Спросить
Войти
Удк 336.027 JEL Classification: O23
РОЗВИТОК ДЕРЖАВНИХ Ф1СКАЛЬНИХ 1НСТИТУТ1В У КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕНЕННЯ
ЕКОНОМ1ЧНОТ Р1ВНОВАГИ В УКРА1Н1
® 2019 МАРШАЛОК Т. Я.
УДК 336.027
JEL Classification: O23
Маршалок Т. Я.
Розвиток державних фiскальних iнститутiв у контекстi забезпечення eK0H0Mi4H0i& рiвноваги в УкраТш
Зазначено, що ¡нновацшна революф, технологчний та науковий прорив, новiгалузi економки, продовольча криза в CBimi i значний науковий, аграрный, mехнологiчний потенфл е запорукою економ&много прориву Украни. На шляху досягнення найвищих сmраmегiчних фей повинна стати ви-важена та чтка державна антицитчна полтика, сmраmегiчним оркнтиром яко!повинн бути тдтримка та розвиток iнновацiй, а нев&д&емною складовою якоi мае бути фккальна полтика, розроблена на нов&тнш парадигмi антицитчного регулювання з яккними й ефективними нструмен-тами економ&нного зростання, пiдвищення р&вня життя населення. Основу таких &тструмент&ю беззаперечно повинна становити дисциплна, вiд-криткть iпрозорстьу д&тхуправл&тф, як! и здйснюють, здаттсть швидко й ефективнореагувати на потенцштзагрози та виклики в економц що можливо за умови формування висококвал&фкованого уряду, з володнням необхiдним &нструментаркм, а також !з навичками моделювання економчноi кон&юктури та вмнням використовувати якш фккальт шструменти стабтзафного характеру. i найголовтше - будь-як дПмають базуватися на попередньо прорахованш стратеги, що мае включати ризики, загрози та тенденф внутр&державного та глобального характеру. Ключовi слова: фккальна полтика, дискрецйна /недискрефна фккальна полтика, антицитчне регулювання економки, валовий внутршнй продукт, державний борг, доходи Уряду, видатки Уряду, софльно-оркнтована (патерналктська) фскальна полтика, державт фккальт шститути. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-208-216 Рис.: 4. Ббл.: 12.
Маршалок Тарас Ярославович - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри податюв та фккальноi полтики, Тернопльський нацо-нальний економчний унверситет (вул. Льв&вська, 11, Тернопль, 46020, Украна)
УДК 336.027 JEL Classification: O23 Маршалок Т. Я. Развитие государственных фискальных институтов в контексте обеспечения экономического равновесия в Украине
Отмечено, что инновационная революция, технологический и научный прорыв, новые отрасли экономики, продовольственный кризис в мире и значительный научный, аграрный, технологический потенциал являются залогом экономического прорыва Украины. На пути достижения высоких стратегических целей должна стать взвешенная и четкая государственная антициклическая политика, стратегическим ориентиром которой должны быть поддержка и развитие инноваций, а неотъемлемой составляющей которой должна быть фискальная политика, разработанная на новой парадигме антициклического регулирования с качественными и эффективными инструментами экономического роста, повышения уровня жизни населения. Основу таких инструментов беспрекословно должна составлять дисциплина, открытость и прозрачность в действиях управленцев, осуществляющих их, способность быстро и эффективно реагировать на потенциальные угрозы и вызовы в экономике, что возможно при условии формирования высококвалифицированного правительства, с владением необходимым инструментарием, а также с навыками моделирования экономической конъюнктуры и умением использовать качественные фискальные инструменты стабилизационного характера. И самое главное - любые действия должны базироваться на предварительно просчитанной стратегии, которая должна включать риски, угрозы и тенденции внутригосударственного и глобального характера.
UDC 336.027 JEL Classification: O23 Marshalok T. Ya. Development of State Fiscal Institutions in the Context of Ensuring Economic Equilibrium in Ukraine
It is noted that the innovative revolution, technological and scientific breakthrough, emergence of new branches of the economy, the food crisis in the world and a considerable scientific, agricultural, technological potential of Ukraine are the key to its economic advancement. To achieve the highest strategic goals, it is necessary to develop a balanced and clear countercyclical state policy. The strategic benchmark of the policy should be support and development of innovations, and its integral part — a fiscal policy developed with consideration for the latest paradigm of countercyclical regulation with high-quality effective tools for ensuring economic growth and advance in living standards. These instruments should be undoubtedly based on discipline, openness and transparency in actions of managers engaged in its implementation; the ability to quickly and effectively respond to potential threats and challenges in the economy. This is possible provided the formation of a highly qualified government, which has necessary tools and skills in modeling economic conjuncture as well as the ability to use qualitative fiscal instruments of a stabilizing nature. And, most importantly, any actions should be rest upon a calculated strategy considering risks, threats and trends at the state and global level.
Marshalok Taras Ya. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Taxes and Fiscal Policy, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., 46020, Ukraine)
(патерналистская) фискальная политика, государственные фискальные институты. Рис.: 4. Библ.: 12.
