Спросить
Войти
Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 13-21.
УДК 347.454
М. СПЕРАНСЬКИЙ ПРО ПРИЧИНИ ТА ЗАВДАННЯ ПРОВЕДЕННЯ СИСТЕМАТИЗАЦИ ЗАКОНОДАВСТВА РОС1ЙСЬКО1 1МПЕР11, А ТАКОЖ ПРО СКЛАДНОСТ1, ЯК1 ВИНИКЛИ В ПРОЦЕС1 II ЗД1ЙСНЕННЯ
Машков А. Д., Марчук I. Ю. Кшвський нащональний утверситет м. Т. Г. Шевченка, м. Кшв, Украта
Для ниншнього поколшня, так мало знаючого про справжнього Сперанського, поняття його особи пов&язуеться, майже винятково, з1 словом "Зв1д"
(Корф М. А.)
У статп на тдстав1 анатзу праць Сперанського М. визначеш головш причини невдач комгсш по систематизаци законодавства Росшсько! 1миерп, яю д1яли в иерюд з 1700 р. по 1826 р., а також окрес-леш основш фактори, яю обумовили необхщтсть проведення систематизаци дшчого на початку Х1Х ст. росшського законодавства. Розглянута иозищя М. Сперанського щодо завдань та форми здшснен-ня систематизацшио! роботи.
Ключовi слова: Сперанський М., систематизащя, Зв1д закошв Росшсько! 1миерп, форма систематизаци.
За роки незалежност органи державно! влади Украши здшснили значну д1яль-шсть спрямовану на розроблення та прийняття нормативно-юридичних акпв, яю стосуються регулювання сфер досить широкого кола суспшьних вщносин. Зазначе-ш акти разом з актами, яю з&явилися ще за радянських чаш, утворюють великий но-рмативний масив чинного законодавства Украши, що потребуе (чим дат тим в бь льшш м1р1) проведення роботи спрямовано! на його впорядкування та систематиза-щю. Певна робота в цьому напрямку вщбуваеться, про що свщчить поява нових кодеков (Кримшальний кодекс Украши, Цившьний кодекс Укра!ни, Податковий кодекс Украши, тощо).
Деякими украшським науковцями та державними д1ячами [1; 2] шдшмаеться питання про необхщнють проведення систематизаци законодавства Украши у ви-гляд1 зводу закошв. В контекст сказаного виникае необхщшсть у виршенш певно-го кола питань, яю стосуеться, кр1м всього шшого, принцишв та форм проведення цього виду систематизаци, правово! природи звод1в закошв тощо. Для виршення зазначених питань представляеться за доцшьне звернутися до юторичного досвщу здшснення систематизаци законодавства у вигляд1 зводу закошв, яю мали мюце в минулому. Виходячи з сказаного, дуже щкавим та корисним е дослщження д1яльно-ст Другого кодифшацшного Вщдшення Власно! Його 1мператорського Величносп Канцелярп по проведенню систематизаци законодавства Росшсько! !мпери, яку мо-жливо назвати «Комю1ею М. Сперанського», що д1яла в перюд першо! половини Х1Х ст. { результатом д1яльност яко! стала поява Повного з1брання закошв та Зводу закошв Росшсько! ¡мперп.
Бiографiя Сперанського М. та його державно-правова дiяльнiсть виступали предметом дослщження у багатьох наукових працях. Серед найбшьш значних дос-лiдникiв творчосп та дiяльностi Сперанського М. в дореволюцшний перiод, тобто до 1917 р., слщ назвати Бережiну С. Ф., Довнар-Запольского М. В., Корфа М. А., Жирлева А., Нефедьева С. А., Южакова С. М., Чiбiряeва С. В., Федорова В. А. та ш.
За радянських час спостертаеться послаблення iнтересу до вивчення дiяльностi та творчостi Сперанського М. Хоча окремi роботи з цього приводу все ж таки були видаш. Це пращ Валки С., Толщина М., Свгглично! Л., Стецкевича М., Фадеева О. та ш.
