Спросить
Войти
Удк 368.911 : 368.36 JEL Classification: G22; м10
НОВ1 АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ТА РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬН0СТ1 СТРАХОВИХ К0МПАН1Й
® 2019 КРУПКА Я. Д.
УДК 368.911:368.36 JEL Classification: G22; М10
Крупка я. Д.
HoBi аспекти контролю та регулювання дiяльностi страхових компанiй
Визначено три основних елементи нагляду та контролю за страховою д&яльшстю як важливого напряму регулювання д&тльностi страхових ком-панй: попереднш; поточний i завершальний. Зазначено, що домнантним напрямом зовншнього ф&шансового контролю е нагляд за платоспро-можнстю страхових компанш, що покладено на Нацональну комiсiю, що здшснюе державне регулювання у сферi ринюв ф&шансових послуг. Свтова практика нагляду за д&яльтстю страхови^в передбачае його три типи: на етат лцензування, пруденцшний нагляд i нагляд за б&тесом. Пруден-цiйнi аспекти регулювання страховоi д&тльност&1 передбачають нагляд за ф&шансовим станом i профеайшстю страховиш Регулювання бзнесу спрямоване на в&дносини мiж страховиком i страхувальником, здшснення реклами дючих i нових страхових продукт&в. Акцентовано необхiднiсть здшснення нагляду за такими важливими аспектами як формування страхових тариф&в i розробки типових форм полiсiв (здшснення матер&шльного контролю). Зазначено важливстьзастосування непрямихметод&в стимулювання державою розвитку страхування: стаб&шьшстьзаконодавства; формування страхового штересу; ефектившсть системи державного нагляду; наявтсть системи гарант&ш; наявшсть страховоi конкуренцИ; ефективнсть &тфраструктури страхового ринку; активiзацiя нвестицшноi д&тльност&1; залучення на ринок &тоземних страховит; сприяння пла-тоспроможному попиту страхувальнишв.
Кпючов&1 слова: страхова д&яльтсть, страховики, регулювання, нагляд, контроль. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-240-245 Б&бл.: 13.
Крупка Ярослав Дмитрович - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри облку та оподаткування, Терноп&шьський нацональний еконо-мiчний унверситет (вул. Льв&вська, 11, Терноп&шь, 46020, Украна) ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9926-5513 Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-5763-2017
УДК 368.911:368.36 JEL Classification: G22; М10 Крупка Я. Д. Новые аспекты контроля и регулирования деятельности страховых компаний
Определены три основных элемента надзора и контроля за страховой деятельностью в качестве основного направления регулирования деятельности страховых компаний: предварительный; текущий и заключительный. Отмечено, что доминантным направлением внешнего финансового контроля является надзор за платежеспособностью страховых компаний, возложенный на Национальную комиссию, осуществляющую государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг. Мировая практика надзора за деятельностью страховщиков предусматривает его три типа: на этапе лицензирования, пруденциальный надзор и надзор за бизнесом. Пруденциальные аспекты регулирования страховой деятельности предусматривают надзор за финансовым состоянием и профессионализмом страховщиков. Регулирование бизнеса направлено на отношения между страховщиком и страхователем, осуществление рекламы действующих и новых страховых продуктов. Акцентирована необходимость осуществления надзора за такими важными аспектами, как формирование страховых тарифов и разработкой типичных форм полисов (осуществление материального контроля). Отмечена важность применения косвенных методов стимулирования государством развития страхования: стабильность законодательства; формирование страхового интереса; эффективность системы государственного надзора; наличие системы гарантий; наличие страховой конкуренции; эффективность инфраструктуры страхового рынка; активизация инвестиционной деятельности; привлечение на рынок иностранных страховщиков; содействие платежеспособному спросу страхователей.