Маршалок Тарас Ярославович - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры налогов и фискальной политики, Терно-польский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина)
Вступ. Сьогодш економiчний розвиток в УкраМ за-лежить в^ багатьох чинниив зовншнього та внутршньо-го характеру, обставин полiтичного, безпекового, природного, демографiчного змiсту. Проте базисом для яисних перетворень е яисш державнi iнститути управлiння, якi повинш забезпечити ефективний поступ до сощально-економiчного зростання. Однак такий шлях повинен базу-ватися на читай, якiснiй та ефективнiй моделi, яка потребуе штенсивного пошуку дiевих шструменпв, якi б забезпечи-ли зростання добробуту громадян, сприяли б сощальнш стабiльностi й економiчному розвитку.
Досв^ зарубiжних краш та висновки бкьшост вче-них свiдчать, що лише обгрунтоване використання фк-кальних шструментш в умовах якiсного управлiнського середовища здатне забезпечити досягнення поставлених щлей соцiально-економiчного характеру. В той час, як ви-бiрковi та фрагментарш дц здатнi завдати непереборно! шкоди соцiально-економiчному життю краши. Тому лише ефективна, прорахована, попередньо розрахована та екс-пертна стратеия фккально1 полiтики здатна дати позитив-нi результати в сферi управлiння державою.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. На шляху побудови моделi економiчноí стабкьносп, подолання економiчних криз i забезпечення економiчноí ршноваги бiльшiсть краш свггу пройшли важкий шлях, було запро-поновано велику кiлькiсть дослiджень у сферi фюкально1 полiтики, 11 впливу на економiчну кон&юнктуру, зростання добробуту громадян. Серед яких варто видкити пращ: А. Гальчинського, Х. Мшси, Дж. Бренана, Дж. Товардса, Ф. Блока, В. Зимовця, Д. Ршардо, В. Сутормшо&1, В. Федосова, В. Андрущенка, Дж. Кейнса, А. Пиу, Т. Богдан, I. Богдана, А. Крисоватого, С. Юрiя, О. Десятнюк, Ю. 1ванова, Л. Одельниково&!, В. Дем&янишина й ш. [5; 6; 8; 9; 11; 12]. Однак доа не виршено проблему формування дiевих шсти-тутiв державного управлiння у сферi фккально1 полiтики, якi б забезпечили ефективний розвиток економши в Укра-М та були б дiевими при передбаченнi економiчних криз у свт загалом.
Мета роботи - дослдити iнституцiйне середовище Украши в сферi фюкально1 полiтики, проаналiзувати його вплив на формування економiчноl ршноваги та подолання економiчних дисбалансш.
Методолопя дослiдження. В процесi дослiдження використаш загальнонауковi й емпiричнi методи економiч-но&1 науки, що Грунтуються на системному тдход^ зокрема: методи наукового пiзнання: дiалектичний i логiчний, аналь зу та синтезу, узагальнення, графiчного, наукового абстра-гування - при досл^женш фiскальних iнститутiв держави та !х впливу на формування стшкого економiчного серед-овища в УкраМ.
Виклад основного матерiалу. Бажаний результат використання фюкальних iнструментiв для досягнення соцiально-економiчного успiху залежить вiд таких скла-дових, як рiвень державного боргу, полiтики державних видаткш, оптимально1 податково1 полiтики та розвитку фккальних iнститутiв держави. Ефективнiсть фккально1 полiтики прийнято визначати на основi ^ентифшативних показникiв, якi вказують на стутнь И результативностi та якiсть заходш фiскального характеру. Як було зазначено, основними показниками та заходами в сферi антицииич-ного регулювання, забезпечення економiчного зростання та подолання економiчних криз е фюкально1 консолiдацiя, застосування фiскальних правил, результати яких визна-чаються на основi показника фккально1 стiйкостi. Для кожно&1 краши параметри та вийдш умови, в яких уряд здшснюе тi чи iншi заходи, е рiзними, i тому надзвичайно важливо попередньо оцшити та визначити слаби та сильнi сторони соцiально-економiчноl ситуацп. Для вироблен-ня ефективно1 стратеги економiчного розвитку в УкраШ, в ходi побудови фккально1 моделi антициклiчного регулювання економши, виокремлено слаби та сильш сторони управлшського середовища, встановлено, чи готова Укра-ша запровадити фiскальнi правила, чи полiтика фккально1 консол^ацп е ефективною, чи обраний курс на фккаль-ну децентралiзацiю призвiв до позитивних сощально-економiчних наслiдкiв. Це дозволяе визначити шляхи i на-прямки, сформувати цiлi, до яких повинна прямувати наша краша для досягнення економiчноl рiвноваги.