В свiтлi сучасних пол^ичних та економiчних перетворень на теренах колиш-нього СРСР вiдбуваеться тдвищення зацiкавленостi до постатi самого М. Сперанського i вiдповiдно до тих реформ, як здiйснювались за його участю, до його дiяль-ностi у сферi систематизаци законодавства Росшсько! iмперп тощо. Пщтверджен-ням сказаного е поява робiт сучасних науковщв, зокрема Баженово! Т. М., Вафь но! О. П., Гетьмана С. А., Кодана С. В., Мщкевича А. В., Сперанського С. I., Тара-борша Р. С., Томсшова В. О. та ш.
Однак, на наш погляд в науковш лiтературi недостатньо чiтко висв^лено коло питань що стосуються поглядiв Сперанського М. на причини, як обумовили прове-дення систематизаци законодавства Росшсько! iмперil в XIX ст.; на задач^ якi необ-хщно було вирiшити в ходi тако! систематизаци, а також на вид систематизацшно! роботи, яку необхiдно було здшснити.
Метою дано! статтi е дослщження поглядiв Сперанського М. на труднощ^ причини та завдання, як необхщно було вирiшити у процес систематизаци законодавства Росшсько! iмперi! в першiй половинi XIX ст., а також на розумшш кшцево! форми здiйснення систематизацiйно! роботи.
Законодавство Росшсько! iмперi! на початку XIX ст. перебувало в занедбаному сташ, що в свою чергу призвело, ^м всього iншого, до створення перепон для роз-витку росшського суспiльства, його економiки, функцш державних iнститутiв тощо. Це розумшо керiвництво iмперi!, яке чiтко усвщомлювало необхiднiсть подолання цього недолiку. Саме тому основним напрямком роботи в цьому плат було прове-дення систематизаци законодавства. Недарма Микола I (25 червня (6 липня) 1796 -18 лютого (2 березня) 1855) говорив про те, що «я ще з молоду чув про недолши у нас по цш частит (вщносно недосконалост i заплутаностi законодавства Росiйсько! iмперi! - Авт.), про ябщу, про лихварство, про не юнування на все закошв чи про змiшування !х вiд надзвичайного рiзноманiття указiв, нерщко мiж собою супереч-ливих» [3, 300].
Виходячи з цього Микола I здшснив дi!, що були спрямоваш на впорядкування фактично хаотичного безсистемного законодавства Росшсько! iмперi!. Однак, тд час цього процесу виникло досить багато проблем та складностей оргашзацшного характеру, одним з яких було кадрове питання. Це було пов&язано з тим, що упоря-дкування великого масиву законодавства потребувало в першу чергу наявностi у розпорядженш в державi професiоналiв-юристiв, яких в той момент в Росшськш iмперi! було обмаль.
В склавд адмшютраци Миколи I реально була лише одна кандидатура, яка могла би скерувати i довести до лопчного кшця цю нелегку та клоттливу роботу по систематизаци законодавства Росшсько! iмперi! - Сперанський М., який ще за часiв попередника Миколи I - Олександра I (12(23) грудня 1777, Санкт-Петербург - 19 листопада (1 грудня) 1825) - прославився не тшьки як державний дiяч - службо-вець, а й як видатний юрист.
Сперанський М. займав при Олексац^ I та Миколi I рiзнi посади, що були пов&язанi з юридичною сферою: вiд домашнього секретаря князя Куракша А. до тайного радника iмператора. На цих посадах Сперанський М. розробив план адмш> стративно! реформи для Сибiру, «План фшаншв», став автором лiберальних перет-ворень та шщатором створення Державно! Ради в 1810 р. тощо.
За правлшня Миколи I дiяльнiсть Сперанського М. змютилась в бiльш юриди-чний бiк, що дае змогу розглядати його як кодифшатора законодавства Росшсько! iмперi!. Саме в цш якостi йому було доручено оргашзащю роботи по створенню Зводу закошв Росiйсько! iмперi!.
Слiд зазначити, що i до Миколи I були спроби провести систематизащю законодавства в Росшськш iмперi!. Ще Петро I усвщомлюючи потребу в упорядкуванш законодавства почав створювати рiзноманiтнi комюи, якi повиннi були здiйснити систематизащю останнього. Однак, лише з прiзвищем М. Сперанського пов&язана бшьш-менш вдала спроба !! проведення.
