Спросить
Войти
УДК 332.1 JEL Classification: 018
НЕД00Ц1НЕН1 0КЛАД0В1 iHФPACТPУKТУPHOГO ЗАБЕЗПЕЧЕИИЯ PEГi0НAЛЬНИX 1НН0ВАЦ1ЙНИХ ПР0ЦЕС1В В УКРА1Н1
® 2019 МОРГАНОВ I. в.
УДК 332.1
JEL Classification: О18
Моргачов I. В.
Недооцшеш складовi iнфраструктурного забезпечення регiональних iнновацiйних процеав в УкраТж
Акцентовано увагу на недооцшеностi орган/зац/й сфери шжишрингу в нормативнш базi та статистичному облку як важливо( складово( iнфра-структурного забезпечення регюнальних iнновацтних процеав. Висвтлено системы проблеми участi орган/зац/й сфери шжишрингу в штенси-ф/кацП дослджуваних процеав i визначено заходи (х усунення. Метою роботи е об(рунтування г&тотези щодо недооцшеностi орган/зац/й сфери шжитрингу як складових &тфраструктурного забезпечення регюнальних iнноващйних процеав в Укра(ш та уточнення дшсно&(ролi цих орган/зац/й. Конкретизовано можпивкть використання показнишв орган/зац/й сфери iнжитрингу як шдикатор&ю виявлення тренду дешдустр&шл&ваци рег&ютв i нацюнального господарства. Виявлено негативну динам/ку чисельностi працюючих в орган/защях сфери iнжитрингу та (х шлькостi, що св&дчить про погршення &тфраструктурного забезпечення регюнальних iнноващйних процеав та зменшення р&вня &(х штенсивности Уточнено дшсну роль цих орган/зац/й у регюнальних iнноващйних процесах, об(рунтовано необх/дтсть (х штеграци з науковими орган/защями та один з одним в частиш формування баз даних та узгодження виконання наукових робт, а також покращення статистичного облку тфраструктурного забезпечення регюнальних iнноващйних процеав у напряму детального висвтлення показнишв орган/зац/й сфери шжитрингу за регюнами, що дозволяе тдви-щити яшсть монторингу державно(тдтримки регюнальних шноващйних процеав. У пропонованш схемi взаемоди орган/зац/й сфери шжишрингу та наукових орган/зац/й першi мають стати замовниками робт з метою практичного впровадження iнноващйних iдей у проектно-кошторисну документацю.
Ключов&1 слова: оргашзацп сфери шжитрингу, регюнальш iнноващйнi процеси, шфраструктурне забезпечення регюнальних iнноващйних процеав. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-81-87 Рис.: 5. Табл.: 1. Б&бл.: 13.
Моргачов 1лля Вкторович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри публ/чного управлшня, менеджменту та маркетингу, Сх/дноукра(нський нацюнальний ушверситет iм. В. Даля (просп. Центральный, 59a, Северодонецьк, 93400, Укра(на)
E-mail: morgachov. ilya@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4347-3153
Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-1794-2018
УДК 332.1 JEL Classification: О18 Моргачёв И. В. Недооцененные составляющие инфраструктурного обеспечения региональных инновационных процессов в Украине
В статье акцентировано внимание на недооцененности организаций сферы инжиниринга в нормативной базе и статистическом учете в качестве важной составляющей инфраструктурного обеспечения региональных инновационных процессов. Освещены системные проблемы участия организаций сферы инжиниринга в интенсификации исследуемых процессов, и определены меры их устранения. Целью работы является обоснование гипотезы о недооцененности организаций сферы инжиниринга в качестве составляющих инфраструктурного обеспечения региональных инновационных процессов в Украине и уточнение действительной роли этих организаций. Конкретизирована возможность использования показателей организаций сферы инжиниринга в качестве индикаторов выявления тренда деиндустриализации регионов и национального хозяйства. Выявлена негативная динамика численности работающих в организациях сферы инжиниринга и их количества, что свидетельствует об ухудшении инфраструктурного обеспечения региональных инновационных процессов и снижении уровня их интенсивности. Уточнена действительная роль этих организаций в региональных инновационных процессах, обоснована необходимость их интеграции с научными организациями и друг с другом в части формирования баз данных и согласования выполнения научных работ, а также улучшения статистического учеUDC 332.1 JEL Classification: 018 Morhachov I. V. Underestimated Components of Infrastructure Support for Regional Innovation Processes in Ukraine