Проведений аналiз боргово1, видатково1 та податко-во&1 полiтик Украши протягом певного часового перюду дозволив виявити таи особливосп соцiально-економiчного становлення Украши: зокрема, в нашш краШ вiдбулися три повних економiчних цикли з чико вираженими етапа-ми зростання, спаду та кризи i верхнi найкращi показники економiчного розвитку, проте вважати &1х стадiями пере-гршу не можна, адже пiсля певного пожвавлення в Украш знову розпочиналася фаза економiчного спаду. Найбiльше на економiчну кон&юнктуру Украши вплинули зовнiшнi фактори, яи спричиняли змiни економiчного тренду на протилежний - спад i кризу. Найбкьш вiдчутними кризами, яи якраз i вплинули на переб^ економiчного циклу в Украш, були: економiчна криза 1998 року в Росп, свiтова фiнансово-економiчна криза 2008 року та найбкьш небез-печна i депресивна внутрiшньодержавна криза 2014 року, яка була спричинена негативними насл^ками полiтичного та вшськового характеру.
Проте кожного разу уряду Украши вдавалося подо-лати негативш впливи i швидко повернути економiчний тренд до висхiдного положення. Проте част економiчнi потрясiння, значнi сощальш негаразди не дозволили побудувати економку стiйкого типу з високим ршнем життя громадян.
Причиною цього можуть бути неефективш ди Уряду, яю спрямовувалися лише на подолання економiчноТ кризи, а не на формування стшкого економiчного серед-овища для досягнення економiчного розвитку на довго-строкову перспективу. Значний вплив на економiчний розвиток мали полiтичнi чинники в УкраТш. Зокрема, за-гравання з електоратом, постiйна гонитва за виборцем призвели до прийняття неефективних популктичних рь шень короткострокового характеру, яю мали надзвичай-но негативну дш в середньостроковiй та довгостроковш перспективiах.
До таких можна взнести нагромадження значно-го державного боргу, неплатоспроможшсть Пенсiйного фонду УкраТни, необгрунтовано високий ршень соцiальних
видаткш бюджету, розбалансовану, часто фккально та еко-номiчно неефективну податкову систему. Саме щ чинники i вплинули на формування економки розвитку в УкраТш, не дозволили зростати економщ швидкими темпами, призвели до зубожшня значно&1 частини населення.
Аналiзуючи державний борг Украши та сферу управ-лiння ним, можна визначити його вплив на загальнодер-жавну кон&юнктуру й економiчну стабiльнiсть у попереднiх перiодах i спрогнозувати вплив попередньо здшснюваноТ боргово&1 полiтики на майбутнi перiоди, визначити вплив накопиченого боргу на подальший економiчний розвиток УкраТни.
Аналiзуючи динамку державного боргу Украши, динамку ВВП, а також видатки уряду на обслуговування та сплату державного боргу, можемо зазначити наступш тен-денцп та зробити такi висновки (рис. 1, рис. 2).
\ .......................—^ |
--- -л" ГТ-Е-1 ГЫП ["Л ГЁ: 1 пТ РГ 11
I ■ &■■■ ч Зовншнш борг УкраТни
I I Внутршнш борг УкраТни
........Державний борг УкраТни (без суми гарантованого державою боргу)
--ВВП
..............Частка зовншнього боргу УкраТни у ВВП
----------Частка внутршнього боргу УкраТни у ВВП
---Частка Державного боргу УкраТни у ВВП
Рис. 1. Динамка зовшшнього та внутршнього боргу УкраТни, у млн грн та у % до ВВП (2004-2017 рр.) [1]
Швидке зростання державного боргу (як зовшшнього, так i внутршнього) починаючи iз 2009 року пов&язане з насл^ками свгговоТ фшансовоТ кризи, якi мали негатив-ний вплив на економку УкраТни. СпостерТгалося змен-шення реального ВВП, вираженого у грн, 2009 року до 2008 року, що також призвело до потреби пошуку додатко-вих джерел фiнансування видаткiв уряду, стабшзацц еко-номiчноl ситуацц, забезпечення належного, до кризового рiвня сощального захисту громадян. Однак наслiдки еко-номiчноl кризи 2008 року були досить в^чутними, що чiтко проглядаеться на динамiцi змiни обсягiв державного боргу. Потреба у додаткових фшансових ресурсах, забезпечення належного рiвня золотовалютних резервiв, втримування iнфляцiйних процесiв, поповнення казначейського рахунку
держави, забезпечення виплат заробиноТ плати працшни-кам державноТ сфери за одночасного зниження ршня еко-номiчного розвитку та за умови недостатньоТ податковоТ бази та зниження Тх надходжень до бюджету краТни, уряд вдався до поступового нагромадження державного боргу, яке i призвело до тимчасово! стабiлiзацiТ економiки у на-ступних перiодах. Однак зростання ВВП протягом аналь зованого перюду було лише номiнальним, iнфляцiйнi про-цеси все бiльше зменшували реальш показники макроеко-номiчного розвитку нашо! держави. Така негативна динамка призвела до економiчноТ кризи кшця 2013-2014 роив, яка виникла на фош неплатоспроможностi уряду. В таких умовах нарощування державного боргу в краМ вiдбулося ще швидшими темпами. Якщо у 2013 роцi державний борг
Видатки Зведеного бюджету на обслуговування державного боргу Видатки на обслуговування боргу Украши у вщсотках до ВВП
Рис. 2. Видатки Зведеного бюджету Укра&ши на обслуговування державного боргу Укра&ши, у млн грн та у % до ВВП (у 2004-2017 рр.) [3]
Украши становив 32,7 %, то вже у 2014 рощ зрю до значен-ня 59,7 %, у 2015 рощ - 67,1 %, 2016 рощ - 69,2 %, проте у 2017 рощ вдалося знизити показник державного боргу до показника 61,5 %.
