Спросить
Войти
УДК 338.2
JEL Classification: Q18; L660; F52
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ДЕТЕРМ1НАНТИ ПРОДОВОЛЬЧО1 НЕЗАХИЩЕНОСТ1 НАСЕЛЕННЯ
® 2019 ТКАЧУК В. I., КРАВЧУК Н. I., К1ЛЬН1ЦЬКА 0. С.
УДК 338.2
JEL Classification: Q18; L660; F52
Ткачук В. I., Кравчук Н. I., Кшьнщька О. С. Cоцiально-економiчнi детермiнанти продовольчо! незахищеностi населення
У cmammi наведено теоретико-методичний дискурс понять «продовольча безпека», «продовольча незахищенсть населення», «недо!дання», «голод» i IX комплiментарнicть. Визначено щвш продовольчо! безпеки та и дiапазон адподно до методологи продовольчоi безпеки Мiнicтерcтва сльського господарства США (USDAj. дентиф&шовано економiчнi, со^альн^ полтичт, природно-кл&шатичш детермiнанти продовольчоi незахи-щеноcтi населення. Розглянуто проблему поширеностi недо!дання та голоду в свт. Розглянуто стратегии! цш Глобальноi продовольчоi безпеки до 2030 року. Вивчено шiжнародний доcвiд подолання продовольчо!& незахищенот й дотджено ефективнсть державних со^альних програш. За-значено про необхiднicть учаcтi Украни у ш&жнародних програшах продовольчоi безпеки населення. Охарактеризовано завдання та ндикатори подолання продовольчо! незахищенот населення Украни до 2030 р. вiдповiдно до фей сталого розвитку, зокреша: забезпечити доступнсть збалансованого харчування на рiвнi науково об(рунтованих норм для вах верств населення; пiдвищити продуктивнкть сльського господарства, насашперед за рахунок використання iнновацiйних технологй; забезпечити створення стйких систем виробництва продовольчих товарiв, що сприяють збереженню екосистем i поступово покращують яксть (рунт&ю; знизити волатильшсть цш на сльськогосподарську продукцю та про-довольство. Окреслено рушшш сили продовольчоi незахищенот населення та шожливi напрями !х подолання. Ключов&1 слова: продовольство, продукти харчування, продовольча безпека, продовольча криза, доступ до !ж!, недо!дання, голод. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-263-273 Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 35.
Ткачук Василь 1ванович - доктор еконошiчних наук, професор, затдувач кафедри економки i тдприемництва, Житомирський нацональний агроекологiчний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укра!наj
E-mail: tkachuk.agro@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5268-9175
Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-2622-2017
Кравчук Наталiя 1вашвна - кандидат еконошiчних наук, доцент, доцент кафедри економки i тдприемництва, Житомирський нацональний агроекологiчний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укра!наj
E-mail: faulbeere@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0541-8057
Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-3209-2017
Кшьнщька Олена Сергпвна - кандидат еконошiчних наук, доцент, доцент кафедри економки i пiдприешництва, Житомирський нацональний агроекологiчний ушверситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укра!наj
E-mail: kilnytskaya.lena@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9791-120X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-2082-2017
УДК 338.2
JEL Classification: Q18; L660; F52
UDC 338.2
JEL Classification: Q18; L660; F52
Tkachuk V. I., Kravchuk N. I., Kilnitska O. S. Socio-Economic Determinants of Food Insecurity
Ткачук В. И., Кравчук Н. И., Кильницкая Е. С. Социально-экономические детерминанты продовольственной незащищенности населения
The article presents the theoretical and methodological discourse of the concepts "food security", "food insecurity", "malnutrition", "hunger" and their complementarity. The levels of food security and its range according to the USDA Food Safety Methodology are determined. The economic, social, political, climatic determinants of food insecurity are identified. The problem of prevalence of malnutrition and hunger in the world is considered. The strategic objectives of Global Food Security until 2030 are considered. The international experience of overcoming food insecurity is studied, and the effectiveness of state social programs is investigated. The importance of Ukraine&s participation in international food security programs is emphasized. The tasks and indicators of overcoming food insecurity in Ukraine by 2030 are described in accordance with the goals of sustainable development, in particuВ статье приведены теоретико-методический дискурс понятий «продовольственная безопасность», «продовольственная незащищенность населения», «недоедания», «голод» и их взаимодополнение. Определены уровни продовольственной безопасности и ее диапазон в соответствии с методологией продовольственной безопасности Министерства сельского хозяйства США (USDA). Идентифицированы экономические, социальные, политические, природно-климатические детерминанты продовольственной незащищенности населения. Рассмотрена проблема распространенности недоедания и голода в мире. Рассмотрены стратегические цели Глобальной продовольственной безопасности до 2030 года. Изучен международный опыт преодоления
продовольственной незащищенности, и исследована эффективность государственных социальных программ. Указана важность участия Украины в международных программах продовольственной безопасности населения. Охарактеризованы задачи и индикаторы преодоления продовольственной незащищенности в Украине до 2030 года в соответствии с целями устойчивого развития, в частности: обеспечить доступность сбалансированного питания на уровне научно обоснованных норм для всех слоев населения; повысить производительность сельского хозяйства, прежде всего за счет использования инновационных технологий; обеспечить создание устойчивых систем производства продуктов питания, способствующих сохранению экосистем и постепенно улучшающих качество почвы; снизить колебание цен на продукты питания. Определены движущие силы продовольственной незащищенности населения и возможные направления их преодоления.