UDC 368.911:368.36 JEL Classification: G22; M10
Krupka Y. D. New Aspects of Control and Regulation of Insurance Companies
The article identifies three main stages of supervision of and control over insurance activities as the main direction in regulation of insurance companies: preliminary, current and final one. It is noted that the dominant area of external financial control is supervision of the solvency of insurance companies, assigned to the National Commission for the State Regulation of Financial Services Markets. The world practice distinguishes three types of supervision of insurers& activities: licensing supervision, prudential supervision and business supervision. Prudential aspects of insurance regulation involve supervising the financial condition and professionalism of insurers. Business supervision is aimed at regulating relationships between the insurer and the insured, advertising the existing and new insurance products. The necessity of monitoring such important aspects as formation of insurance tariffs and development of typical forms of policies (the implementation of financial control) is emphasized. The article emphasizes the importance of using indirect methods for stimulating the development of insurance business by the state: ensuring the stability of legislation; forming insurance interest; improving the effectiveness of the state supervision system; providing availability of a guarantee system; ensuring presence of insurance competition; increasing the effectiveness of the insurance market infrastructure; intensifying investment activity; attracting foreign insurers to the market; promoting solvent demand for insurance services. Keywords: insurance activity, insurers, regulation, supervision, control. Bibl.: 13.
Krupka Yaroslav D. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Accounting and Taxation, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., 46020, Ukraine)
ние,надзор,контроль. Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-5763-2017
Библ.: 13.
Крупка Ярослав Дмитриевич - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры учета и налогообложения, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Терно-поль, 46020, Украина)
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9926-5513 Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-5763-2017
Вступ. Питанню державного нагляду за страховим ринком багато роив посшль не надавалось належного зна-чення. Не сприяли цьому р1зш чинники. Серед них варто зазначити таи: незначш темпи розвитку, зумовлеш недовь рою населення; нерозумшня важливост сфери страхуван-ня не лише для страхувальниив, а й для економши загалом; в1дсутшсть знань 1 досв1ду. Проте дшча практика функцю-нування ринив фшансових послуг показуе, що страховий ринок займав 1 займае найбкьшу частку серед ус1х небан-ивських фшансових шститупв та е основним мехашзмом захисту майнових штересш сусшльства. Тому питання державного регулювання, яке багато рокш мало виключно формальш ознаки, в умовах сьогодення все бкьше актуа-л1зуються. Необх1дшсть належного регулювання особливо гостро в1дчуваеться протягом останнк роив, коли на страховому ринку з&являються нов1 види страхування та нарощуються традицшш види надання страхових послуг (страхування цивкьно! в1дпов1дальност1 власникш транспортних засоб1в, страхування життя, страхування майна домогосподарств, медичне страхування та ш.).
Аналiз останнiх досл^жень i публiкацiй. Досль джувана проблематика в частит правового регулювання страхово! д1яльност1 воображена в праця О. П. Гетманець, Т. В. Колесшк, О. М. Шушла [1], В. I. Форманюк [2]. Досить всесторонньо проблеми визначення сутност державного регулювання страхово! д1яльност1 розкривали свого часу у сво! досл1дженнях Р. Г. Соболь [3], Д. О. Тищенко [4]. Нормативно-правове регулювання страхово! д1яльност1 як складово! забезпечувально! шдсистеми управлшня фшан-сами страхових компанш досл1джували Н. Г. Виговська та А. I. Доманчук [5]. У цих працях досить Грунтовно та змкс-товно розкриваються певш аспекти досл1джувано! проблематики, проте 1снуе низка малодосл1джених аспект1в.
Мета статт1 полягае у визначенш сучасних дом1нант вггчизняно! системи контролю та регулювання страхово! д1яльност1, враховуючи реалГ! заруб1жно! практики 1 окрес-лення пр1оритетних напрямш для Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Враховуючи важлив1 кроки держави у напрям1 посилення якост1 й ефективнос-т1 контролю за в1тчизняним страховим ринком, доречним буде здшснити оцшку вжитих заход1в 1 навести приклади д1яльност1 европейських кра!н у цш сфер1. Використання досв1ду 1нших держав, де страховий ринок знаходиться не на стадп розвитку, а на стада ефективного та повноцшного його функщонування, дасть змогу в1дс1яти недобросовк-них учасник1в цього ринку, тдвищити над1йн1сть та ефек-тивн1сть фшансово!, а також 1 1нвестиц1йно! д1яльност1 страхових компан1й.
