Спросить
Войти
Удк 338.45:65.01 JEL Classification: м21; о31; о32
М1СЦЕ 1ННОВАЦ1ЙНОТ1НФРАСТРУКТУРИ У ВИЗНАЧЕНН1 РЕЗУЛЬТАТ1В 1ННОВАЦ1ЙНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1*
® 2019 носовЕць о. I., волощук л. о.
УДК 338.45:65.01
JEL Classification: М21; О31; О32
Носовець О. I., Волощук Л. О. Мкце шновацшно! iнфраструктури у визначеннi результалв iнновацiйноi& дiяльностi
В cmammi детал&зовано та диферен^йовано за рзномаштними тдходами поняття ¡нновацшно! шфраструктури, уточнено об(рунтування ii взаемозв&язку з ¡нновацшною системою на предмет впливу на формування резульmаmiв ¡нновацшно! дiяльносmi. Розглянуто аспекти трактування досл&джуваного поняття нноватики за нормативно-правовими джерелами втчизняного законодавства та мiжнародними стандартами; зазна-чено неузгоджетсть визначень у нормативних актах; подано авторську дефнщю iнновацiйноi &тфраструктури; уточнено у зв&язцi з iнновацiйною &тфраструктурою змстовне наповнення поняття iнновацiйноi системи. Розкрито сутшсть iнновацiйноi тфраструктури як результату тнова-цшно! д&тльност&1 та зазначено iiмсце в iXформуванш. Також приведено й об(рунтовано перел&шрезультат&в досл&джуваноiшновативноiкатегори як результат&в iнновацiйноi направленостi пiдприeмницькоi д&тльност&1 за акаоматичним принципом транзитивности Поглиблено теоретичне об(рунтування взаeмноiзалежност&! й визначеност&! iнновацiйноiнфраструктури й iнновацiйноiсистеми в контекст&1 визначення результат&в ¡нно-вацшно} д&>яльност&1 з позицИ системност&> функцюнування та визначеност&> ознаками iнновацiйносmi.
Ключовi слова: iнновацiйна д&шльшсть, iнновацiйна система, iнновацiйна шфраструктура, результати iнновацiйноi д&>яльност&1, акаоматичний метод.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-123-132 Табл.: 2. Ббл.: 31.
Носовець Олександра IzopiBHa - астрант кафедра облку, анал&ву та аудиту, Одеський нацональний пол&техн&нний утверситет (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна)
E-mail: professorka@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3218-345X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/T-6972-2018
SPIN: http://elibrary. ru/3758-4834
Волощук Л&дт Олександрiвна - доктор економiчних наук, доцент, зав&дувач кафедри облку, анал&ву та аудиту, Одеський нацональний пол&техн&мний унверситет (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна)
E-mail: l.a.voloschuk@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9692-7438
Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-7757-2018
УДК 338.45:65.01 JEL Classification: М21; О31; О32 Носовец А. И., Волощук Л. А. Место инновационной инфраструктуры в определении результатов инновационной деятельности
В статье детализировано и дифференцировано по различным подходам понятие инновационной инфраструктуры, уточнено обоснование её взаимосвязи с инновационной системой на предмет влияния на формирование результатов инновационной деятельности. Рассмотрены аспекты трактовки изучаемого понятия инноватики по нормативно-правовым источникам отечественного законодательства и международным стандартам; обозначена несогласованность определений в нормативных актах; представлена авторская дефиниция инновационной инфраструктуры; уточнено в связке с инновационной инфраструктурой содержательное наполнение понятия инновационной системы. Раскрыта сущность инновационной инфраструктуры в качестве результата инновационной деятельности, и указано ее место в их формировании. Также приведен и обоснован перечень результатов исследуемой инновативной категории как результатов инновационной направленности предпринимательской деятельности
UDC 338.45:65.01 JEL Classification: M21; 031; 032 Nosovets O. I., Voloshchuk L. O.
The Place of Innovation Infrastructure in Determining the Results of Innovative Activity
The concept of innovation infrastructure is detailed and differentiated using various approaches, the grounds for its relationship with the innovation system in the context of their impact on the formation of innovation results is clarified. The aspects of interpreting the investigated concept of innovation studies by regulatory sources of domestic legislation and international standards are considered; inconsistency of the definitions in normative acts is indicated; the author&s definition of innovation infrastructure is presented; the substantive content of the concept of innovation system in conjunction with the innovation infrastructure is clarified. The essence of innovation infrastructure as a result of innovative activity is revealed, and its place in their formation is indicated. Using the axiomatic principle of transitivity, the list of results of the investigated innovation category as results of the innovative orientation of entrepreneurial activity is also given and justified. The theoretical substantiation of the interdependence and certainty of innovation infrastructure and the innovation system in the context of determining the results
*Роботу виконано «EKOHOMi4He оцшювання та облжово-аналШичне забезпечення шноващйно-швестицшноТ дiяльносmi та eK0H0ui4H0i безпеки на мжро- та макрорiвнi» (Реестрацшний № НДР в МОН: 0116U006740)
с использованием аксиоматичного принципа транзитивности. Углубленно теоретическое обоснование взаимной зависимости и определенности инновационной инфраструктуры и инновационной системы в контексте определения результатов инновационной деятельности с позиции системности функционирования и определенности признаками инновационности.