Ткачук Василий Иванович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономики и предпринимательства, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: tkachuk.agro@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5268-9175 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-2622-2017 Кравчук Наталия Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: faulbeere@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0541-8057 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-3209-2017 Кильницкая Елена Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: kilnytskaya.lena@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9791-120X Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-2082-2017
lar: ensuring the availability of balanced nutrition at the level of scientifically based standards for all segments of the population; increasing agricultural productivity, primarily through the use of innovative technologies; ensuring the creation of sustainable food production systems that contribute to the conservation of ecosystems and gradual improvement of soil quality; reducing food price volatility. The driving forces of food insecurity of the population and the possible ways to overcome them are determined. Keywords: food products, food, food security, food crisis, access to food, malnutrition, hunger. Fig.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 35.
Tkachuk Vasyl I. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Economics and Entrepreneurship, Zhytomyr National Agroeco-logical University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: tkachuk.agro@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5268-9175 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-2622-2017 Kravchuk Nataliia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Entrepreneur-ship, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: faulbeere@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0541-8057 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-3209-2017 Kilnitska Olena S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Entrepreneur-ship, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine)
E-mail: kilnytskaya.lena@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9791-120X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-2082-2017
Постановка проблеми. Процеси глобалiзащl та мiж-народно&1 штеграци, о^м розширення сфер бiзнесу, мають багато переваг, зокрема, надають можливост розв&язання ряду проблем планетарного масштабу. З невпинним зрос-танням чисельност населення у свт постае завдання ство-рення умов ствюнування людини й екосистеми, пошуку нових форм i методш господарсько! дiяльностi, основано! на використанш невичерпних i в^новлюваних ресурйв, необх^них для виробництва продовольства. Ниш у свь товому спiвтовариствi набувае прюритетност проблема задоволення фiзiологiчних потреб людського оргашзму,
«Голодний ceim - небезпечний ceim. Якщо люди не мають достатньо Mi, трапляеться лише одна з трьох речей: вони або повстають, або м&1грують, або помирають».
Джозет Шееран (Josette Sheeran)
що забезпечують ïï кнування, зокрема можливост яисно та достатньою мiрою харчуватися. Повноцшний денний ращон дозволить тдвищити яисть i тривалють життя населення у крашах, що розвиваються, досягти необх^них демографiчних характеристик для наступних поколшь i процвггання наци.
Економжа кожно&1 краши нацкена на забезпечення продовольчо&1 безпеки ïï населення, водночас не завжди господарський комплекс побудований достатньо ефектив-но або не повною мiрою використовуеться виробничий потенщал. Отже, виникае проблема недо&1дання i голоду в багатьох крашах, що породжуе продовольчу незахи-щенiсть. У таких умовах актуальною е побудова системи ¡шжнародних вiдносин, основано&1 на досягненш загально-людських цiнностей та об&еднанш спiльних зусиль у подо-ланш негативних наслiдкiв глобамзаци свггово&1 економжи. Вищезазначене потребуе системного дослiдження щодо виокремлення i уточнення детермiнантiв продовольчо&1 не-захищеностi населення.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Неощ-ненними е надбання свггово! науково&1 думки у сферi продовольчо&1 безпеки та вразливост населення продовольчою незахищешстю. Удосконалення методики оцiнки продовольчо&1 незахищеност населення пропонуеться в робот Otu W. Ibok, Henny Osbahr, Chittur Srinivasan (2019) [1]. Автори апробовують iндекс вразливостi продовольчою незахищешстю (Vulnerability to Food Insecurity Index), який, на в^мшу в^ традицiйних показникiв, е багатовимiрним, накопичувальним та адаптивним до умов попршення ма-терiального та фiнансового становища домогосподарств. Переваги нового глобального вимiрника продовольчо&1 безпеки - шкали досв^у безпеки продовольства (The Food Insecurity Experience Scale) - описують у сво&1й роботi Michael D.Smith, Matthew P.Rabbitt, Alisha Coleman- Jensen [2]. Вони анамзують глобальнi детермiнанти продовольчо&1 незахищеност в 134 кра&1нах i пропонують визначати гло-бальну продовольчу безпеку окремо за рейтингами розви-тку кра&1н. На &1х думку, головними соцiально-економiчними детермiнантами продовольчо&1 нестабiльностi е: низький рiвень освiти, слабкi соцiальнi мережу недостатнiй сощ-альний капiтал, низький дох^ домогосподарств, високий рiвень безробггтя.