The article focuses on the fact of underestimating engineering organizations in the regulatory framework and statistical accounting as an important component of infrastructure support for regional innovation processes. The systemic problems of participation of engineering organizations in the intensification of the processes under study are highlighted, and measures to address them are identified. The aim of the work is to substantiate the hypothesis of the underestimation of engineering organizations as components of infrastructure support of regional innovation processes in Ukraine and clarify the real role of these organizations. The possibility of using performance indicators of engineering organizations as those for identifying the trend of de-industrialization of regions and the national economy is specified. A downturn in the number of employees in engineering organizations and the number of the organizations, which indicates deterioration in infrastructure support for regional innovation processes and decrease in their intensity level, is revealed. The real role of these organizations in regional innovation processes is clarified; the need for their integration with scientific organizations and each other in terms of creating databases and coordinating the implementation of scientific work, as well as improving the statistical accounting of infrastructure support for regional innovation processes in the direction of detailed coverage of engineering industry indicators by region is justified. This allows improving the quality of monitoring state support for regional
та инфраструктурного обеспечения региональных инновационных процессов в направлении детального освещения показателей организаций сферы инжиниринга по регионам, что позволяет повысить качество мониторинга государственной поддержки региональных инновационных процессов. В предлагаемой схеме взаимодействия организаций сферы инжиниринга и научных организаций первые должны стать заказчиками работ с целью практического внедрения инновационных идей в проектно-сметную документацию. Ключевые слова: организации сферы инжиниринга, региональные инновационные процессы, инфраструктурное обеспечение региональных инновационных процессов. Рис.: 5. Табл.: 1. Библ.: 13.
Моргачёв Илья Викторович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры публичного управления, менеджмента и маркетинга, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля (просп. Центральний, 59a, Северодонецк, 93400, Украина) E-mail: morgachov.ilya@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4347-3153 Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-1794-2018
innovation processes. In the proposed scheme of co-operation of engineering organizations and scientific organizations, the former should become the commissioners of the work aimed at practical implementation of innovative ideas in the design and estimate documentation. Keywords: engineering organizations, regional innovation processes, infrastructure support for regional innovation processes. Fig.: 5. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Morhachov Illia V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Administration, Management and Marketing, East-Ukrainian National University named after V. Dahl (59a Tsentralnyi Ave, Syevyerodonetsk, 93400, Ukraine) E-mail: morgachov.ilya@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4347-3153 Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-1794-2018
Вступ. Регюнальш шновацшш процеси е своер^-ним локомотивом розвитку як окремих perioHiB, так i на-цюнального господарства. 1х успшне та результативне протшання е чинником отримання регюну конкурентних переваг у мiжнародному розподш пращ. Особливо це актуально в сучасних умовах глобалiзацü та загострення конкуренцп. Своею чергою, результатившсть регюнальних шновацшних процеав залежить в^ в^пов^ного шфра-структурного забезпечення, структури та якост його окре-мих складових.
Розглядаючи структуру шфраструктурного забезпечення регюнальних шновацшних процеав, ми звертаемо увагу на оргашзащях сфери шжишрингу як недооцшених складових в^пов^ного забезпечення. Наше припущення Грунтуеться на аналiзi в^крито! статистично! шформацп, дшчо! нацюнально! нормативно! бази та наявних наукових до^дженнях.
Аналiз останшх досл^джень i публжацш за напря-мом удосконалення шфраструктурного забезпечення реп-ональних шновацшних процес1в [1-8] дозволяе визначи-ти наявшсть глибоких напрацювань тематики. Проблеми шфраструктурного забезпечення шновацшних процеав на регюнальному р1внях складш та багатоплановь Значна частина цих проблем ретельно вивчена в наукових працях таких учених, як: Бузько I. Р., Галгаш Р.А., Семененко I. М., Тяжкороб I. В. та ш. Проте, незважаючи на вагомi науковi здобутки за цим напрямом дооидження, гiпотези щодо не-дооцiненостi органiзацiй сфери iнжинiрингу як складових до^джуваного забезпечення ще мають резерви для по-глиблення.