Приступаючи до роботи по систематизаци законодавства, перше що зробив Сперанський М. - це проаналiзував роботи попередшх комюш, яю намагалися ви-рiшити ту ж саму задачу, яка стояла перед ним, однак яка не була досягнута цими комьями. Метою цього аналiзу було виявити причини, яю не дали змогу поперед-никам Сперанського М. здiйснити вдалу систематизацiю законодавства Росiйсько! iмперi!. Сво! думки з цього приводу та з шших питань дiяльностi попередшх комь сiй по систематизацi! законодавства Росшсько! iмперi! вiн виклав у наступних пра-цях - «Короткий юторичний огляд комiсiй, що формували закони» [4], «Пропозици до кшцевого формування законiв» [5], «Огляд юторичних вiдомостей про звiд закошв» [6].
В зазначених роботах вш оглянув дiяльнiсть попереднiх комiсiй починаючи з 1700 р. по 1826 р. В зазначеш роки дiяло 10 комюш, як «в сво!й справi розрiзняли три ступенi (етапи дiяльностi, якi спрямованi на систематизащю законодавства Росшсько! iмперi! - автори): зiбрання законiв, звiд !х i потiм доповнення та удоскона-лення» [6, 59].
В процес свого функцiонування попереднi до Сперанського М. комюи стика-лися з складнощами, яю привели до того, що !х дiяльнiсть була невдалою. Основ-ними серед них з точки зору М. Сперанського були наступш:
- недостатнш професiйний та практичний рiвень пiдготовки осiб, яю намагалися провести систематизацiю, оскшьки з точки зору Сперанського М. «досвщ практичного пiзнання закошв е перша потреба в дшоводсга. В додатку до закошв шяке умоглядне шзнання замiнити це не може; тут теорiя без досвщу не потрiбна, мiж цим як досвщ без теорi! обiйтись не може. Але коли справа потребуе приведення закошв в систему, тодi досвщу одного не достатньо: тут потрiбне шзнання основ, iз
яких кожний рщ закошв випкае, зв&язок ïx мiж собою, ïx меж i B3aeMHÎ вiдносини; тут roTpi6Ha теорiя з досвiдом поеднана» [6, 56-57]. Сперанський М. було виршену вказану проблему шляхом введення до складу комюш професорiв-вчениx юриспв та молодь, яка щойно заюнчила лiцеï та унiверситети, а також було розроблено ка-лендарний план робгг. Саме даний документ дозволив комюи пiд його «керiвницт-вом» провести поетапний процес систематизацiï законодавства.
- невизначенють з формою систематизаци законодавства Росiйськоï iмперiï. «Комiсiï завжди вагались мiж двох припущень: сформувати Уложення звщне чи сформувати Уложення виправлене. Пiд iменем першого розумши звiд законiв юну-ючих, сформований у виглядi Уложення, з виключенням всього недiючого, але без всяких змш в сутностi ïx. ... Щц iменем другого завжди також розумши звщ законiв iснуючиx, сформованих у виглядi Уложення, але при тому з доповненнями i випра-вленнями» [6, 69]. Тому Сперанський М. чнко визначився, що в результат дiяльно-стi його комюш повинш бути створенi Повне зiбрання законiв та Звiд законiв Росш-сько1& iмперiï.
- вади в оргашзаци роботи попереднix комiсiй. Зокрема, Сперанський М. вка-зував, що вщбулося «застосування до цiеï справи людей, бшьшою частиною зайня-тих, обтяжених iншими справами» [6, 55]. В результат це призводило до того, що фактично комiсiï не виконували сво1& безпосереднi функцiï. Торкаючись питання як вiн намагався усунути вказанi недолiки, Сперанський М. в лисп до графа Кочубея пише, що «бiльше п&ятдесяти чоловiк зайвих виключено, встановлено порядок роботи, розроблено положення...» [7, 155].
- вщсутнють наступництва у дiяльностi комюш. В цьому контекст вiн зазна-чав, що «кожна Комiсiя звичайно розпочинала працю свою розпорядженням про зiбрання законiв, i поневолi кожна починала знову, то це означае, що ш в однш з них повного зiбрання законiв не було» [6, 63]. Не зважаючи на те, що Сперанський М. знав про цей недолш, вш також був змушений почати все спочатку, оскшьки напрацювання попередшх комiсiй не могло стати початковою точкою роботи ново1& комiсiï, тобто комюи перуанського М.
