Спросить
Войти

ФИНАНСОВАЯ АРХИТЕКТУРА НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ:КОНФИГУРАЦИЯ И СТРУКТУРНЫЕ КОМПОНЕНТЫ

Автор: Житарь Максим Олегович

УДК 338.763 JEL Classification: D04; All

ФЖАНООВА АРХ1ТЕКТУРА НАЩОНАЛЬИОТ ЕК0Н0М1КИ: К0НФiГУPAЦiЯ ТА CTPyKTyPHi КОМПОНЕНТИ

® 2019 ЖИТАР М. О.

УДК 338.763

JEL Classification: D04; A11

Житар М. О.

Фшансова apxiTeKTypa нацiональноi& економши: конфiгурацiя та CTpyKTypHi компоненти

Метою cmammi е дотдження конф&гураци фшансово! архтектури нацонально! економки, виокремлення структурних компонент&в, а також ви-значення властивостей !! побудови. До основних структурних компонент&в у статтi пропонуеться в&днести: нацональний, мiжнародний, гло-бальний (наднацональний), як! наведено в конф&гураци та досл&джено у взаемозв&язку з зовшшшм середовищем. Нацональний компонент являе собою ушови функцонування ф&шансово! систеши в рамках нацонально! економки. Певною м&рою цей компонент характеризуе ступш л&берал&ваци ф&шансового сектора кра!ни. М&жнародний - д&тльтсть держави щодо створення та розвитку умов в&шьного руху каттал&ю i певною м!рою забез-печення ф&шансового суверештету окремо взято!кра!ни. Глобальний (наднацональний) компонент включаерозробкута впровадження принципово нових шеханiзшiв iметод&в управл&шня шiжнародниш сп&втовариством як единим цлим (у ф&шансовому аспектi), не обмежуючи суверештет держав. Запропоновано класифкацт титв фшансово!архтектури залежно вiд властивостей !!побудови та специфiки взаемодп !з зовшшшм середовищем. З урахуванням сукупност&> властивостей, наведених у статтi, доведено, що фшансова архтектура являе собою складну iерархiчну конф^ура^ю складових компонент&в, у зв&язку з чим було вид&шено окремо ознаки складност! Проведений анал&в дов&ю, що у подальших досл&дженнях доцльно розглянути динамку iнституцiйних змш фшансово! архтектури.

Кпючов&1 слова: фшансова архтектура, нацональна економ&ша, конфгура^я, структурш компоненти, властивост&> побудови. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-194-201 Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 9.

Житар Максим Олегович - кандидат економ&мних наук, заступник директора Навчально-наукового &шституту фiнансiв, банювсько!справи Ушвер-ситету державно!фккально!служби Укра!ни (вул. Ушверситетська, 31, корп. В, 1рп&шь, 08201, Укра!на)

E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788

УДК 338.763 JEL Classification: D04; A11 Житарь М. О. Финансовая архитектура национальной экономики: конфигурация и структурные компоненты

Целью статьи является исследование конфигурации финансовой архитектуры национальной экономики, выделение структурных компонентов, а также определение свойств ее построения. К основным структурным компонентам в статье предлагается отнести: национальный, международный, глобальный (наднациональный), представленные в конфигурации и исследованные во взаимосвязи с внешней средой. Национальный компонент представляет собой условия функционирования финансовой системы в рамках национальной экономики. В определенной степени данный компонент характеризует степень либерализации финансового сектора страны. Международный - деятельность государства по созданию и развитию условий свободного движения капиталов и в определенной степени обеспечения финансового суверенитета отдельно взятой страны. Глобальный (наднациональный) компонент включает разработку и внедрение принципиально новых механизмов и методов управления международным сообществом как единым целым (в финансовом аспекте), не ограничивая суверенитет государств. Предложена классификация типов финансовой архитектуры в зависимости от свойств ее построения и специфики взаимодействия с внешней средой. С учетом совокупности свойств, представленных в статье, доказано, что финансовая архитектура представляет собой сложную иерархическую конфигурацию составляющих компонентов, в связи с чем были выделены отдельно признаки сложности. Проведенный анализ показал, что в дальнейших исследованиях целесообразно рассмотреть динамику институциональных изменений финансовой архитектуры.