Метою роботи е обГрунтування гшотези щодо не-дооцiненостi органiзацiй сфери iнжинiрингу як складових шфраструктурного забезпечення регюнальних шновацшних процеав в Укра!ш та уточнення дшсно! ролi цих ор-ганiзацiй.
Виклад основного матерiалу до^дження. Для визначення сутностi оргашзацш сфери iнжинiрингу розглянемо поняття «шжишринг». Iнжинiринг (лат. Ingenium -винах^ливкть) - надання комплексу послуг виробничого, комерцiйного i науково-технiчного характеру для впрова-дження новацп у виробництво [9, с. 389]; техшчш послуги з тдготовки i забезпечення процесу виробництва i реалiза-цп продукцп [10, с. 318].
Основний перелш iнжинiрингових послуг включае прив&язку шновацшного проекту до конкретних умов, про-ведення тендер1в, нагляд за виготовленням устаткування та будiвельно-монтажними роботами, допомогу в тдго-товцi персоналу, введення об&екта в експлуатащю, консуль-тацп пiсля введення об&екта в дш [9, с. 389]; консультацп, експертиза проектав, технiчне навчання, передача техшчно! шформацп [10, с. 318]. У цих визначеннях домшуе шнова-цiйна спрямованiсть органiзацiй сфери шжишрингу, однак на практищ основна частина робгг таких органiзацiй не мютить ознак iнновацiйностi, осккьки е типовою i стандартною.
Згiдно з Законом Укра!ни «Про архiтектурну дiяль-шсть» «iнжинiрингова дiяльнiсть у сферi будiвництва (ш-жинiринг) - дiяльнiсть з надання послуг шженерного та техшчного характеру, до яких належать проведення по-переднiх технiко-економiчних обГрунтувань i дослiджень, експертизи проекту, розробка програм фшансування будiв-ництва, органiзацiя виготовлення проектно! документацп, проведення конкуров i торг1в, укладання договорiв шдря-ду, координащя дiяльностi всiх учасник1в буд1вництва, а та-кож здiйснення техшчного нагляду за буд1вництвом об&екта архиектури та консультацп економiчного, фiнансового або шшого характеру» [11].
Слiд додати, що в сучасних умовах оргашзацп сфери iнжинiрингу в УкраМ мають в^ношення не тiльки до сфери будiвництва але й до впровадження нових технолопчний процесiв. Отже, повне й об&ективне визначення сутност оргашзацш сфери шжишрингу ще знаходиться на стада формування. Звичайш люди часто називають цi суб&екти як «проектш оргашзацп» або «проектно-конструкторськi
бюро», однак дослiджуванi суб&екти не е кершниками про-екпв, а лише виконують на замовлення останшх певш необхiднi роботи з виготовлення проектно-кошторисно! документаци. Враховуючи думку фахiвцiв з управлiння проектами, на наш погляд, назва «оргашзацп сфери шжишрингу» е бкьш точною.
Дооидники та державнi службовцi, яи намагаються здiйснити певний вклад в удосконалення розвитку регю-нальних шновацшних процесш, часто розпочинають свою роботу з аналiзу в^пов^но! нормативно! бази. Наприклад, розглядаючи такi Закони Укра!ни: «Про iнновацiйну дiяль-нiсть», «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть», «Про швестицшну дiяльнiсть», «Про прiоритетнi напрями шно-вацiйно! дiяльностi в Укра!ш», «Про спецiальний режим iнновацiйно! дiяльностi i технологiчних паркiв», можна дь знатися про такий набiр суб&екпв iнновацiйних процесiв: iнновацiйний центр, бiзнес-iнкубатор, технополiс, технопарк, наукова установа, университет, академiя, недержавнi пенсiйнi фонди, шститути спiльного iнвестування, страховики та фiнансовi установи, iнвестори тощо. На жаль, знайти оргашзацп сфери шжишрингу в наведенш норматив-нiй базi майже неможливо.