Носовец Александра Игоревна - аспирант кафедры учета, анализа
и аудита, Одесский национальный политехнический университет
(просп. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина)
E-mail: professorka@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3218-345X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/T-6972-2018
SPIN: http://elibrary.ru/3758-4834
Волощук Лидия Александровна - доктор экономических наук, доцент, заведующий кафедрой учета, анализа и аудита, Одесский национальный политехнический университет (просп. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина)
E-mail: l.a. voloschuk@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9692-7438
Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-7757-2018
Найефективншим у розвитку ринкових в^носин, eKOHOMi4HM систем i суб&ектш господарювання на гло-балiзацшних процейв, а в сучасних умовах переважаючим шляхом виходу з криз е повсюдне та масове на вск ршнях господарсько! дiяльностi впровадження шновацш та побу-дова на !х основi стратегш подальшого розвитку як визна-чального та единого вiрного базису будь-яко! дiяльностi, незалежно в1д ii комерцшно! направленостi. Отже, зростае необх^шсть визначення та оцiнки результатiв вткення наукових iдей, запровадження наукових доробок у масове виробництво в^ мкцевого застосування i впровадження iнновацiйних технологш у повсюдне використання в житт суспкьства. Актуальнiсть встановлення та деталiзацii ка-тегорiального апарату визначення результапв iнновацiйноi дiяльностi додатково обгрунтовуеться скороченням жит-тевого циклу iнновацiй тд впливом пришвидшення темпiв наукового прогресу за рахунок прискорення морального старшня нововведень i розробок при збереженш загаль-но! строково! тривалостi шновацшного процесу в межах одного кроку на комерцiалiзацiю окремо! розробки та, як насл^ок, зростання темпiв рутишзаци впровадження результатов науково! дiяльностi.
Окрiм досягнення стратегiчних цкей, iснуючi управ-лiнськi процеси на пiдприемствi направленi на вирiшення поточних завдань i виконання короткострокових планiв з отриманням очжуваних результатов та оцшкою ефек-тивностi провадження за показниками результативности валiдностi запроваджених заходiв та застосованого шстру-ментарiю з одночасним виконанням оперативного монь торингу, контролю поточного стану, внесення необх^них коректив у плани, проекти, програми тощо з метою тдви-щення вiрогiдностi отримання запланованих результатiв у виконанш завдань i досягнення поставлених щлей, не останню роль у чому в^Ограе налагодженiсть та функщоof innovation from a position of systematic functioning and certainty by signs of innovation is in-depth.
Nosovets Oleksandra I. - Postgraduate Student of the Department of
Accounting, Analysis and Audit, Odesa National Polytechnic University
(1 Shevchenka Ave, Odesa, 65044, Ukraine)
E-mail: professorka@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3218-345X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/T-6972-2018
SPIN: http://elibrary.ru/3758-4834
Voloshchuk Lidia O. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Accounting, Analysis and Audit, Odesa National Polytechnic University (1 Shevchenka Ave, Odesa, 65044, Ukraine) E-mail: l.a.voloschuk@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9692-7438 Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-7757-2018
нування, зокрема, в питаннях шформацшного обмшу, зо-вншшх зв&язив суб&екпв господарювання, а також шфра-структурний розвиток навколишнього середовища.
Як зазначаеться в [1], «незважаючи на те, що в Укра!-ш проголошено становлення економши шновацшного типу, сл^ констатувати, що на даному етат вона е не ш-новацшною, а шновацшно орiентованою. Тобто шновацш-на спрямовашсть обрана п основним курсом, досягнення якого стане можливим лише шляхом оновлення сучасних суспiльно-полiтичних i економжо-правових базийв, ство-рення нових шститупв i здiйснення трансформацшних процесiв в економiцi, формування яисно нового комплексу галузей, основним ресурсом яких стануть знання та iнформацiя. I роль шновацшно! iнфраструктури в процесi створення шновацшно! економши не сл^ недооцшювати та ншелювати, особливо в умовах необх^ност залучення iноземних iнвестицiй, наявного незатребуваного штелек-туального потенцiалу та нагально! потреби пошуку шляхш виходу з глибоко! економiко-полiтично! кризи».
З огляду на важливкть i цшшсть достовiрностi оцiнки в рамках аналiзу продуктивностi та доцiльностi впровадження шновацш, незважаючи на прюритетшсть пов&язано! з !х комерцiалiзацiею дiяльностi та влучшсть в успiшному та сталому розвитку суб&екпв господарювання, зростае актуальшсть визначення результатов тако! дь яльност як об&екта оцiнки та контролю, диференщацп та критерГ1в вiднесення подiбно до критерГ1в iнновацiйностi, вирiшення питань щодо яких в сучасних наукових досль дженнях досi практично оминаеться.
Питаннями сутшсного розкриття зазначеного по-няття займався ряд учених серед економютш, таких як:
А. С. Марченко, А. Н. Мярин, А. Д. Нефедьев, Н. О. Османов, Б. Г. Салтиков, В. Х. Трiбушна, Ж. Ю. Уланов, К. I. Фа-устова, М. А. Хачеян, А. В. Ширяев i представники вчених-правникiв Ю. 6. Атаманову, О. Е. Омсон.
Слiд зазначити базування дослiджень деяких вчених на порiвняльному аналiзi дiяльностi суб&ектiв шновацш-но! дiяльностi та суб&ектОв шновацшноО iнфраструктури як учасниив iнновацiйних вiдносин [1]. Iншi розглядали поняття глибше за допомогою системного, комплексного, структурно-функцюнального пiдходiв. Проте на цей час «в науковш лiтературi не висвiтлено комплексне поняття «результапв шновацшно! дiяльностi» як отримуваного на виходi iнновацiйного процесу пiдприемства, функцюну-вання шновацшно! iнфраструктури, шновацшноО системи тощо» [2].
Розгляд факторОв сприяння чи перешкоджання зага-лом дiяльностi, побудовано&1 на iнновацiях, та тому чи ш-шому явищу сфери шноватики оминае поняття результатiв вОд реалОзацО! И рiзноманiтних категорiй, зводячи все до ш-новацшноО продукцО!, тобто продукцО!, що в свош характе-ристицi мае iнновацiйну складову та несе задоволення но-вих потреб споживачОв та / або новий спосОб задоволення iснуючих жадань суспОльства.