Необхiднiсть полiпшити безпеку продовольчих това-рiв i харчування для кра&1н, що розвиваються, та окремих райошв розвинутих кра&1н вивчае John M. Ashley (2018) [3]. Вш розглядае стшисть людини до продовольчо&1 незахи-щеностi та способи ii змщнення. Досить вузькими, але не менш важливими е дослiдження групи американських авторш: Colleen M.Heflin, Claire E. Altman, Laura L. Rodriguez (2019) [4].
Вони доводять взаемозв&язок проблеми продоволь-чо&1 незахищеност й швамдносп, осккьки це найбкьш вразлива категорiя непрацездатного населення. Цiннiсть &1х до^джень полягае в розробленiй та емтрично вивче-нiй моделi потенцшних напрямiв, що з&еднують конкретнi види швамдносп з продовольчою безпекою.
В усьому свт жшки мають бкьш високу ймовiрнiсть бути продовольчо незахищеними. Масштаби гендерного розриву в продовольчш безпецi рiзняться в рiзних регь онах. Такi висновки зробила авторка Nzinga H. Broussard (2019) у сво&1й статтi [5]. Вона пояснюе зв&язок гендерного розриву i продовольчо&1 безпеки в^мшностями в доходах та освт у розрiзi кра&1н свиу. Дослiдниця пiдтверджуе сво&1 висновки такими цифрами. У розвинених крашах бвро-пейського Союзу певну форму продовольчо&1 незахищенос-т вiдчувають на 4,7 % бкьше жiнок, нiж чоловшш. У бiдних крашах Пшденно&1 Азп та Африки на пiвдень в^ Сахари жiнки на 2 % частше, н1ж чоловiки, вiдчували гостру потребу в продуктах харчування.
З точки зору науковщв галузi медицини, шдтверджу-еться важлива гшотеза - наявнiсть тiсного зв&язку продовольчо&1 незахищеност населення та смертност [6]. Досль дження проводилися серед дорослого населення США.
Незаперечно глибокими та цшними е надбання вь тчизняно&1 економiчноï науки в галузi продовольчо&1 безпеки. Це таи науковщ, як: Гойчук О. I., Микитюк В. М., Не-мченко В. В., Саблук П. Т., Скидан О. В., Ставицький А. В., Прокопенко О. О., яи узагальнили та поглибили науково-методичш та практичнi аспекти продовольчо&1 безпеки Украши [7-11].
Зазначена проблематика, з огляду на планетарний масштаб i невпинш темпи розвитку, потребуе системного до^дження та анашу перспектив ïï виршення в рамках нащональних економiчних систем i розробки стратепчних напрямiв повноцiнноï участi кожно&1 краши в мiжнародних програмах подолання продовольчо&1 незахищеностi населення, що й окреслило вибiр теми дослiдження.
Методи до^дження. Методика дослiдження базу-еться на таких методах, як: спостереження та порiвняння, лопчний, наукового абстрагування, дискурсивного аналiзу i синтезу, гшотетико-дедуктивний, гносеологiчний, ешсте-мологiчний, аналогiй тощо. В основу дослiджень покладе-но дiалектичний пiдхiд до пояснення та розумшня сутi розвитку соцiально-економiчних процесш i явищ. Для оцшки рiвня поширення продовольчо&1 незахищеностi населення у регюнальному розрiзi використано статистичш методи, зокрема, графiчний, табличний. При формулюванш висно-вив та пропозицш - узагальнення.
Метою статтi е обгрунтування теоретико-методо-логiчних засад i практичних рекомендацш щодо уточнення соцiально-економiчних детермiнантiв продовольчо&1 неза-хищеностi населення. Об&ектом до^дження е система де-термiнантiв продовольчо&1 незахищеностi населення в умовах сучасних глобальних трансформацш.
Виклад основного матерiалу. Концепцп продовольчо&1 безпеки динамiчно розвивалися протягом останшх сорока роив, в^ображаючи змши в офiцiйному полiтичному мисленнь Цей термiн вперше з&явився у середиш 1970-х рр., коли Всесвиня продовольча конференцiя визначила продовольчу безпеку як забезпечення доступност та цшово&1 стабiльностi основних продуктiв харчування на мiжнарод-ному та нащональному рiвнях; наявнiсть свiтових запасiв продовольства, щоб пiдтримувати стiйке зростання спо-живання продуктiв харчування та компенсувати коливан-ня виробництва та цш [12]. З розвитком i поглибленням процесш iнтернацiоналiзацiï та мiжнародного спшробггни-цтва поняття «продовольчо&1 безпеки» розширювалося та удосконалювалося. На всесвiтньому продовольчому самт у 1996 р. було зазначено, що «продовольча безпека кнуе тод^ коли населення в будь-який час мае фiзичний та еко-номiчний доступ до достатньо&1, безпечно&1 та поживно&1 ïжi, що в^пов^ае к дiетичним потребам i харчовим префе-ренцiям для активного та здорового життя» [13; 14]. Це за-гальноприйняте визначення вказуе на таи важливi аспекти продовольчо&1 безпеки: наявшсть продовольства в достат-нш кiлькостi та вiдповiдноï якостi, що постачаеться через внутршне виробництво або iмпорт (включаючи продовольчу допомогу); доступ громадян до продовольства та можливкть придбання в^пов^них продуктш для повно-цiнного рацiону; приготування та вживання ïжi в умовах наявност питно&1 води, санiтарiï та охорони здоров&я, щоб
досягти стану харчування, де задовольняються Bci фiзiоло-пчш потреби (непродовольча складова продовольчо! без-пеки); стабiльнiсть доступу до адекватно! 1ж у будь-який час незалежно вiд змiн ^мату, природних катаклiзмiв, економiчно! кризи чи полiтичних конфлiктiв.
