Спросить
Войти
PEDAGOGICAL SCIENCES
УДК: 371.388.6.
Галицька Н.€.
КВНЗ «Херсонська академ1я неперервно&г& oceimu» DOI: 10.24411/2520-6990-2020-12082 САМОСТ1ЙНА РОБОТА УЧН1В ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ДОСЛ1ДНИЦЬКИХ УМ1НЬ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ (60-Т1 РР. ХХ СТ.)
Halytska N.E.
MHEI "Kherson Academy of Continuing Education "
INDEPENDENT WORK OF STUDENTS AS A MEANS OF FORMING RESEARCH SKILLS IN THE LESSONS OF NATURAL AND MATHEMATICAL CYCLE (60S OF THE ХХ CENTURY.)
Анотацш.
У cmammi висвiтлена самостшна робота учтв 3aKnadie загально&г& середньог oceimu в вторичному mpiodi 60-х рр. ХХ ст., як зааб формування до^дницьких умть на уроках природничо-математичних дисциплт. Визначено ocнoвнi тенденцИ розвитку самостшних рoбim у визначеному перioдi. Зокрема за-уважено, що на уроках застосовувалися самосттт роботи, що потребували контролю зi сторони вчи-теля. Вiдбуваemьcя перенос засвоених прuйoмiв, у нoвi для учня умови, що потребуе пошутв нових шляхiв. Зроблено висновок, що формування до^дницьких умть на уроках математики, фiзuкu, хiмii, бюлоги, географа вiдбувалocя у процес самостшногроботи.
Abstract.
The article highlights the independent work of students of general secondary education in the historical period of the 60s of the ХХ century, a means offorming research skills in lessons of natural sciences and mathematics. The basic tendencies of development of independent works in the certain period are defined. In particular, it was noted that the lessons used independent work that required control by the teacher. There is a transfer of learned techniques to new conditions for the student, which requires the search for new ways. It is concluded that the formation of research skills in the lessons of mathematics, physics, chemistry, biology, geography took place under the influence of independent work.
Ключовi слова: самостшна робота, урок, учт, заклади загальног середньог освти, предмети природ-ничо-математичного циклу, до^дницьш умiння.
Актуальшсть Заклад сучасно! загально! сере-дньо! освгга готуе випускника-шноватора, який го-товий змiнювати навколишнш свгг, вчитися впро-довж життя. Одним i3 шлях1в грунтовного зрос-тання вище вказаних компетентностей сучасно! школи Укра!ни виступае формування дослвдниць-ких умшь. Дослвдницьш умшня в ютори радянсько! школи трансформувалися у певну синерпю з прак-тичних та штелектуальних умшь засобом самостш-но! роботи. Актуальним питання виступае, насш-льки самостшна робота у перюд 60-х рр. ХХ ст., ро-зширила щ можливосп синергп.
Сучасш науковщ: Н. В. Москалюк, I. В. Лов&я-нова, Г. В. Кугуенко, О. С. Кодшова, А. Ю. Карла-щук, С. П. Балашова, О. В. Вознюк, Н. Г. Недода-тко, М. О. Князян займаються вивченням питання формування дослвдницьких умшь.
Метою статп е дослвдити вплив самостшно! роботи на формування дослвдницьких умшь на уроках природничо-математичних дисциплш в юторичному пром1жку розвитку радянсько! освгга у 60-х рр. ХХ ст. на матерiалах архiвних джерел.
