Спросить
Войти
Удк [330.83:336:061.2] (477) JEL Classification: H41; L31; O35
ДЕМОКРАТИЧН11ННОВАЦ11 В УКРА1Н1 ЯК ЧИННИК ЗМ1Н МЕТОДОЛОГИ" ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1НАНС1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
® 2019 ТКАЧУК I. Я.
УДК [330.83:336:061.2] (477) JEL Classification: H41; L31; O35
Ткачук I. Я.
Демократичн шновацп в УкраТш як чинник 3MiH методологи дослiдження фiнансiв громадянського суспшьства
Мета cmammi - дослдити вплив запровадження демократичных iнновацiй в УкраМ на змну методологи дотдження фшанс&ю громадянського суспшьства. Розкрито важливкть запровадження демократичних iнновацiй для демократизациидержави та niдвищення якост&> врядування в нй. Визначено, що основними демократичними iнновацiями у незалежнй УкраЫ були референдум, створення громадських органiзацiй за тдтримки мiжнародних фонд&в, громадськ слухання, об&еднання сniввласникiв багатоквартирних будиншв, ендавменти, система електронного врядування, впровадження нклюзивних елемент&ю управлшня суспшьством, со^альш мережi та групи в них тощо. Охарактеризовано причини та норматив-не регламентування запровадження цих демократичних iнновацiй. Здшснено анал&в методологи дослдження фiнансiв громадянського суспшьства в кторичному розрiзi. Наголошено, що 2006 р&ш був переломним як стосовно причин запровадження демократичних iнновацiй, так i стосовно методолог« дослдження фiнансiв громадянського суспшьства. Об(рунтовано кнування двостороннього зв&язку мiж запровадженням демократичних ннова^й та змiною методологи дослдження фшанс&ю громадянського суспшьства. Описано основт принципи, тдпотдно до яких мае здшснюва-тися сучасне наукове дослдження фiнансiв громадянського суспшьства. Зроблено висновок про наявшсть вах передумов для здшснення ямсного комплексного дотдження фiнансiв громадянського суспшьства тдпотдно до них.
Ключов&1 слова: демократичт нн^а^!, громадянське суспшьство, фшанси громадянського суспшьства, методолог&т дослдження фiнансiв громадянського суспшьства.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-217-225 Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 34.
Ткачук 1рина Ярославiвна - кандидат економiчних наук, доцент, Ун&юерситет банювськоi справи Нацонального банку Украни (вул. Андривська, 1, Кив, 04070, Украна)
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1081-8693
УДК [330.83:336:061.2] (477) JEL Classification: H41; L31; O35
Ткачук I. Я. Демократические инновации в Украине как фактор изменений методологии исследования финансов гражданского общества
Цель статьи - исследовать влияние введения демократических инноваций в Украине на смену методологии исследования финансов гражданского общества. Раскрыта важность внедрения демократических инноваций для демократизации государства и повышения качества управления в нем. Определено, что основными демократическими инновациями в независимой Украине были референдум, создание общественных организаций при поддержке международных фондов, общественные слушания, объединения совладельцев многоквартирных домов, эндаументы, система электронного управления, внедрение инклюзивных элементов управления обществом, социальные сети и группы в них и тому подобное. Охарактеризованы причины и нормативное регламентирование введения этих демократических инноваций. Осуществлен анализ методологии исследования финансов гражданского общества в историческом разрезе. Отмечено, что 2006 год был переломным как касательно причин введения демократических инноваций, так и методологии исследования финансов гражданского общества. Обосновано существование двусторонней связи между введением демократических инноваций и изменением методологии исследования финансов гражданского общества. Описаны основные принципы, согласно которым должно осуществляться современное научное исследование финансов гражданского общества. Сделан вывод о наличии всех предпосылок для осуществления качественного комплексного исследования финансов гражданского общества в соответствии с ними.
UDC[330.83:336:061.2] (477) JEL Classification: H41; L31; O35
Tkachuk I. Ya. Democratic Innovations in Ukraine as a Factor Influencing Changes in the Methodology for Studying Civil Society Finance
The aim of the article is to investigate the influence of introducing democratic innovations in Ukraine on changes in the methodology for studying civil society finance. The importance of introducing democratic innovations for the democratization of the state and improving the quality of its governance is revealed. It is determined that the main democratic innovations in independent Ukraine were the referendum; creation of public organizations with the support of international funds, apartment building co-owners associations, endowments, the e-government system; introduction of inclusive elements of society management; social networks and groups in them, etc. The reasons for and normative regulation of the introduction of these democratic innovations are characterized. The analysis of the methodology for studying civil society finance in the historical context is carried out. It is noted that 2006 was a turning point both regarding the reasons for introducing the democratic innovations and the methodology for studying civil society finance. The existence of interrelationship between the introduction of the democratic innovations and changes in the methodology for studying civil society finance is substantiated. The basic principles to be observed when carrying out a modern scientific research of civil society finance are described. It is concluded that there are all prerequisites for implementing a high-quality comprehensive study of civil society finance in compliance with them.