З продовольчою безпекою тiсно пов&язане поняття «продовольча незахищешсть населення». Вони спшв^но-сяться як частина i цiле. В американськш програмi сощаль-них детермiнантiв здоров&я населення «The Healthy People 2020» поняття «продовольча незахищешсть» визначаеться як порушення або в^сутшсть постiйного доступу до достатньо! ккькост та якосп продовольства для активного, здорового життя [15]. Важливо знати, що голод 1 продовольча незахищешсть мають дотичний характер, але р1зну сутшсть. Голод взноситься до особистого, ф1зичного в1д-чуття дискомфорту, тод1 як продовольча незахищешсть означае в1дсутшсть достатшх фшансових ресурсш для по-вноцшного харчування на ршш домогосподарства. Голод (недо!дання) е насл1дком або пох1дною продовольчо! не-захищеность Мшютерство скьського господарства США (ШБА) пропонуе визначати чотири р1вш, що описують д1а-пазон продовольчо1 безпеки (рис. 1).
Продовольча захищетсть
Домогосподарства не мають проблем з доступом до фiзичного, ягасного та вартiсного обсягу ТЖ
Домогосподарства мають проблеми або занепоковння з приводу доступу до звичних продукпв харчування, Тх якосп, кiлькостi та рiзноманiтностi або суттвве зменшення цих характеристик
Продовольча незахищешсть
Домогосподарства суттвво скоротили якiсть та рiзноманiтнiсть споживаноТ &ж вiдмовилися вiд гастрономiчних уподобань, але фiзичнi обсяги i частота прийому ТЖ не були iстотно порушенi
Час вiд часу протягом року члени ам&Т пропускали один або два прийоми Тж1, тому що не вистачало грошей або шших ресурсiв для ТТ приготування
Рис. 1. PiBHi продовольчо! безпеки домогосподарств згiдно з класифжащею MiHicTepcTBa сiльського господарства США (USDA)
Джерело: побудовано авторами за даними [16]
Першим двом ршням в1дпов1дають домогосподарства з високою та граничною продовольчою безпекою 1 складають категорш «продовольча захищешсть». 1нш1 два - з низьким 1 дуже низьким р1внем продовольчо&1 безпеки - складають поняття «продовольча незахищешсть» [16]. Остання, як правило, не кнуе в ¿золяцп, осккьки ам% що потрапляють до ц1е&1 групи, мають низьк доходи та страждають в1д в1дсутност1 доступного житла, сощально! ¿золяцп, проблем з1 здоров&ям, високих медичних витрат у структур! витрат домогосподарства.
Нестача продовольства може бути довгостроковою або тимчасовою. На не! можуть впливати ряд фактор1в, як економ1чних, так ! сощальних, включаючи дох1д, зайня-ткть, расову / етшчну приналежшсть, швамдшсть тощо. Негативно впливае на стан продовольчо! безпеки домогосподарств безробитя. Високий ршень безробггтя серед населення з низьким ршнем доходов ускладнюють задоволення основних потреб у !жь Кр1м того, д!ги з безробггни-ми батьками мають бкьш висок! показники продовольчо! незахищеноста, н1ж з працевлаштованими.
М1сце й умови проживання можуть впливати на фь зичний доступ до продовольства. Наприклад, люди, яю живуть у деяких мкьких, скьських або малозабезпечених районах, можуть мати обмежений доступ до супермаркета або продуктових магазин!в з повним спектром послуг. Суспкьство, яке не мае доступно! та поживно! !ж1, широко в1доме як «харчов1 пустел!» [17]. Понад 23 млн американ-ц!в проживають у них. За визначенням Мшютерства скь-ського господарства США «харчов1 пустел!» - це райони у мктах чи селах, де населення не мае доступу до св1жих, дешевих ! як1сних продукт!в харчування. Таке явище по-роджуе: бкьш висок! цши на продовольство, споживання низькояк1сно! продукцп, вузький товарний асортимент тощо. Причини появи «харчових пустель» - в1дсутшсть
економiчного iнтересу пiдприемцiв розвивати приватний бiзнес у вiддалених регiонах через низьи прибутки, висо-кий ршень злочинносп, великi витрати для роздрiбноï тор-гiвлi [18]. Проблему вирiшують неприбутковi органiзацiï шляхом створення соцiальних програм, наприклад, про-грама «Хлiб для мгста» в США, яка передбачае волонтер-ську допомогу у фасуванш та розвезеннi продовольства, що надаеться мкцевими пiдприемцями бiдним сiм&ям.
