економiчних перетворень. Така тенденцiя при-зводить до зниження потенщалу соцiально-економiчного розвитку суспкьства, зростання соцiальноl напруги, зрос-тання ризикш нестабiльностi [2]. Сл^ також зазначити, що iснуючi диспропорцп в розвитку регюшв мають суттевий вплив не ткьки на розвиток окремого регюну та потен-щал &1х просторового розвитку, але й обумовлюють вибiр iнструментарiю стратегiчного управлшня регюнальним розвитком.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Питанням регiонального розвитку присвячено багато робiт пров^-них учених-регюналютш, а саме В. Гейця, Б. Данилишина, Д. Лук&яненко, М. Кизима, М. Бутко, С. Тульчинсько&1 та ш. У працях цих науковцш розглянуто принципи формування та реалiзацil регiональноl полiтики держави, дослiджено територiальнi соцiально-економiчнi диспропорцп, шляхи &1х усунення та зменшення негативних наслоив впливу на регюнальний розвиток. До основних проблем, яи потребу-ють виршення у питаннях подолання диспропорцш в регь ональному розвитку, взнесено в^сутшсть досвiду в здш-сненнi ефективно! регiональноl полiтики з урахуванням процейв децентралiзацil влади, неефективна спiвпраця з органами державно! влади на мктах, в^сутшсть дiевоl нормативно-правово! бази щодо територiального розвитку регiонiв з урахуванням !х особливостей [3]. Проте, незважаючи на значну ильисть наукових дослiджень у межах ще! тематики, iснуе цiлий ряд невиршених проблем у подоланнi диспропорцiй в розвитку регюнш Украши, що й обумовлюе актуальнiсть цього дослiдження.
Мета щё роботи полягае у досл^женш причино-на-слiдкових зав&язкiв формування диспропорцш в сощально-економiчному розвитку регюнш краши та визначеннi основних заходш щодо !х подолання за окремими напря-ми з урахуванням системних трансформацш в економiцi краши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Як було сказано вище, сучасний розвиток економжи краши характеризуеться збереженням просторово! нерiвномiрностi та диспропорцiй в соцiально-економiчному розвитку регюнш. Незважаючи на полiтику держави щодо стратегiчного розвитку територш, з часом такi диспропорцп в сощально-економiчному розвитку регюнш Украши ткьки збкьшили-ся, що призвело до негативних явищ у питаннях !х просторового сшвробггництва.
У сучасних умовах розвитку економжи держави можна видкити илька груп проблем, яи пов&язаш з ви-никненням диспропорцiй в регiональному розвитку та мають значний вплив на темпи реформування сощальноeK0H0Mi4H0r0 розвитку, а саме: державш, якi мають вплив на регюнальний розвиток, осильки perioH е пiдсистемою едино&1 системи (якою виступае краша); особливостi ре-гiонального розвитку, яи обумовленi iсторичними, при-родними, культурними, демографiчними факторами, що роблять регюни вiдмiнними один вiд одного; особливост соцiально-економiчного розвитку, якi пов&язаш з галузе-вою приналежнiстю регюшв, що впливае на ïx розвиток, специфжу та фiнансову спроможнiсть.
Низью конкурентнi позицп держави на мгжнароднш аренi, наявнiсть негативних тенденцiй у розвитку системи розселення через деградащю альсько&1 поселенсько&1 мере-жi, нестабкьна та загрозлива для украшсько&1 державност полiтична ситуацiя не забезпечують яисного економiчного зростання [4].
Для визначення диспропорцш в регюнальному роз-витку в сучасних методиках застосовують показник валового регюнального продукту (ВРП), який характеризуе валову додану варткть в регюш, яка обчислюеться як рiз-ниця мiж сумарною валовою продукщею та промiжним И споживанням. Показник валового регюнального продукту характеризуе сумарний результат дiяльностi вск господа-рюючих суб&екпв на територи регiону.
Показники валового регюнального продукту дозво-ляють побудувати найважливМ нацiональнi (регiональнi) рахунки [7].
За даними служби Державно! статистики Украши, динамiка ВРП у розрахунку на 1 особу по регюнах Украши характеризуе збкьшення диспропорцш в регюнальному розвитку (рис. 1).