UDC 338.763 JEL Classification: D04; A11 Zhytar M. O. The Financial Architecture of the National Economy: Configuration and Structural Components

The aim of the article is to study the configuration of the financial architecture of the national economy, determine its structural components, as well as reveal the properties of its construction. It is proposed to single out the following main structural components: national, international, global (supranational) one, presented in the configuration and investigated in conjunction with the external environment. The national component represents conditions for the functioning of the financial system within the national economy. To a certain extent, this component characterizes the degree of liberalization of the country&s financial sector. The international component is the state&s activities to create and develop conditions for free movement of capital and to a certain extent ensure the financial sovereignty of an individual country. The global (supranational) component includes the development and implementation of fundamentally new mechanisms and methods for managing the international community as a whole (in financial terms), without limiting national sovereignty. A classification of types of financial architecture depending on the properties of its construction and the specifics of its interaction with the external environment is proposed. Taking into account the totality of the properties presented in the article, it is proved that the financial architecture is a complex hierarchical configuration of constituent components, and, in this regard, signs of complexity are identified. The analysis showed that further studies should be aimed at considering the dynamic patterns of institutional changes in the financial architecture. Keywords: financial architecture, national economy, configuration, structural components, construction properties.

Житарь Максим Олегович - кандидат экономических наук, заместитель директора Учебно-научного института финансов, банковского дела Университета государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, корп. В, Ирпень, 08201, Украина) E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788

Fig.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 9.

Zhytar Maksym O. - Candidate of Sciences (Economics), Deputy Director of the Educational and Research Institute of Finance, Banking of the University of State Fiscal Service of Ukraine (Bldg B, 31 Universytetska Str., Irpin, 08201, Ukraine)

E-mail: zhytarmaksym@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3614-0788

Вступ. Побудова й ефективне функцюнування фь нансово1 архггектури нацюнально1 економжи дозволяе забезпечувати збалансовашсть господарсько1 системи, протидiяти негативним тенденщям в економщГ активно сприяти 11 модершзацп i розвитку мiждержавних грошово-кредитних вГдносин.

Особливе значення реформування фшансово&1 архь тектури мае в посткризовий перюд, що вiдрiзняеться не-стабГльшстю макроекономГчно1 кон&юнктури. Розробка методологи дослiдження фшансово! архiтектури в сучасних умовах передбачае дослГдження 11 конфГгурацп, компонен-тГв i властивостей 11 побудови.

Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Конфь гурацiю, компоненти, властивостi побудови та типи фь нансово1 архiтектури дослГджували багато зарубiжних учених, серед яких можна видГлити: М. Барклi, Р. БрейлГ, С. БрГгхема, Р.Гермаина, Г. Демсеца, Р. Ентова, I. 1вашив-ську, Р. Капелюшникова, Б. Коласа, Р. Ла Порта, Ф. Лопеса де Силанеса, С. Маерса, К. СмГта, А. Степаноу, Д. Фшерп, Дж. Ван Хорна, А. Шляйфера й ш. Серед вГтчизняних на-уковцiв дослiдженнями цих питань займалися: Н. Бичкова, М. БГлик, I. Бланк, А. Гриценко, I. Зятковський, О. Лактю-нова, В. Мельник, А. Наконечна, С. Онишко, А. Поддерьо-гш, О. Сосновська, О. Терещенко, В. Федосов, Л.Федулова, С. Юрш та шших.

Метою статп е дослiдження конфГгурацГ1 фшансово1 архiтектури нащонально1 економiки, виокремлення струк-турних компонентiв, а також визначення властивостей 11 побудови.

Виклад основного матерiалу. Дiйшовши до певних принципово важливих властивостей та ознак фшансово1 архггектури [1], доцГльно визначити 11 загальш класифжа-цiйнi компоненти (рiвнi): нащональний, мiжнародний, гло-бальний (наднацiональний) [2; 3].

Нащональний компонент являе собою умови функцюнування фшансово1 системи в рамках нацюнально1 економiки. Певною мiрою цей компонент характеризуе стутнь лГберамзацп фiнансового сектора кра1ни. МГжна-родний - дiяльнiсть держави щодо створення та розвитку умов вГльного руху капiталiв i певною мiрою забезпечен-ня фiнансового суверенiтету окремо взято1 кра1ни. Гло-бальний (наднащональний) компонент включае розробку i впровадження принципово нових механiзмiв i методiв управлiння мГжнародним спiвтовариством як единим щ-лим (у фiнансовому аспект^, не обмежуючи суверенiтет держав. Тут необхГдно зазначити деяке протирiччя в надна-цiональному компонентi як певному гарант на цьому рiвнi суверенной кра1ни.

Зазначимо, що до предмета нашого дослiдження вГд-носиться нащональний компонент фшансово1 архiтектури, але вважаемо, що, в сучасних умовах, його дослГдження не уявляеться можливим без врахування його як штегровано1 одинищ мГжнародно1 й глобально1 фшансово1 архГтектури.

