Спросить
Войти

CRISIS MEASURES TO ENSURE THE STABILITY OF THE COUNTRY'S FINANCIAL SYSTEM

Автор: Kolinets L.

5. For the CC, generalized order parameters are important, expressed in: a) coherence of values, reflecting the presence of a motion vector of subjects in a heterogeneous environment; b) information interaction, reflecting the ability of subjects to borrow, use and generate new information based on existing knowledge; c) concentration of the diversity of subjects characterizing the presence in the system of heterogeneous structures and the inevitability of their interaction; g) the concentration of similarity of subjects, demonstrating the possibility of their interchangeability.

References

1. B. Dallago, The Organizational Effect of the Economic System, Journal of Economic Issues. 36, 4, 2002, 953-979 pp.
2. I. Prangishvili, System regularity of the Golden section and system stability and harmony. General problems. Control theory 2, 2004, 5-9 pp.
3. I.N. Geraskina, A.A. Petrov, Basic principles of constructing a convergence model for managing innovative development of the economic and social system, SHS Web of Conferences 44, 2018, 00034.
4. M. Mistri, S. Solari, Local Self-Organizing Economic Processes: Industrial Districts and Liquidity Preference, Santa Fe Institute Working Papers, 2003.
5. I.N. Geraskina, A.A. Petrov, Synergistic Approach to the Management of Transport. Infrastructure

Projects. Transportation Research Procedia 20, 2017, 499-504 pp.

6. A.A. Akaev, S.U. Rumyantseva, A.I. Sary-gulov, V.N. Sokolov, Strukturno-tsiklicheskie protsessy ekonomicheskoy dinamiki [Structural and cyclical processes of economic dynamics], St. Petersburg: Politekh university Publ., 2016, 392 p.
7. Haken G., Mozhem li my primenyat& sinergetiku v naukah o cheloveke [Can we apply synergetics in human sciences], URL: http://spkurdyu-mov.ru/what/primenyat-sinergetiku-vnaukax-o-che-loveke-german-xaken (date of the application: 05.12.2018).
8. Ng, Yew-Kwang, Increasing Returns and Economic Efficiency, Palgrave Macmillan, New York, 2009.
9. I.N. Geraskina, A.V. Zatonskiy, A.A. Petrov, Modeling of the investment and construction trend in Russia, International Journal of Civil Engineering and Technology (IJCIET), 8, 2017, 1432-1447 pp.
10. C. Triki, Location-based techniques for the synergy approximation in combinatorial transportation auctions. Optimization Letters 10, 2016, 1125-1139 pp.
11. Ayurov V.D., Sinergetika ekonomiki [Synergetics of Economics], Moscow: State Mining University Publ., 2005, 122 p.

АНТИКРИЗОВ1 ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБ1ЛЬНОСТ1 ФШАНСОВО1 СИСТЕМИ

КРА1НИ

Колтець Л.Б.

д.е.н., професор кафедри мiжнародноi eKOHOMirn, Тернопшьський нацiональний eKOHOMinnuu утверситет, Украша

Утят А.В.

к.е.н., доцент кафедри мiжнародноi економiки, Тернопшьський нацюнальний економiчний унiверсиmеm, Украша

CRISIS MEASURES TO ENSURE THE STABILITY OF THE COUNTRY&S FINANCIAL SYSTEM

Kolinets L.

Doctor of Economics, Professor of International economics& department, Ternopil National Economic University, Ukraine ORCID ID: 0000-0002-7005-0519 Uniyat A.

PhD, Associate Professor International economics& department, Ternopil National Economic University, Ukraine ORCID ID: 0000-0002-8129-4754

АНОТАЦ1Я

У статп розкрито теоретичш основи формування мехашзму антикризового регулювання. На 0CH0Bi наукових поглядiв розкрито процес формування офщшно! мережi безпеки фшансово! системи краши та запропоновано алгоритм прийняття ршень при виникненш кризових ситуацш на фшансовому ринку. ABSTRACT

The article reveals the theoretical bases of crisis regulation&s mechanism formation. On the basis of scientific views the process of forming the official network of the financial system security of the country is described and the algorithm of decision making in case of crisis situations on the financial market is proposed.

Ключовi слова: фшансова система, антикризовий мехашзм, стаб№нють, безпека фшансово! сис-теми.