Зростання боргу Украши е наслГдком негативних трендiв та iмпульсiв, яи завуальовувалися та скривалися урядом до 2014 року, штучне стримування шфляцц, де-вальвацГ& нащонально! валюти, ручне стримування еко-номiчних iндикаторiв дало значний поштовх до найбГль-шо&1 економГчно&1 кризи 2014 року, яка проявилася в обвалi ВВП Украши, значною девальващею нащонально! валюти, зниженням рiвня швестицшно! привабливостi, значним скороченням рiвня доходiв громадян. Проте дГ1 уряду, яи проводилися починаючи Гз 2014 року, хоча г не дали змо-ги повнГстю запобГгти негативному впливу кризи, проте сприяли певним позитивним тенденщям в економщ кра-!ни. Статистика пГдтверджуе зниження рГвня державного боргу вже у 2017 рощ, спостерГгаемо достатньо високий позитивний тренд зростання ВВП, нащональна валюта, не-зважаючи на полГтику «вГльного плавання», знаходиться в зрГвноважених межах, дГ1 уряду в сферГ податково! поль тики е достатньо цГлеспрямованими Г дозволяють говорити про певну стабкьшсть у цГй царинГ. У зв&язку Гз вшськовою агресГею РФ виникла велика потреба тдвищення видаткГв на оборону кра&ни вГдповГдно до стандартГв НАТО. Проте, незважаючи на фшансовий голод, недостатню кГльисть фь нансових ресурсГв в кра&1ш, уряду вдалося знизити ставку 6СВ, при цьому збГльшити розмГр мЫмально! заробГтно&1 плати.
Високий рГвень накопиченого державного боргу створив надзвичайно загрозливу ситуацГ&, що стосуеться його погашення та обслуговування. Статистичш данГ пГд-тверджують, що з кожним роком показник витрачуваних державою коштГв Гз Зведеного бюджету Украши на обслуговування та погашення боргу зростае (рис. 2). Ця проблема може створити негативш наслГдки в майбутньому та стати перешкодою для встановлення економГчно! рГвноваги та забезпечення висхГдного тренду економГчного зростання.
Протягом 2004-2008 рр. видатки на обслуговування коливалися в межах 0,9 % до ВВП у 2004 рощ, протягом наступних роив таи видатки рГвномГрно знижувалися, Г у 2008 рощ показник вже становив 0,4 %. Проте у 2009 рощ, в кризовий для Украши та глобально! економжи рш, уряд витратив на обслуговування державного боргу 1,1 % ВВП, або ж 9784 млн грн. Це пов&язано Гз потребою виплати вГд-сотив за кредитами, яи були накопичеш в попередш роки. Однак таи видатки е незначними Г не спонукали до певних загроз економГчному розвитку в краМ. Проте подальше зростання таких видаткГв пов&язане з особливостями здш-снювано&1 урядом фккально! полГтики. Беззаперечно, еко-номГчш дисбаланси, вплив свггово! фГнансово-економГчно&& кризи змусили уряд вдаватися до класично&1 антикризово&1 моделГ фГскально&1 полГтики, яка полягае у шдвищенш видаткГв бюджету сощального характеру, при стабГльному рГвнГ податкового навантаження Г з тдвищенням рГвня боргового навантаження. Залучення кредитних ресурсГв державою Гз зовншшх та внутршнГх джерел е процесом, що дае змогу додаткового та необхГдного фшансування потреб держави та виступае шструментом тимчасово&1 ста-бГлГзацГ& фГнансово&1 полГтики держави. Таи дГ1 можна кла-сифГкувати як антициклГчнГ фГскальнГ заходи уряду. Проте залучення боргових шструментГв породжуе проблему обслуговування державного боргу, що тдтверджуеться статистичними показниками, протягом 2008-2015 рр. такГ видатки зросли з 0,4 % ВВП до 4,3 % ВВП. Що е досить ви-соким показником, який створюе значне навантаження на фшансову систему Украши.
У 2016-2017 рр. вдалося дещо зменшити видатки уряду на обслуговування та погашення державного боргу до рГвня 4,0 % у 2016 р. та до 3,7 % ВВП у 2017 р. Зниження показникГв хоч Г е позитивним сигналом, проте порГвняно до попереднГх рокГв е ще досить високими. На фонГ зрос-тання боргового навантаження в УкраМ, в поеднанш Гз високими витратами бюджету УкраТни на його обслуговуван-ня, можна припустити, що на Украшу чекае ще один виток негативних економiчних тенденщй, якi проявлятимуться у зниженш рiвня доходiв, сощального захисту, добробуту громадян. Саме фактори, пов&язаш iз досить лiберальною полiтикою уряду в сферi оподаткування, зростанням ви-даткш бюджету на сощальну та оборонну потреби, значнi витрати уряду на погашення дефiциту Пенсшного фонду, змусили владу УкраТни до пошуку додаткових ресурсш на тому ж кредитному ринку. Протягом 2014 -2017 року, уряд УкраТни отримав значш фiнансовi ресурси в^ МВФ, Светового Банку, що ще бкьше поглибило боргову кризу в УкраТш. Зокрема, тдтвердженням наших слш е положення ЗУ «Про державний бюджет УкраТни на 2019 рк», де витрати на погашення державного боргу становлять 272247,15 млн грн, або ж 7,4 % в^ прогнозованого ВВП [7; 10].