Мешканщ перебувають пiд загрозою продовольчо&1 небезпеки в районах, де обмежеш можливост транспорт-но&1 iнфраструктури: ускладненi умови транспортування продовольства до споживача, велика вкстань до мага-зинiв, вксутнш доступ до громадського транспорту або особистого автомобкя. Загострюеться проблема продовольчо&1 незахищеностi для населення з хрошчними захво-рюваннями або швамдшстю, жителiв сiльськоï мiсцевостi, людей похилого вшу. Населення, яке знаходиться у сташ продовольчо&1 незахищеностi, може тддаватися шдвище-ному ризику багатьох негативних наслккш для здоров&я та попршенню його стану. Крiм того, зниження частоти, якосп, рiзноманiтностi та ккькост споживаних продуктiв може негативно вплинути на психiчне здоров&я дiтей та 1х розумовий i фiзичний розвиток.
Статистичш даш мiжнародноï органiзацiï ФАО свк-чать, що абсолютна чисельшсть людей, якi страждають вiд хрошчного голоду, збiльшилася з 804 млн у 2016 р. май-же до 821 млн у 2017 р., або кожна дев&ята людина у свт. Майже 124 млн оаб у 51 кра&М зггкнулися з «кризовими» рiвнями гостро&1 продовольчо&1 незахищеностi, що вимагае негайних екстрених заходш для захисту 1х життя та збере-ження засобiв до кнування [19]. У 34 з них понад 76 % населення, тобто майже 95 млн вк загально&1 чисельносп, що переживае кризу у харчуванш, зазнали впливу ^матичних потрясiнь i природних катастроф. О^м того, ще бкьше загострюеться продовольча небезпека у поеднанш з поль тичними, соцiальними, вiйськовими конфлжтами. У 2017 р. 14 з 34 краш з продовольчою кризою зазнали такого не-безпечного поеднання. З продовольчою незахищешстю зггкнулося населення пшденно-схкно&1 частини Украши -Донбасу. З 2014 р. у зв&язку з вшськовим конфлштом була зруйнована транспортна, торговельна, фшансова шфра-структура регюну, що фактично призвело до гостро&1 неста-чi харчових продуктш 1,2 млн населення [20]. 26 % жителiв окупованих територш Донбасу i 15 % населення прилеглих до зони конфлшту тдконтрольних Киеву територш щоден-но стикаються з дефщитом продовольства. Про це йдеться у допов^, пiдготовленiй Продовольчою i скьськогоспо-дарською органiзацiею ООН i Всесвггньою продовольчою програмою для Ради Безпеки [21]. На думку гумаштарного координатора ООН в УкраШ Нка Уолкера, щоб зарадити продовольчiй незахищеносп, необхiдно 187 млн дол. гума-нiтарноï допомоги щороку [22]. Експерти ООН роблять висновки, що проблему голоду в УкраМ не виршити, якщо не вжити заходш для запоб1гання й виршення конфлжтш. 1н-шими крашами, що внаслкок вiйськових конфлiктiв опи-нилися у сташ продовольчо&1 кризи, е: Афгашстан, Бурундi, Центрально-Африканська Республiка, Демократична Рес-публiка Конго, Гвiнея-Бiсау, 1рак, Лiван, Лiберiя, Малi, Со-малi, Пшденний Судан, Судан, Сирiя та бмен.
Погiршення продовольчого забезпечення поши-рюеться майже у вах регiонах Африки, а також у Пшден-нш Америцi, тодi як ситуацiя з недо&1данням е стабiльною в бкьшосп регiонiв Азп. В 2017 р. майже 151 млн дггей у вщ до п&яти рокiв мали знижену вагу, життю понад 50 млн дь тей у свт загрожували затримка росту i розвитку [23]. Таи дiти мають вищий ризик смертносп та погiршення стану здоров&я, низький iмунiтет.
Окрiм протистояння недо&1данню та продовольчiй незахищеностi, яи спостер1гаються нинi, також iснуе проблема надмiрноï ваги та ожиршня, спiвiснування цих форм у багатьох крашах. У 2017 р. надмiрна вага вразила понад 38 млн дией у вщ до п&яти роив, в Африщ та Азп - 25 % i 46 % в^ загально&1 чисельностi у свт в^пов^но. Серед дорослих оаб б1льше 672 млн мають ожиршня [23]. Ця проблема е найбкьш значущою в Пшшчнш Америщ, але занепокоення викликае те, що навггь Африка i Азiя, якi доа демонструють найнижчi показники ожирiння, також мають тенденщю до зростання. ^м того, надмiрна вага i ожиршня збкьшують ризик неiнфекцiйних захворювань, таких як дiабет 2 типу, високий кров&яний тиск, шфаркти i деяи форми раку.