Черкаська Микола&вська
Одеська
Днтропетровська
Кшвська
Полтавська
Запорвька Донецька
Харшська
м. Ки&&в 200000 1550 К1ровоградська 1559
Черкаська
Микола&вська
Полтавська
Днтропетровська
Ки&вська
Одеська Запорвька
Харшська
Юровоградська 20000 1
Черкаська
Микола&вська
м. Ки&в
Полтавська
Днтропетровська
Ки&вська
ВЫницька Черкаська
м. Ки&в
Микола&вська
Одеська
Запорвька
Одеська
Полтавська
Днтропетровська
Ки&вська Запорвька
Харшська
Харшська
Рис. 1. Розподш регiонiв-лiдерiв за показником ВРП у розрахунку на одну особу (грн),
у 2013, 2015-2017 рр.
При цьому до характерних негативних явищ необх^-но взнести зниження якост життя населення у регiонаx i збкьшення рiвня безробiтного населення.
Як видно з рис. 1, у перюд з 2013 року по 2017 рш регюни л^ери не змiнилися, проте змшилося к мiсце в загальному рейтингу серед усix регiонiв краши. Так, у 2013 рощ у першу п&япрку входили м. Кшв (109402 грн), Днтропетровська (46333 грн), Кшвська (39988 грн), Полтавська (39962 грн) та Донецька (37830 грн) область У перюд з 2015 р. до 2017 р. п&япрка регюшв лiдерiв змшилася, у 2017 рощ до не&1 увшшли: м. Кшв (238622 грн), Полтавська область (106248 грн), Дншропетровська область (97137 грн), Кшвська область (90027 грн), Запорiзька область (75306 грн). Найнижчi показники валового регюнального продукту спостерпаються в Черншецькш, Луганськш, Черншвськш та Хмельницькш областях.
Тобто у цих регюнах спостерпаеться низька шд-приемницька актившсть за всiма видами економiчно! дiяльностi. Найбiльший рiвень диспропорцiй в регюнальному розрiзi спостерiгаеться в зовнiшньоекономiч-нiй та науково-iнновацiйнiй дiяльностi, тобто саме для тих сфер економiчно! дiяльностi, якi в сучасних умовах
можуть виступати конкурентними перевагами певних територш.
За загальним показником ВРП найбкьший прирiст за аналiзований перiод мала Полтавська область. Так, за показником зовнiшньоекономiчно! дiяльностi в частинi екс-порту й iмпорту товарш i послуг регюнальш диспропорцЦ спостерiгаються мгж розвиненими регюнами та регюнами-аутсайдерами (рис. 2, рис. 3). Серед регюшв-л^ерш за об-сягом експорту за перюд 2014-2018 рр. найбкьша частка належить Киеву (21,7 % до загального пiдсумку), Дншро-петровськiй (16,3 %), Донецькш (10,2 %), Запорiзькiй (7,1 %) областях. Найнижчi показники у Луганськш (0,4 %), Черш-вецькш (04 %) та Херсонськiй (0,6 %) областях.
Найбкьшу частку iмпорту товарш та послуг в Укра!-ни займають: м. Ки!в - 41,2 %, Дншропетровська (9,2 %), Ки!вська (6,4 %) та Львшська (4,7 %) областi. Найменша частка iмпорту товарш i послуг в Черншецькш (0,2 %), Луганськш (0,5 %) та Кiровоградськiй (0,5 %) областях.
Загальна сума експорту товарш i послуг у 2018 рощ за вйма регiонами Украши склала 47335,0 млн дол. США, а сума iмпорту за вйма регiонами - 57187,6 млн дол. США. Таким чином, можна зробити висновок, що Украша зали-шаеться iмпортозалежною кра!ною, що вказуе на неспро-можнiсть забезпечити попит на товари та послуги власни-ми силами. В загальнш структурi iмпорту й експорту това-рiв i послуг основне мiсце належить м. Киеву та промисло-во розвиненим регюнам, що пояснюеться розташуванням велико! юлькосй промислових пiдприемств, торгових точок, великою чисельшстю населення, розвиненiстю шф-раструктури.
Вирiшення питань збалансування розвиту регюшв у краМ, а саме в частиш розподку експорту та iмпорту мiж регiонами, доцiльно розпочати з перерозподку фшансо-вих ресурсiв вк бкьш фiнансово розвинених регiонiв до регюнш, якi мають менше фшансових ресурсш з метою по-кращення !хнього розвитку та торговельного потенщалу, за рахунок збiльшення виробничих потужностей та збкь-шення технологiчностi виробництва. Для бкьш ефектив-ного аналiзу зовнiшньоекономiчно! дiяльностi регiонiв до-цкьним е впровадження та використання шформацшно-аналiтичного забезпечення, яке включатиме не ткьки офiцiйнi данi, але й реальш данi з урахуванням тшьового сектора.