Основними завданнями статтi е: розгляд тематич-ного поля визначення результапв шновацшно! дiяльностi, дослiдження категорiального апарату поняття шфраструк-тури шновацшно! системи, оцiнка ступеня його вивченост в науковiй лiтературi та нормативно-регулювального су-проводу дiяльностi суб&ектiв шновацшно! iнфраструктури, встановлення результатiв засновано! на комерщалОзацО! но-вовведень дiяльностi в контекст визначення шновацшно! iнфраструктури та и взаемозв&язок з (нацiональною) шно-вацiйною системою у визначеннi зазначених результатов.
Як доводиться у робот [2], «у вiтчизнянiй практицi шновацшш результати розглядаються як явище всесторон-ньо&1 перебудови в економiцi, що породжуване прагненням втОлення нововведень на тлО глобалiзацiйних процесiв та оцшюваних в площинi показникiв статистичного облжу».
З метою поглиблення вивчення вказано! категорй шнова-тики дослiдимо взяте за базис означене поняття шновацш-но&1 iнфраструктури.
«Отже, виходячи iз того, що процес реалОзацО! шно-вацО! називають iнновацiйним процесом, маемо зазначити, що мкцем локалОзацО! шновацшного процесу е шновацш-на шфраструктура, отже, iнновацiйна iнфраструктура е середовищем, у якому вiдбуваються стадО! шновацшного процесу [3]», та визначае обгрунтовашсть до розгляду ще! економОчно! категорп як iнституту економОчно! системи та складово! середовища виникнення результатiв шновацш-но&1 дiяльностi. Згiдно з [4] «ефектившсть iнновацiйного розвитку багато в чому визначаеться шновацшною шфра-структурою, виступае основним елементом шновацшноО економш. Вона, як «архiмедов важОль i точка опори», здат-на тдняти економiку краши на високий рiвень».
Малойван В. В. зазначае, що «поняття «шновацшна iнфраструктура» е вОдносно новим, i його поява обумов-лена якiсними змiнами свОтово! та нацюнальних економiк, оновленням вiдправних засад ринкових вОдносин i принципов господарювання, становлення знань як основного фактора економОчного розвитку держави» [1].
Як зазначаеться у [2], «здшснення будь-яко! дОяльнос-т вОдбуваеться через визначення И елеменпв та !х структурного розмежування, формування мехашзмОв взаемодО! та забезпечення справного функцюнування системи для досягненнях певних результатов, в якому першочерговим завданням е штерпретащя основоположних понять тако! дОяльностЬ. «АналОз сучасних наукових економОчних дже-рел дае тдстави стверджувати, що поняття «шновацшна шфраструктура» штенсивно застосовуеться лише остан-шм десятилОттям О за цей час видОлилися два концептуаль-них тдходи до визначення шновацшно! шфраструктури як економОчно! категорО!, яю А. С. Марченко позначив як широкий та вузький» [5], що охарактеризовав в табл. 1.
На тдтвердження виконання диференщацО! вОдпо-вОдно до пОдходОв визначення категорО! «ОнновацОйна Онфра-структура» наведемо тлумачення в табл. 2.
Таблиця 1
Систематизащя пiдходiв до визначення категорм «iнновацiйна iнфраструктура»
Пщхщ Вузький Широкий
Сутнкть lнновацiйна шфраструктура - сукупысть рiзного роду оргаызацш будь-яко&&& форми власностi (як юридичних, так i фiзичних осiб), дiяльнiсть яких спрямована на забезпечення та сприяння реалiзацN шновацшноО дiяльностi, охоплюючи весь iнновацiйний цикл, шляхом надання без-посереднього фiнансового, матерiально-технiчного, орга-нiзацiйного, консультацiйного, iнформацiйного та шшого сприяння суб&вктам шновацшноО дiяльностi lнновацiйна шфраструктура - штегрована в шнова-цшну (а особливо - економiчну) систему сукупысть взавмопов&язаних економiчних пiдсистем (ринко-ву, фiнансово-кредитну, матерiально-виробничу, iнформацiйно-кадрову, консалтингову, маркетинговую якi комплексно сприяють забезпеченню оперативного та ефективного функцюнування шновацш-них процесiв
Диферен-цiацiя пщ-ходiв lнновацiйна iнфраструктура як сукупнiсть елемет1в lнновацiйна iнфраструктура як комплекс оргаызацшно-економiчних iнститутiв з наявнiстю зв&язгав мiж елементами
lнновацiйна iнфраструктура як сукупысть органiзацiй об-слуговування шновацшного процесу
Закiнчення табл. 1
Особли-вiсть 1нновацшна iнфраструктура розгляда£ться тiльки як сукупшсть суб&£ктiв певноУ оргашзацшноУ форми lнновацiйна шфраструктура розгляда£ться не тiльки як сукупшсть суб&£ктiв певноУ оргашзацмно&&& форми, але i як комплекс економiчних вщносин, в якi вони вступають з метою впливу на економiчну дшсшсть
Мета Да£ уявлення про видове розмаУття суб&вкпв шновацшно&&& iнфраструктури за функцiональним призначенням та спе-цiалiзацi£ю дiяльностi Вiдповiда£ на концептуальнi питання сутност та поняття шновацмно&&& шфраструктури, розкриваючи и не лише з шституцшно&&& точки зору, а й даючи аналiз сукупностi правових та шших вiдносин, у якi вступають суб&£кти, що I& представляють
Hауковцi В. Х. Tрiбушна, А. Д. Нефедьвв, О. П. Гармашова, О. П. Ко-л£снiк С. 1. Архi£ре£в, 1. О. Дерщ, О. С. £все£в
Джерело: складено авторами на засадах систематизаци джерел [6-13]
Таблиця 2
Визначення категорп «iнновацiйна шфраструктура» за рiзними нормативно-правовими й науковими джерелами
Джерело Визначення
Вузький пщхш
Шновацшна шфраструктура як сукупшсть елемент&в
Н. З. Мазур, М. П.Левина 1нновацмна шфраструктура - це шформацшш, оргашзацшш, маркетинговь освггш й iншi мережь як допомагають новiй ¡деУ добиратися до своа практично&& реалiзацiУ i знаходити свого споживача