Дослiдження пiдтверджують, що нижчi рiвнi спожи-вання продовольчих товарiв на душу населення в деяких крашах, а також посилення нершносп у спроможносп доступу до продовольства населення шших краш, сприяли тому, що, за прогнозами ООН, в^буватиметься подальше збкьшення частки людей у свiтi з недостатшм енергоспо-живанням. Поширенiсть недо&1дання (PoU) е традицiйним iндикатором ФАО, що використовуеться для мошторин-гу голоду на глобальному та регюнальному рiвнях. Тепер бкьше кра&1н свiту збирають шформащю про доступ людей до продовольства в перюдичних нащональних опиту-ваннях населення, генеруючи даш, яи використовуються ФАО на рiвнi кра&1н. Так, за останнiми даними поширешсть недо&1дання у свiтi зростае протягом двох роив поспкь -з 804 млн у 2016 р. до майже 821 млн у 2017 р. i досягае 10,9 % (табл. 1).
Поширешсть недо&1дання в Африщ та Океанп зростае у динамщ з 2005 р. по 2017 р. Африка залишаеться континентом з найвищим показником PoU, вражаючи майже 21 % населення (бкьше 256 млн ойб). Тенденщю до зниження мае Азiя - з 17,3 % у 2005 р. до 11,4 % у 2017 р., що становить понад 515 млн людей, але, за експертними про-гнозними ощнками ООН, вона може заинчитися. До того ж Азiя й дой належить до регюнш iз найбкьшою чисель-шстю продовольчо незахищених людей у свт.
Ще бкьш нагальною ситуащя е в Африщ на швдень вк Сахари, де, за ощнками, у 2017 р. 23,2 % населення, або кожна четверта особа - страждали вк хрошчного недо-1дання. Поширешсть цього явища спостеркаеться у вах субрегюнах Африки на п1вдень вк Сахари, за винятком Схiдноï Африки.
Динамка поширеносп недо&1дання у поеднанш зi швидким зростанням населення призвела до рiзкого зб1ль-шення загально&1 чисельностi людей, якi страждають вк недо&кання. Кiлькiсть продовольчо незахищених людей в Африщ на швдень вк Сахари зросла з 181 млн у 2010 р. до майже 222 млн у 2017 р., збкьшившись на 22,6 % за ам
Таблиця 1
Динамка поширеност недоТдання у CBiTi, %
Репон 2005 р. 2010 р. 2012 р. 2014 р. 2016 р. 2017 р. 2017 р. до 2005 р.,+/У CBiTi 14,5 11,8 11,3 10,7 10,8 10,9 -3,6
Африка 21,2 19,1 18, 18,3 19,7 20,4 -0,8
^вычна Африка 6,2 5,0 8,3 8,1 8,5 8,5 2,3
^вденна Африка 24,3 21,7 21,0 20,7 22,3 23,2 -1,1
Азiя 17,3 13,6 12,9 12,0 11,5 11,4 -5,9
Захщна Азiя 9,4 8,6 9,5 10,4 11,1 11,3 1,9
Пiвденна Азiя 21,5 17,2 17,1 16,1 15,1 14,8 -6,7
Латинська Америка i Кариб-ський басейн 9,1 6,8 6,4 6,2 6,1 6,1 -3
Океаыя 5,5 5,2 5,4 5,9 6,6 7,0 1,5
Пiвнiчна Америка i Европа 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 0
Джерело: побудовано за даними [19]
роив, i, на основ! поточних прогнозш, може збкьшитися до бiльш нiж 236 млн у 2019 р.
Найкращою i найбкьш стабкьною е cитуацiя в П!в-нiчнiй Америцi та бврош, де рiвень продовольчо! безпеки е найвищим - 97,5 %, осильки ршень недо!дання тут най-менший - 2,5 %.
У 2012 рощ Всесвггня асамблея охорони здоров&я об-рала шicть поетапних глобальних цкей щодо пoлiпшення харчування матерiв, немовлят i дiтей до 2025 р. та 2030 р., встановивши конкретну мету припинення вск форм не-до!дання до 2030 р. та задоволення потреб у харчуванш дiвчатoк-пiдлiткiв, вагiтних i годуючих жшок та лiтнiх людей (табл. 2).
О^м зазначених вище детермшантш продовольчо! незахищенocтi, значно! уваги потребують змiна клiмату та поява бкьш складних, частих i штенсивних ^матичних екcтрiмiв. Прямi та непрямi кмматичш впливи мають ку-мулятивний ефект, що призводить до спадно! сшрам тд-вищення продовольчо! безпеки та недо!дання. Змiна кммату негативно впливае на продуктившсть ciльcькoгo господарства з точки зору зниження врожайност альськогоспо-дарських культур, зменшення плoщi оброблюваних земель або штенсивност землеробства.