Ткачук 1рина Ярославiвна - кандидат экономических наук, доцент, Университет банковского дела Национального банка Украины (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) ОЯСЮ: http://orcid.org/0000-0003-1081-8693
Tkachuk Iryna Ya. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, University of Banking of the National Bank of Ukraine (1 Andriiivska Str., Kyiv, 04070, Ukraine)
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1081-8693
Вступ. Демократичш шноваци е новою практикою, що використовуеться для шдвищення рiвня залучення гро-мадян до процесу прийняття ршень. Об&ектом досл^жен-ня науковщв вони стали менше 20 роив тому, ткьки шсля 2000 року, хоча суттево впливають як на повсякденне життя окремих громадян, так i на яисть врядування окремих мкт i наить держав. Серйозний вплив демократичш шноваци чинять i на дiяльнiсть шститутш громадянського сусшль-ства (далi - 1ГС), оскiльки суттево пiдвищують можливкть &1х участi у процесi прийняття ршень державних органiв та органш мiсцевого самоврядування, посилюючи функци i самого громадянського суспiльства (далi - ГС).
Таким чином, можемо стверджувати, що демократичш шноваци внасл^ок такого поширення стали не лише повнощнним об&ектом дослiджень, але i чинником, що впливае на перебег iнших дослiджень. Таким чином, здшснимо дослiдження впливу запровадження демокра-тичних шновацш в Украш на методологш дослiдження фiнансiв ГС.
Аналiз останнгх публiкацiй. 1нновацГ1 е тим концептом, досл^ження якого впродовж тривалого часу за-лишаеться актуальним серед науковщв Укра&ни та свiту. Свш внесок у дослiдження iнновацiй як явища здiйснили такi вiдомi у свт науковцi, як Байокi Г., Брайян Т., Гануза Е., Додгсон М., Друкер П., Квiнтас П., Меса Д., У1лд Д., Уль-вiк Е., Шумпетер Й.-А. та ш., а також такi украшсьи вченi, як Буковецька Ю., Лапко О., Скрипко Т., Федулова Л. та ш.
До питань запровадження та кнування нового виду шновацш, а саме демократичних шновацш зверталися таи науковщ, як Гайсель Б., Елстаб С., Ескобар О., Смгг Г. та ш. Визнаючи науковий доробок зазначених учених, хочемо за-уважити, що доа не досл^женим залишаеться вплив, який несе запровадження демократичних шновацш на фшанси ГС та на методологш 1х досл^ження
Зважаючи на вищесказане, метою статп е дослiдити вплив запровадження демократичних шновацш в Украш на змшу методологи дослiдження фiнансiв ГС.
Виклад результапв дослiдження. Для Укра&ни, яка у юторичному ракурсi лише недавно стала незалежною та демократичною державою, притаманним е швидке зрос-тання видiв iнструментiв демократичних iнновацiй (як &1х називають БаюссЫ, С., Сапша, Е. [1]).
Найбкьш вагомими для укра&1нсько1 держави, на нашу думку, були таи демократичш шноваци, як ОСББ; система електронного врядування; бюджет учасп; громадсьи слухання; ендавменти; краудфандинг; державно-приватне партнерство; створення шоземних фондш (Active citizens from British council; National Democratic Institute; USAID; Hans Seidel тощо); впровадження шклюзивних еле-ментш управлiння суспiльством; соцiальнi мережi та групи в них тощо. Зауважимо, що цей перелж не е вичерпним та остаточним, адже практично кожного дня з&являються новi види демократичних шновацш. До того ж перелш мютить демократичнi iнновацii як вищого, так i нижчого ршнш.
Впровадження кожно! демократично! iнновацii мало сво! наслiдки як загалом для сусшльства та держави, так i для ГС зокрема, в тому чи^ фiнансiв ГС та методологи !х дослiдження. Щоб зрозумiти, як упровадження демократичних iнновацiй вплинуло на методологш досл^ження фiнансiв громадянського сусшльства, досл^имо особли-востi впровадження ранше перелiчених демократичних iнновацiй.