- не врахування попередшми комiсiями тiеï обставини, що ддаче законодавство постiйно розвиваеться, а вiдповiдно мiж дiяльнiстю рiзниx комiсiй законодавство постiйно поповнюеться певними актами, а вщповщно i акт систематизаци повинен був би це врахувати. Однак, до кшця шхто не розумiв як це зробити. Саме тому, Сперанським М. було виршено, що систематизащя законодавства Росшсько1& iмпе-рiï повинна проводитись до визначеного вiдрiзку часу, а все те, що буде прийнято повинно зводитись до вщповщних реестрiв, яю дозволять в майбутньому безболiс-но внести змши до систематизованого акту.
Тому можна погодитися з Вафшою О. та Красняковим М., яю писали, що «ос-новнi проблеми по упорядкуванню законодавства полягали у вщсутносп чнко1& концепцiï робiт, вщсутносп достатньо1& кiлькостi пiдготовлениx чиновникiв i спроба кодифшувати росiйське право, обходячи стадда розбору попереднього масива законодавства i опублшування ранiше виданих узаконень» [6, 148]. Фактично зазначеш автори повторили думки Сперанського М. з цього приводу.
Анал1зуючи свого часу становище законодавства та практики його застосуван-ня, Сперанський М. визначив основш причини, яю обгрунтовували необхщнють проведення систематизацп зазначеного законодавства. Серед них вш видшяе:
- «труднощ1 в порядку суду I управлшня», тобто труднощ1 в правореатзаци;
- «труднощ1 в удосконаленш закошв», тобто труднощ1 в правотворчостц
- «труднощ1 в законознавствЬ>, тобто труднощ1 у вивченш права.
Ц погляди Сперанського М. на труднощ1 проведення систематизацп законодавства визнавав { його молодший сучасник-правознавець Нефедеев С., який вказу-вав, що у раз1 «усунення ускладнень як для приватних ос1б, так { для присутшх в мюцях для ознайомлення з д1ючими законами ... це надасть нащадкам достов1рне 1 повне з1брання закошв, що полегшить !м наукове вивчення ютори держави у зв&язку з ютор1ею права» [9, 25] { вщповщно «без наукового 1 практичного шзнання в д1ю-чому прав1 неможлив1 шяю перетворення. Можливють набувати щ шзнання вщкри-ваеться лише з виданням Повного з1брання { Зводу закошв, а тому ми маемо повне право сказати, що роботи Сперанського сформували епоху в ютори нашого законодавства, зробили можливють удосконалення його 1 наукове вивчення права» [9, 30].
Кр1м цього Сперанський М. вбачав те, що росшське законодавство мае р1зш джерела свого походження (вщ звичаевого до римського та шмецького права). «Наше законодавство повинно було все черпати ¡з власних джерел. Спадкування ... вщбувалось лише до одного виду закошв, до установ, { запозичеш були не прямо вщ римських, а вщ внутршньо германських установлень. Закони цившьш, закони кримшальш, ... - вс потр1бно було створювати знову 1з власних матер1ал1в. Звщси, вщ ще! р1знищ в джерелах, вщбуваються особлив1 труднощ1 в порядку нашого законодавства та управлшня» [6, 85].
Дану тезу Сперанського М. рашше було тдтверджено Карамзшим М. (12 декабря 1766 - 22 мая (3 июня) 1826), який звертав увагу на те, що «у вс1х державах, де намагались створити уложення, законодавство уже декшька столнь стояло на твердш { широкш основ1 зводу Юстишана, на якому { будували нову буд1влю. Рос1я, напроти, майже шчого не дюталось 1з Римського спадку. II законодавство повинно було творитись ¡з власних джерел матер1али, { власш, { запозичеш, вс щ закони, { стар1 та нов1, лежали в глибокому хаос1, недоступному для науки, ш практики.» [3, 311].
Изшше Сперанський М. сво!х працях пояснюючи необхщнють проведення систематизацп законодавства Росшсько! 1мпери звертаеться до праць вщомого англш-ського д1яча, фшософа та юриста Ф. Бекона, який говорив, що «коли закони нарос-тають одш над одним, помножуються до тако! кшькосп чи прийдуть в таке змшу-вання, що стане необхщним зробити !м в самому юнуванш !х розб1р 1 влаштувати !х в шший кращий та зручшший склад, то тод1 буде це першою справою, важливим подвигом в законодавство» [6, 82].