В1дпов1дно до ч. 1 ст. 35 Закону Укра!ни «Про страхування» державний нагляд за страховою д1яльшстю зд1йснюеться з метою дотримання вимог законодавства Укра!ни про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запоб1гання неплатоспроможност1 страховик1в та захисту штерес1в страхувальник1в. Зважаючи на розумшня страхового нагляду зг1дно з укра!нським законодавством, сл1д звернути увагу на те, що такий нагляд не обмежуеться лише перев1ркою виконання обов&язкових припис1в 1 норм, але також направлений на ефективний розвиток страхо-вих послуг, що дае тдстави вважати, що страховий нагляд не е пасивним процесом перев1рки страховика, але також включае в себе шструменти прогнозування, консультац1й учасник1в страхового ринку, видачу рекомендацш тощо.
У страховому нагляд1 можна умовно вид1лити три елементи:
■ попереднш нагляд;
■ поточний нагляд;
■ завершальний нагляд.
Попереднш нагляд являе собою процедуру видач1 страховику в1дпов1дно! л1цензГ!, тобто допуску страховика на ринок. Поточний нагляд передбачае перев1рку поточно! д1яльност1 страховика, зокрема, включае таи основш еле-менти, як перев1рку платоспроможност1 страховика, його швестицшно! д1яльност1, корпоративного управлшня страховика тощо. Завершальний контроль направлений на те, щоб контролювати страховика тсля в1дкликання л1цензГ! або початку процедури л1кв1дацп з метою законного розпо-д1лу актив1в м1ж страхувальниками, акщонерами й 1ншими кредиторами.
В Укра!н1 зовншнш ф1нансовий контроль страхово! д1яльност1 покладаеться на Нащональну ком1с1ю, що здш-снюе державне регулювання у сфер1 ринк1в ф1нансових послуг (дал1 - Нацкомф1нпослуг). Державний нагляд з боку Нацкомфшпослуг за платоспроможн1стю страхових ком-пан1й зд1йснюеться через формування нормативно! бази, яка регулюе та забезпечуе законшсть страхово! д1яльност1, застосовуючи р1зноман1тн1 методи та 1нструменти.
Фшансовий контроль за над1йн1стю та ефектившстю виконання взятих на себе зобов&язань Нацкомфшпослуг здшснюе разом 1з страховими об&еднаннями Укра!ни, на-приклад, Моторним транспортним страховим бюро Укра-!ни (дал1 - МТСБУ). Так, у сво!й щоквартальн1й зв1тност1 МТСБУ дае загальну оц1нку д1яльност1 д1ючих страхових оргашзацш в Укра!н1 у сфер1 автомобкьного страхування. Така 1нформац1я засв1дчуе яисть та ефективн1сть д1яльно-ст1 страхових оргашзацш, яи пропонують сво! послуги на вггчизняному страховому ринку.
На сьогодш iснують TaKi типи нагляду за дiяльнiстю страхових компанш в УкраМ та cbîtî, а саме: лщензуван-ня, пруденцiйний нагляд (prudential supervision) та нагляд за 6i3TOCOM (conduct of business supervision) [6]. Умовно ль цензування можна взнести до категорп «попереднього» нагляду, адже вiн вiдбувaeться на тому еташ, коли страхова компaнiя ще не почала функцiонувaти.
Щодо пруденцшного нагляду, то в iноземнiй лггера-турi та зaконодaвствi немае единого шдходу до визначення цього поняття саме у сферi страхування. Тому можна умовно виокремити широке та вузьке розумшня пруденцiйного нагляду. Вузьке розумшня зачшае лише фiнaнсовi нормати-ви щодо дiяльностi страховикш, зокрема, вимоги до кашта-лу, платоспроможносп, наявних aктивiв i пасивш тощо.
Австрaлiйське законодавство, навпаки, мктить широке розумiння пруденцiйного нагляду. За ним «Пруден-цiйнi питання - це таи питання, яи стосуються дiяльностi стрaховикiв або к фiлiй та дочiрнiх компaнiй за умови, що така дiяльнiсть забезпечуе, по-перше, добре фiнaнсове становище страховика та ваё фiнaнсовоï системи Австралп та, по-друге, цiлiснiсть, обережшсть щодо прийнятих на себе ризикш та професiйнiсть страховика» [7]. Отже, в цьо-му випадку можна побачити бкьш широкий пiдхiд до розумшня пруденцшного нагляду, який включае в себе питання оцшки професшносп та ризиив страховика.