Постановка проблеми. Економiчний спад, що спостерiгався у кiнцi ХХст. у бшъшосп кранах свiту, як наслвдок свггово! фiнансово! кризи, у суку-пностi зi структурною диспропорцюнальшстю свь тово! економiки, виявленою в дисбаланс розвитку як окремих краш, так i сфер економiки, так i сього-днiшнi виклики економiчному зростанню, як1 спри-чиненi поширенням вiрусу COVID-19, сввдчать про необхщшсть бiльш активно! участi держав та м!ж-народних органiзацiй в оздоровленш економiки та попередженнi кризових явищ на основi розробки й реал!зацп заходiв антикризового регулювання як економши, так i фiнансового сектору. Мехашчне перенесения економiчно! моделi з минулих перiодiв неможливе, оск1льки економiка сучасносп суттево вiдрiзняeться в!д економiки кшця минулого сто-л1ття, насамперед зростаючою взаемозалежнiстю краш та ринк1в. Тому необхвдне формування теоретично обгрунтованих вимог до антикризового регулювання в умовах свггових фiнансових криз з огляду на основнi властивосл економiчно! та фь нансово! систем, з урахуванням яких на практищ стане можливим створення науково обгрунтованих антикризових програм для забезпечення стшкосп ф^нтово! системи краш.

Ант останшх дослiджень i публiкацiй. Останнiм часом дослщженню проблем антикризового регулювання присвячено ряд праць провiдних економюпв, як укра1нських так i заруб1жних. Так, Плiкус 1.Й. обгрунтовуе теоретико-методичш засади та надае практичш рекомендацп щодо розроб-лення шструментарш антикризового фiнансового управлiння з урахуванням фактору часу й прове-дення превентивних антикризових заходiв за вектором позицшвання прiоритетних цiлей з позицп ре-сурсне-орiентованого управлiння [1].

У дослвдженш Носань Н. систематизовано па-радигми та технологи забезпечення фшансово! без-пеки економiки Украши [2]. Рекуненко I. I., Боч-карьова Т. О. та Кононенко С. В. ощнюють та аналiзують стан ф^нтово! безпеки Украши [3].

Незважаючи на рiзнi аспекти дослвдження ста-бiльностi ф^нтово! системи та антикризового ре-гулювання, недостатньо розкритим залишаеться напрямок шституцюнал!заци мереж! безпеки фь нансово! системи краши та вироблення алгоритму прийняття ршень при виникненнi кризових ситуа-цш на фiнансовому ринку.

Цiлi статть На основ! викладеного можна сфо-рмулювати наступш цш даного дослвдження:

• розкрити теоретичш основи формування офщшно! мереж1 безпеки ф!нансово! системи краши;

• запропонувати алгоритм прийняття ршень при виникненш кризових ситуацш на фшансовому ринку.

Основний змкт та обгрунтування отрима-них наукових результат. Виходячи з позицш системного подходу, який дозволяе найбшьш повно й конкретизовано розкрити сутшсть явищ ! процеав, визначимо антикризовий мехашзм як систему цше-спрямованих законодавчих, економ!чних, сощальних та кредитно-фшансових заходiв держави i над-нацiональних iнститутiв щодо зменшення глибини циклiчних коливань кон&юнктури фiнансових ринков, И стабшзацп та недопущення глибокого структурного розбалансування фшансово! сфери.

У запропонованому визначеннi чiтко просте-жуеться проактивний характер антикризового ме-ханiзму в структурi нового свiтового фiнансового порядку. Першочерговим етапом функцiонування цього мехашзму е процес докризового аналiзу си-туаци, використовуючи повний набiр шструменпв державного й наднацiонального нагляду, а також активiзацiя спiвпрацi з приватним сектором еко-номiки.

Одним iз ключових аспектiв у цьому процес е застосування концепци корпоративно! сощально! вiдповiдальностi, зокрема й до фшансово! сфери, яка полягае в добровшьному дотриманш не лише встановлених державою й мiжнародними норма-тивно-правовими активами стандартами фшансово! та бухгалтерсько! звггносп, але й активний внутршнш монiторинг процесiв та встановлення специфiчних для вiдповiдних суб&ектiв господарсь-ко! дiяльностi порогових значень фшансово-еко-номiчних iндикаторiв, якi можуть iстотно вiдрiзня-тися ввд прийнятих у середньому для конкретного виду дiяльностi [4].