Такий перерозподк видаткш стане стримуючим фактором швидкого й штенсивного розвитку сощально-економiчного середовища УкраТни, впливатиме на стш-кiсть економiчноТ ситуацп i може спричинити iнфляцiйнi, дефлящйш процеси. Для фiнансування соцiальних потреб, вирiвнювання економiчноТ кон&юнктури уряд вдаватиметь-ся до нових залучень фшансових ресурйв вiд кредиторiв. За в^сутност стiйкого фiскального середовища додаткове
Показник
Що ж стосуеться динамки видатив бюджету УкраТни протягом 2004-2017 року та ïx перерозподку в^пов1д-но до бюджетних класифiкаторiв (рис. 3 та рис. 4), можна стверджувати про таи тенденщТ та перспективи для уряду УкраТни у забезпеченш антициклiчниx i стабiлiзацiйниx процесiв.
Протягом 2004-2017 роив полiтика Уряду в бюджет-нш сферi була соцiально орiентованою, що чггко простежу-еться у динамщ зростання соцiальниx видаткш, видаткш на освггу та медицину. Значнi витрати спрямовувалися на утримання правоохоронних оргашв, на утримання держав-них чиновниив, що е недоцiльним в умовах хиткоТ еконо-мiчноï кон&юнктури та низького тренду економiчного розвитку. Значш видатки уряду на правоохоронну дiяльнiсть св^чать про посилення ролi силових органiв, якi можуть стати небезпечним шструментом уряду при порушенш свобод громадян i демократа. Поряд iз високими видат-ками на правоохоронш органи видатки на оборону протя180000 160000 140000
------ Видатки на охорону здоров&я Зведеного бюджету УкраТни
Со^альы видатки Зведеного бюджету УкраТни
----Видатки Зведеного бюджету УкраТни на утримання правоохоронних оргаыв
Видатки Зведеного бюджету УкраТни на оборону
Видатки Зведеного бюджету УкраТни на державне управлшня
----Катталын видатки Зведеного бюджету УкраТни
Рис. 3. Динамка видатмв Зведеного бюджету УкраТни, у млн грн (2004-2017 рр.) [4]
Показник, % 5,0
Видатки Зведеного бюджету Украши на ocBiTy у % до ВВП Видатки на охорону здоров&я Зведеного бюджету Украши у % до ВВП Со^альы видатки Зведеного бюджету Украши у % до ВВП Видатки Зведеного бюджету Украши на оборону у % до ВВП
Видатки Зведеного бюджету Украши на утримання правоохоронних оргашв у % до ВВП
Видатки Зведеного бюджету Украши на державне управлшня у % до ВВП
Рис. 4. Частка видатюв Зведеного бюджету Украши у вщсотках до ВВП (2004-2017 рр.)
Джерело: розраховано автором на ochobî [2; 4]
гом 2004-2014 роив були незначними i лише у 2014 рощ -у зв&язку з агреаею Роса та окупащею частини територп Украши було шдвищено рiвень фшансування ще&1 сфери. Варто зазначити, що витрати уряду на каштальш видатки вирiзняються надзвичайно строкатою динамкою, яка змь нювалася в^пов^но до економiчних цикл1в в УкраМ. Фак-тичш показники каттальних видатив зростали в перюд зростання iнших макроекономiчних показникiв - з 2004 по 2008 роки, тодi як у перюд економiчних спадiв у 2009 роцi урядом було скорочено каштальш видатки та перерозподь лено на сощальш потреби, фшансування освiти та охоро-ни здоров&я. А вже у 2010 рощ спостер^алося в^новлення динамiки до зростання каттальних видать у гривневому еквiвалентi, що тривало до 2013 року. Новий виток еконо-мiчноï кризи 2014 року спричинив чергове зменшення фь нансування програм економiчного розвитку урядом, при цьому було збкьшено видатки оборонного характеру, що е об&ективним насл^ком у зв&язку iз ризиками i загрозами, перед якими постала Украша.
Протягом анамзованого перiоду чiткi антициклiчнi дц уряду фюкального характеру в сферi видатково&1 поль тики проявляються починаючи iз 2014 року. Такi заходи проводилися для подолання економiчноï кризи та забез-печення економiчноï рiвноваги на рiзних етапах економiч-ного розвитку та на рiзних стадiях економiчного циклу.