Н. Т. Рудь 1нновацмна iнфраструктура - сукупшсть пщпри£мств, органiзацiй, установ, Ух об&£днань, асоцiацiй будь-яко&&& форми власносп, що надають послуги iз забезпечення шновацшно!& дiяльностi (консал-тинговi, маркетинговь iнформацiйно-комунiкативнi, юридичнi, освiтнi, тренiнговi тощо)
Ю. С. Семке 1нновацмна iнфраструктура - сукупнiсть вза£мопов&язаних i вза£модоповнюючих органiзацiй рiз-ного спрямування i рiзноманiтних органiзацiйно-правових форм, як надають послуги iз забезпечення втьного руху повного обсягу ресурав, необхiдних для здiйснення шновацшно&&& дiяльностi на всiх етапах шновацшного процесу
Д. С. Соколов, Н. С. Томтша lнновацiйна iнфраструктура - сукупшсть елеменпв нацюнально&У шновацшно&&& системи, що забез-печують доступ до рiзних ресурсiв i надають послуги учасникам шновацшно&&& дiяльностi, тобто за-безпечують можливостi успшно&У шновацшно&&& дiяльностi
Шновацшна шфраструктура як комплекс орган&вацшно-економ&ших шститут&ю з наявтстю зв&язк&в м&ж елементами
А. Н. Мярин 1нновацмна iнфраструктура - це комплекс органiзацiйно-економiчних iнститутiв, що безпосеред-ньо забезпечують умови реалiзацiУ iнновацiйних процесiв господарюючими суб&£ктами (в тому числi спецiалiзованими iнновацiйними органiзацiями) на основi принцитв економiчноl& ефектив-ностi як нацюнально&У економiки в цiлому, так i V&& економiчних суб&£ктiв в умовах кон&юнктурних коливань ринку
Шновацшна шфраструктура як сукупшсть органзац&ш обслуговування шновацшного процесу
Закон «Про шновацшну дiяльнiсть» 1нновацмна шфраструктура - сукупшсть пщпри£мств, органiзацiй, установ, &Ух об&£днань, асоцiацiй будь-яко&& форми власносп, що надають послуги iз забезпечення шновацшно&&& дiяльностi (фшансо-вь консалтинговi, маркетинговi, iнформацiйно-комунiкативнi, юридичнi, освггш тощо)
Постанова «Модельний закон про шновацшну дiяльнiсть» 1нфраструктура нацюнально&У шновацшно&&& системи (шновацшна iнфраструктура) - сукупнiсть ор-ганiв i органiзацiй, що здшснюють в межах наданих &Ум повноважень керiвництво i реалiзацiю державно&& полгтики у сферi шновацшно&&& дiяльностi, а також сукупнiсть спецiалiзованих шновацшних комерцiйних, некомерцiйних пiдпри£мств i оргашзацш, &Ух об&£днань, саморегульованих оргашзацш та професiйних спiлок пiдпри£мцiв, як забезпечують iнновацiйну дiяльнiсть
Н. 1смагтов, А. Мухамедья-ров, Ю. Хабибрахманова lнновацiйна шфраструктура - оргашзацп, що сприяють здшсненню шновацшно&&& дiяльностi (iнновацiйно-технологiчнi центри, технолопчш iнкубатори, технопарки, учбово-дiловi центри та iншi спецiалiзованi органiзацiУ
А. Д. Нефедь£в lнновацiйна шфраструктура - сукупшсть шститут органiзацiй та фiзичних осiб, забезпечуючих сприятливi умови та можпивосл для виробництва i реалiзацiУ iнновацiй
Закiнчення табл. 1
Шновацшна шфраструктураяксукупшсть умов для здшснення нноваи,шно\ д&яльност&1
Закон Укра&ши «Про наукову та науково- техшчну дiяльнiсть» Державна дошдницька шфраструктура - об&еднання наукових установ та (або) вищих навчальних закладiв державно&& форми власносп, що створюеться з метою оптимального використання Тхшх ресурав (кaдрiв, матерiалiв, устаткування, обчислювальних ресурсiв та збер^ання банкiв даних i знань) та координацп &х ефективного використання для проведення наукових, науково-техшчних дослiджень i нaуково-технiчних розробок на найвищому рiвнi, а також забезпечення спiльного проведення зaходiв щодо якiсно! пщготовки фaхiвцiв у вiдповiдних галузях знань
Закон Укра&ши «Про наукову та науково- техшчну дiяльнiсть» Дошдницька шфраструктура - сукупнiсть зaсобiв, ресурсiв та пов&язаних з ними послуг, як вико-ристовуються науковим ствтовариством для проведення дослiджень на найвищому рiвнi, що охо-плюе нaйвaжливiшi об&екти наукового устаткування та обладнання або набори прилaдiв, ресурси, що базуються на знаннях (колекцп, aрхiви, депозитарп або банки даних науково&& шформацп), шфра-структуру, засновану на технологи комушкацш (грiд, комп&ютери, програмне забезпечення i мере-жевий зв&язок), та iншi структури ушкального характеру. Дослiдницькi iнфрaструктури можуть бути локально розташованими, вiртуaльними або розподтеними (оргaнiзовaнa мережа ресурсiв), дер-жавними або приватними. Дослiдницькi iнфрaструктури можуть входити до мiжнaродних мереж
Повiдомлення KомiсN&. Рам-ковий документ щодо державно! допомоги на науко-вi дослiдження, технiчний розвиток та провадження шновацшно&&& дiяльностi Дослщницька ¡нфраструктура - об&екти, ресурси i повlязaнi з ними послуги, як використовують-ся в науковому ствтовариста для проведення дослiджень у вщповщних сферах, i охоплюе наукове обладнання або набори шструменпв, iнформaцiйнi ресурси, таи як колекцп, aрхiви або структуро-вана наукова iнформaцiя, як сприяють формуванню iнформaцiйних i комушкацшних iнфрaструктур на основi технологiй, таких як мережа, комп&ютерш системи, програмне забезпечення та зв&язок, або будь-який шший ушкальний вид оргaнiзaцiV, необхщш для проведення дослiджень. Taкi шфраструктури можуть бути «розташоваш на единому об&ектЬ або «розпорошенi» (оргашзована мережа ресурсiв)
Н. В. Краснокутська lнновaцiйнa iнфрaструктурa - сукупшсть взаемопов&язаних та взaемодiючих оргашзацш, систем, необхiдних i достaтнiх для ефективного здшснення iнновaцiйно! дiяльностi та реaлiзaцN нововве-день.