Грунтуючись на запропонованому нами визначенш поняття «фiнансова архiтектура економiки», що являе собою: з одного боку - шституцшну матрицю нащонально1 фшансово1 системи iз чiтко вибудуваною конструкцiею упорядкованих складових компонентiв, функщональних взаемозв&язкГв мiж ними, питомо1 ваги та пропорцш ор-ганiзацiйних, фiнансово-економiчних та шституцюналь-них вiдносин у загальнш емностi нацюнально1 економь ки з урахуванням впливу змш зовншнього середовища; з iншого - сукупшсть iнститутiв, норм, правил, законГв, домовленостей тощо - соцiальних, полiтичних, формаль-них i неформальних, за допомогою яких формуються вза-емовiдносини суб&екпв фшансово-економГчно1 дiяльностi, що забезпечують ефективне функцюнування та стшисть фшансово1 системи у динамщ розвитку, наведемо власне бачення щодо п структурних компонентш iз характеристикою взаемозв&язкГв мiж ними (рис. 1).

Так, пропонуемо розглядати фшансову архiтектуру нащонально1 економши за такою конфiгурацiею:

■ за рiвнями ГерархГ1: мегарiвень, макрорГвень, мь крорiвень;

■ за конфiгурацiею структурних компоненпв: еко-номiчна будова, оргашзацшно-правовий склад, iнституцiйно-функцiональний склад;

■ за деталiзацiею структурних компонентГв.

На рис. 1 мiжнародний та глобальний рГвш об&еднанi у мегарiвень фшансово1 архггектури - складовими компонентами виступають мiжнароднi фiнанси Гз вГдповГдною низкою взаемозв&язкГв; нащональний - розподГлений на макро- Г мшрорГвень фшансово1 архГтектури.

За економГчною будовою фшансова архГтектура - сукупшсть державних фшанйв, фшанси суб&ектГв шдприем-ницького сектора, фшанси домогосподарств, мГжнародш фшанси та фшансовий ринок.

За оргашзацшно-правовим складом фшансова архь тектура - це сукупшсть центрамзованих Г децентрамзова-них фшансш Г фшансова шфраструктура, що е бГльш емною щодо попереднього виду конфГгураци структурних компо-нентГв фшансово1 архГтектури (рис. 2).

Оргашзацшний пГдхГд до дослГдження побудови фшансово1 архГтектури Грунтуеться на прГоритетГ визначення порядку взаемодГ1 ГнститутГв у фшансовш сфе-рГ, розподГлу 1х владних повноважень Г вГдповГдальност

Рис. 1. Конф1гурацш фшансовснархтектури нацюнальнснеконоинки

Джерело: розроблено автором

Рис. 2. Компоненти фшансовоТ& арх1тектури за оргашзацшно-правовим складом

Джерело: розроблено автором

щодо забезпечення найвищо! результативностi фшансово! полiтики держави. Виходячи з того, що результатив-нiсть само&1 архггектури залежить вiд чiтко! регламентаци процесу структуроутворення i управлiння, оптимiзацiя оргашзацшно-правових вiдносин у фiнансовiй архiтектурi е домiнуючим чинником щодо пiдвищення ц ефективностi. Органiзацiйно-правовi основи побудови фшансово1 архь тектури на перший план висувають процедурнi питання, якi превалюють над кГльисними характеристиками обсяг1в фшансових ресурсiв.

В термшологГ1 теорГ1 фшанйв органiзацiйно-правовi основи фшансово! архiтектури е шститущональним забез-печенням консенсусного процесу формування й викорис-тання фiнансових ресурсГв у державi i реалiзуються через фшансове право та фiнансовий мехашзм.

Отже, вiдносини мiж компонентами (структурними одиницями) фшансово! архггектури можуть розглядатися у розрГзГ трьох аспект1в:

1) залежно вГд функцш дГяльност кожного окремого компонента:

■ вГдносини, що виникають у процеа акумуляцГ1 грошових коштГв у державнi фонди та у зв&язку з розмщенням державних позик;

■ вГдносини, що виникають у процеа розподГлу фь нансових ресурсГв держави (вертикальне та гори-зонтальне бюджетне регулювання);

■ вГдносини, що виникають у процеа використання фшансових ресурсГв держави (бюджетне фшансу-вання), що набувае особливо&1 актуальност в рамках фшансово&! децентрамзаци;

■ вГдносини, що виникають у процеа мошторингу Г контролю за рухом державних фшансових ресурсГв;

2) залежно вГд фшансово-правового регулювання за фшансово-правовими шститутами:

■ бюджетш;