З цього приводу вщомий юторик Коркунов М. зазначав, що «необхщнють створення Зводу в першу чергу Сперанський М. М. обгрунтовував «вщсутнютю у нас (Росшсько! ¡мпери - Авт.) права самостшного судового тлумачення закошв», тобто тим, що бшьшють д1ючих законоположень в Роси представляли собою рь
шення по конкретним справам. Тому Звщ закошв був призваний по ще! правознав-ця - створити тверду основу для видання нових закошв» [8].
Тому можливо погодитися з Баженовою Т. та Коданом С., яю вважали, що ос-новними задачами по систематизаци законодавства, яю ставились Сперанським М., були: покращення якост в законодавчш та правозастосовнш дiяльностi (i !! рiшення Сперанський ставив в пряму залежшсть вiд узаконень); забезпечення офщшною iнформацiею державнi структури i шдданих (i !! вирiшення Сперанський став в пряму залежшсть вщ держави, яка повинна була створити звщ закошв i надати для реалiзацi! правових приписiв узагальнюючi та доступш носi! вiдомостей про них); створення бази для проведення правових дослщжень i пiдготовки спецiалiстiв, пов&язаних в сво!й дiяльностi з правом (юриспв i державних службовцiв) [11, с. 113]. Виршення всiх цих задач було спрямоване на подолання тих проблем, як ю-нували у законотворчш та правозастосовнiй сферах та дозволило б дати поштовх для розвитку суспшьних вiдносин, якого вимагав сощум того часу.
Оцiнка Сперанським минулого досвщу дало останньому розумшня самого про-цесу систематизацi! законодавства Росшсько! iмперi! та його кшцевого результату. Вiн вважав за доцшьне, як вiрно зазначае Мiцкевич А. В. в сво!й статтi, що присвя-чена систематизацi!, проведено! Сперанський М., «видати два взаемообумовлених зiбрання законiв Росiйсько! iмперi! повне Зiбрання вiтчизняних законiв, виданих з 29 сiчня 1649 року до 12 грудня 1826 року та Звщ закошв Росшсько! iмперi!, що ох-вачуе все дiюче законодавство на день його видання в 1826 р. з наступними змшами та доповненнями» [12, 157]. Мщкевич А. в сво!й науковiй статтi не дарма викорис-тав слово «взаемообумовлеш», оскiльки з точки зору Сперанського М. без створення Повного зiбрання закошв неможливо б було приступити до розроблення Зводу закошв Росшсько! iмперi!.
До такого шдходу впорядкування законодавства Сперанський М. прийшов не вщразу i не виключено, що це вщбулося через вплив точки зору самого iмператора Миколи I, який зi слiв князя Лопухша сказав, що „замють формування нових зако-нiв, вiн велiв спочатку привести в порядок т1, якi вже iснують, а саму справу по !! важливостi взяв в безпосередне свое керiвництво, закривши попередню комiсiю»
[13, 7].
Пюля того, як було з&ясовано складнощ^ причини та основнi задачi систематизаци законодавства, Сперанський М. перейшов до виршення ще одного важливого питання до вибору того виду зводу зводiв законiв, який вш бажав отримати в про-цес систематизацi! законодавства.
В сво!й пращ «Огляд iсторичних вiдомостей про звщ закошв» [6] Сперанський саме видшяв наступш види зводiв законiв:
- звщ за допомогою виписок. «Виписки формувались за рахунок наведення самих ^в iз рiзних закошв, що вщносяться до одного i того ж предмета, без всякого зв&язку однiе! статтi з шшою» [6, 70];
- зводи навчальш чи науковi. «В них по прийнятш системi звичайно виклада-еться головний подiл будь-якого розряду закошв, його основи, наслщки цих основ i зв&язок цих наслщюв мiж собою» [6, 74];
- ручш книги чи зб1рники. «Це коротю вказ1вки на закони, яю мютять тшьки !х суть. Вони схож з1 зводами навчальними, але мають дв1 вщмшносп: 1) зводи фор-муються для навчання юнацтва, а щ зб1рники { книги розраховаш для використання посадовими особами, щоб надати останшм можливють розумшня про предмет !х посади 2) ручш книги формувались не по основам науки чи !! систем!, а для зручно-ст у виконанш» [6, 75];
- зводи у вигляд! указниюв. «Вони зазвичай складаються в алфавнному порядку { бувають двох вид1в просторов! { коротю» [6, 76];
- звщне Уложення;
- зводи аналопчш зводу Юстишана.