Через прирoднi фактори зниження продуктивной скьського господарства виникають етзоди високо! во-латильнocтi ц!н на продукти харчування, що становлять серйозну загрозу для доступу до продовольства, особливо в крашах з низьким i середшм р!вжм доходу та серед 6!дних груп населення у крашах з високим р!вжм доходу. Вплив цшових коливань поглиблюе не ткьки м!ську б1д-н!сть, але й впливае на товаровиробникш альськогоспо-дарсько! продукцп та продукт!в харчування, насамперед др!6них фермерш i влаcникiв особистих селянських госпо-дарств.
Кр!м того, мшливють клiмату впливае на !мпорт продовольства, державнi тoварнi штервенцп, оск!льки кра!ни намагаються компенсувати втрати внутршнього виробни-цтва. Вплив на виробництво неминуче призведе до втрати
Таблиця 2
Стратепчж ц№ Глобально! продовольчо! безпеки до 2030 року (базовий piK 2012)
№ Дeмогpaфiчнe явище Цш до 2025 р. Цш до 2030 р.
Джерело: побудовано за даними [23]
доходш домогосподарств, чш засоби iснування залежать вiд сiльського господарства та природних ресурав, змен-шуючи 1х можливкть доступу до продуктш харчування.
Адаптащя до клiматичних змiн i зниження ризику стихшних лих вимагае ефективних методш управлiння ними у коротко-, середньо- та довгостроковш полiтицi, програмах i практищ. Нацiональнi та мiсцевi органи влади можуть знайти рекомендацп на дiючих глобальних поль тичних платформах: змша клiмату (регулюеться Рамковою конвенщею ООН про змiни ^мату 2015 р. (the UNFCCC), Паризькою угодою 2015 р. (the 2015 Paris Agreement) [24]; зменшення ризику стихшних лих (the Sendai Framework on Disaster Risk Reduction) [25]; гумаштарне реагування на надзвичайш ситуацп (Всесвггнш гуманiтарний самiт 2016 р. the 2016 World Humanitarian Summit) [26] та Велика угода (the Grand Bargain) [27]; полшшення харчування та здоро-ве харчування (Друга Мгжнародна конференщя з питань харчування та Десятилггтя дш ООН з питань харчування 2016-2025 (the Second International Conference on Nutrition and the UN Decade of Action on Nutrition 2016-2025) [28]. Ниш деяи з цих глобальних полiтичних платформ все ще е надто компартментамзованими i недостатньо узгодже-ними. Таким чином, украшський уряд не може бути осто-ронь i повинен розробити заходи штеграцп в щ платфор-ми, узгодити цш функщонування таких галузей, як навко-лишне середовище, продовольство, сiльське господарство та охорона здоров&я з метою усунення негативних наслоив i загроз, що посилюють продовольчу незахищенiсть, попр-шують доступ до здорового ращону, перешкоджають без-печному харчуванню.
Мiжнародний досвiд свiдчить про ефективнiсть дер-жавних соцiальних програм подолання продовольчо&1 неза-хищеностi як серед населення конкретно&1 краши (у США це - Нащональна програма шккьного харчування (he National School Lunch Program (NSLP), програма «Жшки,
немовлята та дiти» (the Women, Infants, and Children (WIC), Програма допомiжного харчування (the Supplemental Nutrition Assistance Program (SNAP), спрямоваш на подолання бар&ерiв у доступ до здорового харчування) [29], так i програми планетарного масштабу - Всесвиня про-довольча програма (ВПП; англ. United Nations World Food Programme, WFP) [30] - ланка ООН з питань надання хар-чово&1 допомоги, найбкьший шдроздк гумаштарно&1 допо-моги, покликаний рятувати життя людей в надзвичайних ситуацiях, полiпшувати якiсть продовольчого забезпе-чення та ршня життя найвразлившо&1 частини населення в найкритичн^ моменти к життя тощо.
У вересш 2017 р. було покладено початок новiй ерi монь торингу прогресу у досягненш свiту без голоду та недо&1дання в рамках цкей сталого розвитку (the Sustainable Development Goals (SDGs) «Стан продовольчо&1 безпеки та харчування у œi-ri» [31]. В 2013 р. ФАО розпочато проект «Голоси голодних» (the Voices of the Hungry (VOH) та введено шкалу досв1ду продовольчо&1 незахищеносп населення (the Food Insecurity Experience Scale (FIES), щоб дати оцшку частки населення, яке зазнае серйозних обмежень у свош здатносп отримувати без-печне, поживне i достатне харчування [32].
Досл^ження показують, що цi програми можуть значно тдвищити рiвень продовольчо&1 безпеки конкретно&1 кра&1ни чи регiону, яи перебувають у станi гостро&1 нестачi продукт1в харчування.