Виклад матерiалу Початок ознаменувався ю-торичним ршенням ХХ1, ХХ11 з&!здв пленумiв ЦК КПРС, Сiчневим пленумом ЦК КПРС i ЦК КПУ
Так, В. I. Андреев, виокремив групи на-вчально-досл1дницьких умшь: 1 - операцтт або умшня розумових операцш та прийомГв: аналiз, по-рГвняння, опис, спостереження пвд час експериме-нту та явищ, процесiв; формування експеримента-льно! задачi та визначення мети пропоновано! гшо-тези; висвилення результатiв експерименту; застосування знань у розв&язанш експерименталь-но! задачi, абстрагування; використання математи-чно! символши та перетворень; встановлення приРЕБЛООО1СЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8 / <<Ш^ШМУМ~^©УГМа1>#2(1172)),2©2©
чинно--наслщкових зв&язк1в. Наприклад, досввд вчи-телiв фiзики Сумсько! областi (1960-1961 н.р.), вка-зуе, що «.. .в Путивльсьшй середнiй школi, вчитель при вивченш явищ самошдукцп, не вдавався у пояснения понять «андуктивний отр», «емшсний о^р», а органiзував вивчення цих питань у процесi виконання дослвду, з використанням найпростiших наукових пристосувань, як1 е у кожнш школi. Учнi уважно слухали разом з вчителем виконували дос-лiди, спостерiгали за горшням електрично! лампочки в колах з рiзним опором» [7, арк. 126]. Ввдповвдь вщкрилась не зi слiв вчителя, а входi мiркувань та спостережень учшв. 2 - Оргатзацтт умгння: пла-нування експерименту, рацiональне використання часу i засобiв дiяльностi. 3 - Техтчт умгння: вибiр приладiв та матерiалiв необх1дних для експерименту; збирання приладу, схем для проведення експерименту; використання навчально! доввдково! та додатково! лiтератури; вимiрювання фiзичних величин у процесi експерименту; правила техшки безпеки; наближеннi розрахунки; оформлення ре-зультатiв експерименту у виглядi графiку, таблицi, малюнка. Наприклад, вчителi фiзики Сумсько! об-ласп (1960-1961 н.р.) сприяли змiцненню практич-них умiнь та навичок учшв з предмету iз виробни-чим навчаииям. Так, учнi деяких середшх шк1л обь знанi з фiзикою автомобiля, трактора та iнших альськогосподарських машин [7, арк.135]. 4 -Умгння спгвпрац!: обговорення завдання та розпо-дiл обов&язк1в; взаемодопомога; взаемоконтроль; обговорення та узагальнення результатiв експерименту [1, с. 75].
Для практичного оволодшня умшнями i нави-чками на уроках природничо-математичних дисци-плiн вiдбувалося своерiдна оргаиiзацiя дiяльностi, за яко! вчителi застосовували самостшну роботу. Так, вчителi Терношльсько! обласп (1961-1962 н.р.) працювали над шднесенням якостi уроку, застосовували найб№ш активнi методи роботи з учнями на уроках, як внаслщок - «дещо покращення рiвия знань та щдвищення практичних умiнь i навичок» [8, арк. 7]. Зпдно рiчного звiту «Про навча-льну роботу шкiл в Сумськш областi за 1960-1961 н.р.» на уроках математики «...вчителi намага-ються застосувати самостшш роботи» [7, арк. 108]. Вчителi географи на уроках «формують в учнiв умiния i навички розумово! дiяльностi, проводять самостшну роботу над документами, щдручни-ками, дають завдання учням складати плани i вщ-повiдi, органiзовують роботу учшв з контурними картами, проводять письмовi роботи. [7, арк. 185].
Б. П. Ссипов, вказував, що пльки у практичнiй самостiйнiй дiяльностi учнi зможуть навчитися у житп користуватися знаннями та вмiниями, як у них е. Головним, зазначав вчений, аби i учнi й вчи-телi прагнули до б№ш високого ступеня самостш-ностi, вершиною яко! е самоосвггня робота [3, с. 8]
Самостшна робота виступае тим засобом у процесi навчального пiзнания, за якого буде здшс-нюватися ефективна передача досввду з одного предмету на iнший. Як зазначали, психологи Н. О. Ме-нчинська та В. I. Решетшков, самостiйнi до учнiв щодо переносу прийомiв можуть здiйснюватися, як
у тому ж самому виглядi в якому вони були засво-енi, але на бiльш широке коло дiяльностi, так i самостшна перебудова засвоених прийомiв при 1х пе-реносi на нову дiяльнiсть чи матерiал. В обох випа-дках, головним е те, що учень проявляе вмiния знаходити новi шляхи вирiшения проблем, викори-стовуючи новi способи навчально! роботи [5, с. 61].