Заходи, яш розпочинаються безпосередньо, тд час розгортання кризових процеав, у сво!й сут-ностi повинш мiстити елементи трансфор-мацiйного характеру, не лише концентруючись на усуненш явних дисбалансiв i мiнiмiзацi! втрат насе-лення, господарюючих суб&ектiв, нацюнальних, регiональних i глобально! економiк, але й форму-ючи пiдвалини для запоб^ання подiбних або мо-дифжованих криз у майбутньому, одночасно про-водячи аналiз як причин, так i наслiдкiв антикризових дш у процесi !х застосування.

Нарешп, у посткризовий перiод передба-чаеться автоматичне посилення монiторингових i саморегулювних функцiй, перш за все на рiвнi господарюючих суб&ектiв. Розглянемо детальшше застосування антикризового мехашзму для ввднов-лення стабiльностi фшансово! системи кра!ни i, вiдповiдно, вибудови ефективно! мережi безпеки фiнансово! системи. Так, регулювання i нагляд за дiяльнiстю банк1в, заохочення та використання стандартiв здорово! дiлово! та фшансово! практики, ди центральних банк1в, явний захист депозипв та ефективний мехашзм закриття банкiв допомагають зменшити несприятливi наслiдки фiнансово! кризи. Зрозумiло, що банки, як i iншi фiрми, зазнають невдач, i ймовiрнiсть того, що це станеться е вищою, коли ризики у конкретному баншвському концернi не належним чином управляються, буль-башки на деяких ринках лопнули або фiнансовi ринки е дуже крихкими через внутршш чи зовшшш причини.

Майже в уах випадках рiшення приватних установ, наприклад, питання про права або злиття компанiй, повинш бути спрямоваш, перш за все, на виршення проблем банкiв, осшльки в бiльшостi випадк1в вони можуть обмежувати тиск на безпеку

мереж1 фшансово! системи. Однак, коли проблеми стають системними, уряди, як правило, вщграють значно б1льш активну роль 1 закликають установи, яш складають мережу фшансово! системи, здшснювати надзвичайш заходи. Втручання може мати р1зш форми. Таким чином, юнуе гостра необ-хвдшсть того, щоб чиновники здшснювали узгод-жене планування на випадок надзвичайних обста-вин, оцшку фшансових ризик1в та антикризове управлшня.

Фшансова криза 2008-2010 рр. продемонстру-вала серйозш слабк1 м1сця в мереж1 безпеки фшансово! системи. Хоча недол1ки були очевидними практично у всьому свт, найбшьш серйозш проблеми проявлялися, в основному, через ввдсутшсть

координаци, консультацш та розробщ узгоджених стратегш врегулювання кризи. З цих причин важ-ливо знати з самого початку, яш оргашзацп слад включати до офщшно! мереж1 безпеки фшансово! системи, визначаючи !х роль та ввдповвдальшсть, 1 чому штереси шших защкавлених сторш також е досить важливими. Це необхвдно, осшльки пвд час кризи потр1бен високий р1вень консультацш, координаци та сшвпраш м1ж р1зними защкавленими сторонами. На рис. 1 представлен офщшш гравщ мереж1 безпеки фшансово! системи з вказанням !х впливу на процес прийняття ршень та управлшня питаниями в перюд до кризи, подчас кризи та шсля кризи.

Рис. 1. Гравц! оф1ц1йно1 мереж! безпеки ф1нансово1 системи: а) ситуащя до кризи, б) ситуащя тдчас кризи, в) ситуащя тсля кризи* *побудовано автором

Так, мережа безпеки фшансово! системи тра-дицшно включае в себе кредитора останньо! шста-нцп (центральний банк), установу пруденцшного регулювання (наглядач за банком), урядова уста-нова (мшстерство фшанав або казначейство) та за-хист депозипв (страхування чи шша форма обме-жено! гарантп) [5]. Але нещодавня фшансова криза шдкреслила, що група офщшних гравшв стала