Перш за все, зазначимо, що в супереч думщ, що вко-ршена в свiдомiсть людей, про те, що в СРСР не юнувало ГС, це не зовам так. З шституцшно! точки зору воно ю-нувало як сукупнiсть оргашзацш громадянського суспкь-ства (далi - ОГС). Бкьше того, у Конститущ! СРСР було закрiплено двi функщ! громадських органiзацiй (далi - ГО) (зважаючи на нерозвинешсть ГС, йшлося саме про них як про найчисельн^ iнститути ГС): 1) участь у виршенш державних i громадських справ; 2) безпосередне задово-лення шдив^уальних, особистих iнтересiв i потреб членш органiзацii i деяких !х прав [17]. Проте сказати, що ГС до-слiджувалося з точки зору його фшанав, а тим бкьше, що iснувала певна методолопя !х дослiдження, не можна.
Як уже зазначалося, однiею з перших демократичних шновацш в Украш був загальнонащональний референдум, який був проведений 1 грудня 1991 р. Це був референдум з проголошення незалежност Укра!ни, i на нього було ви-несено всього одне запитання: «Чи пiдтверджуете Ви акт проголошення незалежност Укра!ни?» Бiльш як 90 % на-селення Укра!ни в^повко «так», таким чином, ця демократична шноващя закрiпила незалежнiсть Укра!ни.
Однак пiзнiше першими «зайшли» в Украшу т де-мократичнi шноваци, яи фактично не потребували шяких зусиль вiд Укра!ни як держави для свого запровадження, -шоземш оргашзащ! та фонди. Так, шоземш фонди, якi надавали пiдтримку (як шституцшну та нормативну, так i фiнансову) з розвитку демократ!, лiбералiзацii економiки та сприяння розвитку ГС та його шститупв, не потребували шчого, крiм дозволу працювати, а вiрнiше вiдсутностi заборони працювати. Варто нагадати, що 16 йчня 2014 р. було прийнято так зваш «диктаторськi закони», одним iз положень яких було визнання «шоземними агентами» тих
НУО, що отримували благодшну пiдтримку вiд шоземних донорiв. Вiдповiдно, такi оргашзаци позбавлялися права звкьнятися вiд сплати податком на прибуток [3]. Проте щ закони були прийнятi з порушенням регламенту ВРУ, зго-дом були визнаш такими, що суперечать Конституци Укра-&1ни i скасованi.
У 1997 р. ЗУ «Про мкцеве самоврядування» було передбачено право мкцево! громади проводити громад-ськi слухання, пропозици за результатами яких стали обов&язковими до розгляду органами мюцевого самоврядування.
Законодавче закршлення можливост спiввласникiв багатоквартирних будинкгв утворювати об&еднання у ОСББ «для забезпечення i захисту прав його члешв та дотриман-ня 1хшх обов,язкiв, належного утримання та використання неподiльного i загального майна, забезпечення своечасно-го надходження коштш для сплати вйх платежiв, передба-чених законодавством та статутними документами» [25], справдi стало пею демократичною iнновацiею, що змшила розвиток ГС в Украш. ОСББ стали своер^ними школами демократ!&, адже спшвласникам будинкiв довелося не кри-тикувати кнуючий стан справ, а реально об&еднуватися заради досягнення спкьно! мети, домовлятися та йти на компромюи одне з одним.
У ЗУ «Про податок з доход1в ф1зичних оаб», який було прийнято у 2003 р., було передбачено можливкть бла-годiйниками здiйснення тдтримки для реципiента благо-дшно1 допомоги (в тому числ1 НУО) у вигляд! ендавмен-тгв. Ця шноващя у розвиненому сусшльств1 могла б кардинально змшити розвиток ГС та благодшносп в цкому, адже вона мае дуже багато переваг фшансового характеру, що важливо як для благодшника (основною е збереження тка ендавменту), так i для отримувача благодшно1 допомоги (джерело надшного доходу, гнучисть при прийнятт фiнансових рiшень, пiдвищена здатнiсть протистояти фь нансовим кризам, можливють збкьшення тiла ендавмен-ту) [32].
У 2006 р. сощальна мережа РаееЬоок вийшла за межi навчального закладу, для якого вона була створена, i стала доступною для вск охочих. Рiзноманiтнi групи й окремi профш в соцiальних мережах, безумовно, е демократични-ми iнновацiями, хоча першочергово при &1х запровадженнi така мета не пересл^увалася. Сьогодш рiзноманiтнi поль тичш сили, пол!тики та в1дом1 люди, громадсьи об&еднання представлен! в сощальних мережах, вони залучають вели-чезну ильисть прихильниив, як! е кшми «тдписниками». Таким чином, користувач! сощальних мереж активно до-лучаються до висловлення думок стосовно тих чи шших нагальних питань, як! &1х турбують ! потребують виршення. Бкьше того, будь-хто з них може виступити шщатором тако! дискуси.