На типологш самостшних робiт, яка розроб-лена щд керiвництвом професора I. Т. Огородш-кова, звертае увагу М. Г. Гарунов, у сво!й статп «Самостiйна робота як засiб накопичення досвiду творчо! дiяльностi». Тим самим, виокремлюе: алго-ритмгчт самостiйнi роботи - пов&язаш з ввдтворен-ням дiй чи мiркувань за зразком вчителя [2, с. 53]. РеконструктивнI самостшш роботи - застосування дш i мiркувань, як1 учень набув рашше. Наприклад, вчитель фiзики «... пояснюючи тему «Поняття про будову електромагштного реле», застосував фрон-тальний експеримент. На кожний стш роздав дiючi моделi електромагнiтного реле. Учитель запропо-нував учням встановити з яких частин воно склада-еться. Опираючись на знання одержат на поперед-ньому уроцi («Будова i дiя електродзвоника i телеграфа») учнi дуже легко розiбралися в будовi електормагштного реле». [8, арк. 103]. Варгативт самостшш роботи - застосування дш i мiркуваиь, як1 учень отримав на уроках сумiжиих дисциплiн. Наприклад, вчителi математики Тернопiльсько! об-ласп (1961-1962 н.р.) залучали учнiв до виготов-лення наочних приладiв та поабнишв, як1 потiм ви-користовували на «уроках для проведення практи-чних робгт по обчисленню величин, окремих геометричних фiгур, вимiрювальних робiт на мю-цевостi, побудови графiкiв i використання !х для обчислень» [8, арк. 96]. Творч1 самостшш роботи пов&язаш з появою шдоативою школяра, щодо проведення спостереження, шдбором вщповщного числового матерiалу для складання завдань, форму-люванням та постановкою проблеми та шляхом !! вирiшения (за П. I. Шдкасистим, 1972). Бшьш конс-труктивними виступають варiативнi i творчi типи самостiйних робiт, яш взаемопов&язанi та взаемоо-бумовленi, направляючи вектор на пошукову роботу. Наприклад, на уроках хiмi! (1960-1961 н.р.) вчителька Сумсько! областi разом з учнями шдби-рала задачi на сiльськогосподарську тематику: «норма внесення азоту на 1 гектар шд цукровi буряки складае 60 кг, яку шльшсть амонiйно! селири повинен внести колгосп, якщо площа посiву цукрових буряк1в 20 гектар» [7, арк. 149]. Вчител математики Терношльсько! областi починають знайомство з теоремою iз дослщного розв&язання практичних задач, спрямовуючи учшв до самостшного пошуку доведення теореми та завершують роботу форму-люванням i наведенням дедуктивного доведення [8, арк. 92]. Увага та зусиллям переважно! бшьшосп вчителiв математики спрямоваиi на озброення методами прийомами розв&язування вправ та задач. Натомiсть вчителi хiмi! Одесько! областi, «добира-ють педагопчш прийоми i методи роботи, яш забез-печують активне засвоення учнями матерiалу: роз-в&язування експериментальних задач, самостшш роботи на практичних заняттях, дослщний пвдхвд
до вивчення властивостей речовин, самостiйне ви-вчення i повторения навчального матерiалу [6, арк. 122].
Якщо, на думку Р. Г. Лемберга, оргашзащя са-мостiйноï роботи потребуе ввд вчителя уваги до ш-диввдуальних якостей учшв [4, с. 24], то М. Г. Гару-нов, додае ще й наявшсть досвiду пiзнавальноï дiя-льностi учня [2, с. 54].
На уроках початку 60-х рошв ХХ ст., (за Лем-бергом, 1962) використовували чотири форми ш-знавальних операцiй: 1 - дiяльнiсть учнiв грунту-еться на сприйнятп матерiалу, який дав вчитель або на спостереженнях, як1 вш демонстрував - форма виконавчого типу; 2 - дiяльнiсть учнiв грунтуеться перенесенi вже ввдомих ш ходу мислення або образах дш, на новий матерiал, використовуючи нову ситуащю. Залежно вiд оргаиiзацiï цього типу мож-ливий переход ввд виконавчого до самостiйного типу. Так, на уроках бюлогп вчителi Сумсько! об-ластi (1960-1961 н.р.) стали «ширше використову-вати методи бесвди, самостiйноï роботи з роздатко-вим матерiалом, з текстом, схемами тдручника. Повторення проводиться в оргаиiчному зв&язку з вивченням нового матерiалу. З метою кращого за-своення матерiалу вчителi застосовують прийом порiвияния. Наприклад, пояснюючи учиям 6 класу про виноградного слимака i голого слизуна, вчи-тель разом з учнями провела порiвняння будови тша двох черевоногих молюсшв. Пiдвела учнiв до висновку про вплив умов оточуючого середовища на будову органiзмiв, пiдкресливши, що змiна умов призводить до змiни процесу обмшу речовин» [7, арк.159].