дещо бшьш еластичною. Необхщно розглядати також функци законодавчого органу, небаншвських регулятор1в, таких як ком1сп з цшних папер1в, жит-лов1 агентства та регулятори страхових компанш, осшльки прийняп ними ршення можуть мати важ-ливий вплив та загрожувати стабшьносл фшансово! системи. Кр1м того, юнують переконлив1 тдстави для розгляду шших защкавлених сторш та за-лучення !х до д!алогу, для того, щоб бшьш ефекти-вно забезпечувати стабшьшсть фшансово! системи. Роль акцюнер!в, зовшшшх аудитор!в, суд!в та кре-дитно-рейтингових агентств потребуе кращого ро-зумшня та розумшня у досягненш стабшьносп фь нансово! системи, оскшьки зовшшш ршення цих сторш можуть мати прямий вплив на системи з ста-бшъносп.

Кризов! ситуацп на фшансовому ринку вщбу-ваються регулярно, однак нещодавнш досввд пока-зуе, що дуже мало уваги придшено тому, як краще керувати ними. Одним !з пояснень може бути те, що одна криза, здаеться, веде до шшо!, тому важко визначити шнцев! точки. 1ншим поясненням може бути те, що управлшня кризою потребуе бшьшо! уваги, щоб отримаш уроки могли бути включен! в вдосконалеш методики, щоб мшм!зувати наслвдки катастроф!чних подш. Незважаючи на те, що знання про управлшня кризою було отримано вщ минулого досвщу, уроки з минулого, здаеться, не вщповщають перспективам майбутнього, тому ви-никае ризик повторення помилок.

Для ттшзацд виникнення цього вар!анту, по-дамо можливий антикризовий мехашзм та опи-шемо процес прийняття ршень при виникненш кризових ситуацш на фшансовому ринку.

Шд час фшансово! кризи робота з фшансовою установою, яка стае збитковою чи е на меж1 е скла-дним процесом ! може потребувати залучення чис-ленних офщшних гравщв та защкавлених оаб. Опишемо алгоритм прийняття ршень, який можна використати для управлiния фшансовими кризами. Коли виникае криза (етап 1), особливо якщо це спричиняе банкрутство установи, яке стае фокусом уваги ЗМ1, важливо визначити, чи це ютотна под!я (етап 2). Якщо це не так, то, можливо, не потр!бно вживати жодних дш. З шшого боку, велика неспро-можшсть банку або дек1лька малих або середшх банков, як зазнають невдач! протягом короткого перь оду часу, можуть бути проблематичними та призве-сти до системно! под!!, яка може спричинити ряд подальших крошв. Шсля виявлення ютотно! под!! регулятор вимагатиме шщшвання бшьш штенсив-ного нагляду допоки питання не буде виршено (пе-рехщ до етапу 7). Можна також спод!ватися, що проблеми, що виникають, швидко виявлятимуться через формальну систему раннього втручання, яка може зменшити сощальш та економ!чш втрати [6]. Окр!м цих еташв, посадов! особи повинш шщго-вати д!алог !з заруб1жними партнерами, де установа мае матер!альш активи та штереси, щоб координу-вати будь-яш подальш! дп [7]. Одшею з перших шь щатив повинно бути створення кер!вно! групи, можливо, на основ! Комитету фшансово! стабшьносл, яка буде контролювати управлшня наступними по-д!ями (етап 3). Варто створити два окремих комь тети: один з них повинен узгодити комушкацшний план, а шший - розробляти законодавч! шщитиви, яш можуть бути необхщними для на шзшх етапах кризи. Шд час третього етапу законотворчий орган повинен бути постшно пошформований та вимагати, коли це необхщно, надавати офщшним грав-цям мереж! фiнансово! безпеки iнструменти для ус-унення кризи через законодавчi iнструменти, з тим щоб забезпечити громадський iнтерес. Це досить суперечливо, оскшьки стримування кризи може вплинути на права власностi.

Коли у банка виникають фiнансовi проблеми, часто важко визначити те, чи е банк життездатним (етап 4). Використання тесту на життездатшсть е важливим, оскшьки цей шдикатор е значимiшим, шж неспроможнiсть - останнш етап, коли для тдт-римки банку не iснуе кашталу (етапи 5-6). 1снуе завжди защкавлешсть у спроб! «оживити» банк, що банкрутуе (етап 6), оск1льки така криза може вплинути на шш! банки, а отже, поглибити фшансову кризу загалом. Полггачш вщповщ можуть вклю-чати так1 заходи, як збшьшення коефщента каш-талу банку, посилення якосп та джерел баншвсь-кого кашталу, ощнювання плашв л!кв1дносп банку на основ! майбутшх грошових потоков, шдвищення кредитного мониторингу, проведення спещальних шпиль, як1 можуть бути необхвдними для пришви-дшення виплати вкладникам та прискорення пове-рнення актив!в.