Л. 1. Сергеев, М. Ю. Писаренко lнновaцiйнa шфраструктура - сукупшсть оргашзацш, що надають послуги зi створення, освоення у виробництвi i (або) практичного застосування ново&&& або удосконалено&&& продукцп, нового чи удо-сконаленого технологiчного процесу
Д. С. Соколов, Н. С. Томтша 1нновацмна iнфрaструктурa - це сукупшсть об&ек^в iнновaцiйно! дiяльностi i взаемозв&язив мiж ними, якi виробляють новi знання i нововведення, перетворять &х в новi продукти i послуги, за-безпечують &х поширення i споживання в умовах ринку. 1нновацшна iнфрaструктурa е сполучною ланкою мiж результатами наукових дослiджень i ринком, державою i пiдприемницьким сектором економти
Широкий шдхщ
А. В. Райхлина lнновaцiйнa iнфрaструктурa - це найважливший фактор, що забезпечуе aдaптaцiю економти до прогресивних технологiй i заснований на комплексна i довгостроковiй взаемоди мiж шновацш-ною сферою i ринком
Джерело: складено авторами на засадах систематизаци джерел [7; 14-24]
Як бачимо з таблищ, серед учених юнуе узгоджетсть у визначент досл1джувано! шновативно! категорп як су-купност оргатзацш-учасниив шновацшного процесу та реамзатор1в-забезпечувач1в здшснення шновацшно! дь яльност й спор1днешсть у визначенн предметно! област функцюнування та взаемозв&язюв м1ж елементами, зде-бкьшого подаючи трактування в1дпов1дно до об&ектно-предметного тдходу до визначення деф1н1ц1й у формуван-н понятшного апарату, зокрема ресурсному та статистич-ному тдходам.
Подання деякими авторами визначень у рамках де-илькох тдход1в в черговий раз тдтверджуе мультинауко-вють досл1дних напрацювань 1 доробок 1 являеться про-явом «дуального тдходу» [25], заснованого на поеднанн динам1чного та статичного, в наведенш деф1н1ц1й понять економ1чно! науки.
«Визначення сутност шновацшно! шфраструктури на засадах дуального тдходу потребуе уточнення з ураху-ванням зв&язк1в» [25] з шновацшною системою як окреми-ми, але пов&язаними об&ектами контролю.
Показово в Закон Укра&ши «Про наукову та науково-техшчну д1яльшсть» визначення шновацшно! шфраструк-тури з нахилом в сферу науково! д1яльност1 в1дпов1дно до першо! стада шновацшного процесу - досл1дницько! - учасниив науково-виробничого комплексу, що активно та безпосередньо беруть участь у створенн та комер-щамзацц досягнень НДДКР, подаеться з використанням суб&ектно-об&ектного тдходу в протиставленн напрямк1в початку виконання ланцюга взаемоди елемент1в означено! структури за суб&ектом / об&ектом його шщшвання в тлу-маченнях державно! досл1дницько! шфраструктури в1д установ провадження науково! д1яльност1 до оптимального
використання ресурсного потенщалу та ефективно&1 коор-динацп вживання ресурсного забезпечення трактуванню досл^ницько&1 iнфраструктури у виглядi ресурсного кат-талу в розпорядженш наукового сшвтовариства в сукуп-ностi використання рiзноманiтних структур, та тим самим вказуеться на полягання опiрноï вiдмiнностi в означенш форми власностi учасникш шновацшно&1 iнфраструктури науково-дослiдного спрямування, що св^чить про неузго-дженiсть у нормативних актах з регулювання iнновацiйноï дiяльностi в Украïнi сфери дц та контролю закону ще на стада визначення термшологп.
За результатами аналiзу дефiнiцiй розглядано&1 ка-тегорп можемо зробити висновок про трактування шновацшно&1 iнфраструктури як середовища функщонування суб&ектiв окремого виду економiчноï дiяльностi з надання iнновацiйних послуг суб&ектам шновацшно-виробничого характеру дiяльностi вiдповiдно до вузького шдходу, зо-крема як сукупност умов ïï здiйснення. На нашу думку, подiбне спростування доволi широкого та емного поняття поршнювано з ототожнюванням грошових коштш та фь нансiв, де останнi, своею чергою, мають таке визначення:
■ «Фшанси (вiд лат. financia - гопвка, дохiд) - сукупшсть економiчних вiдносин, що виникають у процеа формування, розподку i використання централiзованих i децентралiзованих фондiв грошових коштш» [26].