Слд зазначити, що визначення пруденцiйного нагляду е дуже важливим як з теоретично&1, так i практично! точок зору. По-перше, до пруденцшного нагляду застосо-вуються iншi принципи, шж до нагляду за бiзнесом страховика. По-друге, пруденцiйний нагляд, як правило, здшсню-еться окремим державним органом, до якого висуваються дуже висои вимоги щодо професiйностi та техшчно! забез-печеностi. В деяких крашах, зокрема в Австралп, iснують моделi страхового нагляду, де пруденцiйний нагляд здш-снюеться одним регулятором, а нагляд за бiзнесом страховика - шшим органом.
На жаль, сучасна практика у сферi регуляторно! полi-тики не дала единого твердження та бачення до визначен-ня пруденцiйного нагляду. Зустрiчaемо тотожнiсть поняття «пруденцiйний нагляд» iз «попереднiй», «рaннiй» нагляд. Проте варто погодитися з тим, що пруденцшний нагляд е складовою частиною загально! системи нагляду, що прово-дять органи, яи здiйснюють державне регулювання ринив фшансових послуг, i базуеться вш на регулярному про-веденш оцiнки загального фiнaнсового стану фшансово! установи, результaтiв дiяльностi системи та якост управ-лiння нею, дотриманш обов&язкових нормaтивiв та iнших показниив i вимог, що обмежують ризики за операщями з фiнaнсовими активами [8].
Слд зазначити, що запровадження пруденцшного нагляду в УкраШ закладено Концепщею розвитку ринкiв не-бaнкiвських фiнaнсових послуг Украши на 2013-2014 роки. Концепщя передбачала встановлення вимог до платоспро-можностi на основi оцiнки ризикiв i якост aктивiв страховика як прюритетний напрям вирiшення проблем страхового ринку Украши та його розвитку. Розрахунок необх^-ного платоспроможного кашталу покладено в основу Ди-рективи бвропейського Парламенту та Ради № 2009/138/ 6С (Solvency II) в^ 25 листопада 2009 року. Ця директива
була шдтримана та впроваджена 28 крашами, що е членами бвропейського Союзу. Основною метою прийняття ще! Директиви був захист страхувальниив (^ентш компанш, що здшснюють страхування життя та компанш, що здш-снюють страхування шших видiв, нiж страхування життя) вiд ризику невиплати страхових в^шкодувань, зумовле-ного неспроможшстю компaнiй виконати взятi на себе зобов&язання через в^сутшсть достатнього рiвня плато-спроможностi.
Оргaнiзaцiя контролю за платоспроможшстю страхових компанш контролюючими органами, зокрема На-цюнальною комiсiею, що здiйснюе державне регулювання ринкш фiнaнсових послуг, вiдповiдно до прописаних вимог Solvency II сприяе виявляти приховаш загрози платоспро-можност на рaннiх стaдiях, що сприяе своечасному реагу-ванню на них та прийняттю найбкьш рaцiонaльних ршень щодо к усунення.
Доречно зауважити позитивним аспектом Solvency II те, що вш базуеться на ризик-орiентовaному пiдходi до розрахунку фiнaнсовоï стшкост i плaтоспроможностi стрaховикiв. Згiдно з щею Директивою увага придiленa таким основним ризикам:
■ ринковому (ризик утрат або несприятлива змша фшансового стану внасл^ок волaтильностi рин-ково&1 цiни активш, зобов&язань i фiнaнсових ш-струментш);
■ оперaцiйному (ризик утрат, що виникае внасль док неадекватних дш у внутрiшнiх процесах, по-милок персоналу, систем або впливу зовншшх фaкторiв);
■ кредитному (ризик утрат або негативш змiни фiнaнсового стану страхових i перестрахових компанш, спричинеш коливанням кредитоспро-можностi емiтентiв цшних пaперiв, контрaгентiв i боржникiв);
■ ризику лшв^ност (неспроможнiсть страховими i перестраховими компашями швидко конвер-тувати вкладення чи iншi активи для виконання сво&1х фiнaнсових зобов&язань);
■ гарантшному (ризик утрат або несприятлива змь на вaртостi страхових зобов&язань унасл^ок неадекватного визначення тарифних ставок i обсягш резервування) [9, с. 191].