■ вГдносини, що виникають тд час формування, ви-конання бюджет державних Г рГзних р1вн1в мк-цевих позабюджетних фонд1в;

■ вГдносини, що виникають з приводу фшанйв державних Г комунальних тдприемств;

■ податковГ та неподатковГ

■ вГдносини щодо державного позабюджетного фь нансування;

■ вГдносини щодо державного внутршнього боргу;

■ вГдносини щодо кошторисно-бюджетного фшан-сування;

3) залежно вГд конфГгурацГ1 структурних компонента за ргвнями ГерархГ!, а саме мжро- Г макрорГвня фГнансово&1 архггектури:

■ вГдносини, що виникають мГж структурними еле-ментами в рамках одше&1 конфГгурацГ!;

■ вГдносини, що виникають мГж рГзними рГвнями ГерархГ! фГнансово&1 архГтектури.

За ГнституцГйно-функцГональним складом фшансова архГгектура - сукупнГсть фшансових шститутш, якГ забез-печують 11 ефективне функцГонування, органГзацГю та здш-снення фшансово1 дГяльностГ 11 суб&ектами, зокрема: Мь нГстерство економГчного розвитку Г торпвлГ, МГнГстерство фГнансГв Украши, Державна казначейська служба Украши, Державна аудиторська служба Украши, Нацюнальний банк Украши, Рахункова палата, Нацюнальний комГгет по цш-ним паперам Г фондовому ринку.

ДослГдження фГнансово! архГтектури передбачае гру-пування 11 структурних компонент за певними категорГ-альними ознаками:

■ структурне групування - пов&язано з видгленням еле-ментГв фшансово1 архГтектури Г зв&язкГв мГж ними;

■ функцюнальне - видГлення сукупностГ функцГй (ць леспрямованих дГй) фшансово1 архГтектури Г ц ком-понентГв спрямоване на досягнення певно1 мети;

■ макрогрупування - розумшня фшансово1 архГтектури як единого цГлого, що взаемодГе Гз зовнГшнГм середовищем;

■ мГкрогрупування - передбачае розгляд фшансо-во1 архГтектури як сукупностГ взаемопов&язаних елементГв Гз розкриттям 1х структурування;

■ ГерархГчне - засноване на поняттГ фшансово1 архГтектури, що виникае при ц розкладаннГ (деком-позицГ1), яка характеризуеться системними власти-востями, яи слГд вГдрГзняти вГд 11 елементГв, й може бути представлена як сукупшсть тдсистем рГзних ргвнгв, що становить певну системну Герархш;

■ процесуальне - передбачае розумГння фшансово1 архГтектури як динамГчно1 системи, що характеризуеться послГдовшстю змГн 11 стангв у часГ.

ОкрГм групування за певними категорГальними озна-ками та класифжацн вГдносин мГж структурними компонентами фшансово1 архГтектури, вважаемо за необхГдне видГлити такГ види зв&язкГв мГж ними:

■ прямГ - призначеш для задано1 функцюнально1 передачГ ГнформацГ1 вГд одного компонента до шшого в напрямку основного процесу функцюну-вання фшансово1 архГтектури;

■ зворотш - виконують шформативну функцГю, вь дображаючи змГну стану архГтектури в результат керуючого впливу на не1 - процеси управлшня, адаптацГ1, саморегулювання, самоорганГзацГ1, роз-витку фшансово1 архГтектури неможливГ без ви-користання зворотних зв&язив. Порушення зво-ротних зв&язкгв в рамках фшансово1 архГтектури з рГзних причин може призвести до втрати здат-ност до еволюцГ1 Г сприйняття нових тенденцш, перспективного розвитку та науково обГрунтова-ного прогнозування дГяльностГ на довгостроко-вий перГод часу, ефективного пристосування до мшливих умов зовншнього середовища;

■ детермГнованГ (жорсткГ) зв&язки - визначають причину й наслГдок, надають чгтко обумовлену формулу взаемодГ1 структурних компонентгв;

■ ймовГрнГснГ (гнучи) зв&язки - визначають неявну, непряму залежшсть мГж компонентами фшансо-во1 архГтектури.

