Спросить
Войти
14_Sciences of Europe # 48, (2020)
МИРОТВОРЧА ДШЛЬШСТЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАШИ НА БАЛКАНАХ У 1990-Х РР
Ткачук А.
K.i.H., аташе з питань оборони Посольства Украши уреспублiцi Австрiя
THE PEACEFUL ACTIVITY OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE IN THE BALKANS IN THE 1990&S
Tkachuk A.
Candidate of Historical Sciences, Defense Attaché Embassies of Ukraine in the Republic of Austria
АНОТАЦ1Я
В данш науковш статп дослщжена участь украшських вшськовослужбовщв у миротворчих операциях шд епдою ООН на Балканах впродовж 90-х рр. ХХ столiття. Окреслено нормативно-правовий механiзм прийняття рiшень щодо участi Украши в миротворчих мгаях, а також його вплив на розвиток вшськово1 органiзацiï в Украшг Показано ставлення украшського полiтикуму до ввдправки вiйськових контингентiв в операцп пiд керiвництвом ООН, НАТО та у склащ багатонацiональних сил. Розглянуто ключовi миро-творчi операцiï& з тдтримки миру та безпеки за участю Збройних Сил Украши, а також ï^rn вплив на розвиток вшськового сшвробггництва Украïни з шшими державами та вiйськово-полiтичними блоками, зокрема НАТО. Зроблено висновки про те, що участь ЗСУ у м1жнародних миротворчих операцiях створила сприятливi умови для налагодження та активiзацiï двостороннього ствробггаицтва Украши та низки держав свиу, а також набуття вшськовослужбовцями ЗСУ цiнного професiйного досвщу. Участь ЗСУ в миротворчих операщях допомогла не лише пвдвищити м1жнародний авторитет украïнських вiйськових, але й визначити сучаснi вимоги i коригування прiоритетiв розвитку ЗСУ, а також налагодити повноцiнне ств-робиництво з НАТО.
ABSTRACT
This scientific article explores the participation of Ukrainian military personnel in UN-sponsored peacekeeping operations in the Balkans during the 1990s. The regulatory mechanism of decision-making regarding Ukraine&s participation in peacekeeping missions and its impact on the development of a military organization in Ukraine are outlined. The attitude of the Ukrainian politicum to the deployment of military contingents in operations under the leadership of the UN, NATO and in the composition of multinational forces is shown. Key peacekeeping and peacekeeping operations involving the Armed Forces of Ukraine are discussed, as well as their impact on the development of Ukraine&s military cooperation with other states and military-political blocs, including NATO. It is concluded that the Armed Forces& participation in international peacekeeping operations has created favorable conditions for the establishment and activation of bilateral cooperation between Ukraine and some countries of the world, as well as the acquisition of valuable professional experience by military personnel of the Armed Forces. The participation of the Armed Forces in peacekeeping operations has helped not only to enhance the international authority of the Ukrainian military, but also to identify current requirements and adjustments to the priorities of the Armed Forces& development, as well as to establish full cooperation with NATO.
Ключовi слова: миротворча операщя, Збройш Сили Украши, Верховна Рада Украши, НАТО, ООН.
Важливим сввдченням входження держави до числа розвинених демократичних краш е ïï участь у операщях з дотримання миру пвд епдою мгжнарод-них оргашзацш. Багаторiчна участь украшських миротворщв в опера^х з тдтримання миру щд ке-рiвництвом Оргашзацп Об&еднаних Нацш (ООН), Оргашзацп Швшчноатлантичного Альянсу (НАТО) та у складi стльних миротворчих сил у кранах Свропи та шших державах свиу засввдчили про Украшу як про надшного партнера, який гото-вий на себе брати та виконувати зобов&язання перед свиовою сшльнотою. В умовах росшського вшськового вторгнення в Украшу миротворча дiяльнiсть Збройних Сил Украши залишаеться одшею iз прю-ритетних напрямшв державно1& полiтики. Це пов&язане з тим, що тдтримуючи миротворчi шщь ативи свiтовоï спiльноти Украïна через створення сприятливого зовнiшньополiтичного середовища змщнюе власну нацiональну безпеку. Крiм того,
така дiяльнiсть е складовою ширшого комплексу заходiв, спрямованих на змщнення загальноевро-пейсько1& безпеки. Через миротворщв зi складу Збройних Сил Украши наша держава пвдвищуе свiй мiжнародний авторитет та наочно демонструе свою миролюбну полiтику.