Зважаючи на позитивш аспекти запровадження Solvency II, не можна не погодитися iз думкою таких на-уковцш, як Попова Ю. М., Пiстряк А. С., Тюленева Ю. В., Антошко Т. Р., яи окреслюють тaкi ризики та труднощк
■ вимоги до кашталу вплинуть на стрaховi компанп з низьким рiвнем кaпiтaлiзaцiï;
■ конфлжтшсть Мiжнaродних стaндaртiв фшансо-во&1 звiтностi та Нaцiонaльних стaндaртiв;
■ дефщит професiйних aктуaрiй з моделювання ризиив;
■ кашталомктисть i довготривалкть розробки внутрiшньоï моделi оцшки кашталу страховика [10; 11].
Що ж стосуеться нагляду за бiзнесом страховика, то вш включае в себе таи питання, як нагляд за в^носинами мiж страховиком i страхувальником щодо укладання догоBopiB страхування, здiйснення реклами та розробка страхових продуктов, виршення страхових спорш тощо. Отже, нагляд за 6i3HeœM страховика представлений наглядом за страховими продуктами. Держава не мае права втручатись в бiзнес страховика, однак мае забезпечити, щоб страховик дiяв належним чином тд час продажу страхових продуктов страхувальникам, насамперед це стосуеться розкриття страховиком страхувальнику правдиво&1 та об&ективно&1 ш-формацп.
Слiд зауважити, що нагляд за бiзнесом страховика особливо важливий в умовах глобалiзацiï економши, коли страховики отримують можливiсть пропонувати страхувальникам сво&1 продукти, не маючи офiсу в краïнi, де таи продукти продаються. В цьому випадку особливо важли-вим е забезпечення отримання страхувальниками повно&1 та неупереджено&1 iнформацiï вiд страховика [12].
Одним iз основних елемент1в контролю за бiзнесом страховика або ж за його фшансовою дiяльнiстю е нагляд за страховими тарифами та положеннями типового полку. Саме контроль за типовими формами полiсiв набув широкого використання у бврош i отримав назву «матерiальний контроль».
У сучасних умовах усе бкьшого значення набувають непрямi методи стимулювання державою розвитку страхування. Суть цих методш при всьому кньому рiзноманiттi полягае в тому, що держава рiзними способами регулюе страхову дiяльнiсть.
До цих методiв, зокрема, в^носять:
■ створення стабкьного та ефективного законодав-ства, що визначае едиш «правила гри» на страховому ринку для вск його суб&екпв;
■ формування страхового штересу серед потенцш-них споживач1в страхових послуг;
■ створення ефективно&1 системи державного нагляду за дiяльнiстю страхових оргашзацш;
■ органiзацiю системи гарантш виконання страховими компашями сво&1х зобов&язань перед страху-вальниками;
■ заохочення до створення сумлшно&1 конкуренци мiж страховиками;
■ створення шфраструктури страхового ринку й системи тдготовки кадрiв у галузi страхування;
■ регулювання дiяльностi iноземних страховикiв i страховиив з переважною часткою шоземного капiталу на вiтчизняному страховому ринку;
■ активiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi серед страховиив, 1х заохочення вкладати вiльнi кошти у прибутковi проекти.
На сьогодш страхову дiяльнiсть в УкраМ регулю-ють ряд нормативно-правових акпв, серед яких ключовим е Закон Украши «Про страхування». Уа закони та шдзакон-нi акти мютять основнi поняття про страхування та пояс-нюють порядок здшснення страхових операцш, вимоги до сторш договору страхування та основнi аспекти державного нагляду. Незважаючи на це, роботу по удосконален-ню чинного законодавства не можна вважати завершеною, беручи до уваги той факт, що прогалини в законодавствi стимулюють розвиток страхового шахрайства в УкраМ. Також на сьогодш немае чико розмежованого покарання за протиправш ди у сферi страхування.
В Укра&1ш спостерiгаються першi кроки щодо створення едино! бази недобросовюних страхувальник:в i шах-ра&1в у сферi страхування серед укра&1нських страхових оргашзацш. Ця практика вже десятки роив використовуеться в европейських кра&нах, США та Канада впровадження яко&1 дае змогу страховикам уникати зайвих збитив i по-кращувати свою фiнансову надiйнiсть.