Також, на нашу думку, сучаснш фГнансовГй архгтек-турГ нацюнально1 економГки, Гз урахуванням визначених взаемозв&язив Г взаемодГй структурних компонентГв, прита-манна низка таких властивостей и побудови [4-6] (рис. 3):

1) емерджентнГсть - ступГнь незведення властивостей архГтектури до властивостей компонентГв, з яких вона складаеться, обумовлюе появу нових властивостей Г якостей, яи не притаманш складо-вим компонентам фшансово1 архГтектури;
2) гомеостаз - здатшсть збер1гати значення сутшс-них змГнних архГтектури в певних межах у взаемо-зв&язку Гз зовнГшнГм середовищем, при цьому тд

сутшсними змГнними слГд розумГти такГ, змши яких призводять до порушення емерджентностГ архГтектури, 11 деструкцГ1. Також тд гомеостазом пропонуемо розумГти здатшсть архГтектури до оптимГзацГ1 свое1 поведшки пГд впливом транс-формацГй зовншнього середовища;

3) холютичшсть (цГлГснГсть, едшсть) - означае, що кожен компонент вносить вклад у функцюнуван-ня фшансово1 архГтектури;
4) органГзованГсть - полягае у порядку побудови архГтектури та 11 функцюнування (поведшки);
5) функцюнальшсть - це прояв певних властивостей (функцГй) при взаемодГ1 Гз зовнГшнГм середовищем;
6) структуровашсть - впорядковашсть, певний на-бГр компонентГв фГнансово1 архГтектури Гз узго-дженою системою зв&язкГв мГж ними;
7) синерпя - сумарний ефект, який полягае у тому, що при взаемодГ1 двох або бГльше факторГв 1хня дГя суттево переважае ефект кожного окремого компонента у виглядГ просто1 1х суми;
8) поведшковкть - дГ1, змГни функцюнування тощо, вважаеться, що поведшка архГтектури пов&язана Гз зовнГшнГм середовищем, тобто з шшими системами, з якими вона входить у контакт або вступае в певш стосунки;
9) стшисть - здатшсть фшансово1 архГтектури про-тистояти зовнГшнГм кон&юнктурним впливам, вГд не1 залежить тривалГсть 11 функцГонування. При цьому стшисть фшансово1 архГтектури може на-бувати таких форм, як: мщшсть, збалансованГсть, керованГсть, живучГсть;
10) надшшсть - властивГсть збереження порядку бу-дови фГнансово1 архГтектури, незважаючи на усу-нення окремих 11 компонентГв за допомогою 1х замши або дублювання;
11) здатшсть до адаптацГ1 (гнучкГсть) - властивГсть змь нювати поведГнку або порядок будови фшансово1 архГтектури з метою збереження, полшшення або придбання нових якостей в умовах змГни зовншнього середовища. Обов&язковою умовою можли-востГ адаптацГ1 е наявнГсть зворотних зв&язкГв.

Як уже зазначалось, фшансова архГтектура нацГо-нально1 економГки функцюнуе Г розвиваеться у контекст1 зовншнього середовища [7-9]. Зв&язок мгж ними бувае на-стГльки тГсним, що визначати межу мГж ними стае складно. Тому видГлення фшансово1 архГтектури з зовнГшнього середовища пов&язано з певним ступенем ГдеалГзацГ1. Тут дощльно видГлити два аспекти взаемодГ1:

■ у багатьох випадках приймае характер обмшу мГж архГтектурою Г середовищем;

■ за шших ргвних умов е джерелом невизначеностГ для функцГонування Г розвитку фшансово1 архГ-тектури.

З урахуванням вищезазначеного наведемо класифь кацГю тип1в фГнансово1 архГтектури залежно вГд властивостей 11 побудови та специфши взаемодГ1 Гз зовнГшнГм серед-овищем (табл. 1).

За специфжою взаемодГ1 Гз зовнГшнГм середовищем фшансова архГтектура може бути подГлена на: вГдкриту, заРис. 3. Властивосп побудови фшансово&& арх1тектури

Джерело: розроблено автором

Таблиця 1

Класифшащя типiв фiнансовоi& архiтектури залежно вiд властивостей и побудови та специфши взаемодм iз зовнiшнiм

середовищем

Критер1й класиф1кацп Тип фшансово&&& арх1тектури

за специфтою взаемодм iз зовнiшнiм середовищем ■ вщкрита ■ закрита ■ комбшована

за структурою будови ■ проста ■ складна

за характером розвитку ■ стабтьна ■ трансформацiйна

за ступенем оргашзованосп ■ оргаызована ■ неорганiзована (дифузна)

за складшстю поведшки ■ передбачувана ■ перетворювальна

за характером зв&язкiв мiж складовими компонентами ■ детермшована ■ стохастична

за характером структури управлшня ■ централiзована ■ децентралiзована

Джерело: розроблено автором

криту (замкнуту, iзольовану) i K0M6iH0BaHy. Такий розподк пов&язано з ïï характерними ознаками: можливють збереження властивостей за наявност зовнiшнiх впливiв. Якщо архитектура нечутлива до зовнiшнiх впливiв, ÏÏ можна вва-жати закритою. В шшому випадку - вiдкритою.