Аналiз iсторичних джерел сввдчить, що в укра-шськш iсторiографiï iснуе досить незначна кшь-к1сть комплексних наукових праць, присвячених висвiтленню ролi Украши та ïï вшськовослужбовщв у процес врегулювання конфлiктiв у свiтi. У бь льшостi з них цiй проблематищ присвяченi публь кацп, що висвилюють лише окремi ïï аспекти. За-звичай у них вiдображаеться досввд участi Украши у врегулюваннi конфлжпв, основнi подiï у сферi мiжнародноï& миротворчоï дiяльностi ЗСУ, окрес-люються перспективи розвитку миротворчоï& поль тики. Особливу цiннiсть становлять працi, що висвгтлюють шляхи використання досвщу мiжиарод-ного спiвробiтництва Збройних Сил Укра!ни iз збройними силами шоземних держав у вiйськовому будiвництвi Украши, видшяють найголовнiшi за-вдання та способи !х застосування. Серед них най-бiльш вагомими, на нашу думку, е науковi студи таких авторiв як: I. Козинець, О. Затинайко, Г. Пере-пелиця, В.Кривошеев, О. Заболотний, О. Мшков та шшг У той же час, з огляду на особливосп сучасно! геополп&ично! ситуаци навколо Укра!ни та наяв-нiсть росiйських вшськовослужбовщв на И терито-ри, у вичизиянш юторюграфп вiдчуваеться брак фахових наукових публшацш, що розкривають ю-торiю участi ЗСУ у робот мiжнародних миротвор-чих контингентiв. Дослщжения миротворчо1 дiяль-ностi украíнських вшськовослужбовщв у склащ миротворчих контингентiв несе в собi не лише суто наукове, але й величезне полгшчне значения, осш-льки вiд учасп нашо! держави у миротворчих опе-рацiях залежить И майбутне мюце в системi евро-пейсько! колективно! безпеки. Саме тому, метою дано! статгi е дослiджения миротворчо! дiяльностi Укра1ни та И армп у 1990-х рр., адже саме тодi було закладено основи не тшьки подальшо1 миротворчо! дiяльностi нашо! держави, але i вiйськового сшвро-бггаицтва укра1нських вiйськовослужбовцiв iз ко-легами з iнших держав.
Першим кроком до учасп укра1нських вшськовослужбовщв в миротворчих операцiях свiтового ствтовариства можна вважати ухваления Верховною Радою 16 липня 1990 р. Декларацп про держа-вний суверенитет, адже саме цей документ створив правовi засади для виходу Украши на мiжнародну арену. У Деклараци нашою державою було прого-лошено нашр проводити миролюбну полiтику сто-совно iнших кра!н свiту. Також було зафшсовано, що неввд&емною складовою свгтово! системи безпеки е змщнення миру та стабiльностi у свт, спри-яния якому залишаеться одним з головних зовшш-ньополгтичних прiоритетiв Украíни [2]. Звiсно, що на той момент Укра!на перебувала ще в складi Ра-дянського Союзу, який не практикував вщправ-ления миротворчих контингентiв. Тому налаго-дження тiсного спiвробiтництва у вшськовш сферi з iншим и державами свпу в рамках проведения спшьних операцiй з падтримки миру та безпеки було одшею iз цшей представник1в так званого «на-цюнально-патрютичного табору» украíнського по-лiтикуму, який, до слова, розглядав наявнiсть бое-здатноí армil як запоруку забезпечення нацiональ-ного суверенiтету. Даним документом Украша шдтверджувала свою правосуб&ектнiсть та спромо-жиiсть активно сприяти змщненню миру i мiжиаро-дно! безпеки, безпосередньо брати участь у загаль-ноевропейському процесi та европейських структурах
Власний досв1д у сферi проведення операцiй з п1дтримки миру Украша почала шсля вiдновления державное& незалежносп. Вже 3 липия 1992 р. парламент Украши ухвалив постанову про участь бата-льйонiв ЗСУ в миротворчих силах ООН у зонах конфлжлв на територи колишньо! Югославil [11].
