Спросить
Войти
бiблiотек, адже освiчене суспшьство - це суспшьс-тво, рiвень розвитку якого визначаеться кiлькiстю i як1стю накопичено! i використовувано! шформацп , И свободою i доступшстю[2,9].
Лiтература
ДШЛЬШСТЬ В&ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА НА ПОСАД1 ГОЛОВИ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСНО1 РАДИ I ДЕМОКРАТИЧНОГО СКЛИКАННЯ (1990 - 1992 РР.)
Виноградник Т.Т.
Заступник голови 1вано-Франювсько&1 крайовоХ орган1зацИ Народного Руху Украши
ACTIVITIES OF VIACHESLAV CHORNOVIL AS CHAIRMAN OF THE I DEMOCRATIC CONVENIENCE OF THE L&VIV REGIONAL COUNCIL (1990-1992)
Vynogradnyk T.
Vice Head of the Ivano-Frankivsk regional organization of Narodnyy Rukh Ukrainy
АНОТАЦ1Я
У статл розглядаеться дiяльнiсть Львiвсько! обласно! ради у 1990 - 1992 роках, И основш напрямки дiяльностi та вплив на проголошення незалежностi Укра!ни. Розглянуто дiяльнiсть В&ячеслава Чорновола на посту голови ради, передумови його обрання та основнi заходи у реформуванш регiону. Виокремленi кроки, що були зробленi для впровадження демократичних змiн та елементiв вiльного ринку.
ABSTRACT
The article deals with the activity of the L&viv Regional Council in 1990-1992, its main directions of activity and its influence on the declaration of independence of Ukraine. The work of Viacheslav Chornovil as the chairman of the council, the preconditions for his election and the main measures in the reform of the region are considered. The steps taken to bring about democratic change and free market elements are highlighted.
Ключовi слова: В. Чорновш, Галицька асамблея, Львiвська обласна рада.
Становления Украши, як демократично! дер-жави на карп £вропи, було пов&язане iз цшою низкою завдань та ршень, що були прийнят та вико-наш цшою когортою полггичних дiячiв пострадян-ського мислення. Одним iз таких дiячiв був В&ячеслав Чорновш, що не зламався шд час утисшв укра!нського дисидентства та виступив проти ра-дянсько! репресивно! системи. Також вiн був акти-вним правозахисником, за що понад 13 рошв зму-шений був провести у таборах та мюцях позбав-лення волi. Дiяльнiсть В&ячеслава Чорновола на посту голови Львiвськоi обласно! ради (1990 -1992) становить особливий науковий штерес через його державотворчий характер, низку цшей та завдань, що призвели до проголошення в 1990 р. Де-кларацп про державний суверештет, а згодом й до Акту Незалежносп Укра!ни.
Дослiджения дiяльностi В&ячеслава Чорновола на посту голови Львiвськоi обласно! ради проводили С. Адамович, Я. Бшик, I. Бурда, Д. Коваленко, В. Пшаш та ш., низка з яких - В. Дервшський, С. Кульчицький виокремили д!яльшсть В. Чорновола через призму ролi у реформуваинi регiону та Украши загалом. Значна увага до ролi реформування политичного та соцiального життя на територп Львiв-щини та роль В. Чорновола вщображена у дiяльно-сп рiзноманiтних науково - дослiдних установ, а саме Центру сощально - полгшчних дослiджень при НаУКМА, Украшського центру полiтичних дослвджень, Комитету виборщв Укра!ни. Велике зна-чення носить д1яльшсть щор1чно! Всеукра!нсько! науково! конференцп «Чорновол1всьш читання». Разом з тим слад вшзначити, що дослщження з дано! тематики носять спорадичний характер 1 не отримали системного характеру внаслшок недоста-тнього опрацювання емтричного базису. Зважа-ючи на зазначене, метою е дослщження висвгт-лення рол1 В&ячеслава Чорновола на посащ голови Льв1всько! обласно! ради через призму визначення ршень та прийнятих правових документа, що сприяли розвитку регюну та ввдновленню незалеж-носп Укра!ни.