Поширення штернет-технологш, виникнення шших сощальних мереж поклали початок бурхливому розвитку шновацш у вск сферах життя суспкьства. У тому чис-л! це стосуеться ! демократичних шновацш, як! з 2006 р. стали розвиватися значно швидше. Таким чином, можна стверджувати, що для Украши 2006 р. став переломним: до 2006 р. демократичш шноваци, що запроваджувалися, потребували додаткових зусиль в1д громадян, тсля 2006 р. ситуащя кардинально змшилася: використання демократичних шновацш стало значно легшим, адже тепер, за наявност штернет-зв&язку, доступ до процесу прийняття ршень е моментальним i не потребуе нiяких зусиль (адже бкьшкть демократичних iнновацiй впроваджено за допо-могою цифрових технологш). При цьому цiкаво, що навггь тi iнновацiï, що були впроваджеш до 2006 р., стали бкьше доступними, адже iнформацiя про них широко поширю-еться завдяки новггшм технологiям в Iнтернетi.
Отже, у 2015 р. в Украш було запроваджено таи електронш шноваци, як електронш звернення, електронш петицп та бюджет учасп, в 2016 р. - державне фшансуван-ня полiтичних партiй, а в 2017 р. було схвалено Концеп-цiю розвитку електронно&1 демократы в Украïнi, яка по суп нормативно закрiплюе та обгрунтовуе iснування бiльшостi елементiв «цифрових» демократичних шновацш: електро-нних петицш та електронних звернень.
Проаналiзуемо, як розвивалася i змiнювалася ме-тодолопя дослiдження фiнансiв ГС за роки незалежност в Украïнi пiд впливом демократичних шновацш.
Автором одше&1 з перших наукових статей в незалеж-нiй Украïнi, яку було присвячено фшансам ГС, е Кириленко О. у 1998 р. [14] (аналiз публшацш у наукових журналах «Фшанси Украши», «Свгг фiнансiв», а також публжацш, що знаходяться у вкьному доступi в глобальнiй мережi Internet). Стаття е цiкавою ще й з тiеï точки зору, що вчена першою в Украш звернула увагу на необхiднiсть вдоско-налення фiнансового механiзму дiяльностi громадських формувань в умовах дефiциту централiзованих фiнансових ресурсiв та зауважила, що громадсьи органiзацiï та добро-чинш фонди посiдають важливе мiсце у фшансовш системi держави [14, с. 63]. Цжаво, що у самш статтi вона описуе не лише громадсьи оргашзаци та доброчиннi фонди, а й iншi 1ГС, таи як полiтичнi парти, професiйнi сшлки, що свiдчить про вiдсутнiсть на той момент належного законодавчого регламентування та наукового обгрунтування дiяльностi рiзних видгв НУО (дiяльнiсть громадських об&еднань регла-ментувалася ЗУ «Про об&еднання громадян», в^пов^но до якого Об&еднання громадян незалежно вiд назви (рух, кон-грес, асоцiацiя, фонд, стлка тощо) визнаеться полiтичною партiею або громадською органiзацiею [25]), що дало б змо-гу провести чггке к розмежування. Варто також i зауважи-ти, що вчена здшснюе теоретичний виклад матерiалу, що Грунтуеться на чинному тодi законодавствi, але у ïï досль дженнi в^сутнш аналiз емпiричних даних, що пов&язано iз вiдсутнiстю таких даних на той момент. Таким чином, мож-на стверджувати, що у першш статп, написанiй в Украïнi, що була присвячена особливостям фшансгв громадських та благодшних фондгв, було здшснено спробу використа-ти такi науковi пiдходи, як структурно-функцiональний та аксюлопчний.
У 2002 р. два науковщ Василенко Л. та Зелшський С. здшснили детальний теоретичний аналiз джерел фшан-сування громадських органiзацiй (далi - ГО) Украши в^-пов^но до чинного на той момент законодавства. О^м цього, вони спробували сформулювати рекомендаци стосовно нарощення ресурсно&1 бази 1х дiяльностi. Проте, незважаючи на бкьш глибоке досл^ження окремих за-конних джерел фшансування дiяльностi та розвитку ГО, поргвняно з попередньою вченою, науковцi все ж викорис-товують тi самi методи дослiдження, а саме: структурнофункцiональний та аксюлопчний [6]. Додатковим у цьому випадку е застосування мiждисциплiнарного шдходу, адже доволi Грунтовно до^джуеться нормативно-правова база отримання доходш iз рiзних джерел ГО.
У 2008 р. Обушний С. здобув науковий стушнь кандидата економiчних наук, захистивши дисертащю, присвяче-ну фiнансовому забезпеченню дiяльностi полiтичних пар-тiй в Украш, тим самим не лише поклавши початок науко-вим досл^женням фiнансування полiтичних партiй в Укра-М, але й звернувши увагу наукового спiвтовариства на необхiднiсть провадження мiжгалузевих дослiджень. У цiй робот було використано методи аналiзу та синтезу, лопч-ного та кторичного, науково&1 абстракци; системний метод i метод пор1вняльного аналiзу та економшо-статистичний метод, iнструменти математичного моделювання, а також системний i структурний тдходи [20].
Кодацький В. та Шарлай Г. у 2009 роцi здшснили спробу дослiдити фiнанси громадських оргашзацш з теоретично&& точки зору. 1х пiдхiд до дослiдження дуже схожий на той, що використала на 10 роив ранiше Кириленко О.
Проте в цьому випадку науковщ подають авторське визна-чення фшансш громадських органiзацiй i зазначають, що &1х варто подкяти на 9 тдланок. Таким чином, автори в межах фiнансiв ГС видкяють фiнанси полiтичних партiй, фiнанси професшних спiлок, фiнанси благодiйних фондiв, фшанси спортивних оргашзацш, фшанси ветеранських оргашзацш, фшанси творчих сшло, фшанси громадських оргашзацш, фшанси громадських оргашзацш антиалкогольного спрямування, фшанси шших громадських оргашзацш [15, с. 130-132]. Здебкьшого зазначеш науковщ використову-ють тi ж науковi пiдходи, що О. Кириленко та Л. Василенко iз С. Зелшським, проте, о^м структурно-функцiонального й аксiологiчного пiдходiв до здшснення наукового досль дження додають ще термiнологiчний.
Окрiм цього, вважаемо за необх^не додати, що це досл^ження було проведено у розрiз iз iснуючим законо-давством, осккьки на момент публшацп статтi в УкраМ вже було прийнято низку НПА, що регулювали дiяльнiсть НУО (табл. 1), роздкяли &1х i розглядали як рiзнi види НУО, а не як шдвиди ГО.
Таблиця 1
Хронологiя прииняття спещальних законiв, що регламентують дiяльнiсть 1ГС в Украiнi
НПА Вступив в д1ю Примггка
ЗУ «Про свободу coBicri та релгийнг органiзацíГ» 1991 Чинний
ЗУ «Про об&вднання громадян» 1992 Втратив чиннгсть у 2012 р.
ЗУ «Про професшних творчих працгвникгв та творчi спiлки» 1997 Чинний
ЗУ «Про професiйнi спглки, Гх права та гарантГГ дiяльностi» 1999 Чинний
ЗУ «Про органи самоорганiзацií населення» 2001 Чинний
ЗУ «Про полГтичнг партГГ в Укра&Гш» 2001 Чинний
ЗУ «Про громадськi об&вднання» 2013 Чинний
ЗУ «Про органгзацГГ роботодавцiв, Гх об&вднання, права i гарантГГ Гх дiяльностi» 2013 Чинний
ЗУ «Про благодгйну дгяльнгсть та благодгйнг органгзацГГ» 2013 Чинний
Джерело: складено автором на тдстав! [22-31]
Перюд демократизацп влади при президентcтвi В. Ющенка (aнaлiтикa мГжнародно! неурядово&1 оргашзаци Freedom House показуе, що в цей перюд Украша переживала свш п1к розвитку демократ!! [2]), привернення уваги до украшського сусп1льства 3i сторони м1жнародних оргашзацш, а також входження на оргашчному р1вш штернет-технологш в життя украшц1в, на нашу думку, призвели не лише до шституцшного зростання ОГС, але i до шдвищен-ня наукового штересу до 1х фшансування як основи стало-го розвитку та ефективно&1 д1яльност1. Таким чином, у перь од 2010-2011 рр. вперше за кторш юнування ГС в Укра!ш було здшснено ккька фундаментальних досл1джень фшан-сування д1яльност1 та розвитку ГС, що мали комплексний характер.