На виконания ще! поставнови ВРУ перший укра!н-ський миротворчий пiдроздiл - 240-й окремий спе-цiальний батальйон (ОСБ) було створено впродовж 3 тижиiв. Зазначимо, що саме з ухваленням цього документу бшьшють вiтчизияних науковцiв пов&язують початок активно! дiяльностi укра!нсь-ких вiйськовослужбовцiв у миротворчих мiсiях на мiжиароднiй аренi. Разом з цим була розпочата пвд-готовка до учасп спецiалiстiв ЗСУ у дiяльностi головного штабу Сил ООН з охорони у Загребi на посадах офiцерiв вiддiлу з тилового забезпечення та оперативного ввдд^ [9]. У цей же час розпочалася активна розробка правових норм, що регулювали процес становления миротворчо! дiяльностi ново! незалежно! держави, а також !! спiвробiтництва у вiйськовiй сферг у 1992-1993 рр. Укра!ною було досягнуто щонайменше 20 домовленостей щодо сшвробггаицтва на двосторонньому рiвнi оборон-ними вiдомствами iнших держав. З цього часу дiя-льнiсть Збройних Сил Укра!ни у мiжиародному ми-ротворчому процесi стала одним iз засобiв закрiп-лення Укра!ни на м1жнародний аренi, як повноцiнно! держави.
У липш 1993 р. група народних депутапв Верховно! Ради Украши здшснила вiзит у Боснш i Герцеговину, Македон1ю, Союзну Республiку Югосла-в1ю. У своему звт делегацiя вiд ВРУ дшшла висно-вку про необхiднiсть розширення участi Укра!ни в операцiях з щдтримки миру на територi! колишньо! Югославп та в iнших регюнах, що на думку нарде-тв мала сприяти змiцненню миротворчого авторитету Укра!ни як держави, що здшснюе незалежну зовнiшню полiтику, набуттю ЗСУ досввду взаемодi! зi збройними силами кра!н - членiв НАТО та шших кра!н, отримаиню украшськими вiйськовослужбов-цями грошового забезпечення у валюп, що полiп-шить !х матерiальне становище [6]. Вже у постановi ВРУ в1д 19 листопада 1993 р. йшлося про доцшь-шсть збiльшения чисельностi батальйону ЗСУ в дь яльностi миротворчих сил ООН в репош, а також передбачалося вщправлення до колишньо! Югосла-вi! групи вiйськових спостерiгачiв [13]. У цей час Украша потрапила до перелшу держав, що надають вiйськовi ресурси для миротворчих операцш пiд ег1дою ООН, як1 не е членами НАТО.
Попри вщсутшсть досвщу проведения миротворчих операцш вiйськовi формувания з Укра!ни брали активну участь не тiльки у военних акщях, але й надавали рiзноманiтну допомогу та сприяння гумаштарного характеру. Укра!нськими миротвор-цями було забезпечено проведення конво!в з ванта-жами гумаштарно! допомоги мiсцевому населению. Укра!нський миротворчий контингент на територi! колишньо! Югославп складався з двох ок-ремих спецiальних батальйонiв, групи офiцерiв штабних структур миротворчих сил ООН, пвдроз-дiлу вiйськово! полiцi! i групи вiйськових спостерi-гачiв ООН [15]. Загалом за цей перюд у складi миротворчо! мюи ООН у Югославi! пройшли службу майже 6,5 тис. вiйськових ЗСУ. Станом на 1 липня 1995 р. чисельшсть особового складу укра!нського контингенту миротворчих сил ООН у колишнш
Югославп досягла максимального значения i стано-вила 1293 вшськовослужбовщ. Щоправда, вже во-сени цього ж року ввдбулося скорочення загально! кiлькостi украшських миротворцiв, зокрема поль цейських та вiйськових спостерiгачiв, а вже 20 гру-дня 1995 р. миротворчi сили ООН завершили вико-нання миротворчо! тси на територи колишньо! Югославп.