На уроках бшьш широко використовувалась ще складнiша форма тзнавально1 дiяльностi: 3 -набуття учнями нових знань шляхом пошуку невь домого розв&язку (розв&язування математичних задач, невiдомого типу лабораторш роботи, спостере-жения, постановка експерименпв). За тако1 форми, самостiйнi ди переважають над виконавчими, за умови, що це е привабливим для самого учня. На-приклад, вчителi фiзики Тернопiльськоï областi протягом 1961 -1962 н.р. широко впроваджували у свою практику так1 ефективш методи, як лаборато-рнi роботи, у процеа подачi нового матерiалу фро-нтальний експеримент, розв&язування експеримен-тальних i логiчних задач, задач з неповним даними складають i розв&язують задачi на основi даних взя-тих з життя мiсцевостi, де проживають [8, арк. 100]. Краще становище спостерiгаемо, шд час викла-даиия предмету ххмп: у багатьох школах лаборато-рш та практичнi роботи, що передбачеш програ-мою виконуються учиями самостшно. Кожен учень працюе iндивiдуально, осшльки, робоче мiсце за-безпечений вам необхвдним. Це в знaчнiй мiрi сприяе поглибленню та змiцненню теоретичних знань, виробленню необхвдних умiнь i навичок з те-хиiки хiмiчного експерименту та навичок самостш-но1& роботи [8, арк.110]. Вчителi математики Одесь-ко1& облaстi, прагнули пщбрати зaдaчi iз практич-ним i виробничим змiстом, вправи з перевiрки знань для сaмостiйноï роботи учшв, як у клаа, так i дома. Щд час вивчения нового мaтерiaлу учиям
пропонувалося розв&язати практичну задачу, aнaлiз рiшення яко1& розкривав би змiст теми уроку. [6, арк.107]. «...На початку уроку проводиться 5-10 хвилинна самостшна робота iз завданням аналопч-ним до домашнього. Наприклад, додому учиям була запропонована задача «Хорда перетинае дia-метр щд кутом 30° i дшить його на два вiдрiзки 2см i 6 см. Визначити вщстань хорди ввд центру». А в клаа цю задачу не перевiряли, тодi, як для само-стшно1& роботи запропонована задача: «Хорда перетинае дiaметр пiд кутом 45° i дiлить на два вiдрiзки 5см i 4 см. Визначити ввдстань хорди ввд центру». Пгд час виконания завдань вчитель встановлюе са-мостiйнiсть i сввдоме розумшня виконания домашнього завдаиия учиями». [6, арк. 108]. Вчителi математики прагнули оргашзувати на уроках самостшну роботу учшв, так аби поеднати навчальний мaтерiaл з попередньою шдготовчою роботою. Так, наприклад, «на урощ алгебри у 8 клаа вчителька Одесько1& облaстi на урощ з теми: «Залежшсть мiж коефiцiентaми i коренi зведеного квадратного рiв-ияния» запропонувала учиям розв&язати кшька рiв-иянь даиого виду. Увагу учнiв було звернено на знаходження суми i добутку корешв i порiвняния нaслiдкiв з коефщентами. Учнi без утруднень вста-новили залежшсть i самостшно сформулювати теорему Вiетa. Щiсля того 1&м було дано завдаиня довести цю залежшсть у загальному виглядг Учнi iз за-вдаииям впоралися легко» [6, арк. 109].
Остання, ще бiльш склaднiшa форма шзнава-льних оперaцiй: 4 - ди виконуються з урахуваниям iнтересiв учшв, 1&х захоплень у поеднaинi з вивчен-иям програмного мaтерiaлу. Така форма мiстить елементи творчостi: планування i виконания суспi-льно корисних справ, дослщна робота на шкшьнш дiлянцi за власною iнiцiaтивою та власним планом, рaцiонaлiзaторськi iдеï, конструювання приладу за власним креслениям, складання вiршiв [4, с. 25]. Наприклад, вчителi хiмiï Сумсько1& облaстi (19601961 н.р.) «^викладання хiмiï та позакласну роботу з учнями псно пов&язували з практикою. Учш, не лише, в лабораторй& визначали мшеральш доб-рива, кислотнiсть груипв, але й вносили добрива на шшльну нaвчaльно-дослiдноï дiлянку пiд окремi сiльськогосподaрськi культури, п1дживлювали рос-лини, виготовляли розчини отрутох1мжапв для об-прискувания рослин проти шк1дник1в». [7, арк. 144]. Виконания вах лабораторно-практичних ро-бiт i екскурсiй, ввдзначено в aрхiвних звiтaх Терно-шльсько1& облaстi, добре налагоджена дослiднa робота учшв на шкшьних навчально-дослщних дiлян-ках, у куточках живо1& природи, у зоологiчних вщдшах [8, арк.117].