Так, координатором ОБС6 у 2010 р. в Укра!ш було опублшовано результати досл1дження м1жнародних практик фшансування оргашзацш Украши [34]. Це досл1дження м1стило не лише детальний анал1з практик ф1нансування ОГС у таких крашах, як Угорщина, Хорват1я, Великобри-ташя, Н1меччина та Чеська Республша, але й подаються
основи для розумiння механiзмiв фшансування ГО. На шд-ставi здшсненого аналiзу пiдготовано низку рекомендацiй як для укра&нських неурядових органiзацiй, так i для пред-ставникiв державних орган1в влади.
У цьому ж рощ (2010) бвропейський центр некомер-цiйного права та Украшський незалежний центр полГтич-них дослiджень здшснюють два дослiдження, присвяченi фiнансуванню неурядових оргашзацш зi сторони держави [10; 12]. Ц двi працi носять комплексний характер, Грунтовно досл^жують передумови, проблеми та перспективи фшансування ОГС зi сторони держави. Так, обидвi працi використовують мультидисциплiнарний шдид, анамтич-ний, графiчний методи, метод систематизацй, а також було проведено польовi дослiджень з використанням анкетуван-ня населення та за допомогою систематизацй шформаци.
У 2011 р. координатором ОБС6 в Укра!ш було опу-блiковано комплексну працю з фшансування громадських оргашзацш Украши з рiзноманiтних джерел [11]. Це перше досл^ження фшансування ОГС, що мало такий масштаб, адже розглядалися фактично всГ можливГ джерела надходжень для них. У зазначеному дослГдженш, як i у попере-днк, використовувався великий спектр наукових методiв i пiдходiв.
Цiкаво, що у 2011 р. три Грунтовш дослiдження, проведет ранше координатором ОБС6 в Украш, були об&еднаш в межах одше&1 публiкацiï (яка мiстить повнi ва-рiанти трьох дослiджень) [19]. Таким чином, тепер для дослГдника фшансш ГС стало значно легше отримати ш-формацiю, необхiдну для наукових розробок. Осккьки ви-щезгадана книга об&еднуе 3 рiзнi дослiдження, то очевидно, що вона характеризуеться сукупшстю наукових методiв i пiдходiв, що використаш в них.
Пiсля 2011 р. було опублжовано ккька наукових праць, що розкривали окремi аспекти фiнансiв ГС [4; 8]. Проте бкьшють з них стосувалася джерел фшансового забезпечення окремих шститупв ГС. Проте варто зауважити, що щ публiкацiï почали носити прикладний характер, адже Грунтувалися на аналiзi статистичних даних, пiдготованих Держаною службою статистики. Хоча необхГдно зауважити, що органи статистики видавали статистичш бюлете-нi, присвяченi фiнансуванню громадських об&еднань, i до 2011 року, проте науковi пращ в основному не мютили ана-лiтики. Що, як вважаемо, свГдчить про появу сустльного запиту на подiбну шформащю, що вiдобразилися в наукових дослГдженнях.
Важливо, що згаданi статистичш бюлетеш е певною мiрою позитивним прикладом того, як державш органи статистики намагаються «йти в ногу» iз законодавством. Так, до 2012 р. включно бюлетень називався «Громадсьи оргашзаци в Украш», а з 2013 р. - «ДГяльшсть громадських об&еднань в Украш», що в^пов^ало законодавчим змшам, яи вГдбулися у зв&язку iз прийняттям ЗУ «Про громадсьи об&еднання». Однак, починаючи з 2016 р. Державна служба статистики знову видае статистичний збiрник «ДГяльшсть громадських органiзацiй в Украш» [21]. Проте варто зауважити, що змютове наповнення, як i методолопя його збору та обробки, не змшилися упродовж всього перюду видання цих статистичних видань, адже у них вГдобража-еться шформащя, що стосуеться дiяльностi (в основному фшансування) саме ГО.
Результатом Грунтовних наукових дослГджень, при-свячених фшансуванню дiяльностi ГО в Украш, що були здшснеш нами впродовж 2012-2016 рр., стало опублжу-вання в 2016 р. науково&1 монографп на тему «Фiнансове забезпечення дiяльностi громадських органiзацiй Украши» [33], яка було тдготовлена з використанням сукупност за-гальнонаукових i спецiальних методiв дослiдження: абст-рактно-логiчного методу, зокрема, прийомiв аналоги та зь ставлення, шдукци та дедукци, науково&1 абстракцп; лопчно-го узагальнення та систематизаци; економiко-статистичнi методи, а саме: графiчний, системний, компаративний, групування; кореляцiйно-регресiйного та дисперсного ана-лiзу; метод «що якщо» (диспетчер сценарив) тощо. Таким чином, вперше в науковому дослГдженш, присвяченому проблемам фiнансування ГО Украши, було використано математичш методи з метою моделювання можливих варь анпв розвитку подiй у майбутньому.