В той час як перюд 2004-2013 рр. знаменувався бкьшою мiрою проциклiчним характером, i лише в роки найбкь-шого зниження економiчноï кон&юктури були спроби здш-снення заход1в антициклiчного характеру. Таи заходи мали короткостроковий стабiлiзацiйних ефект, адже зростання боргового навантаження та р1вня видатк1в соцiального характеру в умовах кризи створили ризики настання негативно: економiчноï кон&юнктури в середньостроковш та довгостроковiй перспективах (рис. 4).
Шдтвердженням таких висновк1в е проведений анамз видатково&1 полiтики Уряду за рiзними сферами в розрахун-ку до ВВП у 2004-2017 роках. Протягом 2004-2008 роив спостер^алося зростання сощальних видаткiв, що на фон незначного економiчного пiднесення е не зовам ефектив-ними тенденщями. Таке зростання жодним чином не спо-нукае до дiловоï активност громадян, до iнвестицiйного зростання i не дае поштовху до економiчного розвитку, тд-приемницько&1 активностi, а сощальш виплати громадянам лише здатш забезпечити первинш потреби. Також можна констатувати про рiвномiрний розподiл коштав на фшан-сування капiтальних видатк1в, якi за умови економiчного зростання повинш були б зростати. Адже саме розвиток економши, зростання макроекономiчних показникiв пови-ннi слугувати iмпульсом для уряду пiдвищувати рiвень фь нансування тих видатк1в, що форсуватимуть економiчний
розвиток, покращуватимуть iнвестицiйний, тдприемниць-кий клiмат у краМ, знижуватимуть показник безробiття та зростання добробуту громадян.
Варто зазначити, що протягом трьох умовних перь одiв до 2009, до 2013 та починаючи з 2014 року спостерь галися рiзнi показники бюджетних видатив на утримання державних службовщв. Зокрема, у 2004-2010 роках таи видатки коливалися в межах 2,6 % ВВП у 2004, 2009 та 2010 роках; найбкьше - 3 % уряд витратив на свое утримання у 2006 рощ та 2,9 % - у 2007 рощ. Шсля 2010 року тенденцп дещо змшилися, таи видатки почали зменшува-тися - у 2011 рощ до 2,0 %, 2012 рощ - 2,1 % у 2013 рощ -2,0 % ВВП. Проте найменше таи видатки фшансувалися в перюд з 2014 по 2017 рр., в межах 1,6 % - у 2015р., 2016 р. та 1,7 % у 2014 рощ, i дещо шдвищилися до значення 1,9 % у 2017 р.
Структура та динамка витрат на обслуговування державного апарату протягом 2004-2017 рр. засв^чуе рiзнi моделi фккально&1 полiтики, що використовувалися рiзни-ми урядами УкраТни. Зокрема, найбкьшими видатки були в перюд економiчноï кризи 2009 року, що засв^чуе про не-зважеш да уряду щодо забезпечення економiчноï рiвнова-ги, адже витрати на утримання чиновниив не створюють додаткових позитивних iмпульсiв для розвитку економь ки. В умовах економiчного спаду доцiльно зробити пере-розподiл видаткш держави на користь сощальних потреб i спрямувати ïx на розвиток економiки (капiтальнi видатки), що здатш забезпечити зростання попиту та зниження рiвня безробггтя. Саме у 2014 роцi, в умовах економiчноï кризи, видатки на утримання державних службовщв зни-зилися до рiвня 1,6 % ВВП, що в^пов^ае основним засадам антици^чно&1 фiскальноï полiтики, в той час як сощальш видатки в цей перюд були достатньо високими - на ршш 3,7 % у 2014 рощ i зросли до 4,9 % у 2017 рощ, також спо-стертаеться поступове зростання каттальних видатив до значення 3,3 %. Таи тенденцп св^чать про чггку антици-^чну стратегiю уряду в УкраМ. Антициклiчнi фiскальнi заходи, здшснюваш урядом, дають пiдстави говорити про поступове подолання кризових явищ, перех^ до стади еко-номiчного зростання, що пiдтверджено макроекономiчним аналiзом.