Одним iз найважливiших напрям1в, спрямованих на вдосконалення державного регулювання страхово&1 дь яльноста в УкраМ, е створення платоспроможного попи-ту населення на страховi послуги та популяризацiю 1де&1 обов&язкового страхування серед населення. Цей напрям повинен виршуватися, з одного боку, шляхом формування потреби населення в оргашзаци свого страхового захисту за допомогою страхування, а з шшого - пiдвищенням р1вня життя, що сприятиме створенню умов для задоволення ще&1 потреби.
Значно сповiльнюе розвиток компанп й iснування серед украшц1в хибного мислення щодо сутност страхового захисту. Це св^чить про важлишсть створення ефективно&1 системи державного нагляду за дiяльнiстю страховиив, а також надання гаранта виконання ними страхових зобов&язань за договорами страхування. Таким чином, держава повинна перюдично контролювати достовiрнiсть опубл1ковано&1 фшансово&1 звiтностi дiючих компанiй, ана-лiзувати наявнiсть необхiдних для покриття можливих збиткш страхових резервiв, аби своечасно попереджувати неплатоспроможнiсть страховика.
Сьогоднi активне провадження обов&язкового страхування, оргашзащя та контроль за ним е одним з найбкьш важливих напрямiв удосконалення державного регулювання страхово&1 дiяльностi [12].
Цей процес е доволi трудомiстким i тривалим i повинен мiстити певнi етапи:
Одним iз важливих завдань державного регулювання страхово&1 дiяльностi е забезпечення ршних можливос-тей для надання страхових послуг вам учасникам ринку, недопущення монополiзaцiï страхово&1 дiяльностi.
Для вирiшення цього завдання дощльно:
■ оргaнiзувaти державний контроль за фактами прояву монополiзму на окремих сегментах страхового ринку;
■ вчасно припиняти зловживання страховими орга-шзащями сво&1ми домiнуючими положеннями;
■ встановити межi комiсiйноï винагороди за окре-мими видами страхування, що забезпечить в^ра-зу ршш умови для вах страхових компaнiй i змен-шить збитковiсть окремих iз них.
Усшшне функцiонувaння страхово&1 системи багато в чому залежить вiд квaлiфiкaцiï фахшщв, що працюють у наглядових органах страхово&1 дiяльностi, в страхових компашях та в iнших структурах, пов&язаних iз страховим ринком. Завдання держави у цьому контекст полягае у встановленш квaлiфiкaцiйних вимог до оаб, що займа-ють в^пов^альш пости в компанп чи на ринку в цкому, 1хньо&1 атестацп, у створеннi системи пiдготовки й перетд-готовки фaхiвцiв у гaлузi страхування.
Щодо учaстi стрaховикiв в швестуванш, то слiд спер-шу зауважити, що дiяльнiсть вiтчизняних страхових компанш у сферi швестування е неактивною, що пояснюеться багатьма причинами. Серед них можна видкити тaкi: не-досконала нормативно-правова база у сферi страхування, а також низька в^пов^шсть чинного законодавства европейським стандартам; низький ршень капп^зацп страхових компaнiй; недостaтнiсть лiквiдних фшансових шструментш для проведення ефективно&1 швестицшно&1 по-лiтики; недосконале нормативно-правове урегулювання дiяльностi страхових посередникiв, актуарпв та аваршних комiсaрiв [13].
Висновки. Анaлiзуючи державний нагляд та контроль в Украш у сферi страхування, який на цьому етат по-требуе ефективних змiн, необхiдними е запровадження чикого подiлу страхового нагляду та контролю на лщензу-вання, пруденцшний нагляд та нагляд за бiзнесом страховика, що визнаеться у свт та використовуеться бкьшктю европейських краш i членiв 6С. Такий подiл мае важливе значення з практично&1 точки зору, адже кожен вид страхового нагляду використовуе рiзнi шструменти для до-сягнення наглядових i контрольних щлей, рiзнi принципи й iнструменти.