Статистична шформащя щодо нацiональних i регюнальних шновацшних процесш е в^критою. В цьому в^ношенш дослiдники та державш службовцi можуть ви-користовувати таи джерела шформацп [12; 13]. У цих дже-релах шформацп домшують науковi оргашзацп, заклади вищо! освiти та академи, пiдприемства, що впроваджують iнновацi!.
Офiсний аналiтик може помилково зробити висно-вок, що таких оргашзацш взагалi не юнуе, i вони взагалi не мають в^ношення до регiональних iнновацiйних процейв. Спробуемо все ж бкьш об&ективно визначити роль оргашзацш сфери шжишрингу на пiдставi статистичних даних, яи можна отримати на пiдставi запиту. В^пов^ш суб&екти дiяльностi до 2012 року ^ентифшувалися в статистичному облжу за кодом КВЕД 74.20.1, а шсля - 71 - «^яльшсть у сферах архiтектури та шжишрингу; техшчш випробуван-ня та дооидження». Динамку !х основних показниив наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Динамша основних показнимв органiзацiй сфери iнжинiрингу в УкраУш
Показник 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Обсяг реалiзацiï po6iT, млн грн 25825,57 19078,35 18313,69 20954,10 24857,74
Чисельысть працюючих, oci6 109025 81307 67601 62237 59108
Kiлькiсть оргашзацш, шт. 9171 7529 7434 6343 6869
Наведенi абсолютнi значення показникiв вiдносно структури iнфраструктурного забезпечення регюнальних шновацшних процеав i3 точки зору об&ективно! статистики дозволяють видкити цi органiзацiï в суттеву групу. В рiзнi перiоди часу питома вага обсягу реамзацш досль джуваних органiзацiй становила 0,5-2 % ВВП.
За ильистю, чисельнiстю працюючих та обсягами ре-алiзацiï робiт оргашзацп сфери шжишрингу перевищують науковi оргашзацп, не кажучи вже про бiзнес-iнкубатори, яи в Украïнi iснують переважно формально та виконують консультацшну, рекламну та шформацшну функцiю. Наприклад, у 2015 рощ обсяги виконаних наукових робгг були меншими, шж обсяги реалiзацï¿ робiт сфери шжишрингу,
Обсяги робгг, млн грн 28000
на 4 мрд грн. За ккьистю оргашзацп сфери iнжинiрингу перевищують заклади вищо! освiти. Однак за масштабом першi значно уступають останшм: штат працшникш серед-ньостатистично! оргашзацш сфери шжишрингу не переви-щуе 40 осiб.
Додатково аналiзуючи наведет в табл. 1 статистич-ш данi, можна визнати негативний вплив подш в Украïнi 2014 року. Наприклад, обсяг реалiзацiï робiт оргашзацш сфери шжишрингу лише у 2017 рощ досягнув значень до-кризового стану 2013 роив (рис. 1). Чисельшсть працюючих мала сталу тенденщю зниження протягом всього ана-лiзованого перiоду (рис. 2). Також зменшувалася i кiлькiсть органiзацiй (рис. 3).
Рис. 1. Динамка обсяпв роб1т оргашзацш сфери шжишрингу
Чисельнiсть працюючих, oci6 120000
Рис. 2. Динамка чисельност працюючих оргашзацш сфери шжишрингу
Ктьисть оргашзацш. шт. 10000
Рис. 3. Динамка кшькосп оргашзацш сфери шжишрингу
Розглядаючи окремо динамку основних показниив дооиджуваних оргашзацш можна видкити тренд !х попр-шення, що свiдчить про тенденцш деiндустрiалiзацi¿ як на-цюнального господарства, так i окремих регюнш. Додаючи органiзацi¿ сфери iнжинiрингу до складових тфраструктурного забезпечення регюнальних шновацшних процесш, можна зазначити наявшсть хронiчних проблеми розвитку вiдповiдного забезпечення зпдно з об&ективними даними статистики.