■ «Фшанси - узагальнюючий економiчний термiн, що означае як 1) грошовi кошти, фiнансовi ре-сурси, що розглядаються в 1х створеннi та руа, розподiлi i перерозподiлi, використання, так i 2) економiчнi вiдносини, зумовлеш взаемними розрахунками мiж господарськими суб&ектами, рухом грошових коштiв, грошовим об^ом, вико-ристанням грошей» [27].
Як i в бкьшосп випадкiв формування понятшного апарату економiчних категорiй, зазнаючих стрiмкого, про-диктованого сучасними умовами «виживання» шдпри-емств та економш розвитку й щодо iнновацiйноï шфраструктури, «незважаючи на досить широке розповсюджен-ня за останнi роки, поки ще не мае загальноприйнятих поглядiв, а скорiше характеризуеться деякими концепту-альним рамками, в яких тривае розвиток та поглиблення кнуючих знань» [28].
На думку С. I. Архiереева та I. О. Дер^а, «шновацш-ну шфраструктуру як iнститут економiчноï системи однозначно не можна взнести до певного сектора економжи» [11]. Ними зазначено, що «внасл^ок розвитку шновацшно&1 сфери iнновацiйна iнфраструктура вийшла за рамки шно-вацiйноï дiяльностi, сконцентрувавшись на наданнi для не&1 специфiчних послуг, перетворившись на самостшний вид економiчноï дiяльностi в сустльному розподiлi працi, увь бравши в себе частину видiв дiяльностi з шших сфер, як прямо не пов&язаш з iнновацiйною дiяльнiстю, однак ство-рюють для не&1 належш умови» [12].
Зв&язок нацiональноï шновацшно&1 системи (Н1С) та iнновацiйноï шфраструктури (II) очевидно просл^кову-еться в багатьох наукових дослiдженнях.
«Iнновацiйна шфраструктура е одним iз складових елеменпв iнновацiйноï системи будь-якого рiвня: нащонального, регiонального - i покликана забезпечувати бiльш ефективне функцiонування даних систем» [29].
«Нащональна iнновацiйна система - це сукупшсть шститутш, оргашзацш та механiзмiв 1х взаемодп, в рамках яких здшснюеться дiяльнiсть з виробництва, збер^гання i розповсюдження шновацш. Нацiональна iнновацiйна система кооперуе i штегруе зусилля iнновацiйних шститутш, оргашзацш та фiзичних осiб, створюючи мережу мехашз-мш 1х партнерства» [8].
«Формування HIC включае в себе створення та роз-виток шновацшно&1 iнфраструктури» [30].
ОбГрунтовуючи взаемозв&язок таких шноватив-них категорiй, як «шновацшна система» та «шновацшна шфраструктура», зазначимо, що зпдно з досл^женнями А. В. Райхлшо&1 «iнновацiйна шфраструктура являе собою поле, створюе та забезпечуе умови для дiяльностi, станов-лення та шдтримання взаемовiдносин суб&екпв нащональ-но&1 iнновацiйноï системи» [30].
На нашу думку, шновацшну шфраструктуру можна визначити як комплексну систему взаемопов&язаних i вза-емодоповнюючих пасивних (оргашзацп забезпечення шновацшно&! дiяльностi: шновацшно-технолопчш центри, центри трансферу технологш, бiзнес-iнкубатори, технопарки, учбово-дiловi центри, держав iнститути тощо) суб&ектш нацюнально&1 iнновацiйноï системи i ресурсного матерiаль-ного, iнформацiйного, комунiкацiйного та шшого забезпечення к взаемопов&язаних i взаемоспадкових економiчних вiдношень: ринкових, фшансово-кредитних, матерiально-виробничих, iнформацiйно-консалтингових, кадрових, дифузшно-збутових тощо.
Подане трактування об&еднуе в собi ознаки вузького та широкого пiдходiв до визначення iнновацiйноï шфраструктури, розглядаючи ïï як сукупшсть учасниив шнова-цiйного процесу певно&1 спецiалiзацiï (напрямку) шновацшно&! дiяльностi й функцiонального призначення та як сукупшсть економiчних вiдносин з метою впливу на в^пов^ну дшсшсть, говорячи про дуальшсть дефiнiцiï.
В бкьшш частинi науково&1 лiтератури подаш визначення саме зовнiшньоï шфраструктури здшснення сприян-ня виробництву, реамзацп та дифузп iнновацiй, наведене авторське тлумачення шновацшно&1 iнфраструктури, яка та-кож вiдповiдае цiй характеристицi, тодi як внутрiшня шф-раструктура тдприемства вiдноситься до областi вивчення побудови та функщонування оргашзацшно&1 структури.
«Для того щоб займатися шновацшною дiяльнiстю (проводити дослiдження або випускати продукщю) орга-нiзацiï повиннi, з одного боку, мати внутршню шновацш-ну шфраструктуру як оптимальне поеднання в^пов^них умов i ресурсш. З шшого боку, мати доступ до зовшшньо&1 шновацшно&1 iнфраструктури» [8].
Часто позначення змктовних границь нащональ-но&1 шновацшно&1 системи, а саме такий рiвень ïï реалiзацiï в бiльшостi випадив пiдпадае в наукове поле зору, включае в себе визначення такого ж характеру шфраструктури, ото-тожнюючи, ставить 1х на один ршень на порушення шдпо-рядкованостi.