Сталий економiчний розвиток регiонiв кра!ни здш-снюеться за рахунок сукупност позитивних тенденцiй в економiцi регюшв, зокрема, через тдвищення рiвня зо-вшшньоторговельно! активностi, зростання випуску скь-ськогосподарсько! продукцп, лiдерства в динамщ нефшан-сових послуг, суттеве пожвавлення прямого шоземного ш-вестування та збкьшення обсягiв капiтальних iнвестицiй. Якщо розглядати позитивну тенденцiю до регюнального внеску в загальний рiвень економiчного зростання кра!ни, слiд зазначити позитивну динамку у таких областях, як Львiвська, Вшницька, Одеська та Полтавська.
Суттеве уповкьнення економiчного розвитку в^бу-лося у Донецькiй та Луганськш областях. Така економiчна ситуацiя, збкьшення диспропорцiй розвитку призвели i до проблем в соцiально-демографiчнiй сферi [5; 6].
Також спостерЦаеться тенденцiя до суттевого змен-шення чисельностi скьського населення, зб1льшення мiграцiйного потоку з кра!ни через зниження ршня життя населення в регiонах з економiчно складною ситуацiею. Тому державi необхiдно б1льше уваги прид1ляти питанню вибору та реалiзацi! стратегiчних прюритетш регiонально! полiтики, якi заснованi на збереженш поселенсько! мережi та покращенш демографiчного потенцiалу територй, зб1ль-шенш рiвня доходiв та якостi життя населення.
Через ситуащю на сходi кра!ни за останнi роки змь нилася мiграцiйна ситуацiя, що призвело до дисбалансу у розподш постшного населення в регiонах. Так, велика ккьисть мешканцiв з тимчасово окупованих територш пе-ремiстилася у регюни, пiдконтрольнi Укра!нi, що призвело до змши складу населення в цих регюнах, змiни у попитi та пропозици робочо! сили, змiни у бюджетному фшансуван-нi заходiв, яи пов&язанi з забезпеченням допомоги вимуше-но переселених осiб [7].
Одним iз факторiв просторових економiчних дис-пропорцiй в регiональному розвитку е сучасш тенденцй розмiщення нових виробництв. Так, найбкьша частка но-вих тдприемств, якi вiдкрилися на територи Укра!ни, зо-середжена в заидних регiонах, Ки!вськiй та Одеськiй областях. Така тенденщя пояснюеться сировинною спрямо-ванiстю вiдкритих виробництв, серед яких: бiогазовi заводи, заводи з виробництва автомобкьних джгутiв, сонячш i вiтроелектростанцi!, мiнiгiдроелектростанцi!, елеватори та зерновi термiнали, комплекси iз збер1гання фрукт1в та овочiв, тваринницькi комплекси. Завдяки цьому в держа-вi створено 23 iндустрiальнi парки у 13 областях. Динамь ка розподку пiдприемств за розмiрами характеризуеться в^криттям б1льш великих пiдприемств, якi мають чисель-нiсть персоналу бiльше 500 робочих мюць, переважно в За-хiдних регiонах кра!ни, в той час як в центральних областях та на пiвночi б1льше розташоваш середнi та малi пiдпри-емства. Перерозподк промислових потужностей та виробничих ресурйв призв1в до просторового перерозподь лу обсягiв промiжного споживання. Майже у вйх регiонах спостер1гаеться збiльшення темп1в зростання промiжного споживання за темпи зростання ВРП, що вказуе на високу матерiаломiсткiсть та сировинну орiентованiсть виробництва, що засв^чуе низький рiвень iнновацiйного розвитку промисловосп кра!ни. Такий перерозпод1л ресурйв мае негативнi наслiдки для регюнального розвитку [8]. Тому для зменшення диспропорцш в просторовому розвитку регюшв на державному ршш необх^ним е запровадження заходiв щодо зменшення таких диспропорцш з урахуванням особливостей та специфжи кожного регюну з точки зору виробничо-сировинно! приналежностi.