Запровадження державного фшансування дiяльностi полiтичних партш Украши призвело до активiзацiï рГзноманiтних громадських, суспiльних органiзацiй та рухш, якi почали здiйснювати Грунтовш дослГдження, присвяченi фь нансам полiтичних партiй. До таких праць можна взнести публiкацiï Брусенцово&1 Я. [5], Голубова О. [7], Копитко Т. [18] та ш, а також розробку такого шформацшного ресурсу вГд руху «Чесно», як «Золото партш» [13].
У 2007 рощ УЦНПД заснував i почав видавати журнал «Громадянське суспкьство», публiкацiï в якому при-свяченi розкриттю стану громадянського сусшльства, ви-свiтленню найбкьш актуальних проблем його iснування та пошуку шлях1в 1х подолання. Проте цей журнал не мютить публжацш з фшансш, яи б мктили наукову полемiку. Вiн е бкьш суспкьним, нiж науковим. Однак варто зауважити, що такий шдхк до викладу матерiалiв дослiдження теж мае позитивш наслiдки, одним iз яких е доступшсть таких ма-терiалiв для пересiчного споживача iнформацiï, що призво-дить до пiдвищення зацжавленосп населення до подiбно-го роду публжацш, а отже, до збкьшення рiвня залучення громадян до процесу прийняття ршень.
В^повкно до сказаного вище, можна помiтити, що причини запровадження демократичш шноваци в Украш суттево вiдрiзняються до та тсля 2006 р. Так, демократичш шноваци, що запроваджувалися в Украш до 2006 р., харак-теризувалися забезпеченням базових демократичних прав та дотримання цшностей. Шсля 2006 р. демократичш ш-новацп е суттево пов&язаними та водночас спричиненими розвитком електронних технологш та мережi Internet. Вар-то зазначити, що, зважаючи на глобальне долучення насе-лення до користування всесвггньою мережею Internet, його залучення до користування демократичними шноващями е вищим, шж до користування шноващями попередньо&1 «ери».
Що стосуеться методологи досл^ження фшансш ГС, то вона теж суттево вiдрiзняеться до та тсля 2006 р. Набiр методолопчних тдходш до до^дження фiнансiв ГС до 2006 р був значно простшим. Перш за все, ккьисть наукових дослiджень, предметом яких були фшанси ГС чи навггь його окремi аспекти була мшмальною. При цьому в основному науковцями застосовувалися методологiчнi пГдходи, що забезпечували описовий характер дослiджень: структурно-функщональний, аксiологiчний пГдходи, були здiйсненi мршГ спроби проведення мiждисциплiнарного дослiдження.
Шсля 2006 р. досл^ження набули значно складншо-го характеру, а набiр методологiчних пГдходГв i прийом1в став широким. Так, у цей перюд використовувався майже весь спектр науково-методичних методiв, пГдходГв i прийо-мш, вГдомих на той час наущ.
ВГдмГтимо, що демократичнi iнновацiï впливали на ускладнення методологiчних пГдход1б до досл^ження фГ-нанс1в ГС, насл^ком яких ставала популяризацГя Гдей ГС i д1яльшсть його Гнститут1в, що, своею чергою, спричини-ло вимогу впровадження все нових i нових демократичних шновацш. Таким чином, мГж запровадженням демократичних шновацш та змшою методолопчних тдход1в до до-слГдження фГнансГв ГС е прямий та двостороннш зв&язок, який можна зобразити, як на рис. 1.
Незважаючи на суттеве ур1зномаштнення та ускладнення методичних шдход1в до дослГдження фшанав ГС,
Рис. 1. Зв&язок м1ж запровадженням демократичних шновацш та зм1ною методологи досл1дження ф1нанс1в ГС
вважаемо, що фiнанси ГС е доа недослiдженими належною мГрою. Цьому, на нашу думку, е илька причин:
за все, це стосуеться такого методолопчного тд-ходу до вивчення фГнансГв ГС, як системний. Сис-темний тдпд до наукового дослГдження передба-чае, що дослГдження великих Г складних об&ектГв (яким безумовно являються фшанси ГС) здшсню-еться комплексно. Проте бкьшкть науковщв, що дослГджували фшанси ГС, здшснювали комплек-сний аналГз фшансГв окремих 1ГС або ж елементГв фшансГв ГС, забуваючи про те, що самГ фГнанси ГС е складною системою Гз сво&1ми закономГрнос-тями, правилами, функцГональними зв&язками та протирГччями.