Глибокий аналiз економiчниx тенденцiй, фюкально&1 полiтики та ïi впливу на економiчнi процеси в краïнi дае тдстави стверджувати про таке. Полiтика уряду у фк-кальнiй сферi на кожному наступному етапi становлення економки Украши вирiзнялася рiзними тдходами й осо-бливостями застосовуваних урядами краши iнструментiв макроекономiчного регулювання. Доведено, що настання економiчноï кризи та зниження ршня економiчного розвитку в УкраМ в основному пов&язано з недiездатнiстю уряду та полiтичною кризою в Украïнi. Зокрема, полiтич-на криза та змiни полiтичного векторш у 2004 роцi при-звели до позитивних змiн в економiчниx трендах держави. T^i як у 2009 роцi економiчнi процеси проходили не лише тд впливом свiтовиx економiчниx потрясiнь i кризи, а й пов&язаш з особливостями полiтичного життя Украши. Проте полiтичний фактор найбiльше вплинув на еконо-мiчну ситуацiю в краМ у 2013 роцi, коли змши полiтичниx елiт у результатi Революцп Гiдностi призвели не лише до в^крито! зовнiшньоï агресп та окупацп значно&1 територп
Украши, а й вирiзнялися новими пiдxодами в сферi про-ведення соцiально-економiчноï полiтики краши. Новi на-прями, новi тдходи у сферi фiскальноï полiтики виявилися бкьшою мiрою виправданими й ефективними. Адже попе-реднi дц у сферi макроекономiчноï полiтики призвели до накопичення значного розмiру державного боргу, дефщиту Пенсiйного фонду Украши, дiяльностi державних монопо-лiй, якi переважно були збитковими, що лягло додатковим навантаженням на видатки уряду. Значна частка видатив бюджепв краши спрямовувалася неращонально, зокрема, на погашення дефщиту пенсшного фонду, погашення збит-ив державних тдприемств, що не дало змоги фшансувати видатки капiтального та сощального характеру в необх^-ному обсязь
Незважаючи на певнi позитивш досягнення в по-лiтицi стабшзацп економiчноï ситуацп в Украïнi, згла-джуваннi економiчниx циклш i досягнення зростаючого соцiально-економiчного тренду пiсля кризи 2014 року, все ж макроекономiчнi показники е доа меншими в^ показ-никiв 2013 року. Проте вважати 2013 рк найефектившшим роком з яскраво вираженим показником економiчного зростання не варто. Адже саме у 2013 рощ в УкраМ були зафксоваш негативш економiчнi сигнали: зростання курсу гривнi щодо долара, неплатоспроможшсть уряду за деяки-ми видатками, загрозливе зростання дефiциту пенсшного фонду, в^сутшсть кошт1в на казначейському рахунку держави. Саме щ чинники, поряд iз полiтичними та вшсько-вими загрозами, i стали тими, що мали значний вплив на економiчну кризу 2014 року. Проблеми з якими стткнувся уряд Украши у 2014 рощ, мали некороткостроковий характер, тодi як насл^ки дш попереднього полiтичного циклу в економМ Укра&1ни будуть в^чуватися протягом тривало-го перiоду в майбутньому. Хоча, як зазначалося рашше, да уряду протягом 2014-2017 роив вирiзняються позитивни-ми тенденцiями, базувалися на принципах i засадах пров^-ного свiтового досвiду та в^пов^али засадам провiдного свiтового досвiду антици^чного регулювання економiки.
Останнi тенденцй економiчного розвитку та рiвня соцiального захисту громадян в УкраМ дають тдстави стверджувати про повкьш, проте позитивш кроки у ство-ренш економки з високими стандартами, притаманни-ми розвинутим крашам свiту або ж крашам, що швидко розвиваються. Однак на цьому шляху юнуе ще достатньо проблем, яи необxiдно виршити. Незважаючи на певну економiчну стабшзащю, подолання економiчноï кризи 2014 року, наявшсть висxiдниx тренд1в основних макро-економiчниx i соцiальниx показник1в, доа iснуе велика кiлькiсть ризикiв економiчного, демографiчного, соцiаль-ного, кон&юнктурного, зовншнього характеру, якi в будь-який момент можуть повторно завдати удару по економМ краши та вплинути на економiчне зростання та розвиток у середньостроковш та довгостроковш перспективах. Саме тому, на тепершньому еташ, стратепчною метою для Укра&1ни е саме подолання наявних ризиив, ïx виявлення та якiсне управлiння такими загрозами.
До ризикiв економiчного характеру можна взнести низький рiвень доxодiв громадян, високий рiвень безробiт-тя, низьку яисть пропонованого робочого мкця.
Tакi ризики створили загрози економiчного розвитку кра&1ни: низькi доходи громадян призводять до необх^ност пошуку додаткових джерел доходiв, що спричинило значний ршень трудово&1 м1грацп. За оцшками експертш i Мiнiстерства сощально&1 полiтики, 1х налiчуеться близько 3 млн оаб. Трудова мiграцiя, своею чергою, породжуе iншу економiчну проблему - незадоволений опит на квалiфiко-вану робочу силу. Як насл^ок, трудова мцращя спричи-нила хвилю банкрутств, багато пiдприемств змушенi були припинити свою дiяльнiсть, що призвело до зростання без-робiття. Що ж стосуеться демографiчного ризику, то його вплив на економiчну кон&юнктуру е також значним, адже в^ структури населення краши - илькост працездатного населення, молодi, дiтей та пенсюнерш, залежить страте-гiя фюкально&1 i соцiальноï полiтики на середньострокову та довгострокову перспективи. Зростання илькоста людей пенсшного вiку, низькi показники народжуваносп, загроз-ливi темпи зменшення чисельност громадян Укра&ши ство-рюють додаткове навантаження на працюючих оаб i на державнi фiнанси (зокрема, Пенсшний фонд Укра&ши), що на фош значно&1 трудово&1 мiграцiï, старшня населення може мати надзвичайно важи наслiдки для економiчноï ршнова-ги, досягнення економiчного розвитку та зростання добро-буту громадян Укра&ши.