За шдсумками уже згадуваного вiзиту украшських парламентарiв у 1993 р. було сформульовано низку пропозици для полшшення розвитку миротворчо! дiяльностi Укра!ни, частина яких стосува-лася безпосередньо вичизняного Мiнiстерства оборони. Зокрема, перед Мшоборони Украши були по-ставленi завдання забезпечити наявнiсть вшськових частин усiх родiв вiйськ у готовносп до участi в миротворчих операцiях, створити управ-л1ння для централiзованого керiвництва миротвор-чою дiяльнiстю ЗСУ, а також спецiальний навчаль-ний центр для пiдготовки украшських вшськовос-лужбовцiв. Крiм того, на Мшоборони покладалося завдання до прийняття спецiального законодавства дозволити здiйснювати набiр охочих у миротворчi контингенти на контрактнш основi [6].
Укра!на виступила шщаторкою Конвенци за-хисту миротворчого персоналу ООН, вдарите! до шдписання на 49-! сеси Генасамбле! ООН. Крiм того, наша держава стала одшею з перших кра!н, яка не лише подписала документ у грудш 1994 р., але й у липш 1995 р. ратифшувала його у парламе-нтi [7]. Також, у лютому 1994 р. нашою державою було задекларовано намiр взяти участь у Системi резервних угод, що створювала можливiсть сфор-мувати на l! територи вiйськовi пiдроздiли, здатнi до оперативного реагування та вiдправлення у будь-яку миротворчу мiсiю згвдно iз сформованим запитом з боку Секретарiату ООН. Тодi ж Укра!на була зарахована до складу кра!н-учасниць ще! Сис-теми. Основш питання зовшшньо! полiтики Украши у сферi вiйськово-полiтичного сшвробггництва та миротворчо1 дiяльностi були задеклароваш в по-ложеннях Конституцп Украши ввд 28 червня 1996 р., яш фiксували основнi принципи мiжнародного вiйськового спiвробiтництва: верховенства права; обов&язковють виконання м1жнародних договорiв Укра1ни, чиншсть мiжнародних договорiв [8, с. 2]. Зазначимо, що виключно законами Украши були врегульоваш окремi питання реалiзацi! спiвпрацi Укра1ни з iншими державами у вшськовш сферi, а саме: направлення пiдроздiлiв ЗСУ в iншi держави, а також допуск та визначення умов перебування пiдроздiлiв збройних сил шших держав на територи Укра1ни зпдно зi ст. 92 Конституцп Украши.
У березш 1996 р. парламентом Украши було ухвалено постанову про участь миротворчих сил Украши у Славони, якою в регюн було вщправлено 17-ту вертольотну ескадрилью (150 вшськовослуж-бовцiв, 6 вертольотiв), 8-му вертольотну ескадрилью (125 вшськовослужбовщв, 10 вертольопв), 70-ту окрему танкову роту (160 вiйськовослужбовцiв, 10 таншв). У зв&язку зi скороченням вiйськового контингенту танкову роту змшила легка пiхотна, а з двох вертолиних ескадрилiй сформовано одну [1, с.