надзвичайно важко. Тому бГльшкть наукових дослГджень, присвячених фшансам ГС, стосувалися окремих аспектГв &1х функцГонування та оргашзацц.
СьогоднГ наука пропонуе певнГ узгоджеш принципи, вГдповГдно до яких мае здшснюватися наукове дослГджен-ня (рис. 2).
Тож можна стверджувати, що на сьогодш кнують всГ передумови для здГйснення хорошого наукового дослГдження з фшансш ГС: наявна певна теоретична та нормативна база для проведення теоретично&& частини дослГдження; кнуе доступ до емшричних даних, що характеризуют дГяльшсть рГзномаштних шститупв ГС.
Так, теоретичною базою дослГдження можуть слу-гувати науковГ публжацп з проблематики фГнансГв ГС Г фГнансГв загалом (адже фшанси ГС, як Г саме ГС е за змктом глибоко штегрованими в фГнансову систему держави) як вГтчизняних, так й Гноземних вчених Г дослГдниив. Нормативною базою слугують КонституцГя Укра&ни, ГКУ, ПКУ, ЦКУ, спещальш ЗУ та шдзаконш акти, присвяченГ дГяльностГ 1ГС, ГншГ НПА. Для емпГричного дослГдження можуть бути використаш матерГали Державно&1 служби статистики [9], матерГали, що стосуються фшансГв ПП громадського руху «Чесно» [13], матерГали НАЗК та анамтичш матерГали, що знаходяться у вГльному доступГ в мережГ Гнтернет.
Зважаючи на все вищесказане, вважаемо, що дослГдження фшанйв ГС повинне Грунтуватися на зазначених принципах здГйснення наукового дослГдження; зважаючи на складшсть об&екта дослГдження, використовувати весь спектр методолопчного шструментарш. Проте хочемо наголосити на важливостГ використання мультидисциплГ-нарного шдходу до дослГдження, адже, зважаючи на те, що ГС е природньо предметом дослГджень полГтичних, кто-ричних, соцюлопчних наук, то Г фшанси ГС безпосередньо шддаються &1х впливу.
Висновки. ДемократичнГ шновацп е новим концептом, що з науково&1 точки зору почали дослГджувати зовсГм недавно. Проте &1х запровадження суттево впливае на пере-бГг практично всГх процесГв Г стан явищ, пов&язаних з демократизацию та глобалГзацГею.
ДемократичнГ шновацп знаходяться у взаемозв&язку Гз фшансами ГС. Тому &1х запровадження чинить прямий вплив на дГяльшсть 1ГС, законодавство, що регламентуе фшанси ГС, а отже, на оргашзацш фшансГв ГС, а також Г на саму методолопю дослГдження фшанйв ГС.
За роки незалежностГ Гз запровадженням рГзних демократичних шновацш, особливо тих, що пов&язаш Гз «електронною епохою», методологГя дослГдження фГнансГв ГС суттево розвинулася та ускладнилася. На сьогодш кнуOô&cKTHBHOCTi:
■ неупереджене, всебтне урахування фактв;
■ обгрунтованкть ¡нформац1Йно!& бази дослщження;
■ оцшка вс¡х можливих вар¡ант¡в ршення поставленого завдання
€flHOCTi noriHHoro та кторичного:
повднання у процес¡ дослщження ¡сторй& об&вкта та перспективи Його розвитку; £ основою для теоретичного аналву
CyTHicHoro aHani3y:
■ врахування багатофакторност¡ р¡зноман¡тних вплив¡в;
■ розкриття протирт у предмет¡ дол¡дження;
■ виявлення вза£мозв&язюв м¡ж к¡льк¡сними
¡ як¡сними зм¡нами ч_/
npoBiflHoï poni практики:
практика як фундаментальний критер¡й в¡дображення ¡стини
Рис. 2. Основоположш принципи наукового дослщження
Джерело: складено автором на ochobî [16, с. 6-7]
ють yci передумови для здшснення яисного комплексного дослщження фiнанciв ГС вiдповiдно до основних принци-niB здiйcнення наукового дослщження, з урахуванням ви-клиив, пов&язаних i3 необхiднicтю зменшення можливост використання 1ГС у тiньових схемах та i3 посиленням со-щально&1 вiдповiдальноcтi самих фiнанciв ГС.
Л1ТЕРАТУРА
24. Про об&еднання громадян : Документ № 2460-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2