Для подолання диспропорцш в регюнальному розвитку та забезпечення конкурентоспроможносп регюнш необх^ними е стимулювання дiлово! активносп та опти-мiзацiя структури тдприемництва, що потребуе вiдпо-вiдних заходш вiд мiсцево! влади. Основними завданнями цього е: видкення прiоритетним напрямом сощально-економiчно! полiтики на рiвнi мiсцевого самоврядування розвиток малого тдприемництва, для реамзаци якого доцiльним е запровадження в^пов^них норм у програму розвитку та заходш державного управлшня; створення необх^ного шфраструктурного забезпечення щодо спри-яння розвитку пiдприемницьких бiзнес-iнiцiатив; сприян-ня отриманню малими тдприемствам мiкрокредитiв для
розвитку свое! справи, ствпраця з рiзними фондами тд-тримки пiдприемництва (пiдтримка сiльського господар-ства, зелений туризм та шше); формування позитивного швестицшного клiмату в регюш на основi включення до перелшу iнвестицiйних об&ектш сфер, якi привабливi для розвитку малого пiдприемництва; надання шформацшно! та консультативно! пiдтримки суб&ектам малого бiзнесу щодо розвитку шдприемницько! дiяльностi; запроваджен-ня монiторингу щодо стану розвитку малого тдприемни-цтва з вiдповiдним коригуванням (на основi його результа-тiв) заходш у межах програм регюнального розвитку; роз-робка заходш зовнiшньоекономiчного розвитку регюшв за рахунок використання !х прикордонного потенщалу та експортно орiентованого виробництва; покращення фшан-сово! спроможностi громад на основi упорядкування мiж-бюджетних в^носин, формування дiево! фюкально! бази на основi мiсцевих бюджетiв та залучення небюджетних ресурсш; залучення приватного сектора до розробки та реалiзацi! регюнальних програм розвитку, запровадження норм корпоративно! культури та тдвищення сощально! вiдповiдальностi бiзнесу; сприяння розвитку рiзних форм мiжрегiонально! економiчно! штеграцп та кооперащ! щодо спiльного освоення ресурйв та вирiшення виявлених проблем регюнального розвитку.
Для подолання диспропорцш в окремих регюнах до-щльним е запровадження просторово! форми оргашзащ! бiзнесу, наприклад, iндустрiальних паркш. Розвиток тако! форми оргашзащ! бiзнесу мае суттевi переваги, а саме:
■ у фшансовш сферi: покращення дково! активнос-тi регiону на основi запровадження iнновацiйних розробок на тдприемствах; покращення швести-цшно! привабливостi регюнш i розширення кон-сультацiйного та шформацшного супроводу шно-вацшно! дiяльностi в регiонi; збiльшення внутрш-нього виробництва, що забезпечить тдвищення конкурентоспроможност регюшв Укра!ни; на основi розвитку тдприемництва збкьшення по-даткових надходжень до бюджепв вск ршнш, що покращить фшансовий потенцiал регiону та дер-жави в цкому;
■ у сощальнш сферi: пiдвищення ршня зайнятос-тi населення на основi створення нових робочих мiсць та зниження рiвня безробiття в регюш; покращення якост та добробуту життя населення за рахунок збкьшення його доходш; покращення освiтнього потенщалу молодi за рахунок б1льш тюно! спiвпрацi навчальних закладiв з тдприем-ствами та установами щодо залучення !х до учбо-вого процесу, та посилення в^пов^но! практично! тдготовки майбутн1х фахiвцiв;
■ у сферi iнфраструктури: створення необхiдно! шфраструктури в центрах-метрополiсах, що дозволить розширити можливостi для розвитку бiзнес-структур; покращення екологiчно! ситуа-цй в регюнах на основi розмiщення промислових об&ектш за межами населених пункпв; запровадження iнновацiйних та високотехнолопчних ви-д1в бiзнес-пiдприемств за рахунок впровадження шновацшних розробок.
Для виршення зазначених проблем необхiдним е впровадження швестицшних ресурс1в в розвиток шдустрь альних паркiв за рахунок застосування шструменпв пiд-тримки iнвесторiв. До основних шструменпв створення сприятливих умов розвитку швестицшно! привабливостi регiонiв кра!ни найчастiше в свiтовiй практицi використо-вуються iнструменти податкового стимулювання. До таких шструменпв вiдносять п1льгове навантаження з податку на прибуток, звкьнення в^ сплати екологiчних податк1в, застосування системи пкьгових тариф1в на комунальш по-слуги, мiцну нормативно-правову базу для захисту швес-тор1в, звкьнення вiд ввiзного мита на установки та облад-нання, яке буде використано в iндустрiальних парках, зниження або звкьнення вiд сплати податкш на нерухомiсть, на землю, оренду землi або майна тощо. Для ефективного використання потенщалу розвитку iндустрiальних паркш доцiльним е запровадження системи державно-приватного партнерства у сферi розвитку бiзнесу. Така форма оргашзаци дозволить бкьш ефективно залучати iноземнi iнвестицi! для розбудови таких бiзнес-структур, сприятиме розбудовi iнфраструктурного забезпечення транспортно! та техноло-гiчно! складово!. Система просторового розвитку iндустрi-альних парк1в дозволяе !х включати до наявних господар-ських систем територiальних громад i регiонiв, що дасть змогу бкьш чггкого виокремити прюритети щодо iнвесту-вання територiй в^пов^но до !х соцiально-економiчному розвитку та здатносп генерувати новi ресурси з ураху-ванням !х економiчного зростання. Використання потенщалу кадрових ресурсш у розвитку iндустрiальних парк1в дозволить бкьш ефективно залучати кошти мiжнародних установ для розвитку та включення вичизняних iндустрi-альних парк1в до мiжнародних фiнансово-економiчних зав&язкiв, бiзнес-асоцiацiй, агенцш регiонального розвитку, пiдвищувати квалiфiкацiю кадрiв орган1в мiсцевого самоврядування у питаннях шновацшно-швестицшного забезпечення мiсцевого розвитку. Розробка та запровадження неподаткових стимулiв сприятимуть швестуванню в прюритетних регiонах розвитку бiзнес-структур i запро-вадженню системи субсидiювання дiяльностi тдприемств з бюджету, створенню нових робочих мкць. Такi заходи мають стати запорукою зменшення диспропорцiй в регю-нальному розвитку на основi створення сприятливих умов для розвитку бiзнесу.