Дощльно з метою окреслення вiдмiнностi шновацшно&! шфраструктури та шновацшно&1 системи й встановлен-ня, уточнення 1х змiстовноï, структурно&1, iерархiчноï шдпоpядкoванocтi пpивecти автopcький пoгляд на визначeння ocтанньoï.
«Iнтepпpeтацiя iннoвацiйнoï cиcтeми (IC) як сукуп-нocтi взаeмoпoв&язаних opганiзацiй з забeзпeчeння npo-тiкання iннoвацiйнoгo npo^cy, здiйcнeння iннoвацiйнoï дiяльнocтi, викoнання iннoвацiйних завдань та тлyмачeння як c^ymocri yмoв для здiйcнeння iннoвацiйнoï дiяльнocтi oтoтoжнюe ïï з iннoвацiйнoю iнфpаcтpyктypoю, щo явля-еться oдним iз eлeмeнтiв cкладнoï динамiчнoï cиcтeми та впиcyeтьcя в тлyмачeння за вузьким пiдхoдoм» [31].
А iннoвацiйнy ŒCTeMy, зoкpeма HIC, вiдпoвiднo дo зpoблeних з аналiзy дeфiнiцiй iннoвацiйнoï iнфpаcтpyк-тypи виcнoвкiв та icнyючoгo м1ж згаданими пoняттями взаeмoзв&язкy, лoгiчнo poзшиpити на включeння дo сис-тeми активних yчаcникiв iннoвацiйнoгo пpoцecy (ша^и-емства здiйcнeння iннoвацiйнoï дiяльнocтi: ocвiтнi, на-yкoвi, наyкoвo-дocлiднi opганiзацiï, пiдпpиeмcтва наyкoвo-виpoбничoгo кoмплeкcy) в Гх взаeмoдiï з пасивними, щo opi-eнтoванi на забeзпeчeння фyнкцioнyвання та вiдтвopeння iннoвацiйних пpoцeciв, заcнoваних на пpинцах eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi, з мeтoю дocягнeння iннoвацiйнoгo poзвиткy oкpeмих суб&екпв кoмepцiйнoï та нeкoмepцiйнoï напpавлe-нocтi дiяльнocтi й eкoнoмiки суб&екта piвня гocпoдаpюван-ня (надмiкpoeкoнoмiчнoгo), зoкpeма, ^аши в цiлoмy.
З цьoгo та вiдпoвiднo дo змicтoвних хаpактepиcтик пiдхoдiв дo визначeння аналiзoваних eкoнoмiчних катeгo-piй випливае: iннoвацiйна iнфpаcтpyктypа opieнтoвана на iннoвацiйний пpoцecи, iннoвацiйна cиcтeма - на iннoвацiй-ний poзвитoк, в пiдтвepджeння 4oro мoжна пpивecти витяг з poбoти H. В. Кpаcнoкyтcькoï «iннoвацiйна iнфpаcтpyк-тypа oхoплюe дiяльнicть у pамках iннoвацiйнoгo пpoцecy (науку — тeхнiкy — виpoбництвo — cпoживання)» [22].
Iннoвацiйна iнфpаcтpyктypа - cфepа взаeмoдiï па-сивних учасникш HIC, а (нацioнальна) iннoвацiйна ŒCTe-ма - cepeдoвищe взаeмoдiï активних та пасивних cyб&eктiв II та fcro виникнeння i функцюнування в iнфopмацiйнo-кoмyнiкативнoмy пoлi pecypraoro забeзпeчeння дocягнeн-ня iннoвацiйнoгo poзвиткy та oтpимання peзyльтатiв ^o-вацiйнoï дiяльнocтi.
Рoзвинeнicть мepeжi пopoджyваних та пopoджyючих взаeмoзв&язкiв м1ж суб&ектами пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi наyкoвo-виpoбничoï та iнфpаcтpyктypнo-забeзпeчyвальнoï cкладoвoï iннoвацiйнoï cиcтeми та cтyпiнь пpoдyктивнocтi Гх взаeмoдiï пpямo впливае на eфeктивнicть iннoвацiйних змiн макpo-, мeзo- та мiкpopiвнiв пpoтiкання iннoвацiйних пpoцeciв.
Cтyпiнь poзвиткy зв&язкiв мiж активними та пасивними учасниками iннoвацiйнoï iнфpаcтpyктypи мoжe ви-значати ïï як фактop cпpияння чи пepeшкoджання iннoва-цiйнiй дiяльнocтi та хаpактepиcтикy eфeктивнocтi дифузп iннoвацiй та тpанcфepy тeхнoлoгiй.
Дoцiльнo пoгoдитиcь зi cтвepджeнням Д. С. ^то-лoва та H. С. Тoмiлiнoï, щo «iннoвацiйна iнфpаcтpyктypа е cпoлyчнoю ланкoю м1ж peзyльтатами наyкoвих дocлiджeнь i pинкoм, дepжавoю i пiдпpиeмницьким ceктopoм eкoнoмi-ки» [7].
«Cтвopeння, мoдифiкацiя, видoзмiна, пepeбyдy-вання iннoвацiйнoï iнфpаcтpyктypи як «пoбiчний» eфeкт iннoвацiйнoï дiяльнocтi виступае втopинним peзyльта-тoм iннoвацiйнoï дiяльнocтi, тoдi як iннoвацiйна ŒCTeма [31]», «лeвoвy» частку якoï складае сукупшсть вза-eмoзалeжних наyкoвo-виpoбничих та iнфpаcтpyктypнo-забeзпeчyвальних пiдпpиeмcтв та к взаeмoвiднocин, мoжe бути вiднeceна дo peзyльтатiв тpeтьoгo пopядкy.