1снуе ще один аспект ще! проблеми: ринкова життездатшсть, яка потребуе шшого комплексу за-ход!в. У цьому контекст! можна стверджувати, що шструменти, як1 використовуються, е ринковими об&ектами. Ускладненням проблеми може стати вь дсутшсть л!кв1дносл, що може потребувати бшьш пильного мониторингу пруденцшного регулятора та, можливо, продовження державно! гарант!!. Хорошим прикладом цього може стати ринок позаб!р-жових похвдних дериватив!в та концентрац!я ри-зику в пор!вняно невеликш кшькосл брокерських дилер!в. Якщо установа е життездатною, !снуе деш-лька доступних вар!анлв - "хорош!" (заставш) можуть бути продан! як частина ринкового ршення, а частина банку - "поган!" (невиконаш позики) може бути рекапиатзована через державш кошти. У цьому план! може бути створений певний банк, який би допом!г переходу частин б!знесу банку, щоб зберегти певш важлив! функци [8].

Деяк1 частини актив!в банку можуть бути просто "хорошими" (невиконаш через три мюящ або просто можуть бути списаними), але з ретельною увагою агентства з виршення проблем банков можуть бути врятоваш

1снуе багато способ!в вир!шення проблем банку, що банкрутуе (показан! в етапах 7-9), i щ ме-тоди, можна згрупувати за трьома напрямками: ль кв!дац!я та в!дшкодування вимог вкладнишв; опе-рац!! куп!вл!-продажу; в!дкрита баншвська ф!нансова допомога.

Потенц!йний зб!й ряду баншв протягом короткого перюду може поставити п!д загрозу стабшь-н!сть ринк1в. На етап! 7 розглянуто р!зн! вар!анти та стратег!! мш!м!заци втрат. Перша група показуе роль кредитора останньо! !нстанц!! для установ, як1 зазнають короткострокових проблем л!кввдносп. Наступний наб!р вар!ант!в для установ, яш в першу чергу зазнають проблеми з неплатоспроможн!стю

р1зних ступешв. Також пропонуються вар1анти ре-кап1тал1зацИ. У ситуациях, коли банк, можливо, за-надто великий для порятунку, Комггет з фшансово! стаб1льност1 може виршити, що найкращим вар1а-нтом е нацюнал1зац1я. Первинне завдання за цими вар1антами - це забезпечити захист критичних фу-нкцш [9]. Наступне - надання гарантш на ринок, що породжуе непередбачеш зобов&язання, як потребу-ють ретельного контролю. Нарешп, етап 9: мереж1 фшансово! стабшьносп слад взяти до уваги вс защ-кавлеш сторони, оск1льки вони можуть мати знач-ний вплив на прийняття ршень.

Фшансова криза 2008 р. спровокувала широке використання таких метод1в, як гарантп позики, ка-ттальт ш&екци та реал1защя актив1в, банк1в або !х частин (етап 7) [10]. Використання цих додаткових шструменпв вимагае створення незалежного органу (етап 8), який здшснював би нагляд за штере-сами громадськосп щодо державно! допомоги при-ватним банкам. Як показуе практика, низка кра!н запровадили р1зш типи незалежних наглядових ор-гашв, таких як компани з управлшня активами або просто суб&ект господарювання для управлшня ввд-носинами м1ж урядом та банками з рекаштал1за-щею. I, нарешп, на останньому етат (етап 9) необ-хвдшсть того, щоб гравц мереж1 безпеки фшансо-во! системи брали до уваги ршення, прийняп ключовими защкавленими сторонами, а саме кре-дитно-рейтинговими агентствами та зовшшшми аудиторами, яш називають "наглядаючими ворота-рями" [11]. Необхвдно враховувати владу акцюне-р1в, оск1льки вони можуть впливати або потенцшно блокувати будь-яке узгодження поглинання протя-гом таких пер1од1в.