У листопадьгрудш 1999 р. вiйськовослужбов-цiв 240-ого ОСБ миротворчих сил було передислоковано в Украшу. Ршення щодо 1хнього повер-нення було прийняте у зв&язку з досягненням доста-тньо! стабiльностi у Боснil i Герцеговинi та скороченням багатонацiональних сил з 30 до 20 тис. миротворщв. За останш пiвроку в зош вiдповiдаль-ностi миротворцiв ввд Украгни не було зафiксовано жодно1 мiжнацiональноl сутички, тривало вiднов-лення населених пунклв. Пiд час перебування в Бо-снЦ i Герцеговиш украlнськi миротворцi, окрiм виконання безпосередшх завдань, брали участь у вщ-будовi, реконструкцil та ввдновленш лiкарень i шк1л, ремонтi дорщ лiнiй електромереж, допомозi мiсцевому населенню зокрема через надання меди-чно! допомоги мiсцевому населенню тощо. За чо-тири роки близько 2800 вшськовослужбовщв Збройних Сил Украши взяли участь у зазначенш Midl шд егiдою ООН. З огляду на положення Резо-люцil Ради Безпеки ООН вщ 15 грудня 1995 р. Альянс створив багатонащональш Сили - IFOR (Сили реалiзацil). Правонаступником IFOR у груднi 1996 р. стали SFOR (Сили стабшзацп НАТО).
У другш половинi 1990-х рр. миротворча дiя-льнiсть ЗСУ набула особливого значення як в м1ж-народному вiйськовому спiвробiтництвi Украши, так i у сферi забезпечення нацюнально1 безпеки у вiйськовiй сферi та розвитку украlнськоl армЦ. Це супроводжувалося безпрецедентним поширенням програми партнерства й довiри мiж крагнами £вро-атлантичного регiону, що закладало основи для фо-рмування ново1 системи мiжнародноl та европейсь-ко! безпеки. Активна участь Украши в цих проце-сах через дiяльнiсть ll миротворчих контингентiв безсумшвно пiдвищувала ll авторитет на мiжнарод-нiй аренi як важливого суб&екта системи европейсь-ко! безпеки. З огляду на нащональш iнтереси у цей час саме м1жнародне вшськове спiвробiтництво ЗСУ реал1зовувалось за низкою тематичних напря-мкiв: вiйськово-полiтичне сшвробггаицтво, вiйсь-кове спiвробiтництво, вiйськово-технiчне сшвробь тництво, военно-наукове, военно-економiчне та ш-формацiйне спiвробiтництво [3, с. 17]. Не викликае
сумшву, що активна участь украТнських миротвор-цiв у мiжнародних операцiях з пiдтримки миру вплинула i на встановления стабiльних вгдносин у межах особливого партнерства Укра!ни з НАТО. Вже у липнi 1997 р. вщбулося пiдписания Хартп про особливе партнерство мш УкраТною та НАТО, що засввдчило якiсно новий рiвень у вгдносинах. Вже у 1998 р. президент Л. Кучма затвердив Дер-жавну програму сшвробггаицтва УкраТни з НАТО на перюд до 2001 р.
Цiкаво, що фактично впродовж усiх 1990-х рр. участь украшських пвдроздшв у миротворчих опе-рацiях регулювалось виключно постановами парламенту та Кабшету мшстрГв УкраТни. I лише у 1999 р. було ухвалено Закон УкраТни «Про участь УкраТни в м1жнародних миротворчих операщях» [5, а 3], яким було унормовано питания учасп Укра!ни в мiжнародних миротворчих операщях. Вiн став першим законодавчим актом Укра!ни, в якому було акумульовано досвгд миротворчоТ дiяльностi украТнських вiйськовослужбовцiв, набутий у 1992-1999 рр., та враховано переваги i недолГки щеТ дГяльно-стi. Зокрема було визначено правовГ, органiзацiйнi та фiнансовi засади участi УкраТни в м1жнародних операцiях з пгдтримания миру i безпеки, а також порядок направления УкраТною вiйськового та цивь льного персоналу, органiзацi! його подготовки та за-безпечення [5, а 3].