Укра&1на також е учасником Всесвиньо&1 продовольчо&1 програми ООН. Викоршення голоду, досягнення продовольчо&1 безпеки, полiпшення харчування та «Нульовий голод» - це щль № 2 з 17 Щлей Сталого Розвитку (ЦСР), якi Украша зобов&язалися виконати для вирiшення глобальних проблем, пов&язаних з б^шстю, голодом i недо&1данням, змiною клiмату, забезпеченням шклюзивного зростан-ня i ращональним управлiнням природними ресурсами (табл. 3) [33].
Таблиця 3
№ Завдання 1ндикатори Прогнозне значення
Споживання молока в розрахунку на одну особу, кг/рт 270 320 380
Споживання фруетв у розрахунку на одну особу, кг/рт 65 78 90
Частка продукцй& харчовоТ промисловостi та переробки стьськогосподарськоТ сировини в експор^ груп 1-24 УКТЗЕД, % 51,0 57,0 65,0
Частка стьськогосподарських угiдь пiд органiчним ви-робництвом у загальнiй площi стьськогосподарських упдь УкраТни, % 1,1 1,3 1,7
Джерело: побудовано авторами за даними [35]
Завдання та шдикатори подолання продовольчо! незахищеносп в Укра1ш
Головними завданнями програми в Украïнi е: забез-печити доступн!сть збалансованого харчування на р!вш науково обгрунтованих норм для вс!хх верств населення; шдвищити вдв!ч! продуктивн!сть с!льського господарства, насамперед за рахунок використання шновацшних техно-лог!й; забезпечити створення ст!йких систем виробництва продукпв харчування, що сприяють збереженню екосис-тем i поступово покращують як!сть Грунт!в, насамперед за рахунок використання шновацшних технологш; знизити волатильшсть ц!н на продукти харчування [34].
Зпдно з Глобальним шдексом основний негативний вплив на продовольчу безпеку Украши створюють чин-ники, як! не е суто альськогосподарськими i в основному пов&язаш з загальною економ!чною ситуац!ею: високим р!внем корупцп, дорогими кредитами та пол!тичною не-стаб!льн!стю [35]. Таким чином, ситуащю можна полшшити за допомогою заход!в, спрямованих на покращення украшсько! економ!ки в ц!лому. Подальш! позитивн! зм!ни вимагають б!льш посл!довного п!дходу до боротьби з ко-рупц!ею, захисту прав !нвестор!в, а також зб!льшення до-бробуту населення.
Спираючись на концептуальш засади продовольчо! безпеки та м!жнародний досв!д, реал!зац!я наступних крок!в дозволять реал!зувати загальну стратепю сталого розвитку Украши до 2030 р. (рис. 2). ïï ор!ентащя на продовольчу безпеку та узгодження щлей на нац!ональному та регюнальному р!внях окреслять напрями подолання б!дност!, в тому числ! на р!вш домогосподарств, в про-блемних регюнах Украши, а подолання продовольчо! не-захищеност! найб!льш вразливих верств населення створить передумови сощально-ор!ентовано! економ!ки та цившзовано! нац!!.
Рис. 2. Стратепчш напрями досягнення продовольчо! захищеност населення Укра!ни
Джерело: власш досл!дження
Сприяння сталому розвитку скьського господарства та альських територ!й; створення передумов еколопчно! збалансованост! та сощально! ор!ентац!! як основи еконо-м!чного зростання в кра!н!; розв&язання коршних причин нестаб!льност! доступу до продовольства малозабезпече-них верств населення; сприяння працезабезпеченню, освь т!, п!двищенню квал!фжащ!, зростанню продуктивност!, доступу до ресурс!в, землекористування тощо мають бути серед прюритетних напрям!в соц!ально-економ!чно! по-л!тики та стратег!! розвитку кра!ни. Шдраховано, що 75 % тих, хто перебувае на меж! б!дност!, проживае в альських громадах. Це пояснюе, чому точка зростання валового внутршнього продукту, виробленого аграрним сектором, мае вдв!ч! бкьший вплив на зменшення б!дност! та голоду, по-р!вняно з економ!чним зростанням, спричиненим шшими секторами. В основ! виршення питань продовольчо! неза-хищеност! населення Украши знаходяться: удосконалення нац!онально! та врахування м!жнародно! пол!тики, реформ державного сектора та децентрал!защя, подолання вшсько-вого конфл!кту i безпека територш АТО, реформи торг!вл! та макроеконом!чно! пол!тики.
Висновок. П!дсумовуючи зазначене, окреслюють-ся детерм!нанти продовольчо! незахищеност! населення,
передумови виникнення та можлив! вар!анти зниження ïï впливу на р!вень i як!сть життя населення:
е б!дн!сть, викор!нення яко! потребуе механ!зм!в сталого розвитку та б!льш справедливого роз-под!лу багатства, особливо в аграрному сектор!, створення умов для зростання доходност! домогосподарств та !х добробуту.
мають одноркност та координацп мiж собою, не створюють ефективних результапв, ?