Демократичш процеси в Укра!ш в другш половин! 80 - х р. посилились внаслшок горбачовсько! перебудови та виходом 1з мюць позбавлення вол1 полгтв&язшв та дисиденпв[1, с. 120]. В&ячеслав Чорновш повернувся до Укра!ни в 1985 р., але внасль док негласного нагляду оргашв безпеки зм1г влаш-туватись на роботу лише кочегаром у Мюькрембу-дтрест у м. Льв1в. Проте вш одним 1з перших розпочав формувати нове полггичне бачення май-бутнього Укра!ни. Протягом 1985 - 1989 рошв активно займався громадською та редакторською д1я-льшстю, був шщатором створення «Укра!нсько! шщативно! групи за звшьнення в&язшв сумлшня» та Укра!нсько! Гельсшсько! спшки, що стала опози-цшною до радянсько! влади политичною силою. У вересш 1989 р. на установчому з&!зд Народного Руху Укра!ни (НРУ) виступив за консолвдацш уах полггачних сил заради ше! вшновлення Укра!нсько! держави.
Слад зазначити, що Льв1вська область на фош УРСР не володша значними економ1чними та соць альними ресурсами, площа становила 3,6 % вае! кра!ни, населения - 5,4%, обсяг валово! продукци був на 9 мющ - 4,2%.[8, с. 920]
Перш1 демократичш вибори до Верховно! ради УРСР та мюцевих рад були проведет 4 березня 1990 р., де слад зазначити, громадяни УРСР вир1з-нялись високою явкою - понад 85%, Верховна Рада була оновлена б1льш н1ж на 90 %, але в бшъшосп це були представники партшного та радянського управлшня[4]. На противагу в Льв1вськ1й, Терно-пшьськш та 1вано - Франшвськш областях виникае ситуащя коли до влади прийшла антикомушстична радянська влада[5, с. 516].
Перемога на виборах в березш 1990 р. сформу-вала особливу ситуацш серед демократичних сил, адже вимагала вш них поставлення перед собою но-вих завдань:
- поширення нацюнально - визвольного руху на всю Укра!ну;
- об&еднання уах демократичних сил Гали-чини, що згодом переросте у Галицьку асамблею;
- перебудова Галичини, а згодом 1 уае! Ук-ра!ни на демократичних основах та впровадження ринково! економши;
Льв1вська обласна рада «першого демократичного скликання» (1990 - 1994рр.) бшьш н1ж на 70 % складалась 1з проукра!нських сил[7, с. 213]. Роз-почала роботу 9 квiтия 1990 р., на посаду голови претендували В&ячеслав Чорновш, Нестор Гнатiв,
Микола Бойко. 1з результатом в 141 голос i3 200 пе-реми- В&ячеслав Чорновiл. Було сформовано Прези-дiю куди увiйшли 1ван Гель, Микола Горинь, Степан Давимук. Львiвська обласна рада одшею i3 перших нарiвнi i3 символами УРСР дозволила використовувати синьо - жовтий прапор, тризуб та пмн «Ще не вмерла Укра!на». Також була оголо-шена «Вщозва першо! сеси першого демократичного скликання Львiвсько! обласно! ради до народу», де визначалось, що Львiвщина стае мюцем формування i здiйснення ще! незалежностi Укра!н-сько! держави. Зрозумiло, що цi дп не могли не ви-кликати спротиву владних структур КПРС - КПУ, але у декретi «Про владу» вiд 26 квiтня 1990 р. Львiвська рада проголошувала про недопустимють втручання в роботу ради Львiвського обкому КПУ[2]. Слiд зазначити, що вщповщдю керiвниц-тва УРСР була вщмша дотацiй у альське господар-ство Львiвсько! областi, що призведе до продоволь-чо! кризи, що буде виршена лише внаслшок взае-моди Львiвсько! обласно! ради iз керiвництвом прибалтiйських республiк. Ц дi! радянського керь вництва зумовили також й шщшвання В&ячесла-вом Чорноволом створення «Галицько! асамбле!» -спшьних зас1дань Львiвсько!, Тернопiльсько! й 1вано - Франшвсько! обласних рад (лютий та вере-сень 1991 р.) що мали б покращити економiчну та соцiальну ситуацiю у цих областях [6, с.23]. КПУ одразу звинуватила В&ячеслава Чорновола у розго-ртанш «галицького сепаратизму». Важливим фактом стае те, що Чорновш розумiв загрози розгор-тання псевдо-сепаратиських настро!в та !х викори-стання противниками незалежносп Укра!ни[11]. Проводячи заседания Галицько! Асамбле! Чорновiл наполягав на використанш iсторичного досвiду укра!нського народу, а зокрема у промовi на II Га-лицькш асамбле! зазначав, що : «...вщродивши !х, утвердивши у сусшльств^ доповнивши нацюна-льну шею щеею полiтичною [демократичною]. ми доб&емся повно! реалiзацi! Акта про державну незалежиiсть Укра!ни»[10]. Популiстськi вислов-лювання радянських функцiонерiв, що запевняли у тому, що Галичина мае нашр насильно укршшзу-вати Укра!ну за галицьким зразком викликали певнi занепокоення серед громадян УРСР. Тому В&ячеслав Чорновш виступав проти насильницько! укра-!шзацп, але й одночасно говорив про нацюнальну iдею, що могла б стати об&еднавчим чинником в не-залежшй Укра!нi, де «.. така нацiональна полiтика, яка б допомогла кожному громадянину республши самому вшчути оргаиiчну потребу вивчити державну мову й гордитись знанням ще! мови»[9].