Що стосуеться сощальних ризиив, до таких можна взнести низький ршень захисту громадян Укра&ши. Незва-жаючи на високу частку сощальних видатив у загальнш структурi видаткiв держави, рiвень пiдтримки незахище-них верств населення е надзвичайно низьким. Зокрема, розмiр пенсiй, виплат по безробггтю, стипендп сьогоднi нездатш в повному обсязi покрити потреби отримувачш таких видш виплат. Таи проблеми породжують сощально-економiчнi дисбаланси, впливають на попит, що, своею чергою, створюе негативш передумови до «глибшого зану-рення» економiчного циклу.
Убезпечити економжу краши вiд загострення еконо-мiчноï кризи та зниження ршня соцiального захисту можна за допомогою таких кроив. Зокрема, прюритетними на-прямками роботи Уряду Укра&ши щодо забезпечення розвитку економжи Укра&ши повинш бути: зростання ршня середнк доходш громадян, розвиток бiзнес-середовища, формування середнього класу, здiйснення ефективних за-ходiв щодо повернення трудових марант до Укра&ши. Зокрема, за шдрахунками експертш, сьогоднi в УкраМ працюе 12 млн громадян, або 1,2 громадянина утримують одного пенсiонера, в той час як ккьисть працездатного населення в УкраМ становить близько 20 млн громадян. Тому створення нових робочих мкць, зниження рiвня без-робгття призвело б до зростання надходжень до бюджетш краши та пенсшного фонду, а це сприяло би зниженню навантаження на працюючих ойб, дало б змогу тдвищити рiвень пенсшних виплат, знизити рiвень соцiальних ви-даткiв бюджетш краши, зменшило би потребу у субсидiях. Зниження рiвня безробiття можна вважати ефективним ш-струментом досягнення фккально&1 стiйкостi, збалансуван-ня бюджету, дотримання рамкових показниив державного боргу. Ефективне управлшня процесами в сферi зайнятос-тi знижуе ризики настання економiчних криз, пiдвищуе рiвень економiчноï та сощально&1 стiйкостi та рiвноваги. Варто зазначити, що таи процеси вирiзняються круговою залежшстю - макроекономiчнi тенденцп та дiяльнiсть уряду у фюкальнш сферi залежать однi в^ одних. Отже, щоб
досягти позитивних ефекпв в одному iз секторiв, необх^-но забезпечення формування дiевих iнструментiв у iнших, i навпаки.
З шшо&1 сторони iснуе проблема кон&юнктурного характеру, яка виникае шд впливом вищеперелiчених ризикiв економiчного, демографiчного, мiграцiйного, соцiального характеру. Через що 1х вивчення та до^дження е важли-вим завданням на шляху досягнення бажаного економiчно-го результату. Зменшення попиту, зростання шфляцп, зниження рiвня доход1в громадян, можливють покрити власнi соцiальнi потреби, в^сутшсть стабiльного джерела доходу, недостатнш розмiр постiйного доходу породжують хитке макроекономiчне та соцiальне середовище, яке знаходить-ся у постiйному «шощ». За таких умов неможливо знайти точку ршноваги, економiчнi цикли стають глибшими, тренд економiчного циклу е горизонтальним або ж низхiдним, що породжуе небезпеку для в^новлення економжи, по-долання дисбалансiв i потрясшь соцiально-економiчного характеру.
Проте найб1льш негативними та найменш перед-бачуваними для Укра&ши виявилися зовншш ризики, якi спричинили найбкьший вплив на економiчну та сощальну кон&юнктуру в Украïнi. Зокрема, зовншня агресiя зi сторони РФ, яка стосуеться не лише вшськово&1 агреси, а й еко-номiчноï зокрема (блокування Керченсько&1 протоки, газовi вiйни, iгнорування рiшення Стокгольмського арбитражу й iн.), породили велику ильисть негативних чинникiв, що найбкьше вплинули на економiчну ситуацiю в Украшь
Однак структурнi реформи у сферi державного управлiння забезпечили певне економiчне пожвавлення. Позитивних ефектiв вдалося досягти завдяки реформам у монетарнш i фккальнш сферах, макроекономiчних усш-х1в Укра&1ни на зовнiшнiх ринках - шдписання угоди про асощацп з 6С вiдкрило нашiй кра&М не лише шлях на то-варнi ринки бвропейського Союзу, а й м1жкультурш, освiт-нi, науковi ринки i дало змогу УкраМ стати повнощнними ïï учасниками. Проте, як неодноразово зазначалося, таких структурних реформ е замало для побудови високо розви-нуто&1 та ефективно&1 кра&1ни.
Для цього необхiдно здшснити такi заходи, як ви-роблення стратепчних програм, концепцiй, якi повинш базуватися на глобальних, мiждержавних, державних i ре-гiональних тенденцiях у рiзних сферах i економiцi загалом, потрiбно щоб такi стратегiчнi документи враховували за-грози майбутнiх перiодiв - змiни ринк1в, полюс1в впливу, вiйськовi конфлiкти та загрози. Передбачення можливих подш може бути хорошою основою для формування вну-тршньодержавно&1 довготривало&1 стратегй економiчного та с