ВГдкритою називаеться фiнансова архiтектyра, яка взаeмодie iз зовнiшнiм середовищем i е частиною всiеï еко-номiчноï архГтектури нацiональноï економiки, пов&язана iз середовищем певними комушкащями, тобто мережею зо-внiшнiх вiдповiдних зв&язкiв. Видкення зовншшх зв&язк1в та опис механiзмiв взаемодп «фiнансова архiтектyра - зо-вншне середовище» включае не ткьки внутршш зв&язки мiж структурними компонентами, а й зовншш зв&язки iз середовищем як зовншш комушкацшш канали, яи пред-ставляються вхiдними та вихГдними полюсами архГтекту-ри. У в^критш фiнансовiй архiтектyрi хоча б один компонент мае зв&язок iз зовншшм середовищем, щонайменше один вхкний i вихiдний полюс, якими вона пов&язана з зовншшм середовищем.

Закритою називаеться фшансова архитектура, яка не взаемодiе з середовищем або взаемодiе iз середовищем певним чином. У першому випадку маеться на уваз^ що фiнансова архiтектyра не мае вхГдних полюсiв, в шшому -вхкш полюси е, але вплив середовища носить постшний характер i не змшюеться у чась Для закрито&1 фiнансовоï архiтектyри будь-який ïï компонент мае зв&язки ткьки з ш-шими компонентами само&1 архiтектyри. Зрозyмiло, закри-тi фiнансовi архiтектyри являють собою деяку абстракщю реально&1 ситуацп, оскiльки не можуть бути iзольованi вiд зовнiшнього середовища.

Комбшована фiнансова архiтектyра мiстить елемен-ти вiдкритого i закритого типу, характеризуеться складшс-тю к комбшацш.

За структурою будови фiнансова архитектура може бути простою i складною.

Проста фiнансова архiтектyра - архитектура, що не мае розгалужених пiдпорядкованих рiвнiв, що складаються з невелико&1 кiлькостi взаемозв&язив i невелико&1 кiлькостi структурних компонент, якi слугують для виконання найпростших фyнкцiй, в них не можна видкити iерархiчнi рiвнi. Вiдмiнною особливiстю просто&1 фшансово&1 архГтек-тури е детермiнованiсть (чГтка визначенiсть) будови, числа компонентiв i зв&язкш як yсерединi архiтектyри, так i з зовншшм середовищем.

Складна фшансова архГтектура характеризуеться великою ильистю структурних компонент i внутршнк зв&язкiв, 1х неоднорiднiстю i диференщащею, структурною рiзноманiтнiстю, виконують складну функщю або низку фyнкцiй.

Як бачимо, з урахуванням сукупност вищеозначених властивостей фшансова архитектура являе собою складну iерархiчнy конфiгyрацiю складових компоненпв, тобто вважаемо за необх^не видiлити окремо ознаки тако&1 складносп, зокрема:

1) структурна складнiсть - визначаеться за ккьистю компонентiв архгтектури, числом i розмаïтiстю типiв зв&язкш мГж ними, ккьистю iерархiчних рш-шв i загальною ккьистю шдпорядкованих рГвн1в архiтектyри. Тут основними типами вважаються таи види зв&язив:

■ структурш, в тому числГ iерархiчнi;

■ фyнкцiональнi;

■ каyзальнi (причинно-наслкков^;

■ iнформацiйнi;

■ просторово-часовi;

2) складшсть фyнкцiонyвання (поведiнки) - визначаеться характеристиками численних стан1в, правилами переходу зГ стану в стан, взаемообумовлений впливом архiтектyри й зовншнього середовища, ступенем невизначеност перерахованих характеристик i правилами побудови;
3) складшсть вибору поведшки - в багатоальтер-нативних ситуащях, коли вибГр поведшки визначаеться метою функцюнування архгтектури, гнучистю реакцiй на заздалепдь невiдомi впливи середовища;
4) складшсть розвитку - визначаеться характеристиками еволюцшних або стрибкоподГбних процесв.

Природно, що ва ознаки розглядаються у взаемо-зв&язку. Iерархiчна побудова - характерна ознака архгтектури, при цьому р1вш iерархiï можуть бути як одноркш, так i неодноркш. Для складно&1 конфиурацп фiнансовоï архГтектури притаманнi такi чинники, як неможливкть пе-редбачити 1х поведiнкy, рiзноманiтнiсть станiв.