Однак до складу в^пов^ного забезпечення оргашза-цп сфери iнжинiрингу слiд в^носити не за статистичними даними, а за сутшстю !х дiяльностi. Будь-яке будiвництво, реконструкцiя, впровадження нового обладнання тощо вiдбуваeться на пiдставi проектно-кошторисно! докумен-тац11. Виробництво тако! документацп е постiйним про-цесом у регюнах, що розвиваються, де е як промисловють, так i житлово-побутовi об&екти. Саме тому за показниками дiяльностi органiзацiй сфери iнжинiрингу можна робити висновки про деiндустрiалiзацiю регюнш.
Будь-який швестицшний проект, що пов&язаний зi змiнами у сферi матерiального виробництва чи розподь лу, проходить через певну оргашзацш сфери шжишрингу в частиш розробки проектно-кошторисно! документацп. Осккьки ва iнновацiйнi проекти е швестицшними, то регiональна iнновацiйна дiяльнiсть не може оминути до-оиджуваш суб&екти господарювання. Щодо цього останш мають стати або гальмом шновацшних процейв, або ката-лiзаторами й шфраструктурним забезпеченням.
Бiльшiсть працiвникiв оргашзацш сфери шжишрин-гу, що безпосередньо виробляють проектно-кошторисну
документащю, не е науковцями, вони не мають наукових ступенш. Вони е здебкьшого звичайними шженерами, яю працюють за затвердженими нормами та стандартами i на власний розсуд дуже неохоче вносять змши в усталеш технологи.
З одного боку, це можна видкити в системну проблему, якщо ми взносимо цi оргашзацп до складу шфраструк-турного забезпечення регюнальних шновацшних процеав. З шшого боку, можливо, що така обставина i спричинила ¡гнорування офiцiйноï статистики цих суб&екпв у складi учасниив iнновацiйних процесiв.
Якщо iнновацiйну дiяльнiсть наукових органiзацiй (особливо академiчну) можна часто характеризувати як «в^рвану» вк практично&1 дiяльностi, то дiяльнiсть оргашзацш сфери шжишрингу, навпаки, здшснюеться ткьки на замовлення замовниюв: промислових i комунальних пiдприемств, державних установ, шших органiзаторiв про-ектiв.
Серед дослкжуваних суб&ектiв господарювання ¡с-нуе конкуренщя, е бiльш кращi та не зовам. Однак яисть життя громадян регюну - це i к «заслуга»: якiсть проек-тних ршень зумовлюе якiсть будинкш, дорк комунiкацiй, споруд, технологiй матерiального виробництва на шдпри-емствах у регюнь
Як додаткову системно&1 проблеми також можна ви-дiлити певну «в^рвашсть» академiчноï iнновацiйноï дь яльностi наукових оргашзацш вк дiяльностi органiзацiй сфери шжишрингу, для яких бкьшють проектних ршень е типовими i стандартними. Майже не кнуе стало&1 практики взаемоди цих груп оргашзацш. Однак шновацп все ж вкбуваються та впроваджуються, вони також прориваються i в проектно-кошторисну документащю у виглядi шнова-цiйних проектних ршень. Тобто регiональнi iнновацiйнi процеси в^буваються, але вiдносно участi оргашзацш сфери шжишрингу можна розглядати напрями i заходи удо-сконалення, виявляти резерви. Не виключно, що в окремих регюнах корисшсть дооиджуваних суб&ектш для шновацшних процесш може бути вище, шж академiчних науко-вих оргашзацш, осильки iнодi фахiвець-практик з довгим стажем без наукового ступеня може бути краще теоретика-науковця зi ступенем.
У цьому дослiдженнi не мае мети принизити науковi оргашзацп, ми звертаемо увагу лише на те, що оргашзацп сфери шжишрингу мають величезний досв^ практично&1 участ в регiональних проектах, i ця дiяльнiсть е об&ективно постiйною, систематичною та обов&язковою. З цим слд ра-хуватися i, незважаючи на яисть проектних рiшень, не мож-ливо виключити органiзацiï сфери шжишрингу з регюнальних шновацшних процесш.