Важливим е систематизащя ефективних методiв державного управлшня вггчизняним страховим ринком. Використання цих методш повинно супроводжуватися виваженими кроками держави, яи мають бути юридично закршлеш в зaконодaвствi та мати економiчно-ефективне пiдrрунтя. Налагодження належного ршня контролю та регулювання дiяльностi страхових компaнiй стане ключовим мехашзмом забезпечення стaбiльностi ринку страхових послуг, тдвищення якостi послуг, що, в инцевому шдсумку, тдвищуватиме довiру до страхування серед потенцш-них страхувальникш. Виважена полiтикa дiяльностi орга-нш нагляду та контролю за страховою дiяльнiстю стане стабшзатором розвитку страхового ринку, осккьки також сприятиме шдвищенню прозоростi ринку та його очищен-ню вiд недобросовюних страхових компaнiй.
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
Dobosh, N. M. "Otsinka finansovoi stiikosti strakhovyka" [Assessment of financial stability of the insurer]. Formuvannia rynkovoi ekonomiky v Ukraini, no. 19 (2009): 207-212.
Dobosh, N. M. Osnovni pryntsypy formuvannia ta upravlinnia kapitalustrakhovykh orhanizatsii [Basic principles of formation and management of capital of insurance organizations]. Lviv: Nats. un-t «Lviska politekhnyka», 2013.
Formaniuk, V. I. "Pravove rehuliuvannia strakhovoi diial-nosti v Ukraini" [Legal regulation of insurance activity in Ukraine]. http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/8670/22.pdf. pdf?sequence=1isAllowed=y
Halasiuk, O. V. "Teoretychni zasady ta struktura formuvannia finansovykh resursiv strakhovoi kompanii" [Theoretical principles and structure of formation of financial resources of an insurance company]. Ekonomika, no. 11 (2009): 219-224.
Kulykova, M. M. "Kryterii otsinky potochnykh zoboviazan i sposoby optymizatsii yikh velychyny z metoiu efektyvnoho upravlinnia finansovymy resursamy" [Criteria for estimating current liabilities and ways to optimize their value to effectively manage financial resources]. Ekonomichnyi analiz: teoriia i praktyka, no. 3 (2009): 60-63.
Popova, Yu. M., and Pistriak, A. S. "Vplyv yevropeiskoi inteh-ratsii na rozvytok rynku strakhovykh posluh v Ukraini" [Impact of European integration on the development of the insurance market in Ukraine]. Ekonomika ta rehion, no. 2 (57) (2016): 95-100.
Pravove rehuliuvannia strakhovoi diialnosti [Legal regulation of insurance activities]. Kyiv: Khai-Tek Pres, 2014.
Sobol, R. H. "Sutnist derzhavnoho rehuliuvannia strakhovoi diialnosti v Ukraini" [The essence of state regulation of insurance activity in Ukraine]. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ db/2009-1/doc/2/06.pdf
Tiulenieva, Yu. V., and Antoshko, T. R. "Otsiniuvannia pla-tospromozhnosti strakhovykh kompanii v Ukraini: Solvency I chy Solvency II?" [Solvency Assessment of Insurance Companies in Ukraine: Solvency AND or Solvency II?]. Suchasni problemy ekonomiky i pidpryiemnytstvo. 2019. http://sb-keip.kpi.ua/article/ view/174006/173925
Tyshchenko, D. O. "Derzhavne rehuliuvannia strakhovoi di-ialnosti v Ukraini" [State regulation of insurance activity in Ukraine]. http://www.investplan.com.ua/pdf/22_2011/20.pdf
Vyhovska, N. H., and Domanchuk, A. I. "Normatyvno-pra-vove rehuliuvannia strakhovoi diialnosti yak skladova zabezpechu-valnoi pidsystemy upravlinnia finansamy strakhovykh kompanii doslidzhuvaly" [Regulatory regulation of insurance activity as a component of the insurance subsystem of insurance companies financial management was investigated]. https://conf.ztu.edu.ua/ wp-content/uploads/2019/01/187.pdf
Yukhymenko, V. M. "Strakhovyi rynok Ukrainy v kontek-sti vprovadzhennia vymoh SOLVENCY II" [The Ukrainian insurance market in the context of the implementation of SOLVENCY II requirements]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho uni-versytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. 2017. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/ archive/12_2_2017ua/43.pdf
Zhuravka, O. S. "Prudentsiine rehuliuvannia strakhovoi diialnosti" [Prudential regulation of insurance activities]. http://ird.gov. ua/sep/sep20131(99)/sep20131(99)_139_ZhuravkaOS.pdf
Crarra Hagrnwna go pegaK^T& 29.07.2019