Складну конфiгyрацiю фiнансовоï архгтектури можна подкити на таи р1вш пiдпорядкyвання:

■ виршальну - приймае глобальш ршення у вза-емодц Гз зовнГшнГм середовищем i розподкяе ло-кальш завдання мГж уйма шшими компонентами;

■ шформацшну - забезпечуе збГр, переробку i передачу шформаци, необхкно&1 для прийняття гло-бальних ршень i виконання локальних завдань;

■ керуючу - для реалГзацп глобальних ршень;

■ гомеостазну - шдтримуе динамГчну р1вновагу всередиш архГтектури;

■ адаптивну - накопичуе досвк у процеа функцГонування для удосконалення побудови i конф^ура-цп фшансово&1 архГтектури.

За характером розвитку можна розрГзняти стабкьну та трансформацшну фшансову архиектуру.

У стабкьнш фшансовш архГтектурГ функцп практично не змшюються протягом всього перюду &11 функцГонування i, як правило, яисть функцГонування стабкьно&1 архГтектури за ступенями деградацп &11 певних елемен™ попршуеться.

Вкмшною особливктю трансформацшно&1 фшансово&1 архГтектури е те, що у чай 1х будова i конфиуращя структурних компонентГв набувають суттевих змш. Функцп при цьому бкьш постшш, хоча й вони видозмшюються, практично незмшними залишаеться лише 1х призначення. Трансформацшна фшансова архГтектура мае бкьш високу складшсть.

За ступенем оргашзованост можна видкити оргаш-зовану та неоргашзовану (дифузну) фшансову архитектуру.

Оргашзована фшансова архГтектура - характеризуеться чГтко оргашзованою будовою структурних компонентГв, 1х взаемозв&язив, правилами об&еднання у бкьш висои ГерархГчш р1вш з агрегованими структурними скла-довими компонентами.

Неоргашзована (дифузна) фшансова архитектура -характеризуеться невизначешстю ycix складових компо-нентГв, !х властивостей та зв&язкiв мiж ними i метою функ-цiонyвання само! фшансово! архггектури як цiлiсноI систе-ми. Також характеризуеться вгдповгдним набором макро-параметр1в i закономгрностями, якг визначаються на осно-вг дослгдження не всге! архГтектури як об&екта дослгдження, а на основг певно!, за допомогою деяких правил, вибгрки компонентгв, що &й характеризують. На основг такого вибгр-кового дослгдження отримуемо характеристики чи законо-мгрностг, що поширюються на всю систему в щлому.

За складшстю поведшки фшансова архгтектура може бути передбачувальною або перетворювальною.

Якщо стшисть за своею складшстю починае пере-вершувати комплексш впливи зовншнього середовища -це передбачувальна фшансова архГтектура - вона може пе-редбачити подальший хгд взаемодГ! гз викликами зовнш-нього середовища.

Перетворювальна фшансова архГтектура - це уявнг архГтектура на вищому рГвнг складностг, не пов&язана по-стгйнгстю наявних складових. Вони можуть змгнювати сут-нгснг характеристики складових компонентгв, зберГгаючи свою гндивгдуальнгсть. Вважаемо, що такий тип фшансово! архГтектури е суто теоретичним.

Детермгнований та стохастичний тип фшансово! архГтектури визначаеться характером зв&язкгв мгж складови-ми компонентами.

Фшансова архгтектура, для яко! !I стан однозначно визначаеться початковими значеннями i може бути перед-бачений для будь-якого моменту часу у майбутньому, - це детермшована фгнансова архгтектура.

Стохастична фгнансова архгтектура - архгтектура, змгни в якгй носять випадковий характер. При випадкових впливах даних про стан архГтектури недостатньо для пе-редбачення в наступний момент часу.

За характером структури управлшня пропонуемо розргзняти централгзовану та децентралгзовану фшансову архГтектуру.

В архгтектург, в якгй одному зг структурних компо-нентгв може належати домшуюча роль, такий компонент буде виступати як центральний, що визначае функцгону-вання всге! архгтектури, як слгд, така фгнансова архгтектура буде централгзованою. В гншому випадку, коли всг складо-вг компоненти архгтектури приблизно однаково значущг, структурно розташованг не навколо деякого централгзова-ного компонента, а взаемопов&язанг послгдовно або пара-лельно г мають приблизно однаковг значення для функцго-нування всге! архГтектури - це децентралгзована фгнансова архгтектура.

Висновок. Таким чином, надавши конфГгуращю фг-нансово! архГтектури нащонально! економгки, визначивши й охарактеризувавши !! властивостг, видгливши класифг-кацГйнГ ознаки й на !х основГ надавши визначення рГзним типам фшансово! архГтектури, доходимо висновку про за-вершенГсть дослГдження сутностГ фГнансово! архГтектури та !! значення у сучаснгй теорп. Грунтуючись на тлумаченш фшансово! архГтектури як шституцшно! матриц нащо-нально! фшансово! системи, у подальшому вважаемо за необхГдне дослГдити динамку шституцшних змш фшансо-во! архГтектури.

Л1ТЕРАТУРА

1. Житар М. О. Tеоретичнi засади фшансово&&& архiтектури економiки Украши. Науковий В&сник Ужгородського унверсите-ту. Сер&т «Економка». 2018. № 1 (51). С. 331-334.
2. Cohen B. Organizing the Worlds Money. New York : Basic Books, 1977. 218 р.
3. Germain R. Reforming the international financial architecture the political agenda. Cardiff University of Wales Press, 2000.
4. Sosnovska O., Zhytar M. Financial architecture as the base of the financial safety of the enterprise. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4. P. 334-340.
5. Науменкова С. В., Мщенко С. В. Розвиток фшансового сектору Украши в умовах формування ново&& фшансово&&& архи тектури : монографiя. Ки&в : Ун-т банк. справи, Центр наук. до-шджень НБУ, 2009. 170 с.
6. Мельник В. М., Бичкова Н. В. Фшансова архитектура на-цюнальних корпорацш та и вплив на ефектившсть фшансово&&& дiяльностi : монографiя. Тернопть : Астон, 2012. 244 с.
7. Myers S. Financial Architecture. European Financial Management. 1999. Vol. 5. P. 133-141.
8. Наконечна А. С. Адапта^я фшансово&&& архгектури су-б&екпв господарювання в умовах цишчного розвитку економки : дис. ... канд. екон. наук / ДНУ iм. В. Стуса. Вшниця, 2018. 252 с.
9. Мельник В. М., Бичкова Н. В., Калшська I. М. От^за^я фшансово&&& архтектури збиткових пщприемств Украши : [монографiя]. Tернопiль : Астон, 2013. 204 с.

REFERENCES

Cohen, B. Organizing the Worlds Money. New York: Basic Books, 1977.

Germain, R. Reforming the international financial architecture the political agenda. Cardiff University of Wales Press, 2000.

Melnyk, V. M., and Bychkova, N. V. Finansova arkhitektura nat-sionalnykh korporatsii ta yii vplyv na efektyvnist finansovoi diialnosti [Financial architecture of national corporations and their impact on financial performance]. Ternopil: Aston, 2012.

Melnyk, V. M., Bychkova, N. V., and Kalinska, I. M. Opty-mizatsiia finansovoi arkhitektury zbytkovykh pidpryiemstv Ukrainy [Optimization of financial architecture of unprofitable enterprises of Ukraine]. Ternopil: Aston, 2013.

Myers, S. "Financial Architecture". European Financial Management, vol. 5 (1999): 133-141.

Nakonechna, A. S. "Adaptatsiia finansovoi arkhitektury subiektiv hospodariuvannia v umovakh tsyklichnoho rozvytku ekonomiky" [Adaptation of financial architecture of economic entities in the context of cyclical economic development]: dys.... kand.ekon.nauk,2018.

Naumenkova, S. V., and Mishchenko, S. V. Rozvytok finanso-voho sektoru Ukrainy vumovakh formuvannia novoi finansovoi arkhitektury [Development of financial sector of Ukraine in the conditions of formation of new financial architecture]. Kyiv: Un-t bank. spravy, Tsentr nauk. doslidzhen NBU, 2009.

Sosnovska, O., and Zhytar, M. "Financial architecture as the base of the financial safety of the enterprise". Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4 (2018): 334-340.

Zhytar, M. O. "Teoretychni zasady finansovoi arkhitektury ekonomiky Ukrainy" [Theoretical foundations of financial architecture of Ukrainian economy]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho uni-versytetu. Seriia «Ekonomika», no. 1 (51) (2018): 331-334.

Стаття надшшла до редакцп 05.08.2019

ФіНАНСОВА АРХіТЕКТУРА НАЦіОНАЛЬНА ЕКОНОМіКА КОНФіГУРАЦіЯ СТРУКТУРНі КОМПОНЕНТИ ВЛАСТИВОСТі ПОБУДОВИ ФИНАНСОВАЯ АРХИТЕКТУРА НАЦИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИКА КОНФИГУРАЦИЯ СТРУКТУРНЫЕ КОМПОНЕНТЫ СВОЙСТВА ПОСТРОЕНИЯ
Другие работы в данной теме:
Контакты
Обратная связь
support@uchimsya.com
Учимся
Общая информация
Разделы
Тесты