Таке виключення можливо ткьки тод^ коли проекти е вiртуальними та суто оргашзацшними i не стосуються сфери матерiального виробництва.
Отже, оргашзащям сфери iнжинiрингу треба при-судити одну з провiдних ролей у складi шфраструктур-ного забезпечення регюнальних шновацшних процейв. Таку роль смд зафiксувати у вiдповiднiй нормативнш базi. Визнання вiдповiдного значення зумовлюе можли-вiсть надання керiвництва цих оргашзацш науковими роботами наукових оргашзацш академiчного сектора, щоб саме оргашзацп сфери шжишрингу були замовниками наукових роби1 i впроваджували 1х результати в проектних ршеннях.
Враховуючи суттеву роль органiзацiй сфери шжишрингу в регюнальних шновацшних процесах i можливкть використання к показниив як критерпв виявлення тен-денцiй деiндустрiалiзацiï регiонiв, слiд статистичну зви-нiсть 1х основних показниив за регюнами зробити бкьш доступною для дооидникш i державних службовцш. Вдо-сконалення вiдповiдного статистичного облжу е основою покращення монiторингу державного регулювання регюнальних шновацшних процеав.
Враховуючи незначний масштаб б1льшосй оргашзацш сфери шжишрингу порiвняно з середньостатистичною науковою оргашзащею для оргашзацп наукових роби на
замовлення перших можливим е створення пров^но&1 або тако&1 структури, яка буде об&еднувати штереси бкьшо&1 су-купностi регюнальних оргашзацш сфери шжишрингу або буде виконувати розподкьчу та координацшну функщю у встановленнi тако&1 взаемодп.
Реалiзацiя цього концепту можлива на пiдставi державного регулювання. Ринковий мехашзм самостiйно не в змозi об&еднати оргашзацп державно&1 та недержавно&1 власность Переважна бiльшiсть органiзацiй сфери шжишрингу е суто комерцшними та працюють на базi приватно&1 форми власность Науковi органiзацiï, заклади вищо&1 освь ти - навпаки, переважно е некомерцшними органiзацiями державно&1 власность
Наявшсть конкуренцп мiж органiзацiями сфери ш-жинiрингу зумовлюе iншу об&ективну системну проблему штенсифжацп регiональних шновацшних процеав - в^-сутнiсть практики взаемодп мiж собою з метою поширен-ня iнновацiйних проектних ршень.
Виршення цiеï проблеми також лежить у площиш державного регулювання, завдяки якому можливим е створення додаткових структур або змши функцш вже дшчих суб&ектш сфери шжишрингу в напряму формування баз даних потенцшних i вже виконаних проектш.
Користь вiд тако&1 бази даних буде за умов, коли вона дозволить звести основних учасниив регюнальних шновацшних проекпв i мiнiмiзувати рiвень стохастичностi вiдносин i шформацшних зв&язкш мiж вiдповiдними учас-никами, осильки шформацшш зв&язки мають концентру-ватися в обмежених центрах зосередження iнформацiйних потокв (рис. 4).
Пропонована структура мае бути не пасивним архь вом проектно-кошторисно&1 документацп, а активною ди-намiчною системою, що концентруе релевантш шформа-цiйнi потоки.
Визнання пров^но&1 ролi органiзацiй сфери шжишрингу в регюнальних шновацшних процесах робить 1х спо-лучною ланкою у взаемодп наукових оргашзацш та суб&ектш господарювання, що належать до тдприемницького сектора економжи (рис. 5). Осккьки згiдно з пропонованою схемою оргашзацп сфери шжишрингу стають сполучною ланкою, саме вони будуть визначати змкт i напрями певно&1 частини наукових роби наукових оргашзацш. При цьому додатковим шструментом державного регулювання мо-жуть виступати сертифжащя та податкова оптимiзацiя.