Також Львiвська обласна рада стакнулась гострою економiчною ситуацiею, виходом з яко! було впровадження елементiв вiльного ринку, розвиток приватного тдприемництва, забезпечення сощаль-ного захисту населення областi[3, с.220]. У вереснi 1990 р. була прийнята «Концепцiя формування еле-менпв ринково! економiки у Львiвськiй обласп», що передбачала перехiд бшьшо! частини державно! власносп у власнiсть громадян, створення оптимально! ринково! шфраструктури. Вперше йшлось
про впровадження нових форм сощально-економь чних вiдносин, що мали б дозволити виршити кри-зовi економiчнi явища в областi.
В&ячеслав Чорновш також одним iз перших в Укра!т запропонував проводити прямi трансляци засiдаиь облради та Верховно! Ради на радю та те-лебаченш, за його iнiцiативи була встановлена «га-ряча лшя» для громадян, що стане однiею iз важ-ливих вiх у встановленнi демократичного управ-л1ння в Укра!нi. Львiвська область у 1990 - 1991 рр. стае зразком для розгортання демократичного руху для уае! Укра!ни, У Дншродзержинську, ще до проголошення незалежносп Укра!ни буде проголо-шено про створення Асоцiацi! демократичних рад Укра!ни, куди увiйшли представники Киева, Доне-цька, Житомира та iн. мют. Головою цього об&ед-нання було обрано В. Чорновола.
В серпш 1991 р. В. Чорновiл видав розпоря-дження про припинення дiяльностi компартii на те-риторii Львiвськоi областi. Роботу на посадi голови облради поеднував iз роботою у Верховнш Радi, що дозволило йому брати активну участь у проголо-шеннi незалежносп Укра!ни 24 серпня 1991 р. Також взяв участь у президентських виборах 1991 р., поступившись Л. Кравчуку( 61,27%) iз результатом у 23, 27 % виборщв.
В 1992 р. В. Чорновш подае у ввдставку iз посту глави Львiвськоi обласно! ради та зосереджу-еться на робот у Верховнiй Радi Укра!ни, де стае керiвником депутатсько! фракцii Народного руху Укра1ни i перетворюе НРУ у потужну проукра!н-ську силу, що дозволила ввдстояти Укра!нську не-залежнiсть.
Пiдсумовуючи слад зазначити, що постать В. Чорновола носить визначну роль для формування iсторii укра!нського парламентаризму, демократii та початку економiчних та соцiальних зрушень в пострадянському суспiльствi. Перебуваючи на посту голови Львiвськоi обласно! ради було зроблено першi кроки до ввдкритосп владних структур для простих громадян, впровадження елеменпв вшь-ного ринку та iншi демократичнi змiни. Незважа-ючи на активний спротив прокомушстично налаш-тованих партiйних функцiонерiв, а згодом й паси-вну участь громадян Укра!ни у суспiльному та полггачному вирiшенню долi Укра!ни Чорновш не припинив полiтичну боротьбу за Укра!ну[12]. Його внесок у зм^ свiтогляду жителiв Галичини зали-шився, а згодом i допомiг стати рушшною силою у 2004 р. та Револющею Гiдностi у 2013 р. Трапчна загибель Чорновола у 1999 р. викликае бiльше за-питань тж ввдповвдей, а результати виборiв 1991 р. вносять зрозумшсть у iсторiю Укра!ни теперш-нього часу. Змога кра!н Прибалтики, Польщ^ Чехii та Словаччини у боротьбi за встановлення демократичних цшностей, як1 зумiли вибрати нацiонально спрямованих особистостей для вiдходу ввд комуш-стичного минулого пiдтверджуе цей факт.
Лггература