Даний подш не можливо визнати вдалим, оскшьки очевидно, що автором по-рушуеться певне правило класифшаци, яке пов&язано з обранням шдстави (крите-р1ю систематизацп). Як вщомо, «под1л мае зд1йснюватися т1льки за одшею п1дста-вою. Це правило випливае з принципу тотожносп. Суть даного правила в тому, що обрана шдстава повинна бути постшною 1 !! не можна змшювати в ход1 под1лу» [14, 79]. У випадку наведеному вище, критери под1лу пост1йно зм1нюються, а вщповщ-но запропонована класиф1кац1я е невдалою.
Кр1м цього, Сперанский М. видшив також два види зводу закошв за !х просто-ровим поширенням:
- зв1д закон1в Росшсько! 1мпер1! як зв1д загальний (загальнодержавний, загаль-но1мперський), положення якого поширювались би на вс1й територ1! держави;
- зводи мюцевих узаконень (джерела партикулярного права), яю б визначали вилучення !з загально1мперського законодавства в д1яли по в1дношенню до окремих територш та суб&ект1в.
При цьому слщ звернути увагу на те, що як в1рно вказують Баженова Т. та Ко-дан С., Сперанський М. поступово проводив щею створення единого правового простору Росшсько! ¿мпери з урахуванням особливостей правого розвитку окремих народ!в [11, 115]. Видшення даних вид!в систематизац!! слщ розглядати як бшьш-менш вдалим, оскшьки в даному випадку класифшащя проведена за единим крите-р!ем ! под!л е вичерпним.
Здшснивши анал!з вид!в звод!в Сперанський М. приходить до висновку, що лише Звщне Уложення 1649 р. та звщ под!бний до зводу Юстишана можна вщнести до законодавства. Вс! ¿нш! види сл!д характеризувати, як «справа приватна» [6, 81]. При цьому ним було вщм!чено, що щ форми звод!в не можуть бути розглянут!, як складов! законодавства. Саме тому, з його точки зору, кшцевим шдсумком роботи по систематизац!!, яку вш хот!в провести, повинно стати створення нормативного акту - зводу закошв, аналопчного зводу Юстишана.
На шдстав! всього вище викладеного можливо зробити наступш висновки:
- зрозумгги причини невдач попередшх ком!с!й, як! намагались виршити задач!, пов&язан! з проведенням систематизац!! законодавства Рос!йсько! ¿мперп;
- встановити ц!л! та завдання проведення згадано! систематизац!!;
- визначитись з формою нормативного акту, який повинен був виникнути в процес роботи по систематизаци нормативного масиву, що юнував в Росшськш iмперi! на початку XIX ст.
Список лггератури
http://civil.consultant.ru/code.
- СПб., 1892.
Машков А. Д., Марчук И.Ю. М. Сперанский о причинах и задачах проведения систематизации законодательства Российской Империи, а также о трудностях, которые возникли в процессе ее осуществления / А. Д. Машков, И. Ю. Марчук// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011.
- С. 13-21.
В статье на основании анализа робот М. Сперанского определены основные причины неудач комиссий по систематизации законодательства Российской империи, которые действовали в период с 1700 г. по 1826 г., а также очерчены основные факторы, обусловившие необходимость проведения систематизации действующего на начале XIX ст. российского законодательства. Рассмотрена позиция М. Сперанского относительно заданий и формы осуществления систематизационной роботы.
Ключовi слова: М. Сперанський, систематизацш, Звщ закошв Росшсько! iмперii, форма систе-матизацп.
Мashkov А., Marchuk I. Speransky about the causes and problems of systematization of legislation of the Russian Empire, as well as the difficulties encountered in its implementation / А. Мashkov, I. Marchuk // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63), № 1. 2011. - Р. 13-21
The article is based on analysis of Mr. M. Speransky&s studies and identifies the main causes of failures to systematize the law of the Russian empire taken by state commissions in a period from 1700 till 1826. It outlines the key factors that led to the need of systematizing the Russian legislation applicable at the beginning of the twentieth century. Mr. M. Speransky&s view of how the objectives should be determined and in which form the sistematizaciynoy works could be performed has also been studied.
Поступила в редакцию 23.01.2011 г.