Рис. 4. Зосередження шформацшних потомв м1ж основними учасниками регюнальних шновацшних проеклв
Сертифкацт, зниження податюв
Рис. 5. Схема взаемоди основних учаснимв рег1ональних 1нновац1йних процеав при визнанш провщноТ рол1 орган1зац1й сфери шжишрингу
Пропонована база даних буде корисною не ткьки для оргашзацш сфери шжишрингу але й для наукових, якщо вони будуть виконувати роботи на замовлення перших. Предметом дослЦження у вкповкних роботах можуть бути яюсть виконання та типовi проблеми розробки проектно-кошторисно&1 документацп минулих проекпв.
Висновки. Таким чином, у цьому дослкженш об-Грунтовано концепт пiдвищення ролi органiзацiй сфери шжишрингу в регюнальних шновацшних процесах, що пе-редбачае 1х штеграцш з науковими органiзацiями та один з одним у частиш формування баз даних та узгодження виконання наукових робгг, а також покращення статистично-го облшу шфраструктурного забезпечення регiональних iнновацiйних процесiв у напряму детального висвклення показникiв оргашзацш сфери шжишрингу за регюнами, що дозволяе шдвищити якiсть монiторингу державно&1 шд-тримки регiональних iнновацiйних процеав.
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
Bocharova, Yu. H. "Innovatsiina infrastruktura: sutnist, znach-ennia ta klasyfikatsiia" [Innovative Infrastructure: Essence, Meaning and Classification]. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospo-darstvom, no. 9 (2017): 9-13.
Buzko, I. R., and Halhash, R. A. "Instytutsionalna model stratehichnoi koordynatsii vzaiemodii pidpryiemstv v rehional-nykh klasterakh" [Institutional Model of Strategic Coordination of Enterprise Interaction in Regional Clusters]. VisnykSNUim. V. Dalia, no. 6 (2017): 45-51.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
Halhash, R. A. Rehionalni klastery pidpryiemstv: rozvytok ta stratehichna koordynatsiia [Regional Enterprise Clusters: Development and Strategic Coordination]. Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2017.
Honcharov, V. M., and Morhachov, I. V. Derzhavna innovatsiina polityka rozvytku naukovo-tekhnichnykh system [State Innovation Policy of Development of Scientific and Technical Systems]. Luhansk: Noulidzh, 2013.
Ilenkova, S. D., Gokhberg, L. M., and Yagudin, S. Yu. Innovat-sionnyy menedzhment [Innovation Management]. Moscow: Banki i birzhi; YuNITI, 1997.
Kniazevych, A. O. "Innovatsiina infrastruktura Ukrainy: miz-hnarodna otsinka ta tendentsii rozvytku" [Ukraine&s Innovation Infrastructure: International Assessment and Development Trends]. Ekonomika ta derzhava, no. 8 (2013): 9-12.
[Legal Act of Ukraine] (1999). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/687-14
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini : stat. zb. [Scientific and Innovative Activity in Ukraine: Statistical Collection]. Kyiv: Der-zhanalitinform, 2018.
Semenenko, I. M. Zabezpechennia staloho rozvytku rehionu: instytutsiini zasady ta transformatsiia tsilyovoho upravlinnia pid-pryiemstvamy [Ensuring Sustainable Development of the Region: Institutional Foundations and Transformation of Targeted Enterprise Management]. Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2017.
Tiazhkorob, I. V. Prostorovi formy orhanizatsii ekonomiky rehionu: stratehiia rozvytku ta investytsiine zabezpechennia [Spatial Forms of Organization of the Region&s Economy: Development Strategy and Investment Support]. Kyiv: Vyd-vo «Liudmyla», 2018.
Vdovichen, A. A., and Sokoliuk, O. V. "Innovatsiina infrastruktura yak faktor rehionalnoho rozvytku" [Innovative Infrastructure as a Factor of Regional Development]. Visnyk Chernivetskoho tor-hovelno-ekonomichnoho instytutu. Ekonomichni nauky, no. 1 (2013): 130-135.
Yokhna, M. A., and Stadnyk, V. V. Ekonomika i orhanizatsiia innovatsiinoi diialnosti [Economics and Organization of Innovative Activity]. Kyiv: Akademiia, 2005.
Cram Hagrnwna go pega^n 11.11.2019 p.