«Cтвopeння вiдпoвiдних iннoвацiйнoмy хаpактepy poзвиткy iнcтитyцiй, вткюваних нацioнальнoю iннoвацiй-нoю cиcтeмoю в co6i як каталiзатopа cпopyджeння, ви^то-ro piвня cамoзабeзпeчeння та cамooнoвлeння пpи вiдпoвiд-нoмy дepжавнoмy cyпpoвoджeннi iннoвацiйнoï iнфpаcтpyк-тypи, активiзацiя iннoвацiйнoï диcпoзицiï cпoживачiв та ш-нoвацiйнoгo пoтeнцiалy виpoбникiв такoï пpoдyкцïï, пocлyг завдяки eфeктивнoмy iнфopмyванню та peзyльтативнoмy фyнкцioнyванню вiдпoвiднoï iнфpаcтpyктypи» [31] визна-чае взаeмoзалeжний зв&язoк iннoвацiйних пoнять у пpo-ваджeннi iннoвацiйнoï дiяльнocтi та cтвopюe пiдcтави дo застосування акcioматичнoгo мeтoдy opганiзацïï наyкoвoгo знання у визначeннi peзyльтатiв iннoвацiйнoï дiяльнocтi в значeннi та кoнтeкcтi iннoвацiйнoï iнфpаcтpyктypи.
Рeзyльтати фyнкцioнyвання iннoвацiйнoï iнфpаcтpyк-тypи за зазначeним мeтoдoм мoжyть виступати peзyльтата-ми iннoвацiйнoï дiяльнocтi за акcioмoю тpанзитивнocтi.
Iннoвацiйна iнфpаcтpyктypа мoжe виступати peзyль-татoм дiяльнocтi iннoвацiйнoгo cпpямyвання як cфopмo-вана абo в cтанi виникнeння мepeжа piзнoгo cтyпeня лoка-лiзацiï взаeмoпoв&язаних суб&ектш забeзпeчeння peалiзацiï piзних стадш iннoвацiйнoгo пpoцecy, як пoняття, icтopичнo cфopмoванe в хoдi впpoваджeння нoвoввeдeнь та к виник-нeння (oтpимання) на виникнeння пoтpeб iнфopмацiйнoгo oбмiнy мiж виpoбниками тoваpiв та &1х cпoживачами, м1ж наyкoвими ycтанoвами та пpoмиcлoвцями, py^y фактopiв виpoбництва та наyкoвo-тeхнiчнoгo пpoгpecy взагалi в пo-дальшoмy.
Рeзyльтатами фyнкцioнyвання iннoвацiйнoï iнфpа-cтpyктypи, щo стали ïï влаcтивocтям та cтpyктypними eлe-мeнтами, являються:
■ нoвi шляхи пoшиpeння iнфopмацiï та дифyзïï ш-нoвацiй на зpocтання швидкocтi iннoвацiйних пpoцeciв й eфeктивнocтi iнфopмацiйнoгo oбмiнy та тpанcфepy poзpoбoк;
■ нoвi пpинципи пoбyдoви iнфopмацiйних баз i сис-тeм, iнтeгpацiя iнфopмацiйних тeхнoлoгiй у фop-мування, забeзпeчeння та oнoвлeння наугових баз даних;
■ нoвi лoгicтичнi пpинципи та мoдeлi на пiдвищeння pацioналiзацïï викopиcтання pecypciв i знижeння витpат на забeзпeчeння матepiальних, фiнанcoвих та iнфopмацiйних пoтoкiв у виглядi нeтeхнoлoгiч-них видiв iннoвацiй;
■ нoвi види iннoвацiйних i супутнк пocлyг, Mpe-pocтаючи з чаcoм на нoвi види iннoвацiйнoï дь яльнocтi;
■ нoвi iннoвацiйнi iнcтитyцiï, фopмалiзoванi cтpyк-тypи дepжанoгo peгyлювання та cамoopганiзацiï pинкy;
■ виявлeння, визначeння, фopмyвання та задiяння iннoвацiйнoгo пoтeнцiалy як заcoбy пepeхoдy дo iннoвацiйнoгo хаpактepy дiяльнocтi та фактopа iннoвацiйнoгo poзвиткy;
■ пiдвищeння iннoвацiйнoï активнocтi cyб&eктiв гocпoдаpювання, як наcлiдoк пoжвавлeння pинкy,
тдвищення наукоемност вироблено&1 продукцп та науково-технiчного ршня промисловостi, сфери торгiвлi та послуг, зокрема, освггнк, та державного сектора економши, пiдвищення капiталовiддачi та науковiддачi учасникiв iнновацiйного процесу, полегшення переходу краши до формату «старт-держави» та наступного технологiчного укладу, в перспективi розгортання ново&1 промислово&1 революцп та, як демонструе практика, поступове скорочення довгих хвиль економiчного циклу на порозi сьомого технолопчного укладу.
Враховуючи взаемозалежний тiсний зв&язок шнова-цiйних системи та шфраструктури, такий результат ШС, як ринок об&екпв (продуктов) iнтелектуальноï власностi, можна зарахувати до складу результатiв само&1 шновацшно! iнфраструктури, нею шщшований та забезпечуваний, й водночас до перелшу результатов iнновацiйноï дiяльнос-т опосередковано за аксiоматичним методом принципу транзитивност в обох випадках.
Зазначеш вище випадки iнтерпретацiï результатiв шновацшно&о дiяльностi на базi та випливаючи з сутност iнновацiйноï iнфраструктури, визначають актуальшсть придiлення уваги питанням виявлення й означення результатов найефективншого на сучасному етапi розвитку науки, економши та суспкьства виду дiяльностi з одночасним окресленням важливост сприйняття означених понять як об&екта контролювання в стратепчному управлiння та виршенш поточних за?