Висновки. Таким чином, узагальнюючи висновки з проведеного досл^ження оцiнки диспропорцш регюнального розвитку, можна стверджувати про: наявш нега-тивнi тенденцп, що вiдбилися у поглибленнi структурних диспропорцш та ресурсно-в^творювальних дисбалансах в економщ регiонiв; посилення мiжрегiонально! сощально-економiчно! диференцiацi! регiонального розвитку. Роз-глядаючи наявнi диспропорцЦ, необхiдним е врахування мiжрегiонально! диференцiацi! як основи запровадження стратеги реалiзацп державно! регюнально! полiтики. У реформах децентралiзацi! влади увагу слiд прид1ляти питан-ням динамiчностi розвитку мiст поршняно з с1льськими i гiрськими територiями та наявностi територiй з осо-бливими проблемами розвитку, так званих депресивних регюшв (що зумовлено !х розташуванням, економiчною спецiалiзацiею, соцiальними особливостями). Зменшення
диспропорцш в просторовому та eKOHOMi4HOMy розвитку регюнш доцкьно провадити на основi програм, якi вклю-чають створення ефективних механiзмiв реамзацп державно! регюнально! полiтики; удосконалення мехашзму перерозподку ресурсш всерединi краши; створення умов та позитивного iмiджy регiонiв для залучення зовнiшнiх швестицшних ресyрсiв; проведення полiтики запобтан-ня дезштеграцшним процесам, якi загрожують цшсносй краши; усунення чинникiв, що призводять до загострення сощально! напруги в суспкьствь
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http//www.ukrstat. gov.ua/
Dolishnii, M. I. "Kontseptualni zasady rehionalnoi sotsialno-ekonomichnoi polityky ta yii komponenty" [Conceptual Foundations of Regional Socio-economic Policy and its Components]. Rehionalnaekonomika, no. 3 (1997): 28-35.
Kulyk, V. V. "Suchasni problemy udoskonalennia derzhavno-ho rehuliuvannia sotsialno-ekonomichnykh protsesiv" [Modern Problems of Improvement of State Regulation of Socio-economic Processes]. BiznesInform, no. 5 (2011): 21-23.
Natsionalna stratehiia rozvytku «Ukraina-2015» [Ukraine-2015 National Development Strategy]. Kyiv, 2008.
Perepeliukova, O. V. "Vplyv suchasnykh tendentsii na eko-nomichnyi rozvytok rehioniv Ukrainy" [The Influence of Current Trends on the Economic Development of Ukrainian Regions]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. http://global-nation-al.in.ua/archive/9-2016/103.pdf
Prudnikova, L. O. "Dosvid podolannia sotsialno-ekonomich-nykh dysproportsii rozvytku rehioniv zarubizhnykh krain" [Experience of Overcoming Socio-economic Disparities in the Development of Regions of Foreign Countries]. Ekonomichnyi visnyk Don-basu, no. 3 (21) (2010): 32-35.
Tomareva, V. V. "Protses stratehichnoho upravlinnia rehion-alnym rozvytkom v Ukraini: napriamy yoho udoskonalennia" [The Process of Strategic Management of Regional Development in Ukraine: Directions for Its Improvement]. http://www.economy. in.ua/pdf/8_2011/7.pdf
Varnalii, Z. S. Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsial-no-ekonomichnoho rozvytku [Regions of Ukraine: Problems and Priorities of Socio-economic Development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.
Стаття надмшла до редакцп 22.10.2019 р.