Активно реaлiзовувaлись норми Закону «Про участь УкраТни в м1жнародних миротворчих опера-цях» в умовах кризи у Косово. Беручи за орiентир резолющю Ради Безпеки ООН украТнськ парламе-нтaрi вирiшили направити контингент ЗСУ для уча-сп у мiжнaроднiй миротворчiй операцп в Косово. Щд егiдою ООН украТнський миротворчий контингент на цей раз становив 800 вiйськовослужбовцiв ЗСУ. Його основу становили 57-й вшськовий шпи-таль на 100 мюць, 14-й вертолiтний зaгiн, 37-а ок-рема рота забезпечения, окремий мотостршецький батальйон. Основними завданнями укра!нських ми-ротворцiв був захист та супроводжуючi функцп: на-приклад 37-ма окрема спещальна рота в кiлькостi 108 вшськовослужбовщв мала патрулювати зону вщповщальносл, чергувати на блокпостах, супро-воджувати конво! та сербське населения. КерГвниц-тво НАТО позитивно оцiнило дiяльнiсть украТнсь-кого контингенту та наголосило на високш боезда-тностi i спроможностi виконувати завдання за призначенням. Своею чергою, це пiдтвердило необ-хiднiсть формувания бaгaтонaцiонaльних миротворчих сил, до складу яких входили б не лише комбь новаш об&еднаш тaктичнi сили НАТО й вiйськовi формування кра!н-учасниць «Програми партнерство заради миру», учасницею яко! УкраТна була ще з 1994 р.[10].
Правове забезпечения учасп укра1нських ми-ротворцiв у балканських подiях посилив Закон Ук-ра!ни вгд 16 липия, який схвалив Указ Президента Украши вГд 14 липия iз застереженням: украТнськ вояки «не братимуть учaстi в акщях, як1 загрожу-ють Тхньому життю, зокрема в aкцiях, пов&язаних iз демiлiтaризaцiею вiйськових формувань, як1 дiяли
й дiють на територi! Косово» [14, с. 89]. Слад заува-жити, що врегулювания проблеми в Косово показало недолж украшських силових структур. Яскра-вим сввдченням цього стала робота М1жнародно! полщи ООН. Попри те, що Г! склад нараховував 1800 оаб i у випадку необхiдностi мiг бути збшь-шений до 4,8 тис. УкраТна серед 42-х держав-учас-ниць була представлена досить в незначнш кшько-стi. Зважаючи на незадовшьне володiння aнглiйсь-кою мовою б№шютю укра!нського офiцерського корпусу на початок 2000 р. в Мiжнaроднiй полщи ООН були лише 13 представнишв вiд Укра!ни.
Висновки. Пiсля проголошення державно! не-зaлежностi та утворення власного вiйськa Укра!на почала брати активну участь в оперaцiях з пвдтри-мания миру та безпеки у рамках сшвпращ з ООН. Здобутий досввд у оперaцiях з падтримання миру дозволив ознайомитись украшським вiйськовослу-жбовцям з досягненнями та нормами оборонного планувания та реформувания збройних сил в шших державах, зокрема силами НАТО. Участь ЗСУ у мiжнaродних миротворчих опера^х створювала сприятливий клiмaт для налагодження та aктивiзa-цi! двостороннього сшвробггаицтва з ввдповщними державами, а г! вГйськовослуж6овцями - набуття щнного професiйного досвГду. Зрештою, такий шд-хгд допомГг не лише падвищити м1жнародний авторитет ЗСУ, сприяти змiцненню миру та стaбiльно-сл в СвропГ, але й визначити сучасш вимоги г кори-гування прГоритетГв розвитку ЗСУ та модершзаци озброень Г вГйськово! технГки, у тому числГ з вико-ристанням можливостей вГйськово-технГчного спГв-робГтництва зГ армГями Гнших держав.
Лiтература
http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventio ns/un_personnel_safety.shtml
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 -%D0%B2%D1%80