У деяких випадках кра!ни зазнали ситуацп, коли труднощ1 з доступом до м1жнародних фшан-сових риншв призвели до того, що держава мала або звернутися за допомогою до МВФ (наприклад, Угорщина), або за допомогою до ключових репо-нальних гравщв (наприклад, 1сланд1я до деяких кра!н Швшчно! Свропи). Також, коли проблеми в 1рландп стали б1льшими, Велика Бриташя надала допомогу своему сусвдовг 1сланд1я та 1рланд1я зго-дом отримали ще й допомогу ввд МВФ.

Висновки та перспективи подальших розвЬ док у даному напрямку. Таким чином, система глобального антикризового регулювання мае бути зор1ентована на розробку 1 впровадження у госпо-дарську практику спещальних антикризових стра-тегш, що включають систему заход1в й шструмен-тш передкризового регулювання економ1чних про-цеав, регулювання в умовах кризи, регулювання процеав виходу економ1ки з кризового стану, ста-бшзацш нестшких ситуацш, а також мш1м1защю

втрат й втрачених можливостей та своечасне ухва-лення управлшських рiшень. На даний час не юнуе жодного ефективного мехашзму забезпечення ста-бiльностi фiнансовоi системи, тому ця тема е актуальною i матиме пвдстави для ii подальшого дослi-дження.

Лiтература

1. Пл^с, 1.Й Антикризове управлiння в забез-печеннi фiнансовоi& безпеки бiзнесу з позицii стра-тегiчного та ресурсно-орiентованого позицiйного пiдходу. Теоретико-методологiчнi засади розвитку фiнансовоi системи Украши на основi шновацшно-iнвестицiйних стратегiй: монографiя. Кривий Pir: ДонНУЕТ, 2019. С. 228-237.
2. Носань, Н.С. Парадигми та технологii забезпечення фiнансовоi безпеки держави: вiтчизняний та свгговий досввд. Проблеми системного подходу в економщ, 2019, 4 (2): 41-46.
3. Рекуненко, I.I., Бочкарьова, Т.О., Кононенко, С.В. Оцшка рiвня фшансово1& безпеки Украши. Причорноморськi економiчнi студи, 2019. 40. 211216.
4. Колшець, Л.Б. Аспекти антикризового регулювання в Укрш&ш в умовах свггово1& фшансово1& не-стабiльностi: роль МВФ. Науковий вюник Херсон-ського державного ушверситету. 2018. 13. 46.
5. Financial Stability Forum. Working Group on Deposit Insurance. BIS. Basel, Switzerland, 2001. September.
6. Krimminger M., Lastra R. Early Intervention. Cross Border bank Insolvency. Oxford University Press, 2011. 532 p.
7. Mayes D.G. Banking Crisis Resolution Policy -Lessons from Recent Experience. Which Elements are Needed for Robust and Efficient Crisis Resolution? CESifo Working Paper. No. 2823. 2009, October. 47p. URL: https://www.econstor. eu/dspace/bit-stream/10419/30692/1/611989395.pdf.
8. Mayes D.G. Bridge Banks and Too Big to Fail: Systemic Risk Exemption. International Financial Instability: Global Banking and National Regulation, Hackensack: World Scientific. 2007. 30p.
9. Hupkes E. Too Big to Save - Towards a Functional Approach to Resolving Crises in Global Financial Institutions!, Systemic Financial Crises: Resolving Large Bank Insolvencies /ed. Evanoff D., G. Kaufman Hackensack: World Scientific, 2005.
10. Singh D. UK Approach to Financial Crisis Management, Transnational Law and Contemporary Problems, Winter, 2011. 872p.
11. Singh D. Banking and the Role of the External Auditor: A Supervisory Gate Keeper? The International Lawyer. 2013.Vol. 47. No. 1. P. 65-97.
ФіНАНСОВА СИСТЕМА АНТИКРИЗОВИЙ МЕХАНіЗМ СТАБіЛЬНіСТЬ БЕЗПЕКА ФіНАНСОВОї СИСТЕМИ financial system crisis mechanism stability security of the financial system
Другие работы в данной теме:
Контакты
Обратная связь
support@uchimsya.com
Учимся
Общая информация
Разделы
Тесты