Зародження творчостi учня ввдбуваеться у комбiнувaннi узагальнених, уже вщомих прийомiв дiï, а попм в сaмостiйному переносi 1&х у зовам новi умови для розв&язування новох& проблемнох& пiзнaвa-льнох& задачг При вивченнi у школi рiзних навчаль-них предметiв, якх вiдрiзняються один в1д одного, як за змютом, так за структурою, за способом розв&язування проблемно шзнавальних задач - рiвень творчоï самоспйносп буде рiзний. На думку П. I.
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<Ш^ШетУМ~^(ШТМа1>>#2(§Ш)),2©2©
Пгдкасистого, у процеа навчання, творча д1яль-нють суб&екта знаходиться у суцшьному зростанш розумового розвитку, формуванш пiзнавальних здь бностей учшв [5, с.62].
Самостшш роботи будуть усшшш лише за на-явносп достатньо! попередньо! виконавчо! роботи. Вiдбуваеться поступовий вих1д за меж1 уроку i ви-користання у позакласнiй робота Вiдтворююча самостшна дГяльшсть учшв у процесГ навчання орга-нiзовуеться за допомогою системи вправ питань задач, що в свою чергу сприяе вгдтворенню умшь та навичок у нових, для шдивщуума, умовах.
Висновки 60-п роки ХХ ст. приймають ви-клики, як полтичт, так i економiчнi. Що у свою чергу, не могло вплинути на народну освиу. Це де-сятилитя стало трампл1ном для пошуку оптималь-них умов для покращення викладання уроков при-родничо-математичного циклу в закладах середшх та восьмирГчних шшл. Виокремлюються типологп дослвдницьких умшь (В. I. Андреев, 1979) на основГ форм тзнавальних операцiй, та самоспйних робГт (Б. П. есипов 1961, Р. Г. Лемберг 1962). Шд час Гм-плементацп самостшних робГт на уроках, прюрите-тним щаблем е змщнення практичних умшь. Шляхи рГзш: у процес проведения дослвду, у тю-ному зв&язку Гз виробничим навчаииям (фГзика); робот з документами, планами, доповгдями (геогра-фГя); у дослщному розв&язуванш практичних задач, залученш учшв до виготовлення наочних приладГв, з подальшим використанням на урощ (математика); у розв&язуванш експериментальних задач, скла-данш задач на альськогосподарську тематику (х1-мГя); роботГ з роздатковим матерГалом, викорис-таиия прийому порГвняння (бюлопя). Ввдшчаемо синергш практичних та штелектуальних умшь на уроках природничо-математичних дисциплш пгд час самостшних роби\\ Оргашзащя самостшних ро-бгт потребуе як розумових здГбностей ГндивГдуума, так i досвГду шзнавально! дГяльностГ. Проте, контроль зГ сторони вчителя залишаеться прюритетним. Вщбуваеться перенос засвоених прийомГв у новГ
для учня умови, а це у свою чергу потребуе пошушв нових шлях1в.
Перспективи Устх реформування освгга в Укрш&ш залежить в1д багатьох фактор1в: ввд поль тично! та економ1чно! стаб1льност1 у сусшльств1, результативносп економ1чних та сощальних реформ. Проте вже сьогодш е очевидним, що школа зм1нюеться, на пороз1 НУШ середньо! ланки. Потреба у нових подходах до урошв. Вивчення ютори-чного досвщу е тим бурштиновим намистом, котре передаемо 1з поколшня в поколшня родиш. Потреба у вивченш розвитку самостшно! роботи та дослвдницьких умшь вже наступного десятилитя е нагальною.
Список використаних джерел:
